ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК. Безхребетні тварини - тварини, які не мають внутрішнього скелету

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПАРАЗИТОЛОГІЇ.

Безхребетні тварини - тварини, які не мають внутрішнього скелету. До них відносять представників типів тварин від Найпростіших до Членистоногих.

Хребетні - хордові тварини, які мають внутрішній осьовий скелет - хребет (риби, амфібії, плазуни, птахи, ссавці)

Первиннопорожнинні - тварини, які мають первинну порожнину тіла.

Паренхіматозні тварини - тварини, первинна порожнина яких заповнена сполучною тканиною - паренхімою, яка виконує такі функції: опорну, участі в обміні речовин, виділення, регенерації.

Гельмінтологія (від греч. helminthologia) - розділ біології, який вивчає паразитичних червів, їх взаємовідношення з господарями і оточуючим середовищем, а також захворювання, які викликаються ними, заходи боротьби з ними у тварин, рослин, людини.

Медична Г. - розділ паразитології, який вивчає гельмінтів - паразитів людини.

Гельмінти ( від греч. helminthos - черви, глисти) - групи безхребетних, відносяться до трьох типів: Плоскі черви, Круглі черви і Скребні, які є паразитами рослин, тварин і людини. Виділяють дві групи:

- біогельмінти - гельмінти, цикл розвитку яких здійснюється у проміжних і остаточних господарях (лише в живих організмах).

- геогельмінти - гельмінти, одна або декілька стадій циклу розвитку яких повинні пройти обов’язково у зовнішньому середовищі (для їх розвитку необхідно наявність вологи і певної температури)

Гельмінтози - гельмінтні інвазії - захворювання, які виникають при паразитуванні червів в організмі господаря. Виділяють:

-трематодози - захворювання людини і тварин, які викликають паразитичні трематоди;

- цестодози - захворювання, які викликають паразитичні ленточні черви;

- нематодози - захворювання, які викликаються круглими черв’ями;

- філяріози - захворювання людини і деяких тварин, які викликають різні види філярій (круглі черви род. Filariidae).

Гельмінтоовоскопія -лабораторні методи дослідження з метою знаходження яєць гельмінтів у фекаліях, мокроті, дуоденальному вмісті, сечі.

Гельмінтоларвоскопія - лабораторні методи дослідження з метою знаходження личинок гельмінтів у фекаліях, мокроті, дуоденальному вмісті, сечі і тканинах людини.

Трихінеллоскопія -метод дослідження проб біопсії м’язів з метою знаходження личинок трихіни.

Інвазії - захворювання, які викликаються тваринами (найпростішими, гельмінтами, членистоногими).

Вірусні захворювання - інфекції, які викликані вірусами.

Інфекції - захворювання, які викликаються вірусами, бактеріями і грибами, тобто організмами, які не є тваринами.

Патогенність - здатність паразитів викликати пошкодження організмів - господарів.

Адаптація - пристосування до середовища існування. Н., паразитичні черви адаптовані до організму господаря (покриви, антиферменти), мають спеціальні органи прикріплення, присоски.

Аноксібіоз - тип метаболізму червів в умовах дефіциту кисню, при якому має місце як аеробні, так і анаеробні процеси, а переважання якогось з них обумовлено вмістом кисню в середовищі (Brand, 1972).

Антиферменти - ферменти паразита, які інгібірують певні ферменти господаря, забезпечуючи захист покривів від перетравлення і інших впливів господаря.

Біотопи - природні території всередині біогеоценозів з певними умовами, які займають окремі популяції, де забезпечується відтворення і цикли розвитку організмів. Н., паразитичних комах, кліщів.

Тришаровість - організація тварин з трьох зародкових листків: ектодерми, мезодерми і ентодерми.

Білатеральна симетрія - двостороння симетрія організації живих організмів, при ній з’являється передній і задній кінець тіла, правий і лівий бік, черевна і спинна сторони, характерна для всіх червів.

Живонародження, яйцеживонародження - розвиток личинок в яйцях в організмі самок. Характерно для деяких круглих (трихінела, ришта, філярії).

Гетерохронія - нерівномірний розвиток систем органів при онтогенезі. Н., у гельмінтів прискорено розвивається статева система. Це забезпечує високу продуктивність і вірогідність відтворення.

Партеногенез ( від греч. parthenos - незаймана). Одна з форм статевого розмноження організмів, при якому розвиток відбувається із незапліднених яєць.

Ароморфози - напрям біологічного прогресу, при якому відмічається підвищення морфофізіологічної організації.

Гермафродит - двостатевий організм (організм, в якому розвиваються чоловічі і жіночі статеві системи). Більшість плоских червів є гермафродитами.

Роздільностатеві організми - організми, у яких виділяють дві статі - чоловічу і жіночу. Роздільностатевість - ознака прогресивної організації тварин. Серед гельмінтів роздільностатеві, з вираженим статевим диморфізмом нематоди.

Статевий диморфізм - морфологічні відмінності між особинами різної статі (розміри тіла, форма і т.д.).

Девастація (лат. devastatio - спустошення) - комплекс заходів, направлений на повну ліквідацію паразитарних і інфекційних захворювань і їх збудників (1947 р. Скрябін).

Дегельмінтизація - комплекс лікувально-профілактичних заходів направлений на оздоровлення населення і зниження рівня захворюваності різними гельмінтозами.

Інкубаційний період - період від моменту зараження людини до виникнення перших клінічних ознак захворювання.

Інтоксикація - отруєння організму токсичними речовинами, які утворюються в самому організмі при запаленнях, або виникають внаслідок життєдіяльності паразитів людини.

Ремісія - фаза хвороби, під час якої спостерігається зникнення або послаблення її клінічного прояву.

Анамнез - відомості, які отримує лікар при опитуванні хворого. А. містить відомості про початок захворювання, суб’єктивних ознаках його перебігу, способи можливого зараження. А. дозволяє встановити попередній діагноз, визначити методи діагностики і намітити шляхи лікування.

Дуоденальний вміст - вміст 12-палої кишки, який отримують при зондуванні. Проводять мікроскопічні дослідження на встановлення наявності паразитів.

Кишкова непрохідність - закупорка просвіту кишечнику. Може бути наслідком рефлекторних спазмів, які викликаються подразненням стінки кишок паразитами або скупченням великого числа паразитів, наприклад, аскарид.

Токсини - отруйні хімічні речовини, які виробляються в процесі життєдіяльності паразитів.

Токсичність - отруйність.

Механічна жовтуха - виникає при закупорці жовчних протоків, наприклад, сисунами або аскаридами.

Резистентність - стійкість до дії несприятливих факторів.

Алергічні проби (реакція) - реакції за типом антиген-антитіло, які використовуються для діагностики гельмінтозів (ехінококозу, альвеококозу, трихінелезу і ін.) шляхом використання специфічних антигенів які викликають локальну шкірну алергічну реакцію.

Імунологічний метод (імунодіагностика) -метод визначення специфічних антигенів, антитіл паразитів людини. Застосовується для діагностики токсоплазмозу, ехінококозу, філяріозів і ін. паразитичних захворювань.

Сірологічні реакції (імунологічні реакції) - реакції по виявленню наявності антитіл або антигенів в біологічних рідинах: крові, кишкових соках, спинномозковій рідині, слині. Використовуються для діагностики при деяких гельмінтозах.

Фекалії (випорожнення) - вміст кишечнику, який видаляється з організму. Використовується для діагностики інвазій (протозойних і гельмінтозів).

Копрологічне обстеження - дослідження фекалій з метою встановлення наявності яєць, личинок і дорослих особин паразитів, а також цист найпростіших, бактерій.

Гематофаги - паразити, які живляться кров’ю. Наприклад, волосоголов, кривоголовка, комарі і ін.

Макроскопірування - метод діагностики гельмінтозів, при якому вивчаються нативні об’єкти: дорослі особини, личинки, членики, які виділяються з організму господаря.

Мікроскопірування крові - метод діагностики паразитарних захворювань; при гельмінтозах відмічається еозинофілія (підвищення кількості еозинофілів), зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну(анемія), підвищення швидкості зсідання еритроцитів.

Біопсія - взяття шматочка тканини живого організму для мікроскопічного дослідження з діагностичною метою.

Інвазійна зрілість - стадія розвитку паразита, здатна продовжити життєвий цикл в організмі нового господаря, обумовлюючи захворювання (наприклад, філярієподібні личинки анкілостомід, мікрофілярії ришти).

Аутоінвазія - аутореінвазія - повторне самозараження організму господаря, яке здійснюється шляхом проникнення інвазійних стадій паразита цього господаря.

Активна інвазія - зараження паразитом, при яком інвазійні стадії активно проникають в організм (через шкіру, слизові оболонки) і в подальшому мігрують по організму.

Пасивна інвазія -зараження гельмінтозом (звичайно через рот), при якому інвазійна форма потрапляє в організм господаря при недотриманні особистої гігієни (через брудні руки, немиті овочі і фрукти, воду).

Диспепсичні явища - розлад травлення (нудота, блювота, пронос, порушення перетравлювання їжі).

Інокулятивний спосіб зараження - передача збудника в організм господаря зі слиною через ранку під час живлення переносника (див. трансмісивний шлях зараження).

Контамінативний спосіб зараження - зараження збудником захворювання через продукти екскреції переносника (перкутанний) або при випадковому проковтуванні переносника зі збудником.

Нетрансмісивний шлях зараження - без участі переносників, характерних для деяких трансмісивних захворювань. Зараження відбувається перорально, респираторно (Н., туляремією).

Неспецифічні переносники - випадкові (факультативні) переносники.

Прогресивні риси організації - ознаки організації тварин, які визначають високий рівень їх морфофізіологічної організації.

Морфофункціональний регрес - спрощення організації організмів, який є результатом вузької пристосованості до певних умов. Н., у паразитичних стьожковиків відсутня травна система. Морфофункціональний регрес не завжди приводить до біологічного регресу.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕЛЬМІНТОЛОГІЇ.

Гіподерма - внутрішній шар шкірно-м’язового мішка, який складається з протоплазми клітин, які не мають мембран (синцитій). В ній активно відбувається обмін речовин і знешкодження токсинів.

Кутикула - зовнішні покриви шкірно-м’язового мішка, у круглих багатошарова, виконує функцію зовнішнього скелета і захищає від хімічних і механічних впливів.

Тегумент - видозмінений плоский епітелій, синцитій, який забезпечує захист паразита від ферментативних систем господаря, має здатність виділяти антиферменти і забезпечує високий рівень обміну речовин за рахунок наявності мітохондрій.

Паренхіма - розпушена сполучна тканина, яка заповнює порожнину (проміжки між внутрішніми органами) у Плоских червів.

Протонефридії - органи виділення у Плоских червів і деяких Круглих. Представляють собою видозмінені клітини, які починаються лійкою з війками і продовжуються каналом. Канали протонефридій, зливаючись, утворюють видільний канал.

Псевдоцель - первинна порожнина тіла, заповнена рідиною і не має мезодермальної вистилки (є у круглих червів).

Трематодози людини - захворювання, які викликаються паразитичними сисунами:

- фасціолез - захворювання, збудником якого є печінковий сисун. Пошкоджує печінку людини, жовчні протоки).

- дікроцеліоз -- захворювання, збудником якого є ланцетоподібний сисун. Пошкоджує печінку людини.

- опісторхоз -захворювання, збудником якого є котячий сисун. Пошкоджує печінку людини (жовчні протоки)

- парагонімоз -захворювання, збудником якого є легеневий сисун. Пошкоджує легені людини.

- шистосомози - розповсюджені захворювання, збудником яких є шистосоми. Пошкоджують вени кишечнику, сечового пухиря і ін. органів людини. Види шистосом викликають: сечостатевий шистосомоз, кишечний шистосомоз, японський шистосомоз.

Інвазійні стадії трематод для людини (стадії захворюваня):

- адолескарій -личинка покрита оболонкою, яка знаходиться у воді або прикріплюється до водних рослин (для фасциоли);

- метацеркарій -личинка покрита оболонкою в тканинах проміжного господаря (для опісторха, дікроцелиума, парагоніма);

- церкарій (церкарія) - личинка з хвостом, яка знаходиться у воді (для шистосом, фасціоли).

Цестодози людини - захворювання, які викликані цестодами (стьожковими черв’яками):

- гемінолепідоз - захворювання викликає карликовий ціп’як, локалізується у тонкому кишечнику, людина одночасно і кінцевий і проміжний господар. Частіше заражаються діти;

- дифілоботріоз - захворювання яке викликає стьожковик широкий. Локалізується у тонкому кишечнику, людина - кінцевий господар. Для захворювання характерна виражена анемія;

- теніоз - захворювання викликає свинячий (озброєний) ціп’як, локалізується в тонкому кишечнику. Людина - остаточний господар;

- теніаринхоз - захворювання викликає бичачий (неозброєний) ціп’як. Локалізується в тонкому кишечнику. Людина - остаточний господар;

- цистіцеркоз - небезпечне захворювання людини, яке викликається цистіцерками свинячого ціп’яка. Ушкоджуються скелетні м’язи, головний мозок і ін. органи. Зараження - перорально, через яйця-онкосфери або аутоінвазія при неправильному лікуванні теніозу блювотними засобами;

- ехінококоз, альвеококоз - небезпечні захворювання людини, які викликаються ехінококом і альвеококом. Людина - проміжний господар, у внутрішніх органах (печінці, легенях, трубчастих кістках, головному мозку і інших) розвиваються ларвоцисти паразитів, які викликають пошкодження органів і можуть призвести до смерті людини. Лікування - хірургічне.

Інвазійні стадії цестод для людини:

- цистіцерк - пухир з вп’яченим сколексом (для теніїд);

- плероцеркоїд - личинка з ботріями (для стьожковика широкого);

- яйця-онкосфери - для ехінокока, альвеокока, карликового і озброєного ціп’яків.

Нематодози людини - захворювання, які викликаються нематодами (круглими черв’яками):

- аскаридоз - захворювання яке викликає аскарида людська, локалізація в тонкому кишечнику, можливі ускладнення: кишечна непрохідність, пошкодження апендикса і інших органів (печінка, серце, яєчник) при атипічній локалізації;

- анкілостомоз, некатороз - захворювання, які викликають анкілостоміди: анкілостома і некатор - гематофаги. Локалізація - 12-пала кишка;

- дракункулез - захворювання, яке викликає рішта, ушкоджується підшкірна клітковина, розвиваються шкірні затвердіння і ушкодження суглобових сумок. Розповсюджено осередками;

- трихоцефалез - захворювання викликає волосоголов людський (гематофаг). Локалізація - нижні відділи тонкого і верхні відділи товстого кишечнику. Ускладнення - анемія, затримка росту, апендицит;

- трихінелез - небезпечне важке захворювання, яке викликає трихінела. Локалізація статевозрілих форм - в тонкому кишечнику, личинок - скелетні м’язи (людина остаточний і проміжний господар). При значному зараженні (через трихінелезне м’ясо), можливий летальний наслідок;

- стронгілоідоз - захворювання, яке викликає вугриця кишкова. Локалізація - тонкий кишечник, при запорах можливий розвиток інвазійних личинок в товстому кишечнику (аутоінвазія);

- ентеробіоз - захворювання викликає гострик, частіше буває у дітей. Локалізація тонкий і товстий кишечник. При дотриманні особистої гігієни, чистоти постільної білизни (для виключення аутореінвазії) через 1-2 місяці можливо самовиліковування без застосування протиглисних препаратів;

- філяріози - розповсюджені захворювання людини які викликають круглі черви родини філярій: вухереріоз - збудник Wucherеria bancrofti; бругіоз - Brugia malayi; онхоцеркоз - Onchocerca volvulus; лоалоз - Loa loa. Зараження відбувається трансмісивне, переносники - комарі, сліпні, мошки. Пошкоджується кровоносна і лімфатична система, внутрішні органи.

Інвазійні стадії нематод для людини:

- яйце з личинкою (у зовнішньому середовищі) - для геогельмінтів: аскариди, гострики і волосоголовець;

- філярієвидна личинка (у зовнішньому середовищі) - для анкилостомід і вугриці;

- мікрофілярії (личинки у проміжному господарі) - для ришти і філярій.

Елефентіаз - слоновість, сильне деформуюче і спотворюючи збільшення різних частин тіла, частіше ніг, грудей, статевих органів. Виникає при вухереріозі.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АРАХНОЕНТОМОЛОГІЇ.

Арахнологія - наука, яка вивчає павукоподібних (Arachnоidеa).

Ентомологія - наука, яка вивчає комах (Insecta).

Гетерономна сегментація - нерівномірна, виникає при злитті сегментів і утворенні відділів тіла, які виконують різні функції.

Метаморфоз - стрибкоподібне перетворення будови і образу життя організму в період постембріонального розвитку, як правило супроводжується зміною середовища існування. Розвиток може протікати з повним метаморфозом (перетворенням): яйце-личинка-лялечка-імаго; неповним метаморфозом: яйце-личинка-імаго.

Хітин - хімічно стійка, азотовмісна речовина; входить до складу кутикули. Хітинізовані покриви виконують у членистоногих роль зовнішнього скелету.

Міксоцель - змішана порожнина тіла членистоногих. Утворюється в результаті злиття первинної і вторинної порожнин тіла.

Зябра - органи дихання у ракоподібних (видозмінені кінцівки).

Трахеї - органи дихання членистоногих. Представляють собою розгалужену систему трубок з кільцевими потовщеннями по яких доставляється кисень безпосередньо в органи, тканини.

Хеліцери - парні ротові придатки (у павукоподібних) розміщуються попереду рота.

Педіпальпи - ногощелепи - перша пара грудних видозмінених ніжок.

Легеневі мішки (легені)- органи дихання членистоногих, представляють собою порожнини з чисельними листоподібними складками, в яких є кровоносні капіляри. Назовні відкриваються отворами - стигмами. Гомологічні зябрам ракоподібних.

Планктон - сукупність дрібних і мікроскопічних рослинних (фітопланктон) і тваринних (зоопланктон) організмів, які існують у верхньому шарі води.

Циклоп - представник нижчих ракоподібних з ряду веслоногих. Є кормом для риб, мальків і деяких видів ссавців (кити). Ц. є проміжними господарями в циклі розвитку деяких гельмінтів.

Мальпігієві судини - органи виділення, які складаються з однієї або кількох пар виростів кишкової трубки, знаходиться в порожнині тіла.

Личинка - стадія життєвого циклу павукоподібних. Л. має три пари ходильних ніг, характеризується відсутністю стигм, трахей, статевого отвору.

Німфа -стадія циклу розвитку павукоподібних (кліщів). Н. має 4 пари кінцівок. Статева система недорозвинута.

Імаго - статевозріла форма членистоногих.

Інсектициди - хімічні речовини, які вбивають комах.

Акаріцидні засоби - хімічні речовини, які вбивають кліщів.

Ларвіциди - хімічні речовини, які вбивають личинок комах.

Репеленти - хім. речовини, які відпугують кліщів і омах.

Отрутохімікати - отруйні хімічні речовини.

Демодекоз - захворювання людини, збудник кліщ - залізниця вугре-ва. Пошкоджуються сальні залози і волосяні мішечки обличчя, шиї, тулуба. Спостерігається поява вугрів, висипів, запалення шкіри.

Короста - інвазійне заразне захворювання людини, збудником якого є коростяний кліщ. Пошкоджує роговий шар епідермісу певних ділянок шкіри (міжпальцеві, пахові…). Супроводжується свербінням, пухирцями на шкірі, папули, везикули, запалення шкіри

Туляремія - інфекційне захворювання, яке викликає бактерія Francisella tularensis передається людині від хворих тварин, трансмісивно (переносники - кровосисні комахи: іксодові і аргазові кліщі, воші, двукрилі) або перорально. Для Т. характерна лихоманка, пошкодження лімфовузлів, шкіри, легень, серцево-судинної системи. Виділяють форми: бубонна, шкірна, легенева, кишкова.

Тайговий енцефаліт - весняно-літній кліщовий енцефаліт - гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом. Резервуаром віруса в природі є дикі тварини: гризуни, їжаки, білки … Переносниками - іксодові кліщі. При захворюванні поражається нервова система, спостерігається лихоманка, головні болі, нудота, паралічі, приступи.

Бруцельоз - гостре інфекційне захворювання тварин, яке викликається мікробами бруцелами. Переносником цього захворювання можуть бути кліщі.

Сибірська виразка - інфекційне захворювання, збудником якого є бактерія Bacillus anthracis. Проявляється лихоманка, утворення карбункулів, іноді, пошкодження легень і кишечнику.

Блохи (Aphaniptera) - ряд кровосисних комах з повним метаморфозом. Ектопаразити ссавців, птахів і людини. Переносники чуми, збудники якої розповсюджені в природі серед гризунів. При живленні на гризунах (крисах, мишах) Б. заражаються, а живлячись на людині передають йому збудників захворювань: чуми, щурячого висипного тифу.

Воші (Anoplura) - ряд дрібних, вториннобезкрилих комах-ектопаразитів людини і тварин, з неповним метаморфозом. Паразитами людини є: платтяна, головна і лобкова воші. Життєвий цикл В. проходить на людині. Переносять висипний і зворотній тифи.

Вошивість - зараженість людини вошами.

Педікулез - захворювання людини, яке викликається головною і платтяною вошами.

Тиф: ви сипний і поворотній тиф -небезпечні інфекції, дуже важкі захворювання людини. Характеризуються лихоманками з високою температурою, появою висипів на спині, грудях і животі.

Сипний тиф - викликають рікетсії Провачека. Спостерігається порушення кровообігу, головні болі, страта свідомості. Переносники - блохи, воша платтяна.

Вошивий поворотний тиф - інфекційне захворювання людини збудником якого є спірохети. Переносники - воші, шлях зараження контамінативний, при втиранні збудників в місця розчісувань і при роздавлюванні вошей.

Кліщовий поворотній тиф - інфекційне захворювання, збудник - спірохета. Переносники - аргазові кліщі. Резервуари: собаки, кішки, гризуни… Характерна лихоманка, приступи з високою температурою, пошкодження дихальної системи і ЦНС.

Двокрилі (Diptera) - ряд Комахи, самі високоорганізовані, представники мають одну пару крил (задні крила - редуковані).

Комарі (Culicidae)- родина Двокрилі. Багато представників - кровососи (самки). Переносники малярії (малярійний комар - анофелес), туляремії, сибірської виразки, багатьох вірусів і філяріозів.

Москіти (рід Phlebotomus) - род. Psychodidae - дрібні комахи довжиною тіла 1, 3 - 3, 5 мм. Коричневого або жовтуватого забарвлення, тіло покрите дрібними волосками. Укуси викликають сильне свербіння, появу пухирів, підвищення температури. Переносники збудників москітної лихоманки, лейшманіозів.

Мошки (Simuliidae) - родина Двокрилі, довжина 2-4 мм, самки багатьох видів - кровососи птахів і ссавців. Укуси викликають локальні папули, пухлини і загальні реакції: набряки, гіперемію, іноді високу температуру. Переносники онхоцеркозов, механічні переносники туляремії, сибірської виразки.

Мухи - комахи ряду двокрилі. Переносники - сибірської виразки, туляремії, трипаносом (муха це-це), яєць гельмінтів, цист найпростіших. Деякі викликають міази у людини і тварин.

Оводи - двокрилі з рудиментарними ротовими органами. Личинки паразитують на ссавцях (ларвальний паразитизм).

Ґедзі (Tabanus) - родина двокрилі, великі мухи з дуже великими райдужними очима. Механічні переносники інфекційних захворювань, особливо туляремії і сибірської виразки.

Міази - захворювання людини і тварин, які викликають личинки деяких мух (ларвальний паразитизм):

- кишкові міази - захворювання, які виникають при випадковому проковтуванні личинок мух з їжею. У осіб з низькою кислотністю шлункового соку личинки залишаються живими і розвиваються. Симптоми: болі в животі, блювота, розлади стулу, подразнення і запалення слизової кишечнику;

- тканинні міази - захворювання, які викликаються личинками деяких мух і оводів (Н., вольфартової мухи). Личинки поражають тканини і підшкірну клітковину, вуха, ніс, ясна, очі і лобні пазухи - розвивається міаз з некрозом і гангренозним процесом. Розповсюджені в південних районах, які розводять худобу.

Чума - гостре інфекційне захворювання, збудником якого є паличка чуми Pasteurella pestis, при якому проявляються запальні процеси в лімфовузлах, легенях і інших органах (форми: бубонна, легенева, кишечна).

Дератизація - знищення гризунів - резервуарів хвороби людини.

Гризуни - представники ряду ссавців. Є природними резервуарами багатьох природно-осередкових захворювань (лейшманії, збудники чуми і туляремії).

Дезінсекція - знищення членистоногих (мух, комарів, бліх, вошей і ін.) - переносників збудників хвороби людини.

Дезінфекція - знезараження - знищення збудників інфекційних і інвазійних хвороб (заразних хвороб): бактерій, вірусів, найпростіших і ін.

Ріккетсіози - трансмісивні захворювання, які викликаються ріккетсіями (облігатними внутрішньоклітинними паразитами). Переносниками є іксодові і інші кліщі:

- кліщеві плямисті лихоманки (плямиста лихоманка Скельних гір) - при захворюванні пошкоджуються стінки кровоносних судин з утворенням некротичних ділянок. Висока температура, шкірні і внутрішні крововиливи;

- пневмотропні ріккетсіози (Q-лихоманки) - при захворюванні проявляється висока температура, сильні головні болі, болі у суглобах, у м’язах, пневмонія.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Медична біологія. В.П.Пішак, Ю.І.Бажора. – Вінниця, Нова книга. – 2009.

2. Медична біологія. В.П.Пішак, Ю.І.Бажора. – Вінниця, Нова книга. – 2004.

3. Биология: Учебник: в 2 т. /Под ред. В.Н. Ярыгина.– М.: Высш. шк., 1999.

4. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина.– М.: Медицина, 1985.

5. Королёв В.А., Кривошеина Г.Н., Полякова Э.Г. Руководство к лабораторным занятиям

по биологии.– К.: Вища шк., 1986.

6. Лекції з медичної біології: Навч. Посібник /Корольов В.О., Яригін В.М. та ін.– К.:

Вища шк., 1993.