Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Форматирование абзаца





ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПАРАЗИТОЛОГІЇ.

Безхребетні тварини - тварини, які не мають внутрішнього скелету. До них відносять представників типів тварин від Найпростіших до Членистоногих.

Хребетні - хордові тварини, які мають внутрішній осьовий скелет - хребет (риби, амфібії, плазуни, птахи, ссавці)

Первиннопорожнинні - тварини, які мають первинну порожнину тіла.

Паренхіматозні тварини - тварини, первинна порожнина яких заповнена сполучною тканиною - паренхімою, яка виконує такі функції: опорну, участі в обміні речовин, виділення, регенерації.

Гельмінтологія (від греч. helminthologia) - розділ біології, який вивчає паразитичних червів, їх взаємовідношення з господарями і оточуючим середовищем, а також захворювання, які викликаються ними, заходи боротьби з ними у тварин, рослин, людини.

Медична Г. - розділ паразитології, який вивчає гельмінтів - паразитів людини.

Гельмінти (від греч. helminthos - черви, глисти) - групи безхребетних, відносяться до трьох типів: Плоскі черви, Круглі черви і Скребні, які є паразитами рослин, тварин і людини. Виділяють дві групи:

- біогельмінти- гельмінти, цикл розвитку яких здійснюється у проміжних і остаточних господарях (лише в живих організмах).

- геогельмінти- гельмінти, одна або декілька стадій циклу розвитку яких повинні пройти обов’язково у зовнішньому середовищі (для їх розвитку необхідно наявність вологи і певної температури)

Гельмінтози - гельмінтні інвазії - захворювання, які виникають при паразитуванні червів в організмі господаря. Виділяють:

-трематодози - захворювання людини і тварин, які викликають паразитичні трематоди;

- цестодози - захворювання, які викликають паразитичні ленточні черви;

- нематодози- захворювання, які викликаються круглими черв’ями;

- філяріози - захворювання людини і деяких тварин, які викликають різні види філярій (круглі черви род. Filariidae).

Гельмінтоовоскопія-лабораторні методи дослідження з метою знаходження яєць гельмінтів у фекаліях, мокроті, дуоденальному вмісті, сечі.

Гельмінтоларвоскопія - лабораторні методи дослідження з метою знаходження личинок гельмінтів у фекаліях, мокроті, дуоденальному вмісті, сечі і тканинах людини.

Трихінеллоскопія -метод дослідження проб біопсії м’язів з метою знаходження личинок трихіни.

Інвазії - захворювання, які викликаються тваринами (найпростішими, гельмінтами, членистоногими).

Вірусні захворювання - інфекції, які викликані вірусами.

Інфекції - захворювання, які викликаються вірусами, бактеріями і грибами, тобто організмами, які не є тваринами.

Патогенність - здатність паразитів викликати пошкодження організмів - господарів.

Адаптація - пристосування до середовища існування. Н., паразитичні черви адаптовані до організму господаря (покриви, антиферменти), мають спеціальні органи прикріплення, присоски.

Аноксібіоз- тип метаболізму червів в умовах дефіциту кисню, при якому має місце як аеробні, так і анаеробні процеси, а переважання якогось з них обумовлено вмістом кисню в середовищі (Brand, 1972).

Антиферменти - ферменти паразита, які інгібірують певні ферменти господаря, забезпечуючи захист покривів від перетравлення і інших впливів господаря.

Біотопи - природні території всередині біогеоценозів з певними умовами, які займають окремі популяції, де забезпечується відтворення і цикли розвитку організмів. Н., паразитичних комах, кліщів.

Тришаровість - організація тварин з трьох зародкових листків: ектодерми, мезодерми і ентодерми.

Білатеральна симетрія - двостороння симетрія організації живих організмів, при ній з’являється передній і задній кінець тіла, правий і лівий бік, черевна і спинна сторони, характерна для всіх червів.

Живонародження, яйцеживонародження - розвиток личинок в яйцях в організмі самок. Характерно для деяких круглих (трихінела, ришта, філярії).

Гетерохронія - нерівномірний розвиток систем органів при онтогенезі. Н., у гельмінтів прискорено розвивається статева система. Це забезпечує високу продуктивність і вірогідність відтворення.

Партеногенез (від греч. parthenos -незаймана). Одна з форм статевого розмноження організмів, при якому розвиток відбувається із незапліднених яєць.

Ароморфози - напрям біологічного прогресу, при якому відмічається підвищення морфофізіологічної організації.

Гермафродит - двостатевий організм (організм, в якому розвиваються чоловічі і жіночі статеві системи). Більшість плоских червів є гермафродитами.

Роздільностатеві організми - організми, у яких виділяють дві статі - чоловічу і жіночу. Роздільностатевість - ознака прогресивної організації тварин. Серед гельмінтів роздільностатеві, з вираженим статевим диморфізмом нематоди.

Статевий диморфізм - морфологічні відмінності між особинами різної статі (розміри тіла, форма і т.д.).

Девастація (лат. devastatio - спустошення) - комплекс заходів, направлений на повну ліквідацію паразитарних і інфекційних захворювань і їх збудників (1947 р. Скрябін).

Дегельмінтизація - комплекс лікувально-профілактичних заходів направлений на оздоровлення населення і зниження рівня захворюваності різними гельмінтозами.

Інкубаційний період - період від моменту зараження людини до виникнення перших клінічних ознак захворювання.

Інтоксикація - отруєння організму токсичними речовинами, які утворюються в самому організмі при запаленнях, або виникають внаслідок життєдіяльності паразитів людини.

Ремісія - фаза хвороби, під час якої спостерігається зникнення або послаблення її клінічного прояву.

Анамнез- відомості, які отримує лікар при опитуванні хворого. А. містить відомості про початок захворювання, суб’єктивних ознаках його перебігу, способи можливого зараження. А. дозволяє встановити попередній діагноз, визначити методи діагностики і намітити шляхи лікування.

Дуоденальний вміст - вміст 12-палої кишки, який отримують при зондуванні. Проводять мікроскопічні дослідження на встановлення наявності паразитів.

Кишкова непрохідність - закупорка просвіту кишечнику. Може бути наслідком рефлекторних спазмів, які викликаються подразненням стінки кишок паразитами або скупченням великого числа паразитів, наприклад, аскарид.

Токсини - отруйні хімічні речовини, які виробляються в процесі життєдіяльності паразитів.

Токсичність- отруйність.

Механічна жовтуха - виникає при закупорці жовчних протоків, наприклад, сисунами або аскаридами.

Резистентність - стійкість до дії несприятливих факторів.

Алергічні проби (реакція)- реакції за типом антиген-антитіло, які використовуються для діагностики гельмінтозів (ехінококозу, альвеококозу, трихінелезу і ін.) шляхом використання специфічних антигенів які викликають локальну шкірну алергічну реакцію.

Імунологічний метод (імунодіагностика) -метод визначення специфічних антигенів, антитіл паразитів людини. Застосовується для діагностики токсоплазмозу, ехінококозу, філяріозів і ін. паразитичних захворювань.

Сірологічні реакції (імунологічні реакції) - реакції по виявленню наявності антитіл або антигенів в біологічних рідинах: крові, кишкових соках, спинномозковій рідині, слині. Використовуються для діагностики при деяких гельмінтозах.

Фекалії (випорожнення) - вміст кишечнику, який видаляється з організму. Використовується для діагностики інвазій (протозойних і гельмінтозів).

Копрологічне обстеження - дослідження фекалій з метою встановлення наявності яєць, личинок і дорослих особин паразитів, а також цист найпростіших, бактерій.

Гематофаги - паразити, які живляться кров’ю. Наприклад, волосоголов, кривоголовка, комарі і ін.

Макроскопірування - метод діагностики гельмінтозів, при якому вивчаються нативні об’єкти: дорослі особини, личинки, членики, які виділяються з організму господаря.

Мікроскопірування крові - метод діагностики паразитарних захворювань; при гельмінтозах відмічається еозинофілія (підвищення кількості еозинофілів), зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну(анемія), підвищення швидкості зсідання еритроцитів.

Біопсія - взяття шматочка тканини живого організму для мікроскопічного дослідження з діагностичною метою.

Інвазійна зрілість - стадія розвитку паразита, здатна продовжити життєвий цикл в організмі нового господаря, обумовлюючи захворювання (наприклад, філярієподібні личинки анкілостомід, мікрофілярії ришти).

Аутоінвазія - аутореінвазія - повторне самозараження організму господаря, яке здійснюється шляхом проникнення інвазійних стадій паразита цього господаря.

Активна інвазія- зараження паразитом, при яком інвазійні стадії активно проникають в організм (через шкіру, слизові оболонки) і в подальшому мігрують по організму.

Пасивна інвазія -зараження гельмінтозом (звичайно через рот), при якому інвазійна форма потрапляє в організм господаря при недотриманні особистої гігієни (через брудні руки, немиті овочі і фрукти, воду).

Диспепсичні явища - розлад травлення (нудота, блювота, пронос, порушення перетравлювання їжі).

Інокулятивнийспосіб зараження - передача збудника в організм господаря зі слиною через ранку під час живлення переносника (див. трансмісивний шлях зараження).

Контамінативний спосіб зараження - зараження збудником захворювання через продукти екскреції переносника (перкутанний) або при випадковому проковтуванні переносника зі збудником.

Нетрансмісивнийшлях зараження - без участі переносників, характерних для деяких трансмісивних захворювань. Зараження відбувається перорально, респираторно (Н., туляремією).

Неспецифічні переносники - випадкові (факультативні) переносники.

Прогресивні риси організації - ознаки організації тварин, які визначають високий рівень їх морфофізіологічної організації.

Морфофункціональний регрес - спрощення організації організмів, який є результатом вузької пристосованості до певних умов. Н., у паразитичних стьожковиків відсутня травна система. Морфофункціональний регрес не завжди приводить до біологічного регресу.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕЛЬМІНТОЛОГІЇ.

Гіподерма - внутрішній шар шкірно-м’язового мішка, який складається з протоплазми клітин, які не мають мембран (синцитій). В ній активно відбувається обмін речовин і знешкодження токсинів.

Кутикула - зовнішні покриви шкірно-м’язового мішка, у круглих багатошарова, виконує функцію зовнішнього скелета і захищає від хімічних і механічних впливів.

Тегумент - видозмінений плоский епітелій, синцитій, який забезпечує захист паразита від ферментативних систем господаря, має здатність виділяти антиферменти і забезпечує високий рівень обміну речовин за рахунок наявності мітохондрій.

Паренхіма - розпушена сполучна тканина, яка заповнює порожнину (проміжки між внутрішніми органами) у Плоских червів.

Протонефридії - органи виділення у Плоских червів і деяких Круглих. Представляють собою видозмінені клітини, які починаються лійкою з війками і продовжуються каналом. Канали протонефридій, зливаючись, утворюють видільний канал.

Псевдоцель- первинна порожнина тіла, заповнена рідиною і не має мезодермальної вистилки (є у круглих червів).

Трематодози людини - захворювання, які викликаються паразитичними сисунами:

- фасціолез - захворювання, збудником якого є печінковий сисун. Пошкоджує печінку людини, жовчні протоки).

- дікроцеліоз -- захворювання, збудником якого є ланцетоподібний сисун. Пошкоджує печінку людини.

- опісторхоз -захворювання, збудником якого є котячий сисун. Пошкоджує печінку людини (жовчні протоки)

- парагонімоз -захворювання, збудником якого є легеневий сисун. Пошкоджує легені людини.

- шистосомози - розповсюджені захворювання, збудником яких є шистосоми. Пошкоджують вени кишечнику, сечового пухиря і ін. органів людини. Види шистосом викликають: сечостатевий шистосомоз, кишечний шистосомоз, японський шистосомоз.

Інвазійні стадії трематод для людини (стадії захворюваня):

- адолескарій -личинка покрита оболонкою, яка знаходиться у воді або прикріплюється до водних рослин (для фасциоли);

- метацеркарій -личинка покрита оболонкою в тканинах проміжного господаря (для опісторха, дікроцелиума, парагоніма);

- церкарій (церкарія) - личинка з хвостом, яка знаходиться у воді (для шистосом, фасціоли).

Цестодози людини - захворювання, які викликані цестодами (стьожковими черв’яками):

- гемінолепідоз - захворювання викликає карликовий ціп’як, локалізується у тонкому кишечнику, людина одночасно і кінцевий і проміжний господар. Частіше заражаються діти;

- дифілоботріоз - захворювання яке викликає стьожковик широкий. Локалізується у тонкому кишечнику, людина - кінцевий господар. Для захворювання характерна виражена анемія;

- теніоз - захворювання викликає свинячий (озброєний) ціп’як, локалізується в тонкому кишечнику. Людина - остаточний господар;

- теніаринхоз - захворювання викликає бичачий (неозброєний) ціп’як. Локалізується в тонкому кишечнику. Людина - остаточний господар;

- цистіцеркоз- небезпечне захворювання людини, яке викликається цистіцерками свинячого ціп’яка. Ушкоджуються скелетні м’язи, головний мозок і ін. органи. Зараження - перорально, через яйця-онкосфери або аутоінвазія при неправильному лікуванні теніозу блювотними засобами;

- ехінококоз, альвеококоз- небезпечні захворювання людини, які викликаються ехінококом і альвеококом. Людина - проміжний господар, у внутрішніх органах (печінці, легенях, трубчастих кістках, головному мозку і інших) розвиваються ларвоцисти паразитів, які викликають пошкодження органів і можуть призвести до смерті людини. Лікування - хірургічне.

Інвазійні стадії цестоддля людини:

- цистіцерк - пухир з вп’яченим сколексом (для теніїд);

- плероцеркоїд - личинка з ботріями (для стьожковика широкого);

- яйця-онкосфери - для ехінокока, альвеокока, карликового і озброєного ціп’яків.

Нематодози людини - захворювання, які викликаються нематодами (круглими черв’яками):

- аскаридоз - захворювання яке викликає аскарида людська, локалізація в тонкому кишечнику, можливі ускладнення: кишечна непрохідність, пошкодження апендикса і інших органів (печінка, серце, яєчник) при атипічній локалізації;

- анкілостомоз, некатороз - захворювання, які викликають анкілостоміди: анкілостома і некатор - гематофаги. Локалізація - 12-пала кишка;

- дракункулез - захворювання, яке викликає рішта, ушкоджується підшкірна клітковина, розвиваються шкірні затвердіння і ушкодження суглобових сумок. Розповсюджено осередками;

- трихоцефалез - захворювання викликає волосоголов людський (гематофаг). Локалізація - нижні відділи тонкого і верхні відділи товстого кишечнику. Ускладнення - анемія, затримка росту, апендицит;

- трихінелез - небезпечне важке захворювання, яке викликає трихінела. Локалізація статевозрілих форм - в тонкому кишечнику, личинок - скелетні м’язи (людина остаточний і проміжний господар). При значному зараженні (через трихінелезне м’ясо), можливий летальний наслідок;

- стронгілоідоз - захворювання, яке викликає вугриця кишкова. Локалізація - тонкий кишечник, при запорах можливий розвиток інвазійних личинок в товстому кишечнику (аутоінвазія);

- ентеробіоз - захворювання викликає гострик, частіше буває у дітей. Локалізація тонкий і товстий кишечник. При дотриманні особистої гігієни, чистоти постільної білизни (для виключення аутореінвазії) через 1-2 місяці можливо самовиліковування без застосування протиглисних препаратів;

- філяріози- розповсюджені захворювання людини які викликають круглі черви родини філярій: вухереріоз - збудник Wucherеria bancrofti; бругіоз-Brugia malayi; онхоцеркоз -Onchocerca volvulus; лоалоз -Loa loa. Зараження відбувається трансмісивне, переносники - комарі, сліпні, мошки. Пошкоджується кровоносна і лімфатична система, внутрішні органи.

Інвазійні стадії нематоддля людини:

- яйце з личинкою (у зовнішньому середовищі) - для геогельмінтів: аскариди, гострики і волосоголовець;

- філярієвидна личинка (у зовнішньому середовищі) - для анкилостомід і вугриці;

- мікрофілярії (личинки у проміжному господарі) - для ришти і філярій.

Елефентіаз - слоновість, сильне деформуюче і спотворюючи збільшення різних частин тіла, частіше ніг, грудей, статевих органів. Виникає при вухереріозі.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АРАХНОЕНТОМОЛОГІЇ.

Арахнологія - наука, яка вивчає павукоподібних (Arachnоidеa).

Ентомологія - наука, яка вивчає комах ( Insecta ).

Гетерономна сегментація - нерівномірна, виникає при злитті сегментів і утворенні відділів тіла, які виконують різні функції.

Метаморфоз - стрибкоподібне перетворення будови і образу життя організму в період постембріонального розвитку, як правило супроводжується зміною середовища існування. Розвиток може протікати з повним метаморфозом (перетворенням): яйце-личинка-лялечка-імаго; неповним метаморфозом: яйце-личинка-імаго.

Хітин - хімічно стійка, азотовмісна речовина; входить до складу кутикули. Хітинізовані покриви виконують у членистоногих роль зовнішнього скелету.

Міксоцель - змішана порожнина тіла членистоногих. Утворюється в результаті злиття первинної і вторинної порожнин тіла.

Зябра - органи дихання у ракоподібних (видозмінені кінцівки).

Трахеї - органи дихання членистоногих. Представляють собою розгалужену систему трубок з кільцевими потовщеннями по яких доставляється кисень безпосередньо в органи, тканини.

Хеліцери - парні ротові придатки (у павукоподібних) розміщуються попереду рота.

Педіпальпи - ногощелепи - перша пара грудних видозмінених ніжок.

Легеневі мішки (легені)- органи дихання членистоногих, представляють собою порожнини з чисельними листоподібними складками, в яких є кровоносні капіляри. Назовні відкриваються отворами - стигмами. Гомологічні зябрам ракоподібних.

Планктон - сукупність дрібних і мікроскопічних рослинних (фітопланктон) і тваринних (зоопланктон) організмів, які існують у верхньому шарі води.

Циклоп - представник нижчих ракоподібних з ряду веслоногих. Є кормом для риб, мальків і деяких видів ссавців (кити). Ц. є проміжними господарями в циклі розвитку деяких гельмінтів.

Мальпігієві судини - органи виділення, які складаються з однієї або кількох пар виростів кишкової трубки, знаходиться в порожнині тіла.

Личинка - стадія життєвого циклу павукоподібних. Л. має три пари ходильних ніг, характеризується відсутністю стигм, трахей, статевого отвору.

Німфа -стадія циклу розвитку павукоподібних (кліщів). Н. має 4 пари кінцівок. Статева система недорозвинута.

Імаго - статевозріла форма членистоногих.

Інсектициди - хімічні речовини, які вбивають комах.

Акаріцидні засоби - хімічні речовини, які вбивають кліщів.

Ларвіциди - хімічні речовини, які вбивають личинок комах.

Репеленти - хім. речовини, які відпугують кліщів і омах.

Отрутохімікати - отруйні хімічні речовини.

Демодекоз - захворювання людини, збудник кліщ - залізниця вугре-ва. Пошкоджуються сальні залози і волосяні мішечки обличчя, шиї, тулуба. Спостерігається поява вугрів, висипів, запалення шкіри.

Короста - інвазійне заразне захворювання людини, збудником якого є коростяний кліщ. Пошкоджує роговий шар епідермісу певних ділянок шкіри (міжпальцеві, пахові…). Супроводжується свербінням, пухирцями на шкірі, папули, везикули, запалення шкіри

Туляремія - інфекційне захворювання, яке викликає бактерія Francisella tularensis передається людині від хворих тварин, трансмісивно (переносники - кровосисні комахи: іксодові і аргазові кліщі, воші, двукрилі) або перорально. Для Т. характерна лихоманка, пошкодження лімфовузлів, шкіри, легень, серцево-судинної системи. Виділяють форми: бубонна, шкірна, легенева, кишкова.

Тайговий енцефаліт - весняно-літній кліщовий енцефаліт - гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом. Резервуаром віруса в природі є дикі тварини: гризуни, їжаки, білки … Переносниками - іксодові кліщі. При захворюванні поражається нервова система, спостерігається лихоманка, головні болі, нудота, паралічі, приступи.

Бруцельоз - гостре інфекційне захворювання тварин, яке викликається мікробами бруцелами. Переносником цього захворювання можуть бути кліщі.

Сибірська виразка - інфекційне захворювання, збудником якого є бактерія Bacillus anthracis. Проявляється лихоманка, утворення карбункулів, іноді, пошкодження легень і кишечнику.

Блохи (Aphaniptera) - ряд кровосисних комах з повним метаморфозом. Ектопаразити ссавців, птахів і людини. Переносники чуми, збудники якої розповсюджені в природі серед гризунів. При живленні на гризунах (крисах, мишах) Б. заражаються, а живлячись на людині передають йому збудників захворювань: чуми, щурячого висипного тифу.

Воші (Anoplura)- ряд дрібних, вториннобезкрилих комах-ектопаразитів людини і тварин, з неповним метаморфозом. Паразитами людини є: платтяна, головна і лобкова воші. Життєвий цикл В. проходить на людині. Переносять висипний і зворотній тифи.

Вошивість - зараженість людини вошами.

Педікулез- захворювання людини, яке викликається головною і платтяною вошами.

Тиф: висипний і поворотній тиф -небезпечні інфекції, дуже важкі захворювання людини. Характеризуються лихоманками з високою температурою, появою висипів на спині, грудях і животі.

Сипний тиф - викликають рікетсії Провачека. Спостерігається порушення кровообігу, головні болі, страта свідомості. Переносники - блохи, воша платтяна.

Вошивий поворотний тиф - інфекційне захворювання людини збудником якого є спірохети. Переносники - воші, шлях зараження контамінативний, при втиранні збудників в місця розчісувань і при роздавлюванні вошей.

Кліщовий поворотній тиф- інфекційне захворювання, збудник - спірохета. Переносники - аргазові кліщі. Резервуари: собаки, кішки, гризуни… Характерна лихоманка, приступи з високою температурою, пошкодження дихальної системи і ЦНС.

Двокрилі (Diptera) - ряд Комахи, самі високоорганізовані, представники мають одну пару крил (задні крила - редуковані).

Комарі(Culicidae)- родина Двокрилі. Багато представників - кровососи (самки). Переносники малярії (малярійний комар - анофелес), туляремії, сибірської виразки, багатьох вірусів і філяріозів.

Москіти (рід Phlebotomus) - род. Psychodidae - дрібні комахи довжиною тіла 1,3 - 3,5 мм. Коричневого або жовтуватого забарвлення, тіло покрите дрібними волосками. Укуси викликають сильне свербіння, появу пухирів, підвищення температури. Переносники збудників москітної лихоманки, лейшманіозів.

Мошки (Simuliidae) - родина Двокрилі, довжина 2-4 мм, самки багатьох видів - кровососи птахів і ссавців. Укуси викликають локальні папули, пухлини і загальні реакції: набряки, гіперемію, іноді високу температуру. Переносники онхоцеркозов, механічні переносники туляремії, сибірської виразки.

Мухи - комахи ряду двокрилі. Переносники - сибірської виразки, туляремії, трипаносом (муха це-це), яєць гельмінтів, цист найпростіших. Деякі викликають міази у людини і тварин.

Оводи - двокрилі з рудиментарними ротовими органами. Личинки паразитують на ссавцях (ларвальний паразитизм).

Ґедзі( Tabanus ) - родина двокрилі, великі мухи з дуже великими райдужними очима. Механічні переносники інфекційних захворювань, особливо туляремії і сибірської виразки.

Міази - захворювання людини і тварин, які викликають личинки деяких мух (ларвальний паразитизм):

- кишкові міази - захворювання, які виникають при випадковому проковтуванні личинок мух з їжею. У осіб з низькою кислотністю шлункового соку личинки залишаються живими і розвиваються. Симптоми: болі в животі, блювота, розлади стулу, подразнення і запалення слизової кишечнику;

- тканинні міази - захворювання, які викликаються личинками деяких мух і оводів (Н., вольфартової мухи). Личинки поражають тканини і підшкірну клітковину, вуха, ніс, ясна, очі і лобні пазухи - розвивається міаз з некрозом і гангренозним процесом. Розповсюджені в південних районах, які розводять худобу.

Чума - гостре інфекційне захворювання, збудником якого є паличка чуми Pasteurella pestis, при якому проявляються запальні процеси в лімфовузлах, легенях і інших органах (форми: бубонна, легенева, кишечна).

Дератизація - знищення гризунів - резервуарів хвороби людини.

Гризуни - представники ряду ссавців. Є природними резервуарами багатьох природно-осередкових захворювань (лейшманії, збудники чуми і туляремії).

Дезінсекція - знищення членистоногих (мух, комарів, бліх, вошей і ін.) - переносників збудників хвороби людини.

Дезінфекція - знезараження - знищення збудників інфекційних і інвазійних хвороб (заразних хвороб): бактерій, вірусів, найпростіших і ін.

Ріккетсіози - трансмісивні захворювання, які викликаються ріккетсіями (облігатними внутрішньоклітинними паразитами). Переносниками є іксодові і інші кліщі:

- кліщеві плямисті лихоманки (плямиста лихоманка Скельних гір) - при захворюванні пошкоджуються стінки кровоносних судин з утворенням некротичних ділянок. Висока температура, шкірні і внутрішні крововиливи;

- пневмотропні ріккетсіози (Q-лихоманки) - при захворюванні проявляється висока температура, сильні головні болі, болі у суглобах, у м’язах, пневмонія.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Медична біологія. В.П.Пішак, Ю.І.Бажора. – Вінниця, Нова книга. – 2009.

2. Медична біологія. В.П.Пішак, Ю.І.Бажора. – Вінниця, Нова книга. – 2004.

3. Биология: Учебник: в 2 т. /Под ред. В.Н. Ярыгина.– М.: Высш. шк., 1999.

4. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина.– М.: Медицина, 1985.

5. Королёв В.А., Кривошеина Г.Н., Полякова Э.Г. Руководство к лабораторным занятиям

по биологии.– К.: Вища шк., 1986.

6. Лекції з медичної біології: Навч. Посібник /Корольов В.О., Яригін В.М. та ін.– К.:

Вища шк., 1993.

Форматирование абзаца

 

Абзац может начинаться с отступа (как сейчас) , выступа («висячая» строка) или сразу с границы текстового поля.11

Текстовое поле абзаца задается соответствующими отступами12 слева (сейчас - 1 см) и справа (2см). Эти параметры удобно выставлять с помощью разметочной линейки или кнопками УМЕНЬШИТЬ ОТСТПУ и УВЕЛИЧИТЬ ОТСТУП на Панели инструм.

 

Между строками могут быть установлены различные интервалы13: сейчас установлен полуторный, а ранее был одинарный.

6Инструмент: ФОРМАТ/ШРИФТ/ШРИФТ/… или Панель инструментов 7 Инструмент: ФОРМАТ/ШРИФТ/ШРИФТ/ИНТЕРВАЛ/СМЕЩЕНИЕ/… 8 Инструмент: ФОРМАТ/ШРИФТ/ШРИФТ/ИНТЕРВАЛ/ИНТЕРВАЛ 9 Инструмент: ФОРМАТ/ШРИФТ/ШРИФТ/ВИДОИЗМЕНЕНИЕ/… 10 Инструмент: ФОРМАТ/ШРИФТ/ШРИФТ/ЦВЕТ… 11Инструмент для задания отступов: ФОРМАТ/АБЗАЦ/ОТСТУПЫ И ИНТЕРВАЛЫ/ПЕРВАЯ СТРОКА… 12 Инструмент: ФОРМАТ/АБЗАЦ/ОТСТУПЫ И ИНТЕРВАЛЫ/ОТСТУП/… 13Инструмент для задания отступов: ФОРМАТ/АБЗАЦ/ОТСТУПЫ И ИНТЕРВАЛЫ/ИНТЕРВАЛ МЕЖДУСТРОЧНЫЙ/…    

А теперь будет установлен двойной интервал. Возможно также «плавное» изменение межстрочного интервала с помощью задания соответствующего множителя.

Это образец выравнивания14 текста абзаца по левому краю.

А это пример выравнивания по правому краю15.

Здесь используется выравнивание по центру.

Данная строка абзаца выровнена по ширине.

Между абзацами могут задаваться различные интервалы16. Например, этот абзац имеет интервал ПЕРЕД абзацем, равный 6 пунктам, а интервал ПОСЛЕ абзаца, равный 12 пунктам.

Как видно, интервал ПОСЛЕ абзаца в два раза больше интервала ПЕРЕД абзацем.






Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 292. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (2.51 сек.) русская версия | украинская версия