Прогноз пожежної небезпеки

Мета роботи: вивчити методи діагнозу та прогнозу пожежної небезпеки; набути практичних навиків розпізнавання можливості виникнення пожежної небезпеки.

 

Більше 10 млн. га території України займають ліси і торфовища; 31% лісів знаходиться в північному регіоні, 17 – у східному, 10 – у південному, 8 – у південно-західному і 32% – у західному. В середньому за рік, залежно від погодних умов, виникає близько 3, 5 тис. природних пожеж, якими знищується більше 5 тис. га лісу. Найбільш пожежонебезпечні північний та східний регіони, де щорічно виникає в середньому, відповідно, 37 і 40% всіх лісових пожеж.

Найвищі показники імовірності виникнення лісових пожеж та найбільші масштаби пошкоджень і завданих збитків характерні для лісів, де можлива пожежонебезпека ІІІ – V класів. Загальна площа таких лісів складає в Україні близько 4000 тис. га. Найбільші їх площі – в Житомирській (близько 900 тис. га), Рівненській (понад 700), Закарпатській (понад 600), Волинській, Чернігівській та Львівській (близько 600), Івано-Франківській (близько 550) та Київській (550 тис. га) областях. І хоча на лісові масиви Полісся та Лісостепу припадають найбільші показники кількості лісових пожеж, проте останні досить часто трапляються й у степовій зоні. Для основних сільськогосподарських регіонів країни за масштабами ймовірних зон виникнення масових польових пожеж у пожежонебезпечний сезон (липень – серпень) характерні такі показники:

- степ: пожежі можливі на площі понад 6800 тис. га, що складає 36% від території сільськогосподарських угідь регіону і більше 47% пожежонебезпечних сільськогосподарських угідь країни;

- лісостеп: відповідно 5400 тис. га, 37 і 37%;

- Полісся: 2020 тис. га, 28 і 14%;

- Карпати: 200 тис.га, 18 і 1, 4%.

По Україні найбільші площі ймовірних польових пожеж мають області (тис. га): Одеська (919), Дніпропетровська (909), Полтавська (837), Вінницька (827), Кіровоградська (823), Запорізька (813) та Херсонська (811). Зони площ імовірних пожеж складають: у Черкаській – 43% від загальної площі сільськогосподарських угідь, в Херсонській – 41%, у Вінницькій, Кіровоградській, Хмельницькій – по 40%, в Миколаївській – 39%, Полтавській і Тернопільській областях – по 38%.

Так, протягом 2000 р. виникло 3696 лісових пожеж, які знищили
1618 га лісів, завдали збитків на суму 1, 36 млн. гривень. У 2001 р. в лісах спостерігалося 2122 пожежі; загальна площа уражених пожежами лісів склала 2960 га, з них верховими пожежами охоплено 1610 га.
В 19 випадках лісові пожежі розповсюдились на площі понад 5 га, з них у трьох випадках (два в Миколаївській області і один у Херсонській) пожежі досягли розмірів стихійного лиха. Загальна площа, охоплена цими пожежами, склала 1642 га. Орієнтовні збитки лісового господарства від пожеж – 5 млн. гривень.

В оперативній роботі прогностичних підрозділів Гідрометслужби і органів лісового господарства пожежна небезпека характеризується об'єктивним числовим значенням – комплексним метеорологічним покажчиком пожежної небезпеки (Г).

Пожежонебезпечний сезон наступає з моменту сходу снігового покриву в лісі і триває до настання стійкої дощової осінньої погоди або утворення снігового покриву.

Інформація про пожежну небезпеку передається лише протягом вказаного періоду за кодом:

 

Ліс ІІііі QQQQQ,

де Ліс - відмітне слово на початку зведення; ІІііі - індекс станції;

QQQQQ - величина покажчика пожежної небезпеки в цілих градусах.

Розрахунок покажчика пожежної небезпеки. Для окремого пункту і конкретного часу покажчик пожежної небезпеки в лісах обчислюється за формулою Нестерова:

 

Т(Т - Тd),

 

де Т - температура повітря за 15 год місцевого часу або в найближчий до нього термін синхронних метеорологічних спостережень, °С;

Тd - точка роси за цей же термін, °С;

п - кількість днів без опадів або з добовою кількістю опадів менше 3 мм;

(Т - Тd) - дефіцит точки роси, °С.

Як випливає з приведеної формули, покажчик Г є сумою значень
добутку Т(Т – Тd) - наростання покажчика, що розраховується за кожен день, починаючи з останнього дощового дня, коли випало опадів 3 мм і більше. В день з опадами 3 мм і більше покажчик Г, одержаний за попередні дні, відкидається, а його значення обчислюються за Т і Тd поточного дня.

На практиці наростання покажчика Г визначається за попередньо складеною табл. 2.1, в якій по горизонталі відкладені значення температури повітря (Т), а по вертикалі - дефіциту точки роси (Т-Тd). Добове наростання пожежної небезпеки визначається на перетині відповідних рядків і граф.

 

Таблиця 2.1 - Визначення добового наростання покажчика пожежної небезпеки (Г) в лісі за температурою повітря і точкою роси

Т-Тd, °С

Т, °С

Продовження таблиці 2.1

Т-Тd, °С

Т, °С

 

Для забезпечення органів лісового господарства оперативною інформацією про покажчик пожежної небезпеки поточного дня (до
15 год), а також для складання прогнозів пожежної небезпеки на найближчі три доби розрахунок добового наростання покажчика Т(Т-Тd) проводиться додатково за даними спостережень о 12 год місцевого часу або в найближчий до нього термін.

Отримана величина додається до значення покажчика Г, обчисленого за спостереженнями о 15 год або в найближчий до нього термін попередніх діб. Всі початкові дані для розрахунку і його результати записуються в журналі по приведеній формі (табл.2.2 а).

Класи пожежної небезпеки і складання інформаційних карт. Покажчик пожежної небезпеки може приймати різні значення, а в періоди стійкої сухої і спекотної погоди його значення може перевищувати
10 000 °С. В залежності від значень покажчика Г виділяють п’ять класів пожежної небезпеки (табл. 2.3).

Інформація про покажчик пожежної небезпеки наноситься або на бланки синоптичних карт, або на спеціальні інформаційні карти.

Прогностичні підрозділи щодня повинні складати дві інформаційні карти покажчика пожежної небезпеки по території, що обслуговується:

- карту спостережень за 12 год місцевого часу поточного дня;

- карту спостережень за 15 год місцевого часу минулої доби.

На інформаційних картах проводяться ізолінії з урахуванням величини покажчика пожежної небезпеки 300, 1000, 4000 і 10 000 °С. Відповідно до табл. 2.3 райони, що відносяться до 1 класу пожежної небезпеки, зафарбовуються зеленим кольором, 2 класу – синім кольором,
3 класу – жовтим кольором, 4 класу – красним кольором, а кожна із станцій, де значення покажчика пожежної небезпеки перевищують
10 000 °С, обводяться яскравим красним колом.

 

 

Таблиця 2.2 а – Результати розрахунків покажчика пожежної небезпеки (Г) на поточну добу і наступні три доби
по Одеській області

 

№ п/п

Пункти

15 год минулої доби

12 год місцевого часу поточної доби

1 день прогнозу

2 день прогнозу

3 день прогнозу

Індекс

Назва

Г15, °С

Т/Тd, °С

Т(Т-Тd), °С

Опади, мм

Г12, °С

Т, °С

Т(Т-Тd), °С

Опади, мм

Г, °С

Т, °С

Т(Т-Тd), °С

Опади, мм

Г, °С

Т, °С

Т(Т-Тd), °С

Опади, мм

Г, °С

Таблиця 2.2 б – Вихідні дані для розрахунку покажчика пожежної небезпеки (Г) на 12 г поточної доби по Одеській області

 

№ п/п	Пункти	29.06	30.06	01.07	02.07	05.07	06.07
Індекс	Назва	Г15, °С	Т, °С	Тd, °С	Опади мм	Г15, °С	Т, °С	Тd, °С	Опади мм	Г15, °С	Т, °С	Тd, °С	Опади мм
1.		Затишшя		25, 2	14, 5	0, 0		27, 2	17, 2	0, 0		29, 0	18, 3	0, 0
2.		Любашівка		21, 6	11, 0	0, 0		26, 7	12, 0	0, 0		28, 8	13, 5	0, 0
3.		Роздільна		27, 7	13, 8	0, 0		27, 7	14, 2	0, 0		23, 8	22, 9	0, 0
4.		Одеса		25, 0	17, 4	0, 0		26, 0	11, 4	0, 0		29, 4	15, 9	0, 0
5.		Болград		25, 5	16, 0	0, 5		27, 8	14, 4	0, 0		22, 1	19, 1	7, 0
6.		Ізмаїл		28, 7	16, 9	0, 0		28, 1	13, 2	0, 0		28, 1	16, 0	0, 0
7.		Сарата		30, 0	10, 9	0, 0		28, 6	11, 7	0, 0		26, 4	15, 6	3, 9
8.		Вилкове		24, 8	18, 0	0, 0		28, 4	12, 3	0, 0		22, 5	18, 1	0, 5

Таблиця 2.3 – Класи пожежної небезпеки

 

Клас пожежної небезпеки	Величина покажчика пожежної небезпеки, °С	Ступінь пожежної небезпеки
І ІІ ІІІ ІV V	1…300 301…1000 1001…4000 4001…10 000 > 10 000	відсутня незначна середня висока надзвичайна

 

Складання прогнозу класів пожежної небезпеки на три доби. Прогностичні підрозділи зобов’язані складати інформаційні карти пожежної небезпеки на три доби.

Основою для розробки прогнозу пожежної небезпеки на три доби служить прогноз погоди на цей же період.

Оскільки значення дефіциту точки роси, необхідне для розрахунку добового наростання покажчика пожежної небезпеки, не прогнозується, то добуток Т(Т-Тd) для кожної станції визначається за графіком (рис.2.13). На вісі абсцис указаного графіка відкладаються величини добового наростання пожежної небезпеки Т(Т-Тd), а по вісі ординат – температура повітря Т.

 

 

Рис. 2.13 – Графік залежності добового наростання пожежної небезпеки від температури повітря.

 

При складанні прогнозів пожежної небезпеки необхідно ретельно враховувати очікуваний розподіл опадів по території, їх тривалість та інтенсивність.

Термінам, що характеризують інтенсивність опадів, відповідають наступні приблизні зміни покажчика пожежної небезпеки:

без опадів – наростання на протязі всього періоду;

незначні дощі – наростання на протязі всього періоду там, де опадів випадає менше 3 мм. В районах (на станціях), де опадів випадає 3 мм і більше – покажчик знижується до значення, що визначається за графіком (рис. 2.13) по прогностичній максимальній температурі;

дощі, сильні дощі – весь період вважається дощовим; покажчик пожежної небезпеки залишається рівним добовому наростанню, що відповідає очікуваній максимальній температурі.

 

Приклади прогнозів пожежної небезпеки на три доби. Прогноз погоди на три доби: «Без опадів, температура повітря вдень 21…23 °С».

По значенню середньої прогностичної температури () за допомогою графіка (рис. 2.13) визначаємо значення добового наростання пожежної небезпеки, наприклад, 520 °С. За фактичними Т і Тd за вихідний до прогнозу день по табл. 2.1 знаходимо значення покажчика пожежної небезпеки, наприклад, 120 °С. Тоді прогностичні значення покажчика пожежної небезпеки будуть дорівнювати:

в 1-й день прогнозу: 120 + 520 = 640 °С;

в 2-й день прогнозу: 640 + 520 = 1160 °С;

в 3-й день прогнозу: 1160 + 520 = 1680 °С.

В даному випадку прогноз покажчика пожежної небезпеки формулюється наступним чином: «На протязі трьох діб очікується пожежна небезпека ІІ і ІІІ класів».

Якщо на вихідний день накопичений визначений покажчик пожежної небезпеки (наприклад, 3000 °С), то його необхідно враховувати при розрахунку прогностичних значень. Таким чином, отримаємо:

в 1-й день прогнозу: 3000 + 520 = 3520 °С;

в 2-й день прогнозу: 3520 + 520 = 4040 °С;

в 3-й день прогнозу: 4040 + 520 = 4560 °С.

В даному випадку складається наступний прогноз: «На протязі трьох діб очікується збільшення пожежної небезпеки до ІV класу».

Підвищенню пожежної небезпеки в лісах сприяють вітряні засушливі погодні умови (ІV – V клас пожежної небезпеки). У 2001 р. така ситуація мала місце протягом липня – вересня, коли на півдні України три місяці практично не було опадів.

 

Контрольні запитання

1. Як виконується розрахунок покажчика пожежної небезпеки (Г)?

2. Що входить у телеграму про пожежну небезпеку?

3. Які дані необхідні для складання прогнозу пожежної безпеки у лісах та степах?

 

Завдання

В даній роботі слід провести:

1. Розрахунок покажчика пожежної небезпеки на 12 год поточного дня і на наступні 3 доби по Одеській області.

2. Складення зведення пожежної небезпеки по Одеській області.

3. Складення інформаційних карт значень метеорологічного покажчика пожежної небезпеки по Одеській області за 12 год поточного дня і прогностичні карти (приклад і дата складення прогностичної карти вказуються викладачем).

4. Складення прогнозу пожежної небезпеки по Одеській області.

 

Вихідні матеріали

1. Вихідні дані для розрахунку покажчика пожежної небезпеки на поточну і наступні три доби (табл. 2.2 б).

2. Табл. 2.1 для визначення добового наростання покажчика пожежної небезпеки на 12 год поточного дня.

3. Графік залежності наростання покажчика пожежної небезпеки від денної температури повітря (рис. 2.13).

4. Форма для запису результатів розрахунку покажчика пожежної небезпеки (табл. 2.2 а).

5. Два бланки інформаційної карти значень метеорологічного покажчика пожежної небезпеки по Одеській області на поточний день і відповідний день прогнозу (рис. 2.14).

6. Прогнози погоди по Одеській області:

 

1-3 липня 2001 р. очікується змінна хмарність, без опадів, вітер західний 2…7 м·с^-1, температура повітря 24…29 °С.

 

3-5 липня 2001 р. очікується значна хмарність, без опадів, лише на півночі області місцями невеликий дощ. Вітер північно-східний 2…7 м·с^-1, температура повітря 27…32 °С.

 

7-9 липня 2001 р. очікується змінна хмарність, на півночі області невеликий дощ, на півдні дощ, гроза. Вітер південно-західний 5…10 м·с^-1, температура повітря 26…31 °С.

 

Звітні матеріали

1. Заповнена табл. 2.2 а.

2. Зведення про пожежну небезпеку по Одеській області.

3. Інформаційна карта значень метеорологічного покажчика пожежної небезпеки по Одеській області за 12 год поточного дня і прогностична карта.

4. Прогноз пожежної небезпеки на три доби в робочому зошиті.

Рис. 2.14 – Карта Одеської області.