Прогноз тягуна

Причини виникнення тягуна. Тягун - небезпечне та поки що маловивчене явище природи спостерігається у багатьох портах світу, в тому числі у портах Чорного моря: Батумі, Поті, Очамчирі, Сухумі, Сочі, Туапсе, Новоросійську, Анапі, Керчі, Феодосії, Ялті, Севастополі, Одесі, Іллічівську, Констанці, Бургасі, Варні та інших.

Залежно від місцевих умов та характерних особливостей споруд цих портів тягун там виявляється неоднаково. У східних портах Чорного моря -Туапсе, Сухумі, Батумі - тягун може досягати великої інтенсивності.

При тягунах у портах виникають своєрідні коливання рівня, через те судна, які пришвартовані біля причалу чи стоять на якорі, розпочинають рухатися то в одному то в іншому напрямі, тобто роблять обертально-поступальний рух, підлягаючи сильній качці. При цьому виникає загроза зіткнення суден, посадки їх на мілину, ушкодження корпусу та причалів. У таких умовах вантажні роботи у портах припиняються, судна
виводяться на зовнішній рейд.

Тягуну, як і іншим небезпечним гідрометеорологічним явищам, не можна запобігти, через те важливо вчасно передбачити його виникнення, інтенсивність та час припинення і таким чином скоротити вимушені простої суден, запобігти аварії та ушкодженню причалів.

Вивчення тягуна проводиться давно, але поки що не створена єдина фізична теорія, яка пояснює причини та механізм цього явища. Ряд авторів вважають, що причиною тягуна є вітрове хвилювання моря, яке проникає крізь ворота на акваторії порту. Хвилі взаємодіють з водною масою порту, створюють течії протилежних напрямків, які впливають на судна.

Інші дослідники вважають, що рух відшвартованих суден спричиняється безпосередньо довгоперіодними хвилями, які входять у порт з відкритого моря. Довгоперіодні хвилі у морі - це прогресивно розповсюджені хвилі, які спричиняють резонансні коливання маси води у бухтах, затоках, портах і обертально-поступальний рух відшвартованих суден. Катастрофічного характеру такі посування досягають при збігу періоду коливань судна з періодом коливань маси води у басейні порту. Як наслідок цього, для оцінки можливості виникнення тягуна у порту необхідно знати період довгоперіодних хвиль на підході до порту, періоди власних коливань маси води у басейні порту, а також власних коливань суден, які стоять на якорі чи біля причалу.

 

Розрахунок початкових елементів. Відомо, що у полі постійного вітру над морем виникають дві системи вітрових хвиль. Одна - з фазовою швидкістю, однаковою зі швидкістю вітру, так звана резонансна система, яка відповідає низькочастотному максимуму спектра. Друга - з меншою фазовою швидкістю, яка відповідає високочастотному максимуму спектра. Ці системи виникають під впливом двох суттєво відмітних механізмів генерації хвиль - резонансного та індукованої взаємодії. Важливою особливістю формування цих систем у полі вітрових хвиль є те, що для їх одночасного розвитку необхідні певні умови:

а) вітровий потік, який породжує вітрові хвилі, повинен бути стійким протягом тривалого проміжку часу (близько доби);

б) простір (розгон) району моря, де спостерігається вітровий потік, повинен бути значним (більше 100 км);

в) швидкість вітрового потоку повинна бути не менше ніж 15 м·с^-1.

При слабких вітрах та малих розгонах обидві системи хвиль розвиваються рідко.

Згідно з висновками гідродинамічної теорії хвиль, на поверхні рідини дві плоскі прогресивні хвилі з частотами μ ₁, та μ ₂ (μ ₁ > μ ₂), та амплітудами Q₁ та Q₂, які розповсюджуються в одному напрямку, внаслідок нелінійної взаємодії створюють низькочастотні коливання з частотою μ ₁ - μ ₂ та амплітудою, на порядок меншою від амплітуди початкових хвиль.

При постійному за напрямком та тривалістю вітрі на пізніших стадіях розвитку процесу вітрового хвилювання частоти двох систем хвиль виявляються близькими, що спричиняє виникнення низькочастотних коливань. Оскільки для розвитку двох систем хвиль необхідні перелічені вище умови, довгоперіодні коливання на підході до порту, а отже і тягун у порту виникає, як правило, після закінчення дії постійного та сильного вітру, який дує над просторим районом моря.

Елементи довгоперіодних хвиль в умовах глибокого моря (з ухилом дна 0, 01 та більше), розраховуються за:

 

(9.1)

 

(9.2)

 

де , - середня висота довгоперіодних та вітрових хвиль; , - середній період довгоперіодних та вітрових хвиль.

Розрахункові формули були порівняні з емпіричними:

 

, (9.3)

 

, (9.4)

 

де = 11, 8; = 12.

Для практичних розрахунків приймають = 11, = 12, що незначно відрізняються від теоретичних та емпіричних значень.

Для мілководних морів з горизонтальним дном та малими ухилами дна (0, 001 та менше) при розрахунку висоти довгоперіодних хвиль обчислюють редукційну поправку згідно з формулою (9.5), або табл. 9.6.

 

, (9.5)

 

де Н – глибина моря.

 

Таблиця 9.6 – Редукційна поправка f

 

(Н/gτ)·102
f (H/gτ)		0, 30	0, 55	0, 69	0, 80	0, 90	0, 97	0, 99	1, 00

 

Середня висота коливання води у басейні порту - визначається відповідно до співвідношення:

 

, (9.6)

 

де - коефіцієнт підсилення початкових довгоперіодних коливань.

Коефіцієнт знаходиться з графіка (рис. 9.4) відповідно до , де - коефіцієнт резонансного підсилення, який залежить від резонансного періоду та середнього періоду довгоперіодної хвилі .

Резонансний період приймається рівним середньому періоду коливань маси води у басейні порту і розраховується за формулою:

 

, (9.7)

 

 

де К_R – резонансне хвильове число.

Резонансне хвильове число К_R та резонансний коефіцієнт підсилення визначають з графіка (рис. 9.5). Початковими параметрами для користування графіком є розмір басейну та ширина входу у порт. Приймається, що конфігурація порту є близькою до прямокутника.

 

Рис. 9.4 – Залежність від резонансного коефіцієнта підсилення при різних значеннях відношення до .

 

Рис. 9.5 – Номограма для визначення резонансного коефіцієнта підсилення та резонансного хвильового числа К_R.

d – довжина порту; l – ширина порту; с – ширина входу в порт.

Основні типи атмосферних процесів, які спричиняють виникнення тягуна у портах Чорного моря. Як відзначалось вище, небезпечне явище тягун спостерігається у багатьох портах Чорного моря. У східних портах – Туапсе, Сухумі, Батумі – тягун досягає значної інтенсивності та завдає великі збитки морському флоту. У портах Поті, Сочі, Новоросійськ, Анапа, Керч, Феодосія, Ялта та Севастополь це явище відбувається з меншою інтенсивністю, а у портах північно-західної частини Чорного моря – Одесі та Іллічівську – тягун спостерігається рідко і його інтенсивність не перевищує двох балів (слабкий тягун). Пов’язано це з характером атмосферних процесів над Чорним морем, а також з полями хвилювання. Чорне море знаходиться, з одного боку, під впливом субтропічного поясу підвищеного тиску та пов’язаних з ним атмосферних процесів, з іншого боку – під впливом атмосферних процесів, які виникають у більш північних широтах.

Віддаленість Чорного моря від центрів дії атмосфери обумовлює ослаблення міжширотного обміну та активності атмосферних процесів, особливо влітку, коли антициклонічний характер погоди сприяє інтенсивному прогріву, трансформації повітряних мас та швидкому розмиванню атмосферних фронтів.

У холодне півріччя атмосферні процеси над Чорним морем та прилеглою сушею значно активізуються. У відповідності з переважним впливом континентального полярного повітря та розташованої над Середземним та Чорним морями циклонічної зони, акваторія Чорного моря знаходиться під впливом північно-східного, північного та північно-західного вітру, який охоплює, головним чином, західну половину моря.

Одночасно з утворенням над Вірменським нагір'ям зони підвищеного тиску та поширенням відрогу Сибірського максимуму на Каспійське море, у південно-східній частині Чорного моря переважає східний вітер.

Таким чином, переважання над західними районами Чорного моря вітрів північних, північно-східних та північно-західних напрямків обумовлює формування тут штормової зони. Простір Чорного моря у широтному напрямку сприяє значному розгону хвиль із штормової зони у південно-східному напрямку. Це є причиною того, що найбільша повторюваність та інтенсивність тягуна спостерігається у південно-східній частині Чорного моря - у портах Батумі, Туапсе та Сухумі.

Для виникнення цього явища у північно-західній частині Чорного моря необхідною умовою є поширення хвиль брижів з південно-східних районів Чорного моря. Повторюваність південно-східного вітру у північно-західній частині Чорного моря невелика і складає в середньому 0, 38% за рік, а середня тривалість такого вітру складає 10 год. Таким чином, тягун у портах північно-західної частини Чорного моря - Одесі, Іллічівську - спостерігається дуже рідко, а коли й спостерігається, то за градацією " слабкий" чи " помірний" тягун (табл. 9.4).

Виходячи з того, що тягун утворюється за певних гідрометеорологічних умов, а його характеристики залежать від особливостей причальних споруд, для різних портів розроблені свої методи прогнозу тягуна. Розглянемо метод прогнозу тягуна, наприклад, у порту Туапсе, де це явище має високу повторюваність та інтенсивність.

 

Синоптичні умови виникнення тягуна в порту Туапсе. Тягун у порту Туапсе може спостерігатись у будь-який період року, хоча найбільша повторюваність відзначається взимку. Повторюваність тягуна в різні роки також неоднакова, вона залежить від активності синоптичних процесів над півднем Європи і над Чорним морем.

Переважна більшість випадків утворення тягуна пов’язана з підходом хвиль брижів від заходу і південного заходу. Підхід хвиль брижів висотою 1, 5…2, 0 м призводить до формування тягуна у порту в 22% випадків, підхід хвиль брижів висотою 2…4 м – у 80% випадків, а хвиль брижів висотою більше 4 м завжди спричиняє виникнення тягуна. Наявність тягуна у порту не пов’язана з полем вітру над акваторією моря і порту в даний момент часу, а залежить від попереднього баричного поля, яке спостерігалось 12 год тому і більше. Тягун у порту Туапсе виникає звичайно, коли над Чорним морем спостерігається баричне поле, де над західною його половиною градієнт тиску має напрямок від 360 до 90°, різниця тиску Δ Р₁ у напрямку баричного градієнта на відстані 500 км складає не менше ніж 5 гПа, а різниця тиску Δ Р₂ на відстані 900 км між південно-західним узбережжям і портом Туапсе (максимальний розгін хвиль) – складає не менше ніж 6 гПа.

Для визначення цих умов необхідно установити:

- наявність штормової зони на захід від порту Туапсе;

- розміри штормової зони;

- відстань від порту Туапсе до штормової зони і тривалість збереження зони у постійних межах;

- зміну штормової зони у просторі;

- максимальну швидкість вітру у штормовій зоні;

- середній баричний градієнт у штормовій зоні;

- різницю тиску Δ Р₂ між південно-західним узбережжям моря і у районі Туапсе в напрямку максимального розгону хвиль і змінювання цієї різниці впродовж часу;

- різницю тиску Δ Р₁ над морем у напрямку баричного градієнта на відстані 500 км від південно-західного узбережжя і змінювання цієї характеристики впродовж часу.

Хвильові поля, які спричиняють утворення і розвиток тягуна у порту Туапсе, створюються при таких типах атмосферних процесів.

Тип 1. Над західною половиною Чорного моря чи узбережжям моря на північ від 44° пн. ш. розташовується центр малорухомого циклону, а над східною частиною моря – малоградієнтна зона зниженого тиску. Над західними районами Турції і північною частиною Балканського півострова – зона підвищеного тиску.

Тягун виникає у тих випадках, коли:

- циклон знаходиться на заході від 35° зах.д. і зберігається у цьому районі не менше 10 год, а різниця тиску Δ Р₁ у напрямку баричного градієнта складає не менше ніж 5…6 гПа і зберігається впродовж 7 год і більше (рис. 9.6 а);

- циклон знаходиться на схід від 35° сх.д. (Азовське море, південний захід Краснодарського краю), стаціонує тут не менше ніж 10 год, а різниця тиску Δ Р₂ у напрямку максимального розгону хвиль складає
6…7 гПа і зберігається впродовж 9 год і більше (рис. 9.6 б).

Різниця тиску Δ Р₁ вираховується між середнім тиском (у 3…4 пунктах) південно-західного узбережжя Чорного моря і середнім тиском
(у 3…4 пунктах) на відстані 500 км у напрямку баричного градієнта. Різниця тиску Δ Р₂ вираховується як різниця між середнім тиском (у 3…4 пунктах) південно-західного узбережжя Чорного моря і найменшим тиском на ділянці узбережжя Новоросійськ – Туапсе (рис. 9.7).

За таких синоптичних умов стан моря характеризується підходами хвиль брижів від заходу чи південного заходу, а тягун буває слабким і помірним, і тільки у 7…8 % випадків – сильним. Тривалість тягуна в основному не перевищує 24 год, однак може зберігатись 48 год і більше.

Тип 2. Над північними, північно-західними і центральними районами Східної Європи розташовується центр просторого глибокого циклону
(рис. 9.6 в), над Туреччиною і Балканами - антициклон і його гребінь. Штормова зона займає більшу частину моря. При такому типі атмосферних процесів спостерігається помірний чи сильний тягун тривалістю в середньому від 36 до 48 год, а в окремих випадках - до 70 год та більше. Найбільша повторюваність утворення тягуна при такому типі атмосферних процесів відмічається в холодну пору року.

Тип 3. Цей тип характеризується так званими «пірнаючими» циклонами, які рухаються з північного заходу до південно-східної частини Європейської території. В цьому випадку, коли центр циклону рухається на північ чи північно-східну частину України і знаходиться на широті Київ-Харків, над Чорним морем збільшується градієнт тиску (рис. 9.6 г).

Тягун звичайно виникає, коли холодний фронт проходить у район Туапсе, і досягає максимального розвитку при проходженні фронту. Тягун при таких процесах характеризується тривалістю (більше доби, а часто і більше двох діб) та інтенсивністю (помірний та сильний тягун). Інтенсивність тягуна залежить від різниці тиску Δ Р₁ чи Δ Р₂ та часу її збереження в залежності від положення центру циклону. У табл. 9.7 наведені характеристики інтенсивності тягуна в залежності від різниці Δ Р₁ і

 

а) б)

 

в) г)

 

 

 

Рис. 9.6 – Типи синоптичної ситуації виникнення тягуна у порту Туапсе (а – тип 1а; б – тип 1б; в – тип 2; г – тип 3).

 

Δ Р₂. Залежність тривалості тягуна від розмірів штормової зони та її положення наведені у табл. 9.8. Довгочасні тягуни тривають більш ніж
30 год, короткочасні - менше 12 год. Тривалі тягуни спостерігаються в тих випадках, коли штормова зона знаходиться від порту Туапсе на відстані більше 400 км, а її розмір впоперек складає більш ніж 400 км.

 

 

Рис. 9.7 – Схема обчислювання Р₁ та Р_2.

Р₁ – градієнт тиску на відстані 500 км від південно-західного узбережжя, а Р₂ – у напрямку максимального розгону хвиль.

 

Таблиця 9.7 – Залежність інтенсивності тягуна від різниці Δ Р₁ і Δ Р₂

 

Різниця Δ Р1 і Δ Р2, гПа	Час тривалості різниці, год
< 8	8…12	12…18	18…24	> 24
5…7	дуже слабкий	слабкий	слабкий	слабкий	слабкий
7…10	дуже слабкий	слабкий	помірний	помірний	помірний
10…14	слабкий	від слабкого до помірного	помірний	помірний	від помірного до сильного
> 14	-	-	помірний	від помірного до сильного	сильний

 

Таблиця 9.8 – Тривалість (год) тягуна в залежності від розміру штормової зони і її відстані до порту Туапсе

 

Тривалість тягуна	Відстань штормової зони до порту Туапсе, км	Розмір штормової зони, км
200-300	300-400			100-200	200-300
Тривалий	-				-	-
Короткочасний			-	-	-	-	-	-

Існує також залежність часу утворення тягуна (рис. 9.8) від напрямку і швидкості вітру та баричного градієнта у штормовій зоні
(Δ Рs, гПа/111 км). При напрямку ізобар у штормовій зоні в межах 360°…320° тягун у порту Туапсе виникає в наступних випадках:

- через 26…30 год після того, як градієнт тиску в штормовій зоні досягає 1…2 гПа/1° меридіану;

- через 20…24 год - при градієнті 2…3 гПа/1° меридіану;

- через 15…18 год - при градієнті 3…4 гПа/1° меридіану.

При напрямку ізобар у штормовій зоні від 320° до 270° та градієнтах, наведених вище, тягун починається на 2…4 год раніше.

 

 

Рис. 9.8 – Графік для визначення початку (Та) та інтенсивності (Тs) тягуна в порту Туапсе.

Δ Ps – градієнт тиску в штормовій зоні на градус меридіана;
Та – час виникнення тягуна після досягнення відповідного значення градієнта тиску, год; Тs – час тривалості відповідного градієнта тиску, год.

 

Аналіз матеріалів спостережень показує, що виникнення тягуна в порту Туапсе залежить від положення штормової зони моря. Акваторія Чорного моря була розділена на чотири райони (І, II, III, IV) приблизно однакової площі (рис. 9.8 а). Встановлено, що при штормовій погоді над всією акваторією моря чи її частиною (включаючи райони І, ІІ, ІІІ) в порту Туапсе спостерігається помірний або сильний тягун. В деяких випадках, при штормі у IV районі, в порту можливе утворення слабкого тягуна.

 

Рис. 9.8 а – Райони моря, штормова погода в яких спричиняє тягун у порту Туапсе.

 

Отже, можна сформулювати такі висновки:

1. Тягун в порту Туапсе може спостерігатися впродовж всього року, помірний та сильний – переважно в холодну пору року.

2. У переважній кількості випадків виникнення тягуна пов’язано з підходом хвиль брижів із заходу, південного заходу чи півдня. Іноді він утворюється також при змішаному хвилюванні моря, але ступінь хвилювання повинен бути не менш ніж 3 бали, а при сильних тягунах – не більше 5 балів.

3. При всіх трьох типах атмосферних процесів над Туреччиною та Балканським півостровом розташовується малорухома область підвищеного тиску.

4. Сильні тягуни при всіх типах атмосферних процесів відмічаються, коли:

- Δ Р₁ чи Δ Р₂ більше 12 гПа;

- штормова зона розташована над всією акваторією моря або над районами І, ІІ, ІІІ;

- середній градієнт тиску в штормовій зоні більше ніж
4 гПа/1° меридіану;

- ізобари в штормовій зоні мають напрямок від 340 до 290°;

- ступінь розвитку хвилювання не менше 5 балів (брижі або змішане хвилювання);

- зберігаються всі перелічені умови не менше доби.

Тривалі тягуни спостерігаються в тих випадках, коли розмір штормової зони впоперек складає 400 км і зона знаходиться в районах І, ІІ чи ІІІ не менше доби.

Прогностичні ознаки виникнення тягуна при типі І атмосферних процесів.

1. Штормова зона знаходиться в західній частині моря, де ізобари мають напрямок від 360 до 270°, а середній градієнт тиску складає
1 гПа/1° меридіану.

2. Різниця тиску в напрямку баричного градієнта на відстані 500 км складає не менше 5 гПа і зберігається впродовж 8…10 год та більше.

3. Штормова зона розташована у І, ІІ та ІІІ районах при напрямку ізобар від 360 до 320°. За таких умов тягун в порту Туапсе утворюється:

- через 26…30 год після того, як градієнт тиску в штормовій зоні досягає 1…2 гПа/1° меридіану;

- через 20…24 год - при градієнті 2…3 гПа/1° меридіану;

- через 15…18 год - при градієнті 3…4 гПа/1° меридіану;

- через 12…15 год - при градієнті 4…6 гПа/1° меридіану.

4. Коли розмір штормової зони складає більш ніж 500 км, зберігається добу або більше, а відстань від штормової зони до порту Туапсе більше 400 км, тягун буде тривалим. Більшість тягунів, які виникають при типі І атмосферних процесів, бувають слабкими, помірними і тільки 7…8 % випадків - сильними.

Прогностичні ознаки виникнення тягуна при типі ІІ атмосферних процесів

1. Штормова зона розташована над всією акваторією або у північно-західній частині моря.

2. Середній градієнт тиску в штормові зоні більше
1, 5 гПа/1° меридіану.

3. Різниця тиску в напрямку максимального розгону хвиль (900 км) Δ Р₁ - 6 гПа та більше і зберігається не менш ніж 10…12 год.

4. Початок утворення тягуна та його тривалість визначаються такими ж умовами, як і при типі І атмосферних процесів. Тягуну сприяють сильні вітри та змішане хвилювання моря не менше 4 балів. Повторюваність таких тягунів складає близько 38 %, більше половини з них - помірні та сильні і спостерігаються переважно у холодну пору року.

Прогностичні ознаки виникнення тягуна при типі ІІІ атмосферних процесів

1. Штормова зона розташована над усім морем або над районами
І, II, III.

2. Середній градієнт у штормовій зоні більше 1, 5 гПа/1° меридіану.

3. Δ Р₁ або Δ Р₂ - більше 6 гПа та зберігаються не менше 10…12 год.

4. Якщо штормова зона малорухома та відмічається в районах більше доби, то тягун буде тривалим. Переважна більшість тягунів при типі ІІІ атмосферних процесів - сильні та тривалі, спостерігаються у холодну половину року та виникають при сильних західних та південно – західних вітрах і змішаному хвилюванні моря 5 балів і більше.

Контрольні запитання

1. Як виникає явище «тягун»?

2. В яких портах він спостерігається та якої інтенсивності буває?

3. Які типи атмосферних процесів викликають формування тягуна на Чорному морі?

4. Охарактеризуйте синоптичні умови утворення тягуна в порту Туапсе.

5. При яких умовах спостерігаються сильні тягуни в порту Туапсе?

6. Як здійснюється розрахунок елементів довгоперідних хвиль в порту Туапсе?

Завдання

Скласти прогноз тягуна в порту Туапсе по вихідним даним за 00 год (дата вказується викладачем).

Вихідні матеріали

1. Приземна карта погоди за 00 СГЧ.

2. Розміри басейну порту Туапсе (наведені нижче).

Методичні рекомендації

Прогноз тягуна складається з двох частин: синоптичний спосіб прогнозу та розрахунок параметрів довгоперіодних хвиль у акваторії порту.

Синоптичний спосіб - його успіх та завчасність залежать від прогнозу баричного поля над Чорним морем. Через те, що від моменту установлення ситуації, сприятливої для тягуна, до його початку минає досить багато часу (не менш ніж 6…8 год), ця обставина полегшує прогнозування.

При синоптичному аналізі необхідно визначити такі елементи:

1) Δ Р₁ у напрямку градієнта чи максимального розгону хвиль та час, коли Δ Р₁ досягає критичного значення;

2) період часу, впродовж якого Δ Р₂ дорівнює критичному значенню чи вище його в залежності від еволюції баричних утворень;

3) положення та розмір штормової зони, середній горизонтальний баричний градієнт у зоні, його зміну впродовж часу та у просторі;

4) початок, інтенсивність та тривалість тягуна у відповідності з цими параметрами, а також за табл. 9.7, 9.8 та рис. 9.8.

Розрахунок параметрів довгоперіодних хвиль у акваторії порту визначається за такими характеристиками. Задані розміри акваторії порту: його довжина - l, ширина – 2d, а також ширина входу у порт - с, середня глибина Н та ухил дна ά. Задані середня висота та період вітрових хвиль при вході у порт. За цими характеристиками згідно з формулами (9.1)…(9.7) та рис. 9.4, 9.5 визначають висоту та період коливань мас води у басейні порту. Шкала інтенсивності тягуна, якісна характеристика явища та умови стоянки суден біля причалів наведені у табл. 9.4.

Приклад розрахунку елементів довгоперіодних хвиль у порту Туапсе

Потрібно визначити середню висоту та середній період коливання маси води в басейні порту, розміри якого є такими: довжина d = 975 м, ширина l = 250 м, середня глибина Н = 10 м, ширина входу в порт с = 300 м. Порт має прямокутну форму, а ухил дна складає 0, 02. Середня висота вітрових хвиль складає = 4 м, а середній період = 8 с. За таких умов згідно з формулами (9.3), (9.4) визначаємо = 0, 28; = 96. Далі згідно з рис. 9.5 знаходимо, що при та резонансний коефіцієнт підсилення R_R = 2, 6; К_R l = 3, 23 та К_R = 0, 013. Розраховуємо згідно з формулою (9.7), = 49 с.

Для визначення середньої висоти коливань маси води в порту спочатку, згідно з рис. 9.4, розраховуємо R_R; коли R_R = 2, 6, а відношення , можна визначити відношення , звідки
R_H = 0, 88·R_R = 2, 3. Потім, згідно зі співвідношенням (9.6), знаходимо м. Середній період коливання маси води в басейні порту визначаємо з умов, що .

Таким чином, висота коливань маси води в порту складає h_n = 64 см, а період , що, згідно з даними табл. 9.4, відповідає сильному тягуну.

Звітні матеріали

Аналіз синоптичної ситуації над Чорним морем та текст прогнозу і розрахунки тягуна (в робочому зошиті).