Від небезпечних і стихійних явищ погоди

Оцінка економічного збитку, який наносять небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища народному господарству, міститься в роботах багатьох видних вчених; серед них, перш за все, слід назвати М.О.Багрова, Є.Є.Жуковського, В.І.Кондратюка, Л.А. Хандожко та інших.

Якщо врахувати лише основні причини, із-за яких виникають економічні втрати в галузі, то можна зробити наступні якісні висновки.

Сильний вітер, часто пов'язаний з грозами, а іноді виникаючий без них, створює загрозу всім галузям народного господарства. Для сільського господарства -це загибель врожаю в садах і на полях, полягання посівів, зірвані (або зруйновані) дахи тваринницьких будівель.

В енергетиці сильний вітер виводить із ладу ЛЕП, недоотримання енергії споживачами ускладнює роботу паливно-енергетичного комплексу. Вітер зриває повітряні лінії зв’язку (наносячи збиток організаціям зв’язку), може вивести з ладу ретрансляційні станції та антени.

Транспорт зазнає негативного впливу сильного вітру. Для авіації – це затримки вильотів, закриття аеропортів та повернення ПС. Для автотранспорту – зменшення швидкості руху, пил на дорогах і снігові замети взимку. На залізній дорозі – це обрив контактної мережі, повалені дерева на колії, неритмічна робота на вантажних і товарних станціях. Для морського і річкового флоту - сильний вітер, викликаючи сильне хвилювання, зменшує безпеку судноплавства, ускладнює завантажувально-розвантажувальні роботи, швартування суден, їх прохід по фарватеру, збільшує тривалість рейсів.

Для комунального господарства – це обрив повітряних ліній зв’язку, повалені рекламні щити і дерева, зірвані дахи будинків і вибиті шибки, порушення роботи міського транспорту і навіть людські жертви.

Для лісового господарства сильний вітер, як і при грозах, небезпечний вітровалами, створює загрозу життю лісорубам, сприяє створенню пожежо- і лавинонебезпечних ситуацій.

Для будівельних організацій: із-за сильного вітру відбувається простій баштових кранів, затягуються будівельно-монтажні та інші види робіт, що призводить до економічних втрат.

Гроза та град небезпечні для сільського господарства знищенням врожаю на полях і в садах (пожежі, сильні зливи), втратами у тваринництві тощо. Для енергетики втрати обумовлені виходом із ладу трансформаторних підстанцій, ліній електропередач, недоотриманням електроенергії споживачами, ремонт обладнання тощо. На підприємствах зв ’ язку гроза і град виводять із ладу радіорелейні станції, повітряні лінії зв’язку і більш складне «антенне господарство».

На різні види транспорту гроза діє по-різному. Для авіації – це затримка (або відміна) вильоту, закриття аеропортів, повернення ПС, створення надзвичайно складних для польотів ситуацій. Автотранспорт при грозах зменшує швидкість руху (в основному із-за дощу, граду і поганої видимості), що може призвести до псування вантажів (із-за промокання і тривалого перебування в дорозі); збільшується імовірність дорожньо-транспортних пригод (ДТП). На залізній дорозі також відбувається зменшення швидкості руху поїздів, можливі пошкодження контактної мережі, розмиті колії, пошкодження силових трансформаторних підстанцій, ускладнення всіх видів робіт на станціях тощо. На водному транспорті - це порушення при грозі радіозв’язку з береговими службами; затрудняється маневрування і швартування, особливо річкового флоту; затримки виходу суден із порту; можливе попадання блискавок в судно; ускладнення при виконанні завантажувально-розвантажувальних робіт у порту.

Комунальні служби при грозах зазнають проблем, пов’язаних із зливовою каналізацією, перекинутими і обірваними рекламними щитами, поваленими деревами, обірваними проводами, зупинкою руху міського транспорту тощо.

Лісове господарство, будівельні організації і паливно-енергетичний комплекс зазнають збитків при грозах, в основному, із-за простою техніки.

Опади, хуртовини, ожеледь і ожеледиця також є небезпечними і несприятливими явищами погоди. Для сільського господарства, підприємств енергетики і зв’язку – це розмокання ґрунту і доріг, снігові замети, що затрудняє збір врожаю і ремонт (профілактичний огляд) ліній зв’язку, електричні втрати за рахунок збільшення вологості повітря; полягання посівів тощо.

Вказані явища впливають на всі види транспорту. Для авіації – це затримки і відміна вильотів, повернення ПС; для автотранспорту – зменшення швидкості руху, погіршення якості покриття і «розкисання» доріг, снігові замети, збільшення числа ДТП; для залізничного транспорту – це також замети на дорогах і руйнування залізничного полотна; для флоту – зменшення швидкості суден, можливе обмерзання.

Робітникам комунального господарства доводиться займатись приведенням до порядку зливової каналізації, боротись зі зсувами, затопленнями, а також очисткою доріг, тротуарів і внутрішньодворових територій від снігу та обледенілих дерев, гілок, що впали.

Для будівельників і паливно-енергетичного комплексу опади небезпечні руйнуванням під’їзних шляхів, неможливістю проведення цілого ряду будівельно-монтажних робіт, припиненням (ускладненням) роботи в кар’єрах.

Підприємства лісового господарства потерпають від сильних заметів на лісових дорогах і лісосіках.

Сильна спека і засуха у більшій мірі впливають на роботу підприємств сільського, комунального і лісового господарства. Для сільського господарства – це значне зменшення або загибель всього врожаю, збільшення витрат на полив полів, на водопій скоту, а також падіж скоту. Для комунального господарства – це організація боротьби з черевними хворобами, додатковий полив вулиць і газонів у містах, боротьба з локальними пожежами, суворе дотримання правил вивозу сміття тощо. Лісове господарство повинне передбачити кошти на повітряну розвідку і гасіння пожеж (лісів та степу); відтворення фауни і флори після пожеж також потребує чималих витрат із бюджету.

Сильна спека здійснює вплив на всі види транспорту. Для авіації – це збільшення витрат палива, затримка рейсів, закриття аеропортів, погіршення стану ЗПС; для автотранспорту – це робота зі зменшення шкідливих викидів в атмосферу, погіршення стану шосейних доріг; для річкового флоту – це фарватери на річках та каналах, що обміліли.

Слід відмітити, що високі температури повітря (30…35 °С і вище), які спостерігаються тривалий час, дуже несприятливо впливають на людей, що може суттєво ускладнити ситуацію.

Заморозки, різке похолодання, морози небезпечні для багатьох галузей народного господарства. Так, у сільському господарстві, вони призводять до знищення посівів після сходів, урожаю в садах, озимих культур при промерзанні ґрунту; сприяють перевитраті теплової енергії при обігріванні теплиць і скотних дворів, а також частим пожежам. Для підприємств енергетики сильні холоди несуть збільшення навантажень на всі агрегати і збільшення витрат палива на ТЕЦ.

Низькі температури ускладнюють обслуговування транспорту, призводять до необхідності опалення ангарів, гаражів, депо.

В лісовому господарстві морози збільшують витрату коштів на підгодовування тварин, у будівництві і на підприємствах ПЕК – вимушені простої.

Далі наведемо орієнтовні кількісні оцінки, які дозволяють оцінити внесок того чи іншого небезпечного (стихійного) явища на деякі галузі народного господарства. Більша частина цифр, поданих нижче, запозичена із навчального посібника О.Г.Богаткіна і Г.Г.Тараканова «Авіаційні прогнози погоди» та доповнена інформацією з інших наукових джерел. Керівник Росгідромету А.І.Бедрицький наводить декілька цікавих показників:

- метеорологічна служба Росії – прибуткова служба. Один карбованець, вкладений на утримання і розвиток метеослужби, зменшує економічні втрати Росії на 8, 3 карбованця;

- щорічно втрати народного господарства Росії від погодних умов складають приблизно 20 млрд. доларів. Якщо метеослужба зовсім припинить роботу, то ці втрати подвояться (40 млрд. дол.);

- у теперішній час невідворотні втрати від негоди для народного господарства в середньому дорівнюють 50…60%; втрати, котрим можна запобігти, скориставшись спеціалізованим прогнозом погоди, близькі до 20…30%, а втрати, які можна врахувати у майбутньому складають 10…20%;

- основний збиток від гідрометеорологічних умов несуть наступні галузі народного господарства: агропромисловий комплекс (60% від загального збитку), комунальне господарство (8, 9%), енергетика (8, 5%), транспорт (8, 5%), будівництво (6, 8%), лісове господарство (3, 1%), зв'язок (2, 6%) і паливно-енергетичний комплекс (1, 6%).

За даними А.І.Бедрицького сільське господарство Росії, де сільськогосподарські угіддя складають 222, 3 млн. га, щорічно терпить збитки від НЯ і СГЯ у розмірі 10 млрд. дол., тобто кожний гектар сільськогосподарських угідь несе збитки у розмірі 45 дол., із яких 30 – невідворотні втрати, а 15 можна зберегти.

Ось ще декілька орієнтовних цифр:

- у Європі 1 кВт / год електроенергії коштує в середньому 0, 04 дол.;

- один погонний метр сучасної ЗПС коштує близько 20 тис. дол., а погонний метр сучасної автостради – 7 тис. дол.;

- закриття всіх аеропортів Росії на 1 год приносить збитки в 300 тис. дол.;

- одна тонна авіаційного керосину коштує приблизно 200 дол., а
ТУ-154 за 1 год польоту витрачає близько 7, 5 т.;

- одна година роботи техніки з очистки аеродрому Пулково від снігу коштує приблизно 3000 дол.;

- робота одного трактора з очистки вулиць від снігу коштує близько 10 дол. за год.;

- економічні втрати з додаткового догляду за дорогами із-за несприятливих погодних умов складають 25 тис. дол. за рік на 100 км доріг;

- вартість відновлення одного обриву повітряної лінії зв’язку дорівнює 5000 дол.;

- одна гроза в середньому наносить збитки народному господарству в 70 тис. дол.;

- збиток в результаті загибелі лісу із-за пожежі (або з іншої причини) складає 1000 дол.;

- простій одного баштового крану на протязі 1 год обертається для будівельників збитком в 150 дол.;

- відновлення однієї опори магістральної ЛЕП обходиться енергетикам у 200 тис. дол.;

- простій на лінії одного вагона трамваю, тролейбуса або автобуса обертається для транспортного підприємства збитком у 7…10 дол. / за
1 год простою в місті з населенням до 500 тис. чоловік і в 10…15 дол. – при населенні більше 500 тис. чоловік;

- на опалення 1 м² житлової площі в рік витрачається приблизно
3 дол.;

- при розумному опаленні (згідно норм) зменшення середньодобової температури на 1 °С приводить до додаткових витрат лише на ЕТР у
700 тис. дол. за добу.

Певний інтерес може представлять інформація про збиток від погодних умов у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області:

- середня величина збитку складає близько 900 млн. дол. за рік;

- збиток від граду 21.07.1999 р. (діаметр і вага градин 5 см і
50 г відповідно) у Ленінградській області склав близько 400 тис. дол.;

- продовження опалювального сезону в Санкт-Петербурзі лише за одну добу призводить до додаткових затрат у 170 тис. дол.;

- одноразове посипання всіх вулиць Санкт-Петербурга піщано-соляною сумішшю коштує 240 тис. дол.;

- вартість відновлювальних робіт у Санкт-Петербурзі при різних ушкодженнях із-за сильного вітру складає в середньому 100 тис. дол. на одне ушкодження.

Наведені дані можуть бути уточнені в результаті детального аналізу інформації по різних регіонах.

На закінчення декілька фрагментів із лекції Томаса Хайфа, представленої на 12-ій сесії Комісії з авіаційної метеорології у вересні 2002 р. (Монреаль, Канада).

Дослідження з кількісною оцінкою впливу погоди як на безпеку, так і на ефективність, обмежуються окремими випадками і пов’язані або з певними аспектами проблеми, або з конкретними державами:

- Байт (1987 р.): «покращені» прогнози метеорологічного бюро дозволяють європейським компаніям економити 50 млн. фунтів стерлінгів у рік;

- Робінзон (1989 р.): «покращені» прогнози в міжнародному аеропорту Атланти дозволяють економити авіакомпанії 1 млн. дол. США в рік;

- СОДА (ЕВРОКОНТРОЛЬ): затримка вильотів із-за «погоди» збільшує витрати в Європі на 2…10%;

- Іване (1995): витрати внаслідок затримок вильотів у США складають 5 млрд. дол. США в рік; витрати внаслідок несприятливої погоди в 65% випадків перевищують 3 млрд. дол. США в рік;

- Саней (2000): 23% всіх аварій ПС у США пов’язані з погодою;

- DFS (2002): у грудні 2001 р. з погодою пов’язано приблизно 70% затримок в управлінні повітряним рухом на трьох великих німецьких
авіавузлах.

Ці приклади кількісних оцінок впливу погоди вказують на значний розкид, аналіз якого виходить за межі даного Практикуму. Наукові дослідження і розробки в області прогнозування поточної погоди, оцінки ефективності від їх використання в конкретні галузі господарства представляють собою досить перспективну та цікаву задачу для різних напрямків метеорології.

Гідрометеорологічне забезпечення та обслуговування – це клопітка робота, результати якої оцінюються кожного дня. Інформування населення про стан погодних умов на найближчі дні і попередження про несприятливі явища стало об’єктивною потребою кожної людини. Своєчасні попередження лиха зберігають найдорожче – людське життя. Необхідність і важливість гідрометеорологічного забезпечення визначаються значною залежністю практично всіх галузей економіки від погодних умов. Прогноз погоди, гідрологічного режиму, стану та врожайності сільськогосподарських культур, метеорологічних умов забруднення повітря є необхідним оперативним матеріалом для керівників і спеціалістів всіх галузей економіки та органів державного управління.