Види логічного зв'язку

¶Зв'язок встановлюється між двома полями (стовпцями) двох таблиць. Існують зв'язки з відношенням «один-до-одного», «один-до-багатьох і «багато-до-багатьох».¶Відношення, які можуть існувати між записами двох таблиць:

· один – до - одного, кожному запису з однієї таблиці відповідає один запис в іншій таблиці;

· один – до – багатьох, кожному запису з однієї таблиці відповідає декілька записів іншій таблиці;

· багато – до - одного, безлічі записів з одній таблиці відповідає один запис в іншій таблиці;

· багато – до - багатьох, безлічі записів з однієї таблиці відповідає декілька записів в іншій таблиці.

Тип відношення в створюваному зв'язку залежить від способу визначення зв'язуваних полів:

· Відношення «один-до-багатьох» створюється у тому випадку, коли тільки одне з полів є полем первинного ключа або унікального індексу.

· Відношення «один-до-одного» створюється у тому випадку, коли обидва зв'язувані поля є ключовими або мають унікальні індекси.

· Відношення «багато-до-багатьох» фактично є двома відносинами «один-до-багатьох» з третьою таблицею, первинний ключ якої складається з полів зовнішнього ключа двох інших таблиць

Ключі

Ключ– це стовпець (може бути декілька стовпців), що додається до таблиці і дозволяє встановити зв'язок з записами в іншій таблиці. Існують ключі двох типів: первинні і вторинні або зовнішні.

Первинний ключ – це одне або декілька полів (стовпців), комбінація значень яких однозначно визначає кожен запис в таблиці. Первинний ключ не допускає значень Null і завжди повинен мати унікальний індекс. Первинний ключ використовується для зв'язування таблиці із зовнішніми ключами в інших таблицях.

Зовнішній (вторинний) ключ - це одне або декілька полів (стовпців) в таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці. Зовнішній ключ визначає спосіб об'єднання таблиць.

З двох логічно зв'язаних таблиць одну називають таблицею первинного ключа або головною таблицею, а іншу таблицею вторинного (зовнішнього) ключа або підлеглою таблицею. СУБД дозволяють зіставити споріднені записи з обох таблиць і спільно вивести їх у формі, звіті або запиті.

Існує три типи первинних ключів: ключові поля лічильника (лічильник), простий ключ і складений ключ.

Поле лічильника (Тип даних «Лічильник»). Тип даних поля в базі даних, в якому для кожного запису, що додається в таблицю, в полі автоматично заноситься унікальне числове значення.

Простий ключ. Якщо поле містить унікальні значення, такі як коди або інвентарні номери, то це поле можна визначити як первинний ключ. Як ключ можна визначити будь-яке поле, що містить дані, якщо це поле не містить значення, що повторюються, або значення Null.

Складений ключ. У випадках, коли неможливо гарантувати унікальність значень кожного поля, існує можливість створити ключ, що складається з декількох полів. Найчастіше така ситуація виникає для таблиці, що використовується для зв’язування двох таблиць відношенням «багато - до – багатьох».

В полі первинного ключа повинні бути тільки унікальні значення в кожному рядку таблиці, тобто збіг не допускається, а в полі вторинного або зовнішнього ключа збіг значень в рядках таблиці допускається.

Якщо виникають утруднення з вибором відповідного типу первинного ключа, то як ключ доцільно вибрати поле лічильника.

Програми, які призначені для структуризації інформації, розміщення її в таблицях і маніпулювання данихи називаються системами управління базами даних (СУБД).

СУДБ – це таке програмне забезпечення, призначене для створення баз даних, оновлення інформації, що збері­гається в них, забезпечення зручного доступу до баз даних з метою перегляду і пошуку даних.

Іншими словами СУБД призначені як для створення і ведення бази даних, так і для доступу до даних. В даний час налічується більше 50 типів СУБД для персональних комп'ютерів. До найбільш поширених типів СУБД відносяться: MS SQL Server, Oracle, Informix, Sybase, DB2, MS Access і т.д.

Для роботи з базою даних система управління повинна забезпечу­вати можливість внесення і читання інформації, роботу з великим об­сягом даних, швидкість пошуку, цілісність даних (їх несуперечність), захист від руйнування, спотворення (не тільки при випадкових помил­ках користувача), захист від несанкціонованого доступу, систему «люб'язних» підказок (з розрахунку на користувача без спеціальної підготовки) тощо.

Крім того, будь-яка СУБД забезпечує певні режими роботи через відповідну систему вказівок. Типовими режимами роботи з реляційною базою даних є:

- створення;

- редагування;

- маніпулювання;

- пошук та добір інформації в базі даних.

Режими роботи і операції, що можуть бути виконані в кожному із режимів, подано на схемі (рис.100).

Для роботи в кожному режимі існує відповідний набір вказівок СУБД. Будь-яка робота користувача з базою даних будується в формі алгоритму, який складається з цих вказівок. Такі алгоритми можуть виконуватися в режимі прямого виконання (подається вказівка і відразу виконується — інтерактивний режи м) і в режимі автоматичного виконання, тобто в програмному режимі.

 

Рис. 100

Особливим етапом роботи з БД є проектування БД. Перед створенням бази даних необхідно мати опис предметної області, який повинен характеризувати реальні об’єкти і процеси, містити всю необхідну інформацію. На основі такого опису на етапі проектування БД здійснюється визначення складу і структури даних, що входитимуть до створюваної БД.

Етапи проектування БД:

· Дослідження та опис предметної області;

· Аналіз даних (сутностей (об’єктів) і їх атрибутів (властивостей));

· Визначення відносин між об’єктами (сутностями) і визначення первинних і вторинних (зовнішніх) ключів.

В процесі проектування визначається структура реляційної БД (склад таблиць, їх структура і логічні зв'язки). Структура таблиці визначається складом стовпців, типом даних і розмірами стовпців, ключами таблиці.

До базових понять моделі БД «об’єкт (сутність) – зв'язок» відносяться: сутності (об’єкти), зв'язки між ними і їх атрибути (властивості).

Сутність – будь-який конкретний або абстрактний об'єкт в даній предметній області.

Об’єкт – це базовий тип інформації, який зберігаються в БД (у реляційній БД кожному об’єкту призначається таблиця). До об’єктів можуть відноситися: студенти, клієнти, підрозділи і т.д. Слід розрізняти поняття екземпляр і тип об’єкту. Поняття тип об’єкта відноситься до набору однорідних особистостей, предметів або подій, що виступають як ціле (наприклад, студент, клієнт і т.д.). Екземпляр об’єкта відноситься, наприклад, до конкретної особи в наборі. Типом може бути студент, а екземпляром – Петров, Сидоров і т.д.

Атрибут – це властивість об’єкта в предметній області. Його найменування повинне бути унікальним для конкретного типу об’єкта. Наприклад, для об’єкта студент можуть бути використані наступні атрибути: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, паспортні дані і т.д. У реляційній БД атрибути зберігаються в полях таблиць.

Зв'язок – взаємозв'язок між об’єктами в предметній області, у реляційній БД – це зв'язки між записами таблиць.

Об’єкти – це дані, які класифікуються за типом, а зв'язки показують, як ці типи даних співвідносяться один з одним. Якщо описати деяку предметну область в термінах об’єкт – зв'язок, то отримаємо модель об’єкт - зв'язок для цієї БД.

Розглянемо предметну область: Деканат (Успішність студентів)

В БД «Деканат» повинні зберігатися дані про студентів, групи студентів, про оцінки студентів з різних дисциплін, про викладачів, про стипендії і т.д. Обмежимося даними про студентів, групи студентів і про оцінки студентів з різних дисциплін. Визначимо об’єкти, атрибути об’єктів і основні вимоги до функцій БД з обмеженими даними.

Основними предметно-значущими об’єктами БД «Деканат» є: Студенти, Групи студентів, Дисципліни, Успішність.

Основними предметно-значущими атрибутами об’єктів є:

o студенти – прізвище, ім'я, по батькові, рід, дата і місце народження, група;

o групи студентів – назва, курс, семестр;

o дисципліни – назва, кількість годин;

o успішність – оцінка, вид контролю.

Основні вимоги до функцій БД:

o вибрати успішність студента по дисциплінах із вказаною загальною кількістю годин і видом контролю;

o вибрати успішність студентів по групах і дисциплінах;

o вибрати дисципліни, що вивчаються групою студентів на певному курсі або в певному семестрі.

З аналізу даних предметної області виходить, що кожному об’єкту необхідно призначити просту двовимірну таблицю (відношення). Далі необхідно встановити логічні зв'язки між таблицями. Між таблицями Студенти і Успішність необхідно встановити такий зв'язок, щоб кожному запису з таблиці Студенти відповідало декілька записів в таблиці Успішність, тобто один – до – багатьом, оскільки у кожного студента може бути декілька оцінок.

Логічний зв'язок між об’єктами Групи – Студенти визначається як один – до – багатьох виходячи з того, що в групі є багато студентів, а кожен студент входить до складу однієї групи.

Логічний зв'язок між сутностями Дисципліни – Успішність визначена як один – до – багатьох, тому що по кожній дисципліні може бути поставлено декілька оцінок різним студентам.

На основі вищевикладеного складаємо модель об’єкт – зв'язок для БД «Деканат»

- стрілка є умовним позначенням зв'язку: один – до – багатьом.

Для створення БД необхідно застосувати одну з відомих СУБД, наприклад СУБД Access.