Теоретичні матеріали до виконання роботи

 

Пам’ять – це основа психічної діяльності. Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, людина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Усе, що людина безпосередньо відображає за допомогою процесів відчуття і сприймання, фіксується, упорядковується, зберігається в її мозку, утворюючи індивідуальний досвід, і за потреби використовується в подальшій діяльності. Досвід є раціональним елементом пізнання, який забезпечує цілісне сприймання об’єктів дійсності та надає процесові відображення динамічної характеристики.

Пам’ять – це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Вона являє собою ряд складних психічних процесів, активне оволодіння якими надає людині здатності засвоювати й використовувати потрібну інформацію. Пам’ять включає такі процеси: запам’ятовування, зберігання, забування та відтворення. Запам’ятовування пов’язане із засвоєнням і накопиченням індивідуального досвіду. Його використання вимагає відтворення запам’ятованого, регулярне використання досвіду в діяльності суб’єкта сприяє його збереженню, а невикористання — забуванню.

Проблема пам’яті є однією з центральних в навчанні. В учбовій діяльності студента пам’ять є також результатом процесу засвоєння матеріалу (матеріал проробляється для того, щоб бути запам’ятованим) і як умовою для наступної переробки нового матеріалу (осмислення спирається на актуалізацію та використання збережених в пам’яті знань). Часто саме погана пам’ять є причиною неуспішності. Для підвищення показників пам’яті необхідно вивчати причини її зниження та фактори її мають вплив на результативність пам’яті особистості.

Сфера діяльності людини, яку вона обирає впливає на всю структуру її особистості, зокрема на психічні процеси і пам’ять. Якщо діяльність пов’язана з постійним спілкуванням з людьми, роботою з документацією, то розвивається більше один вид пам’яті, а всі інші є допоміжними; при постійній роботі за комп’ютером, станком, машиною – використовуються більше інші види пам’яті.

Пам’ять – психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Виділяють такі види пам’яті за методом запам’ятовування:

- мимовільна – інформація запам’ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією,

- довільна – цілеспрямоване заучування, за допомогою спеціальних прийомів, і ефективність запам’ятовування тут залежить від прийомів, цілей запам’ятовування.

За характером переважаючої психічної активності:

- рухова – пам’ять на рухи та їх системи,

- емоційна – пам’ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності,

- образна – пам’ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова,

- словесно-логічна – специфічна людська, запам’ятовується думка у формі понять.

За тривалістю збереження інформації:

- сенсорна пам’ять триває 0, 2-0, 5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні,

- короткочасна пам’ять забезпечує запам’ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу – від кількох секунд до хвилини,

- довготривала пам’ять – збереження інформації протягом тривалого часу,

- оперативна пам’ять – проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.

Короткочасна пам’ять є практично повністю автоматичною і працює без якої-небудь свідомої установки на запам’ятовування. Людина може охопити поглядом близько семи предметів, запам’ятовуючи у середньому від п’яти до дев’яти одиниць інформації, які вона спроможна точно відтворити через кілька десятків секунд після їхнього пред’явлення. Тому обґрунтовано вважають, що обсяг короткочасної пам’яті становить (7±2) елементи.

Довготривала пам’ять забезпечує людині тривале збереження знань, умінь і навичок, що потрібні в житті. Встановлено що інформація найкраще запам’ятовується, якщо до неї повертатися через визначені проміжки часу. Перший складає 15-20 хв., що зв’язано з роботою короткочасної пам’яті. Через дві години в людини включаються функції довгострокової пам’яті. Найкраще повернутися до вивченого через вісім годин і через добу. Якщо ж матеріал не повторювати, він буде сприйматися як новий.

Виявляється, що пам’ять не локалізована в якійсь конкретній частині мозку; вона може залежати від зміни шляхів, якими проходять нервові імпульси при їхньому поширенні в мозку. Пам’ять можна тренувати шляхом постійного використання так, щоб між нервовими клітинами (нейронами) мозку установилися чіткі зв’язки. Події, що запам’ятовуються в короткочасній пам’яті, швидко забуваються, у той час як події, що залишилися в довгочасній пам’яті, запам’ятовуються надовго і можуть бути відновлені через багато років.

Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду

Образи уяви можуть бути різними (Рис. 1):

Рис.1. Види образів уяви

 

Чим більше знань, чим багатшим є досвід людини, тим різноманітнішими є її враження, тим більше можливостей для комбінування образів. Уява завжди спрямована на практичну діяльність. Людина заздалегідь уявляє кінцевий результат своєї праці. Уява значною мірою залежить від спрямованості особистості: її інтересів, прагнень, потреб, переконань.

Відокремити процес уяви від процесів відчуття і пам'яті, а також мислення не так уже й легко. Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. Однак саме характер проблемної ситуації визначає або діяльність мислення або роботу уяви. Уява працює на тому етапі пізнання, коли невизначеність проблемної ситуації досить велика. Відсутність необхідної повноти знань дозволяє " перескочити" якісь етапи мислення й уявити кінцевий результат. Тому шляхи розв'язання не завжди правильні.

Образи уяви відрізняються від образів пам'яті тим, що в уяві ми змінюємо згадуване або створюємо щось таке, чого не було в нашій пам'яті. Уява відрізняється від пам'яті новизною відтворених нею асоціацій щодо тих, які зберігаються в пам'яті.

Уява відрізняється також і від відчуття, яке обов'язково спирається на безпосередній контакт з подразником, який надходить із зовнішнього світу.

Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками.

 

Рис. 2. Види уяви

 

Велику роль у створенні образів уяви відіграє практична діяльність. Доки створений образ існує лише в " голові", він не завжди до кінця зрозумілий. Втілюючи цей образ к малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.

Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності. Її розвиток вимагає нагромадження відповідного досвіду і вироблення вміння подумки сполучати образи в нові поєднання і комбінації, вміння уявляти можливі зміни дійсності. Такі вміння утворюються поступово і потребують залучення особистості до різнобічної діяльності. В процесі розвитку особистості розвивається і уява.

Чим більше людина бачила, чула, переживала, тим більше вона знає й уміє і тим продуктивнішою буде активність її уяви - основа будь-якої діяльності.

 

Синтез образів у процесах уяви здійснюються у різних формах (прийомах):

 

Контрольні питання:

1. Обґрунтуйте різницю між відтворенням та впізнаванням.

2. Наведіть приклади та проаналізуйте різні вправи для розвитку різних видів пам’яті.

3. Дайте оцінку відтворюючої та творчої уяви.

4. Визначите, які прийоми створення образів уяви використані:

- винахідниками при конструюванні образів дирижабля, танка, амфібії, аеросаней, тролейбуса, літака;

- письменниками і поетами, при створенні образів русалки, пегаса, мінотавра, Баби-Яги, Гарі Поттера, хлопчика-з-пальчика, Гулівера, Циклопа.

 

* Матеріали для завдань узяті з книги: Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. - СПб.: Питер, 2005.- 320 с.

 

 

Додаток 1

 

П І Б. студента ____________________________________________________

Група ______________________________

ТИП ПАМ᾿ ЯТІ
Кількість правильно відтворених слів чи чисел	Слухова	Зорова	Логічна	Механічна

 

--------------------------------------------------------------------линия разреза------------------

 

Додаток 1

 

Ф.И.О. студента ____________________________________________________

Группа ______________________________

ТИП ЗАПОМИНАНИЯ
Количество правильно воспроизведенных слов	Слуховой	Зрительный	Моторно/ слуховой	Комбини- рованный

 

Додаток 2

 

БЛАНК ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДТВОРЮЮЧОЇ УЯВИ