Доктрини оподаткування
Податковий тягар – узагальнений показник, що характеризує роль податків у житті суспільства. Світова макроекономічна теорія пропонує декілька достатньо складних методів вимірювання надмірного податкового тягаря: 1) метод вимірювання за Дюпуї-Маршаллом-Харбергером (метод ДМХ); 2) метод вимірювання за Хіксом. Для вимірювання загального рівня податкового навантаження на економіку в цілому може бути використаний комплексний узагальнюючий показник частки сумарної величини всіх податкових платежів у ВВП (Пі), який розраховується на основі системи національних рахунків СНР: Пі = ПБ: ВВП * 100%, (1) де ПБ – податкові внески в бюджет; ВВП – валовий внутрішній продукт.
Для оцінки податкового тягаря в Україні доцільніше використати аналіз, заснований на застосуванні показника рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб. Рівень оподаткування залежить від жорсткості шкали оподаткування, яка визначається як середньозважене навантаження з основних податків (g). Тобто рівень оподаткування можна розрахувати за формулою: r = g / t (2) Середньозважене навантаження p основних податків, що формують доходи бюджету, можна розрахувати за формулою: g = å (Ві *Аі / Hі), (3) і де Аі – обсяги окремих видів податків у доходах зведеного бюджету; Ві – частка окремого виду податку в сумарному обсязі основних податків, що формують доходи бюджету у визначеному році; Ні – базові показники для нарахування відповідного податку.
Частку податків, що формують дохідну частину бюджету у ВВП, можна розрахувати за формулою: t = å (Аі / Wі) (4) і де Wi, – обсяг ВВП за відповідний рік.
Використовують ще один метод розрахунку податкового тиску на платників. Це визначення показника рівня оподаткування на основі доданої вартості. Це аргументується тим, що джерелом усіх податків є саме додана вартість. Так, її частиною є заробітна плата, з якої вираховується прибутковий податок і на яку нараховуються збори на обов’язкове пенсійне страхування. Останні включаються виробниками до собівартості продукції, перекладаються в цінах товарів на споживача і оплачуються ним із власних доходів. Іншою частиною є прибуток, що оподатковується податком на прибуток підприємств. Крім того, із загальної величини доданої вартості, створеної підприємством, стягується ПДВ. Отже, величина рівня оподаткування може бути визначена послідовним зменшенням доданої вартості пропорційно податковим ставкам:
Н = [1 – (1 – Пд) (1 – Пп) / (1 + Пф)] / (1 – Ун), (5)
де Н – рівень оподаткування в країні; Пд – середня величина ставки ПДВ; Пп – середня величина ставки прибуткових податків; Пф – середня величина ставки зборів на обов’язкове соціальне страхування; Ун – питома вага непрямих податків у загальній сумі податкових надходжень.
Усі складові формули використовують у долях одиниці. Середні ставки податків та зборів потрібно розраховувати шляхом ділення суми надходжень відповідних податків на базовий показник для їх нарахування.
|
