Тема 3. Будова та функції органів кровообігу, дихання та виділення

 

Кров, лімфа, їхній склад та функції. Кров і лімфа складають внутрішнє середовище організму. Вони являються найважливішими рідкими тканинами організму, що приймають участь у різноманітних фізіологічних процесах. В кров і лімфу надходять поживні речовини та кисень, які потім транспортуються до всіх органів і тканин організму. Кінцеві продукти обміну речовин, що підлягають видаленню з організму, надходять до тканинної рідини, потім у кров, яка доставляє їх до органів виділення. Кров здійснює також гуморальний зв’язок між органами і захищає організм від впливу шкідливих речовин та мікроорганізмів.

Завдання 1. Намалювати всі види клітин крові, вказати їхні функції.

Завдання 2. Представити схему зсідання крові, виділивши фактори, що приймають участь у цьому процесі.

Для більш поглибленного ознайомлення з цією темою, слід вивчити відповідні розділи [1, 2, 14, 15, 17], а потім виконувати практичні завдання.

 

Система органів серцево-судинної системи. Транспортування крові в організмі здійснюється органами кровообігу – серцем і судинами. Діяльність серця і судин регулюється нейроендокринною системою й тісно пов’язана зі змістом їжі (рис. 1.7.).

 

Рис 1.7. Мале та велике кола кровообігу I – аорта; 2 – капілярна сітка легенів; 3 – ліве передсердя; 4 – легеневі вени; 5 – лівий шлуночок; 6 – артерії внутрішніх органів; 7 – капілярна сітка непарних органів черевної порожнини; 8 – капілярна сітка тіла; 9 –нижня порожниста вена; 10 – ворітна вена печінки; I – капілярна сітка печінки; 12 — праве передсердя; 13 – легенева артерія; М – правий шлуночок; 15 – верхня порожниста вена??????

Для більш поглибленного ознайомлення з цією темою, слід вивчити відповідні розділи [1, 2, 14, 15, 17], а потім виконувати практичні завдання.

Завдання 1. Намалювати схему будови серця, великого та малого кола кровообігу

Органи дихання. Обмін газів між організмом та зовнішнім середовищем називається диханням: в організм надходить кисень, а вуглекислий газ виводиться у навколишнє середовище. Акт дихання складається з трьох процесів: 1) зовнішнього (легеневого) дихання – обмін вищевказаних газів в легенях; 2) внутрішнього (тканинного) дихання – окислювально-відновні процеси, що протікають у клітинах і вимагають доставки до них з цією метою кисню й видалення вуглекислого газу й води, що утворюються; 3) транспорту газів кров’ю (через тканинну рідину), тобто переносу кисню від легенів до тканин та вуглекислого газу від тканин до легенів (рис. 1.8).

Рис, 1.8. Система дихання; 1 – ротова порожнина; 2 – носове порожнина; 3 – язик; 4 – глотка; 5 – надгортанник; 6 – гортань; 7 – стравохід; 8 – трахея; 9, 14 – ліва та права легені; 13 – бронхи; 11, 12 – альвеоли; 15 – нижня щелепа

 

Дослідження у людини в лабораторних умовах першого процесу (легеневого дихання) дає можливість судити про інтенсивність другого (тканинного дихання) і, отже, про потребу організму в харчових речовинах. Непряма калориметрія являється простим методом визначення затрат енергії за визначений відрізок часу. Особі, що випробовується, на обличчя одягають спеціальну маску, з’єднану з мішком Дугласа, при цьому вдихається атмосферне повітря, а видох робиться тільки в мішок (завдяки наявності відповідних клапанів у масці). Дослідження проводять протягом кількох хвилин (наприклад, 5…10 хв.), потім робиться перерахунок на визначений відрізок часу або цілу добу. За допомогою газових годинників узнають об’єм повітря, що видихається, а в пробі повітря з мішка газоаналізатором визначають вміст кисню й вуглекислого газу. Знаючи зміст повітря, що вдихається і видихається, можна розрахувати кількість спожитого кисню і виділеного вуглекислого газу, а на базі цих даних визначити величину витраченої енергії особою, що випробовувалася (якийсь вид роботи). Відомо, що при окисленні різних органічних речовин споживається строго визначена кількість кисню, а виділяється така ж строго визначена кількість вуглекислоти; відрізняється також кількість енергії, що виділяється при поглинанні 1 л кисню для окислення різноманітних харчових речовин ДК.У зв’язку з цим введено поняття СО₂/О₂ – дихальний коефіцієнт. При окисленні вуглеводів він дорівнює 1, 0; при окисленні білків – 0, 8; при окисленні жирів – 0, 7. При змішаній їжі людини він знаходиться у межах 0, 8…0, 9.

Для більш поглибленного ознайомлення з цією темою, слід вивчити відповідні розділи [1, 2, 14, 15, 17], а потім виконувати практичні завдання.

Завдання 1. Намалювати схему будови верхніх дихальних шляхів і легенів.

 

Органи виділення. Основним органом, що служить для виведення з організму кінцевих продуктів обміну, є нирки. Частина вказаних продуктів обміну виділяється через шкіру, нерозчинні продукти обміну – через шлунково-кишковий тракт, а вуглекислота виводиться легенями. Нирками видаляються з організму азотисті шлаки, надлишки води, солей та шкідливих для організму людини речовин (рис. 1.9). Нормальне функціонування нирок забезпечує збереження сталості осмотичного тиску, рН крові, тобто сприяє гомеостазу (постійності внутрішнього середовища організму).

 

 

 

 

Рис, 1 .9. Будова нирки:

1 – кірковий шар; 2 – мозковий шар; 3 – ниркова миска; 4 – пірамідки;

5 – сечовід

 

 

Запитання для самостійної перевірки знань з будови та функцій органів та систем організму людини

 

1. Що таке нейрогуморальна система регуляції?

2. Які відділи відрізняють в центральній нервовій системі?

3. Які функції регулює кожен з відділів центральної нервової системи?

4. Яка будова і функції спинного мозку?

5. Які медіатори приймають участь у функціях вегетативної нервової системи?

6. Які гормони секретує щитовидна залоза?

7. Які гормони секретує підшлункова залоза?

8. На які процеси впливають гормони гіпофізу?

9. Які гормони секретують наднирковики?

10. Які харчові речовини необхідні для нормальної діяльності нейрогуморальної системи регуляції?

11. Які основні функції травної системи?

12. З яких відділів складається травна система?

13. Яка роль ротової порожнини в травленні?

14. Які процеси відбуваються у шлунку? Охарактеризувати фази виділення шлункового соку і фактори, що впливають на цей процес.

15. Які процеси відбуваються у дванадцятипалій кишці, роль у них підшлункової залози та печінки? Охарактеризувати фактори, що регулюють їхнє функціонування.

16. Яка роль тонкого кишечника у травленні й засвоєнні харчових речовин?

17. Охарактеризувати функції товстих кишок, їхнє значення для виведення шлаків з організму, кругообігу речовин в організмі, захисну роль.

18. Який взаємозв’язок між окремими ланками травної системи, їхнє значення для обміну речовин в організмі, діяльності інших органів?

19. Охарактеризувати шляхи регуляції функціонування органів травлення.

20. Який вплив на органи травлення чинить склад їжі, її кількість, ритм споживання?

21. З яких відділів складається система кровообігу?

22. Який склад крові?

23. Яка функція окремих клітин крові?

24. ка будова серця?

25. З яких фаз складається серцевий цикл?

26. У чому полягає відміність біохімічного складу крові в артеріях та венах великого та малого кіл кровообігу?

27. Яка роль харчування у діяльності серцево-судинної системи?

28. Яка роль дихання?

29. Які види дихання відрізняють?

30. Який склад верхніх дихальних шляхів та легенів?

31. Які фази дихального циклу?

32.Як регулюється частота та глибина дихання?

33. Які харчові фактори впливають на діяльність дихальної системи?

34. Які органи виконують функцію виділення?

35. Які функції виконують нирки?

36. Що являється функціональною одиницею нирок?

37. У чому полягає відміність у складі первинної та кінцевої сечі?

38. Які етапи утворення сечі виділяють?

39. Який вплив нейрогуморальної системи на утворення сечі?

40. Від яких харчових факторів залежить склад і кількість сечі?

41. Яке фізіологічне значення має потовиділення?

42 Яка будова шкіри?

43 Які харчові фактори мають значення для функції шкіри?

44 Чим обумовлені відміни у величині дихального коефіцієнту при окисленні різних калорігенних харчових речовин?