Заходи по захисту взводу від зброї масового ураження в обороні, їх зміст. Забезпечення радіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, які направлені на виключення раптовості нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах взводів, створення їм сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій та успішного його ведення.

У взводі організовуються та здійснюються такі види бойового забезпечення: розвідка, охорона, захист від зброї масового ураження, тактичне маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Захист від високоточної зброї противника здійснюється під час виконання заходів бойового забезпечення.

Захист від зброї масового ураження організовується і здійснюється з метою максимально послабити дії ядерного, хімічного, біологічного ураження противника, а також результатів руйнувань об'єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, зберегти боєздатність особового складу взводу (відділення, екіпажу танка) і забезпечити успішне виконання ним поставленого бойового завдання.

Захист від зброї масового ураження і запалювальної зброї противника досягається передусім використанням окопів, траншей, ходів сполучення, перекритих щілин, бліндажів, сховищ і укриттів, засобів індивідуального захисту, а також захисних властивостей місцевості і техніки.

Заходи щодо захисту від зброї масового ураження виконуються у повному обсязі командирами всіх ступенів під час підготовки і ведення бою як із застосуванням, так і без застосування зброї масового ураження і включають: фортифікаційне обладнання опорного пункту (вихідної, вогневих позицій, місця розташування) та використання захисних властивостей місцевості і техніки; попередження особового складу про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження; здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів; лікві дацію наслідків застосування противником зброї масового ураження; забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплень.

Під час організації захисту від зброї масового ураження командир взводу вказує: послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту (вихідної, вогневих позицій, місця розташування) і порядок використання захисних властивостей місцевості і техніки; порядок попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження, а також сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; терміни проведення медичних заходів; заходи безпеки під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплень.

Одночасно з організацією захисту від зброї масового ураження командир взводу організовує і захист від високоточної зброї, для чого передбачає: збільшення відстані між бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками під час дій на відкритій не обладнаній в інженерному відношенні місцевості; попередження відділень (екіпажів танків) про безпосередню загрозу і початок застосування противником розвідувально-ударних комплексів, з одержанням якого відділення (танки), продовжуючи виконувати поставлене завдання, вживають заходів щодо підвищення їх захисту від високоточної зброї, а також виконують заходи щодо маскування, інженерного забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Фортифікаційне обладнання опорного пункту вихідної позиції здійснюється відповідно до вказівок командира роти (взводу) з інженерного забезпечення. Залежно від завдання, яке виконують, та захисних властивостей місцевості обладнуються окопи, траншея, хід сполучення, відкриті та перекриті щілини, бліндажі для особового складу, окопи і укриття для техніки. Фортифікаційне обладнання повинно починатися негайно з прибуттям взводу (відділення, танка) в призначений район.

Використання захисних властивостей місцевості послаблює вплив уражаючих факторів зброї масового ураження противника на особовий склад, озброєння, техніку та матеріальні засоби.

Взвод в бою, на марші і при розташуванні на місці повинен уміло використовувати лісні масиви та яри, лощини, балки, зворотні схили висот, підземні виробки, печери та інші природні укриття.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки та фортифікаційні спорудження значно послаблюють вплив ударної хвилі, проникаючої радіації та радіоактивного опромінення, надійно захищають особовий склад від ураження світловим опроміненням та крапельно-рідкими отруйними речовинами, а обладнані засобами колективного захисту, крім того, від ураження радіоактивними речовинами, парами та аерозолями отруйних речовин та біологічними засобами.

З одержанням попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження особовий склад продовжує виконувати поставлене бойове завдання і переводить засоби захисту в положення «напоготові». При нанесенні противником ядерного удару особовий склад під час спалаху ядерного вибуху вживає заходів захисту: при знаходженні в бойових машинах зачиняє двері, бійниці, люки і включає систему захисту від зброї масового ураження; при знаходженні у відкритому бронетранспортері повинен пригнутися, а при розташуванні поза машиною швидко зайняти укриття, які є поблизу, або лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухові. Після проходження ударної хвилі особовий склад продовжує виконувати завдання.

Оповіщення підрозділів здійснюється негайно по всіх засобах зв'язку єдиними і постійно діючими сигналами: про радіоактивне зараження — «Радіаційна небезпека», про хімічне і біологічне зараження — «Хімічна тривога».

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання бойового завдання, одягає засоби індивідуального захисту, а той, що знаходиться у закритих бронетранспортерах — тільки респіратори (протигази); в бойових машинах піхоти і танках — зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження (у сховищах — систему колективного захисту). За сигналом «Радіаційна небезпека» особовий склад одягає респіратори (протигази), за сигналом «Хімічна тривога» — протигази. Сигнали оповіщення передаються за вказівкою командира взводу, а при виявленні хімічного зараження сигнал оповіщення пости радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігачі за радіаційною, хімічною, біологічною обстановкою) подають самостійно.

Засоби індивідуального захисту знімаються тільки за дозволом командира.

Зони з високим рівнем радіації, хімічного та біологічного зараження, райони зруйнувань, пожеж і затоплень, як правило, обходяться. При неможливості обходу зони з високими рівнями радіації долаються з максимальною швидкістю по напрямках, які забезпечують найменше ураження та зараження особового складу і техніки. Для визначення шляхів обходу і напрямків подолання зон з високим рівнем радіації можуть висилатися спеціально підготовлені дозорні відділення (танки).

Здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів досягається суворим виконанням установлених гігієнічних вимог при розташуванні та харчуванні особового складу, а також додержанням правил особистої та громадської гігієни, вмілим і своєчасним використанням засобів індивідуального медичного оснащення.

Протиепідемічні заходи включають вивчення санітарно-епідемічного стану району дій (розташування) підрозділів, проведення запобіжних щеплень особовому складу, застосування засобів нагальної профілактики та проведення дезинфекційних заходів.

Санітарно-гігієнічні заходи полягають у суворому виконанні встановлених гігієнічних вимог під час розташування, харчування та водопостачання підрозділів, у дотриманні всіма військовослужбовцями правил особистої та громадської гігієни.

До спеціальних профілактичних медичних заходів відноситься застосування антидотів, антибіотиків, протирадіаційних та інших захисних препаратів, які здійснюються за вказівкою старшого командира, а в умовах безпосередньої небезпеки — самостійно.

Виявлення наслідків застосування противником зброї масового ураження включає визначення втрат особового складу, озброєння та техніки, морального стану військовослужбовців, а також масштабів і характеру зараження, зруйнувань, пожеж та затоплень. Воно здійснюється особистим спостереженням командира, за доповідями із підрозділів та за даними різних видів розвідки, радіаційного та хімічного контролю.

У зонах радіоактивного зараження особовий склад діє так само, як за сигналами оповіщення про радіоактивне зараження.

Ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураження включає: розвідку осередку зараження, проведення рятівних робіт, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зони ураження (зараження) й евакуацію на медичні пункти, проведення нагальної профілактики, радіаційного та хімічного контролю; спеціальну обробку підрозділів; санітарну обробку особового складу; розчищення завалів і гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежувальні заходи.

На основі одержаних даних приймається рішення на виведення підрозділів із небезпечного району, відновлення їхньої боєздатності, ліквідацію наслідків застосування противником зброї масового ураження і на по дальше ведення бою.

Під час ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, а також результатів зруйнувань об'єктів атомної енергетики і хімічної промисловості проводяться рятівні роботи, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зон зараження, радіаційний та хімічний контроль, локалізація та гасіння пожеж, спеціальна обробка озброєння, техніки, обмундирування, спорядження, інших матеріальних засобів та фортифікаційних споруджень, які вони займають, а також санітарна обробка особового складу.

Під час дій в зонах радіоактивного зараження в суху погоду в пішому порядку або на відкритих машинах особовий склад одягає респіратори, захисні плащі, панчохи і рукавички, в зонах хімічного та біологічного зараження — протигази, захисні плащі, панчохи і рукавички. Особовий склад, який знаходиться у закритих бронетранспортерах, одягає тільки респіратори (протигази), а той, що знаходиться у бойових машинах піхоти і танках, зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження. У вологу погоду під час дій в зоні радіоактивного зараження в пішому порядку одягаються лише засоби захисту шкіри.