Тактика дій при наступі з ходу, з положення безпосереднього зіткнення з противником, способи виконання бойової задачі. Управління під час наступу

Тактика дій при наступі з ходу. Принаступі з ходу з метою досягнення скритності підготовки до наступу від наземних засобів розвідки і недосяжності вогню далекобійної артилерії підрозділам призначається вихідний район, в якому для особового складу і техніки обладнуються укриття, організується спостереження, охорона, маскування, проводяться всі заходи щодо підготовки до наступу.

Для організованого висування підрозділів і одночасної атаки при­значаються: вихідний рубіж (пункт); рубежі (пункти) регулювання, роз­гортання в батальйонні, ротні і взводні колони і рубіж переходу в атаку. При атаці в пішому порядку механізованим взводам призначається рубіж спішування (мал. 4).

Рубіж розгортання у взводні колони призначається на відстані 2-3 км від переднього краю оборони противника. На цій відстані підрозділи знаходяться поза досяжністю вогню протитанкових засобів.

Рубіж переходу в атаку призначається на відстані до 600 м, а іноді і більше від переднього краю оборони противника. Ця відстань забезпечує ведення дійсного вогню і дозволяє в короткий час з максимальною швидкістю досягнути переднього краю оборони противника у вказаний час «Ч».

Рубіж спішування механізованих підрозділів вибирається як можна ближче до переднього краю оборони противника, звичайно в місцях, вкритих від вогню кулеметів, ПТРК.

У встановлений командиром роти час або після отримання сигналу (розпорядження) на висування командир взводу подає команду про початок руху. Команда «Взвод до машин. По місцях» подається зоровим сигналом або голосом. Після її виконання командир взводу командує «Вперед», спостерігаючи за діями підлеглих. Початок руху головної бойової машини (бронетранспортера, танка) не повинен бути різким, щоб наступні за нею машини могли набрати необхідну швидкість і дистанції до підходу до вихідного пункту.

У ході висування важливу роль грає висока дисципліна маршу, дотримання екіпажами встановлених для даних умов обстановки порядку руху, швидкостей, дистанцій і вимог по світло — і радіомаскуванню. Встановлену дисципліну маршу ніхто не має права порушувати. Всі радіозасоби до початку наступу знаходяться в режимі «Прийом» і використовуються тільки для оповіщення особового складу про напад повітряного противника, про безпосередню загрозу і початок застосування противником ядерної, хімічної і бактеріологічної (біологічної) зброї, а також про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зараження. Сигнали оповіщення повинен знати весь особовий склад, а порядок дій особового складу по цих сигналах командир взводу визначає завчасно.

При висуванні по дорогах на заболоченій місцевості не можна допускати руху декількох машин, особливо танків, по одній колії. При подоланні заболоченої дільниці по колонному шляху рекомендується рухатися рівномірно, не зривати верхнього покриву ґрунту, не змінювати різко оберти двигуна; швидкість нарощувати на такій дільниці краще поступово, без ривків.

Велика увага потрібна під час руху вночі. У цих умовах користуватися світлом фар не можна, а щоб уникнути випадкового включення фар, їх необхідно маскувати спеціальними матеріалами (ковпаками) або вимкнути мережу живлення лампочок в фарах.

Для підсвічування дороги обмеженим світлом можуть бути використані світло­маскувальні пристрої, але не на всіх машинах, а доцільно на одній.

Для огляду дороги можуть застосовуватися вночі також і прилади нічного бачення. Однак треба враховувати, що машини з включеними приладами нічного бачення легко виявляються відповідною апаратурою. Тому перед подоланням відкритих дільниць місцевості командир взводу подає сигнал про вимкнення приладів нічного бачення. З підходом до рубежу розгортання в ротні колони прилади нічного бачення і світло­маскувальні пристрої вимикаються, а на різко пересіченій, закритій місцевості і в непогоду їх вимкнення можна здійснювати і ближче від переднього краю в залежності від того, як буде здійснюватись атака з освітленням місцевості і противника чи ні.

Якщо командиром роти буде призначений пункт розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно з максимально допустимою швидкістю виходять на свої напрями. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи по команді командира роти розгортаються в бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. Взвод з колони в бойову лінію розгортається за командою (сигналом) «Взвод, в напрямі такого-то предмета (на такий-то рубіж) — до бою» або «Взвод, за мною — до бою». Машина командира взводу продовжує рух у вказаному напрямі, друга машина висувається праворуч, третя ліворуч, і, витримуючи рівняння по машині командира взводу, з інтервалом до 100 м між машинами продовжують рух. При цьому механізований взвод діє услід за танками і знищує вогневі засоби противника, насамперед протитанкові, не даючи противнику можливості відсікти взвод від танків.

З переходом підрозділів в атаку командири взводів уточнюють положення противника, а при необхідності бойові задачі відділенням і порядок подолання загороджень.

Бойові машини, які оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку по своїх напрямах, а бойові машини (броне­транспортери), що не мають тралів — по проходах в порядку, встановленому командиром. Особовий склад механізованого взводу при атаці в пішому порядку долає мінне поле вслід за танками по їх коліях або по проробленому проходу.

Подолання механізованим взводом загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, гранатометного і кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів, а також при взаємній підтримці вогню танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і стрілецької зброї.

Механізований взвод при атаці на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), подолавши мінне поле, услід за танками в точно встановлений час («Ч») стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, насамперед протитанкові і броньовані, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає в глибину.

При атаці механізованого взводу в пішому порядку для спішування особового складу командири взводів подають, а командири відділень дублюють команду «Взвод (відділення), приготуватися до спішування». По цій команді бойові машини піхоти (бронетранспортери) наздоганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її з бійниць і під­готовлюється до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування по команді командира взводу «Взвод до машин» механіки-водії (водії) зменшують швидкість руху машин, або використовуючи укриття, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів «До машини» швидко вистрибують з машин, а по команді «Відділення, на такий-то предмет до бою — уперед» роз­гортаються в цеп і прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю. У цьому випадку командир взводу спішується і про­сувається за цепом взводу на відстані до 50 м в такому місці, звідки зручніше спостерігати за діями взводу і управляти ним. Управління вогнем і рухом бойових машин піхоти (бронетранспортерів) командир взводу здійснює через свого заступника по радіо, а особовим складом — командами, що подаються голосом і сигналами.

При виявленні протитанкових засобів, що заважають просуванню взводу, командир взводу командує наприклад: «Октава-10, я Октава-11, ор. 2, праворуч 30, біля куща — ПТРК на БТР — знищити, я Октава-11, прийом».

При виявленні других вогневих засобів командир взводу голосом може поставити вогневу задачу наприклад: «Першому і третьому від­діленням, зліва на висоті, біля окремого дерева, кулемет — знищити».

З підходом особового складу до мінних загороджень по команді командира взводу «Взвод, в напрямі такого-то предмета, в колону по два (по троє), направляюче перше відділення, в прохід, бігом руш» або «Взвод, за мною, в колону по два (по троє), в прохід, бігом руш» відділення у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу. Попереду відділень кулеметники ведуть вогонь на ходу.

Після подолання мінних загороджень за командою командира взводу «Взвод, в напрямі такого-то предмета (на такий-то рубіж), направляюче таке-то відділення до бою, уперед» або «Взвод, за мною до бою, уперед» відділення бігом (направляюче відділення кроком) у встановленому порядку виходять на свої місця і одночасно розгортаються в цеп, відкривають вогонь з своєї зброї і продовжують стрімко наближатися до противника. За командою командира взводу «Взвод, гранатами — вогонь» особовий склад закидає противника гранатами і в точно встановлений час («Ч») з криком «ура» вслід за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і безупинно продовжує атаку у вказаному напрямі.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), подолавши мінне поле по проходах, наздоганяють свої підрозділи і діючи за цепом, а іноді і без­посередньо у цепу вогнем своєї зброї підтримують їх атаку.

Придані взводу вогнеметники, наступаючи в бойових порядках взводу, знищують противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудах.

У ході наступу командир взводу веде спостереження, ставить задачі відділенням і бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам), а також при­даним вогневим засобам на знищення (придушення) противника і вказує танкам цілі, які перешкоджають просуванню особового складу.

Опорний пункт, в якому противник чинить опір, взвод обходить і атакує його з флангу або з тилу. Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках або відкриті фланги противника, а для маскування можуть застосовуватися дими і аерозолі. Зміна напряму фронту бойової лінії взводу проводиться за командою (сигналом) командира взводу «Взвод, праворуч (ліворуч, кругом), в напрямі такого-то предмета (на такий-то рубіж) руш». При зміні напряму руху праворуч (ліворуч) машина командира взводу змінює напрям руху на вказаний предмет, лівофлангова (правофлангова) машина з підвищеною, а правофлангова (лівофлангова) машина із зниженою швидкістю, дотримуючись інтервалів, висуваються на новий напрям і продовжують рух в бойовій лінії.

Зміна напряму наступу взводу, який діє в пішому порядку, про­водиться за командою «Взвод, праворуч (ліворуч, кругом), в напрямі такого-то предмета (на такий-то рубіж), направляюче таке-то відділення руш». Направляюче відділення змінює напрям на вказаний предмет, інші від­ділення висуваються на новий напрям і продовжують рух, витримуючи рівняння по направляючому відділенню.

При необхідності зміна напряму наступу проводиться за командою (сигналом) «Увага, роби, як я». У цьому випадку командир взводу вказує новий напрям руху взводу рухом своєї машини, а при діях в пішому порядку встановленим сигналом.

При неможливості обходу опорного пункту противника командир взводу зосереджує вогонь взводу по цілях, які перешкоджають просуванню, і рішучою атакою з фронту завершує його знищення.

По мірі послаблення опору противника механізований взвод, який наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира проводить посадку в машини. Для цього бойові машини піхоти (бронетранспортери) по команді командирів взводів наздоганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку. Особовий склад за командою командирів відділень «До машини» бігом висувається до своїх бойових машин піхоти (бронетранспортерів), ставить зброю на запобіжник, потім по команді «По місцях» швидко проводить посадку і готується для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори бойових машин піхоти (навідники кулеметів бронетранспортерів) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), а іноді десантом на танках, взвод продовжує виконувати задачу.

Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається в складній і швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоч би одного відділення або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху.

Виявивши засоби ядерного, хімічного нападу або установки проти­танкових керованих ракет, взвод, уміло використовуючи приховані підступи, стрімко виходить до цих засобів, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить з ладу установки (гармати, міномети).

Загородження і перешкоди, що зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає по проробленому проходу. Про­роблення проходу інженерно-саперним підрозділом прикривається вогнем взводу.

На важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод при наступі в пішому порядку обганяє танки і наступає під прикриттям їх вогню і вогню бойових машин піхоти (бронетранспортерів). По мірі подолання цих ділянок танки знову виходять вперед, а взвод продовжує наступати за ними.

При контратаці противника важливо вміло вибрати спосіб її відбиття, що залежить від складу і напряму дій противника, положення взводу і характеру місцевості. При відбитті контратак дуже важливо розірвати бойовий порядок противника, відсікати піхоту від танків і в подальшому знищити їх по частинах. Насамперед необхідно знищити танки і піхоту, що діють на вістрі контратаки. Їх ураження знизить наступальний порив послідуючих. Необхідно мати на увазі, що контратака є важливим виявом активності в обороні. Тому відмова противника від продовження контратаки, зупинка або відхід його підрозділів означає втрату ініціативи і є вигідним моментом для негайного переходу в атаку.

Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами стрімкою атакою або по вказівці командира роти спочатку вражає противника вогнем з вигідного рубежу. При цьому танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, а особовий склад механізованого взводу спішується і займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Потім взвод атакою завершує його знищення.

Взвод, що не зазнав контратаки, прискорює своє просування з метою виходу у фланг і тил противнику, який контратакує.

Виявивши відхід противника, командир взводу доповідає про це командиру роти і негайно переходить до переслідування, не даючи мож­ливості противнику відірватися і закріпитися на вигідних рубежах.

При переслідуванні взвод, вміло використовуючи складки місцевості і інші маскуючи властивості, на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках по паралельних маршрутах виходить на шляхи відходу противника, сковує його дії і рішучою атакою завдає йому поразки і безупинно просувається у вказаному напрямі.

Механізований взвод, що складає резерв батальйону, просувається за підрозділами, які наступають на віддалі, яка вказана командиром батальйону, в готовності до розвитку наступу, знищенню противника, що залишився в тилу наступаючих підрозділів, або до виконання інших задач.

Отримавши задачу на введення в бій, командир механізованого взводу на ходу ставить задачі відділенням; при цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об'єкт атаки і напрям подальшого наступу. Взвод при підході до вказаного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

Тактика дій при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником. При наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником механізований взвод у вказаний час потай висувається і займає вихідне положення для наступу. Особовий склад механізованого взводу розташовується звичайно в траншеї, а бойові машини піхоти (броне­транс­портери) займають вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або позаду них на віддалі до 50 м. Взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника.

У встановлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, що займає очікувальну позицію, починає висування до рубежу переходу в атаку. З підходом до цього рубежу він розгортається в бойову лінію і з максимально допустимою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника вогнем з ходу.

З підходом танків до вихідного положення командир механізованого взводу подає сигнал (команду) на позначення проходів для танків через наш передній край.

При атаці на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) посадка особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки атаки у вихідному положенні для наступу. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою (сигналом) командира взводу виходять з окопів, потай підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. Особовий склад по команді командира взводу «Взвод до машин», «По місцях» швидко проводить посадку в машини і готується для ведення вогню на ходу.

Механізований взвод з виходом танків до їх вихідного положення услід за танками переходить в атаку.

При атаці в пішому порядку з підходом танків до вихідного положення для наступу командир взводу подає команду «Приготуватися до атаки». По цій команді дозаряджається зброя, до автоматів приєднуються багнети, запали вкручуються в гранати. Після проходження танками вихід­ного положення командир взводу подає команду «Взвод в атаку, вперед», по якій особовий склад вистрибує з траншеї (окопів) і прискореним кроком або бігом услід за танками атакує противника.

Подолання загороджень, атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині механізований взвод здійснює в такому ж порядку, як і при наступі з ходу.