Заходи по захисту взводу від зброї масового ураження в наступі, їх зміст. Забезпечення радіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, які направлені на виключення раптовості нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах взводів, створення їм сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій та успішного його ведення.

У взводі організовуються та здійснюються наступні види бойового забезпечення: розвідка, охорона, захист від зброї масового ураження, тактичне маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Захист від високоточної зброї противника здійснюється під час виконання заходів бойового забезпечення.

Захист від зброї масового ураження організовується і здійснюється з метою максимально послабити дії ядерного, хімічного, біологічного ураження противника, а також результатів руйнувань об'єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, зберегти боєздатність особового складу взводу (відділення, екіпажу танка) і забезпечити успішне виконання ним поставленого бойового завдання.

Захист від зброї масового ураження і запалювальної зброї противника досягається передусім використанням окопів, траншей, ходів сполучення, перекритих щілин, бліндажів, сховищ і укриттів, засобів індивідуального захисту, а також захисних властивостей місцевості і техніки.

Заходи щодо захисту від зброї масового ураження виконуються у повному обсязі командирами всіх ступенів під час підготовки і ведення бою як із застосуванням, так і без застосування зброї масового ураження і включають: фортифікаційне обладнання опорного пункту (вихідної, вогневих позицій, місця розташування) та використання захисних властивостей місцевості і техніки; попередження особового складу про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження; здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілак­тичних медичних заходів; ліквідацію наслідків застосування противником зброї масового ураження; забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплень.

Під час організації захисту від зброї масового ураження командир взводу вказує: послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту (вихідної, вогневих позицій, місця розташування) і порядок використання захисних властивостей місцевості і техніки; порядок попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження, а також сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; терміни проведення медичних заходів; заходи безпеки під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплень.

Одночасно з організацією захисту від зброї масового ураження командир взводу організовує і захист від високоточної зброї, для чого перед­бачає: збільшення відстані між бойовими машинами піхоти (бронетранс­портерами), танками під час дій на відкритій, не обладнаній в інженерному відношенні місцевості; попередження відділень (екіпажів танків) про без­посередню загрозу і початок застосування противником розвідувально-ударних комплексів, з одержанням якого відділення (танки), продовжуючи виконувати поставлене завдання, вживають заходів щодо підвищення їх захисту від високоточної зброї, а також виконують заходи щодо маскування, інженерного забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Фортифікаційне обладнання опорного пункту вихідної позиції здійснюється відповідно до вказівок командира роти (взводу) з інженерного забезпечення. Залежно від завдання, яке виконують, та захисних властивостей місцевості обладнуються окопи, траншея, хід сполучення, відкриті та перекриті щілини, бліндажі для особового складу, окопи і укриття для техніки. Фортифікаційне обладнання повинно починатися негайно з прибуттям взводу (відділення, танка) в призначений район.

Використання захисних властивостей місцевості послаблює вплив вражаючих факторів зброї масового ураження противника на особовий склад, озброєння, техніку та матеріальні засоби.

Взвод в бою, на марші і при розташуванні на місці повинен уміло використовувати лісні масиви та яри, лощини, балки, зворотні схили висот, підземні виробки, печери та інші природні укриття.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки та фортифікаційні спорудження значно послаблюють вплив ударної хвилі, проникаючої радіації та радіоактивного опромінення, надійно захищають особовий склад від ураження світловим опроміненням та крапельно-рідкими отруйними речовинами, а обладнані засобами колективного захисту, крім того, від ураження радіоактивними речовинами, парами та аерозолями отруйних речовин та біологічними засобами.

З одержанням попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження особовий склад продовжує виконувати поставлене бойове завдання і переводить засоби захисту в положення «НАПОГОТОВІ». При нанесенні противником ядерного удару особовий склад під час спалаху ядерного вибуху вживає заходів захисту: при знаходженні в бойових машинах зачиняє двері, бійниці, люки і включає систему захисту від зброї масового ураження; при знаходженні у відкритому бронетранспортері повинен пригнутися, а при розташуванні поза машиною швидко зайняти укриття, які є поблизу, або лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухові. Після проходження ударної хвилі особовий склад продовжує виконувати завдання.

Оповіщення підрозділів здійснюється негайно по всіх засобах зв'язку єдиними і постійно діючими сигналами: про радіоактивне зараження — «Радіаційна небезпека», про хімічне і біологічне зараження — «Хімічна тривога».

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання бойового завдання, одягає засоби індивідуального захисту, а той, що знаходиться у закритих бронетранспортерах — тільки респіратори (протигази); в бойових машинах піхоти і танках — зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження (у сховищах — систему колективного захисту). За сигналом «Радіаційна небезпека» особовий склад одягає респіратори (протигази), за сигналом «Хімічна тривога» — протигази. Сигнали оповіщення передаються за вказівкою командира взводу, а при виявленні хімічного зараження сигнал оповіщення пости радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігачі за радіаційною, хімічною, біологічною обстановкою) подають самостійно.

Засоби індивідуального захисту знімаються тільки з дозволу командира.

Зони з високим рівнем радіації, хімічного та біологічного зараження, райони зруйнувань, пожеж і затоплень, як правило, обходяться. При неможливості обходу зони з високими рівнями радіації долаються з максимальною швидкістю по напрямках, які забезпечують найменше ураження та зараження особового складу і техніки. Для визначення шляхів обходу і напрямків подолання зон з високим рівнем радіації можуть висилатися спеціально підготовлені дозорні відділення (танки).

Здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів досягається суворим виконанням установлених гігієнічних вимог при розташуванні та харчуванні особового складу, а також додержанням правил особистої та громадської гігієни, вмілим і своєчасним використанням засобів індивідуального медичного оснащення.

Протиепідемічні заходивключають вивчення санітарно-епідемічного стану району дій (розташування) підрозділів, проведення запобіжних щеплень особовому складу, застосування засобів нагальної профілактики та проведення дезинфекційних заходів.

Санітарно-гігієнічні заходи полягають у суворому виконанні встановлених гігієнічних вимог під час розташування, харчування та водопостачання підрозділів, у дотриманні всіма військовослужбовцями правил особистої та громадської гігієни.

До спеціальних профілактичних медичних заходіввідноситься застосування антидотів, антибіотиків, протирадіаційних та інших захисних препаратів, які здійснюються за вказівкою старшого командира, а в умовах безпосередньої небезпеки — самостійно.

Виявлення наслідків застосування противником зброї масового ураженнявключає визначення втрат особового складу, озброєння та техніки, морального стану військово­службовців, а також масштабів і характеру зараження, зруйнувань, пожеж та затоплень. Воно здійснюється особистим спостереженням командира, за доповідями із підрозділів та за даними різних видів розвідки, радіаційного та хімічного контролю.

У зонах радіоактивного зараження особовий склад діє так само, як за сигналами оповіщення про радіоактивне зараження.

Ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураження включає: розвідку осередку зараження, проведення рятівних робіт, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зони ураження (зараження) й евакуацію на медичні пункти, проведення нагальної профілактики, радіаційного та хімічного контролю; спеціальну обробку підрозділів; санітарну обробку особового складу; розчищення завалів і гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежувальні заходи.

На основі одержаних даних приймається рішення на виведення підрозділів із небезпечного району, відновлення їхньої боєздатності, ліквідацію наслідків застосування противником зброї масового ураження і на по дальше ведення бою.

Під час ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, а також результатів зруйнувань об'єктів атомної енергетики і хімічної промисловості проводяться рятівні роботи, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зон зараження, радіаційний та хімічний контроль, локалізація та гасіння пожеж, спеціальна обробка озброєння, техніки, обмундирування, спорядження, інших матеріальних засобів та фортифікаційних споруджень, які вони займають, а також санітарна обробка особового складу.

Під час дій в зонах радіоактивного зараження в суху погоду в пішому порядку або на відкритих машинах особовий склад одягає респіратори, захисні плащі, панчохи і рукавички, в зонах хімічного та біологічного зараження — протигази, захисні плащі, панчохи і рукавички. Особовий склад, який знаходиться у закритих бронетранспортерах, одягає тільки респіратори (протигази), а той, що знаходиться у бойових машинах піхоти і танках, зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження. У вологу погоду під час дій в зоні радіоактивного зараження в пішому порядку одягаються лише засоби захисту шкіри.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту організовується з метою створення взводу (відділенню, екіпажу танка) необхідних умов для виконання поставленого перед ним завдання в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, а також з метою маскування своїх дій аерозолями (димами).

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту(відділення, танка) включає: радіаційну і хімічну розвідку; своєчасне і уміле використання засобів індивідуального та колективного захисту; радіаційний контроль; спеціальну обробку підрозділів; застосування аерозолів (димів).

З метою захисту від високоточної зброї взвод (відділення, танк) під час маскування бронетанкової техніки застосовує аерозолі (дими) і використовує аерозольні (димові) завіси, поставлені засобами старших командирів.

Заходи забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту здійснюються особовим складом взводу (відділення, екіпажу танка), а також підрозділами військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту організовується командиром взводу (відділення, танка) на основі одержаного завдання та вказівок командира роти (взводу).

Під час організації забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту командир взводу указує: завдання з радіаційної і хімічної розвідки; порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту; розподіл індивідуальних вимірювачів доз випромінювання (дозиметрів); порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання термо­димової апаратури машин та аерозольних (димових) засобів; порядок забезпечення озброєнням військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту; місце і час технічної перевірки протигазів.

Радіаційна і хімічна розвідка ведеться для одержання даних про радіаційну і хімічну обстановку. Вона здійснюється з використанням приладів радіаційної та хімічної розвідки. Дані про радіаційну та хімічну обстановку наносяться командиром взводу на карту (схему) і передаються старшому командиру.

Своєчасне та вміле використання засобів індивідуального і колективного захисту досягається: постійним контролем їх наявності та справності; завчасною підготовкою і систематичними тренуваннями особового складу у користуванні цими засобами в різній обстановці; правильним визначенням рубежів і часу переведення засобів індивідуального захисту в положення «бойове» та їх знімання; додержанням режиму і правил експлуатації споруджень, обладнаних засобами колективного захисту, та порядку використання систем захисту від зброї масового ураження бронеоб'єктів.

Для своєчасного використання особовим складом засобів індивідуального захисту протигази та респіратори повинні бути постійно в похідному положенні (при собі), захисні плащі, панчохи та рукавички під час дій на машинах — в машинах, під час дій поза машинами — при собі.

Радіаційний контроль здійснюється для визначення боєздатності особового складу підрозділів і необхідності проведення спеціальної обробки. Він проводиться з використанням військових вимірювачів доз випро­мінювання (дозиметрів) і приладів радіаційної розвідки.

Спеціальна обробка підрозділу полягає у проведенні дегазації, дезактивації та дезинфекції озброєння, техніки та інших матеріальних засобів при зараженні їх отруйними, радіоактивними та біологічними засобами. Вона може бути частковою і повною. Часткова спеціальна обробка проводиться, як правило, в ході виконання бойового завдання силами і засобами підрозділів. Повна спеціальна обробка — після виконання бойового завдання із залученням підрозділів спеціальної обробки радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Під час проведення повної спеціальної обробки обробляється вся зовнішня поверхня озброєння і техніки, при попаданні отруйних та радіоактивних речовин усередину техніки — і внутрішня поверхня, а при необхідності проводиться і санітарна обробка особового складу.

При виявленні заражених комах, кліщів та інших переносників захворювань проводиться дезинсекція фортифікаційних споруджень, приміщень, білизни, обмундирування та спорядження.

Забезпечення безпеки та захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж та затоплень досягається: знанням командирами радіаційної, хімічної, біологічної обстановки в районі дій, змін на місцевості, які відбулися в результаті ядерних ударів, та ступеня опромінення особового складу; своєчасним та вмілим використанням засобів індивідуального та колективного захисту, фортифікаційних споруджень, захисних властивостей техніки та місцевості; вибором найбільш доцільних способів дій у зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень та їх подолання; суворим дотриманням правил поведінки особового складу на зараженій місцевості.

Застосування аерозолів (димів) організовується з метою маскування дій своїх підрозділів і протидії засобам розвідки та управління високоточною зброєю противника. Аерозолі (дими) застосовуються із використанням термодимової апаратури бойових машин піхоти і танків, димових шашок, гранат та запалювальних димових патронів.

Особливостями захисту від зброї масового ураження в наступі є: розосередження підрозділів у вихідних районах і під час висування до рубежу переходу в атаку; фортифікаційне обладнання вихідних і очікувальних районів і позицій; підтримання підрозділів у постійній готовності, до дій у зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень, а також до ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження в короткі терміни.

Основними заходами щодо захисту від високоточної зброїпротивника в наступі є: розосередження підрозділів, особливо під час розташування (висування) на відкритій місцевості; інженерне обладнання місцевості і маршрутів руху; проведення заходів щодо протидії технічним засобам розвідки і засобам наведення керованих боєприпасів противника; активне проведення заходів щодо маскування, особливо щодо потайності підрозділів і обладнання фальшивих районів їхнього розташування, пунктів управління, переправ, імітації руху озброєння і техніки.

Отже основними заходами забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захистув наступі є: радіаційна, хімічна розвідка у вихідному районі, на маршруті висування і напрямку наступу підрозділів; спеціальна обробка підрозділів в ході бою, а також маскування їх аерозолями (димами) і завдання втрат противнику запалювальною зброєю.