Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Юридичний словник. Наука– це сфера людської діяльності, що виробляє та систематизує об’єктивні знання про матеріальний і духовний світ





Наука– це сфера людської діяльності, що виробляє та систематизує об’єктивні знання про матеріальний і духовний світ.

Юриспруденція (юридична наука) – система знань про державу і право – належить до суспільних наук.

Предмет теорії держави і права -державно-правова дійсність, загальні та специфічні об’єктивні закономірності її розвитку, на основі пізнання яких розробляються фундаментальні проблеми, що мають методологічне значення для галузевих юридичних наук.

Методологія теорії держави і права– це система підходів, методів і принципів наукового вивчення державно-правових явищ.

Метод (від грецьк. methodos – шлях дослідження, теорія, учення) – спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення конкретного завдання.

Принципи пізнання– це вихідні положення теорії методу (методів) пізнання, які вимагають від суб’єкта, який пізнає, здійснення певних дій.

Концепція– це науково обґрунтоване тлумачення явища.

Парадигма – це модель постановки проблеми та її вирішення, що панує протягом певного історичного періоду в науковому співтоваристві.

Компаративістика(порівняльне правознавство) – це метод вивчення правових систем різних держав шляхом зіставлення систем права, однойменних державних і правових інститутів, принципів права і правових норм. Одночасно компаративістика є галуззю юриспруденції та юридичною навчальною дисципліною.

Функції теорії держави і права– це основні напрями її впливу на розвиток юридичної науки та юридичної практики.

Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції– це система мовних знаків (слів і словосполучень), якими описуються й за допомогою яких досліджуються державно-правові явища.

Правові поняття– логічно оформлені загальні думки про клас юридичних явищ.

 

Тести для самоконтролю

1. До якої з груп юридичних наук належить теорія держави та права?

а) теоретико-історичних;

б) галузевих;

в) прикладних;

г) міжнародно-правових.

 

2. Теорія держави і права — це:

а) система наукових знань про державу та право;

б) механічний підсумок знань, накопичених галузевими юридичними науками;

в) система наукових знань про національно-державні правові системи;

г) система знань про фундаментальні принципи буття права, про онтологічну природу права, його сутність.

3. Предметом загальної теорії держави і права є:

а) основні та загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави та права;

б) суспільство в цілому та окремі його структури, зокрема, соціальні групи, соціальні процеси;

в) загальні закони розвитку, функціонування суспільства, природи, мислення;

г) національні державно-правові системи.

3. Методологічна функція загальної теорії держави і права виражається в:

а) тому, що поняття, концепції загальної теорії держави і права виступають своєрідними «опорами» для інших юридичних наук;

б) тому, що державно-правові явища розглядаються як елементи відкритих систем;

в) пізнанні та поясненні явищ, процесів державно-правового життя;

г) прогнозуванні подальшого розвитку держави і права.

4. Порівняльний метод полягає в:

а) співставленні юридичних понять, явищ, процесів і виявленні між ними подібності та відмінностей;

б) порівнянні правових систем;

в) дослідженні та порівнянні конкретних соціальних фактів;

г) порівнянні права з економікою, соціологією, політологією.

5. Формально-юридичний (догматичний) метод належить до:

а) загальних методів пізнання;

б) загальнонаукових методів;

в) міждисциплінарних методів;

г) спеціальних методів.

 

6. Загальна теорія держави і права сформувалася завдяки розвитку:

а) філософії права;

б) політології;

в) логіки;

г) економічної теорії.

7. Методологічною основою загальної теорії держави і права є:

а) філософія;

б) історія;

в) соціологія;

г) політологія.

8. Формально-догматичний метод теорії держави і права полягає в:

а) дослідженні права на основі конкретних соціальних фактів;

б) формулюванні категорії та поняття юриспруденції;

в) комплексному вивченні правової культури при порівнянні досвіду різних країн і народів;

г) вивчає специфіку конкретного державно-правового явища, досліджує динаміку його розвитку.

 

9. Принцип історизму полягає в:

а) держава і право існують у часі, тобто мають минуле, сучасне, майбутнє;

б) теоретичні положення підтверджуються практикою;

в) державно-правові явища можуть бути пізнані за допомогою розуму;

г) причинна зумовленість державно-правових явищ.

10. Гносеологічна (пізнавальна) функція теорії держави і права полягає у:

а) формуванні понятійного апарату та методологічного інструментарію системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови;

б) виробленні науково обґрунтованих прогнозів щодо перспектив і тенденцій розвитку права, правової системи, правознавства;

в) пізнанні правових явищ, як уже відомих, так і нових, у проникненні в глибинні проблеми їх сутності;

г) тому що результатом пізнавальної активності повинні бути вироблені та апробовані наукою рекомендації з удосконалення нормотворчої, правозастосовної, інтерпретаційної, правоохоронної діяльності.

11. Які з перерахованих наук є галузевими юридичними науками:

а) криміналістика, судова психіатрія, судова медицина;

б) конституційне право, цивільне право, фінансове право;

в) історія політичних і правових учень, теорія держави і права;

г) кримінологія, судова бухгалтерія.

 

12. Які з перерахованих наук є прикладними юридичними науками:

а) державне будівництво, муніципальне право;

б) кримінальне право, адміністративне право, трудове право;

в) кримінологія, судова бухгалтерія, криміналістика;

г) порівняльне правознавство.

13. Які з перерахованих наук є міжгалузевими юридичними науками:

а) юридична деонтологія, соціологія права;

б) кримінальне право, адміністративне право, трудове право;

в) правова статистика, судова психіатрія, судова медицина;

г) юридична деліктологія, наука банківського права, наука екологічного права.

14. Який із перерахованих методів застосовується для аналізу подібності, відмінності і класифікації правових систем:

а) статистичний метод;

б) метод порівняльного правознавства (правової компаративістики);

в) діалектичний метод;

г) соціологічний метод.

 

15. Які найважливіші принципи загальнотеоретичного дослідження притаманні теорії держави і права:

а) об’єктивність, історизм, плюралізм;

б) партійність;

в) корпоративність;

г) комплексність.

Література

1. Бигич О.Л. Вплив порівняльно-правових досліджень на розвиток національної правової системи // Правова держава. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. – Вип.16. – С.134-142.

2. Васильев А.М. Правовые категории: Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. – М: Юрид.лит., 1976. - 264с.

3. Дудченко В.В., Манько Д.Г. Роль методології юридичної науки у становленні новаційного науково-правового мислення // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук.праць. – Одеса: Юрид.літ, 2003. – Вип.21. – С.13-17.

4. Звонарева О.С. О цивилизационном подходе в теории государства и права //Правоведение. - 2003. - № 4. - С. 173-180.

5. Кельман М. Диференціація й інтеграція у розвитку юриспруденції як взаємодіючі тенденції // Право України. – 2008. - № 8. – С. 48 – 52.

6. Козюбра Н.И. Понятие и структура методологии юридической науки // Методологические проблемы юридической науки. – К.: Ин-т государства и права, 1990. – С. 5-6.

7. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – 432 с.

8. Кунєв Ю. Об‘єкт правознавства: системодіяльнісний підхід // Право України. – 2008. - № 3. – С 32 – 36.

9. Мартышин О.В. Нравственные основы теории государства и права // Гос. и право. – 2005. - №7. – С.5-13.

10. Мартышин О.В. Общетеоретические юридические науки и их соотношение //Гос. и право. – 2004. – № 7. – С.5-11.

11. Мирошниченко М. Системно-інформаційний підхід у дослідженні правової системи // Право України. – 2006. - №8. – С.35-39.

12. Нравственные основы теории государства и права: Международная научная конференция // Государство и право. – 2005. – № 8. – С. 91-110.

13. Оборотов Ю.Н. Методология юридической науки в эпоху постмодерна // Юридический вестник. – 2002. – №4. – С.81-85.

14. Поцелуев Е.Л. Современное состояние теории государства и права: Кризис или поиск собственной идентичности ? //Правоведение . -2004. - № 2. - С. 154-165.

15. Хворостянкіна А. Дефініції в законодавчих текстах: питання теорії //Право України. – 2005. - №11. – С. 28-32.

 

ТЕМА 2. СОЦІАЛЬНІ й ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ

БУТТЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Характеристика економічних відносин, соціальної влади і соціальних норм у первісному суспільстві.

2. “Неолітична революція” і виникнення держави. Основні закономірності виникнення держави.

3. Форми виникнення держави в народів світу.

4. Виникнення права. Мононорми первісного суспільства і право.

5. Основні наукові концепції виникнення держави і права.

Методичні рекомендації

Вивчаючи цю тему, необхідно простежити тривалий процес перетворення влади і соціальних норм на державу і право. Правильне розуміння державно-правових явищ неможливе без знань його історичного коріння, того, в яких умовах ці явища виникли, як вони розвивалися і якими стали на сьогодні.

Характеризуючи соціальну владу і норми первісного суспільства, слід звернути увагу на те, що виникненню держави і права передував первіснообщинний лад, при якому панувала громадська власність на засоби виробництва. Здійснення суспільної влади на різних етапах розвитку первіснообщинного устрою характеризується як первіснообщинна демократія.

Питання про виникнення держави є дискусійним, оскільки етнографічна та історична науки дають дедалі нові знання про причини її виникнення. Формування держави - це довготривалий процес, що в різних народів світу відбувався по-різному.

Економічні та соціальні умови життя первісних людей, що ускладнювалися, вимагали упорядкування суспільних відносин. Спільне існування і колективна праця сприяли виробленню і дотриманню визначених правил поведінки – соціальних норм (мононорм). Величезну роль у процесі здійснення влади в первісному суспільстві відіграли звичаї. У процесі вивчення необхідно сформулювати основні характерні ознаки первісних звичаїв та мононорм.

Протягом багатьох століть, ще зі стародавніх часів, мислителі намагалися не лише дати наукове визначення такому особливому соціальному феномену, як держава, а й дослідити джерела його виникнення. Різні за своїм характером і змістом підходи та світоглядні уявлення пізнання та вивчення природи держави і права свідчать про те, що державу, як і суспільство, не можна розглядати лише як результат впливу якось одного особливого чинника (наприклад, класового), кожній країні світу властивий виключно свій, власний шлях становлення та розвитку державності, що проходить під впливом багатьох чинників (економічних, територіально-географічних, геополітичних, культурних, національно-ментальних, ідеологічних тощо). Ненауковим є пояснення причин виникнення держави виключно як результату насильницьких дій або слабкості окремої людини перед навколишнім світом, звужування цих причин через класовий підхід тощо. Курсанти та студенти повинні вмити охарактеризувати зміст основних положень різних теорій походження держави і права.

Пильна увага в усі часи до вирішення проблем щодо визначення поняття та причин походження держави була зумовлена, насамперед, тим, що їх вирішення мало не стільки теоретичне, скільки практичне значення. Оскільки для того, щоб управляти цією особливою політико-територіальною організацією, маючи на меті досягнення певних цілей, необхідно добре усвідомлювати її соціально-правову природу, тобто розуміти джерела походження держави і права, знати, якими мають бути їх форма, зміст і призначення.

Практичні завдання

Для з’ясування цих складних питань під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1. Засвоїти визначення понять: суспільна влада, “неолітична революція”, соціальні норми; мононорми, табу, звичаї, правовий звичай, природне право.

2. Ознайомитися з основними науковими концепціями виникнення держави і права. Висловити свої думки щодо основних положень названих теорій. Порівняти положення основних теорій з нетрадиційними.

3. Скласти таблицю «Теорії походження держави і права».

Назва теорії Основні Представники Сутність теорії
     

4. Використовуючи сутність відповідних концепцій походження держави, спробувати дати відповідь на питання: “Держава - всезагальна єдність чи класове панування, природна необхідність чи довільне утворення людей?”.

5. Дати відповіді на питання.

Чи тотожні поняття «суспільство», «держава», «країна»? Назвіть основні ознаки та структуру суспільства.

Назвіть форми соціальної організації в додержавному суспільстві. Чи існувала влада в додержавному суспільстві?

Назвіть основні причини виникнення держав. Чим викликана різноманітність поглядів щодо походження держави?

Чи відрізняються західна та східна форми виникнення держави?

6. Заповніть таблицю «Походження держави і права».

Основні теорії походження держави і права 1. 2. 3. тощо
Особливості влади в первісному суспільстві 1. 2. 3. тощо
Ознаки мононорм 1. 2. 3. тощо
Причини виникнення держав 1. 2. 3. тощо
Шляхи виникнення держав 1. 2.
Географічний чинник виникнення держав  
Технологічний чинник виникнення держав  
Економічний чинник виникнення держав  
Соціальний чинник виникнення держав  
Демографічний чинник виникнення держав  
Психологічний чинник виникнення держав  

 


7.Підготувати реферати за темами: “Плюралізм поглядів на виникнення держави і права”, “Виникнення східних держав”, “Західний шлях виникнення держав”.






Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 328. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.092 сек.) русская версия | украинская версия