Юридичний словник. Суспільство (соціум) - об’єднання людей, засноване на діяльнісній взаємодіїСуспільство (соціум) - об’єднання людей, засноване на діяльнісній взаємодії. Соціальна спільнота – відносно цілісна сукупність індивідів, яка відзначається спільністю інтересів і засобів діяльності, близькістю поглядів і вірувань. Соціальний інститут – відносно стійка сукупність норм, статусів, ролей і цінностей, що задовольняє певну життєво важливу суспільну потребу. Влада – це відносини панування і підкорення. Політична влада – це влада, здійснювана різними ланками політичної системи суспільства (влада держави, партії, громадської організації, громадського руху). Державна влада – різновид політичної влади, що здійснюється державою та її органами. Родова громада – група осіб, об’єднаних спільним походженням, спільною господарською діяльністю, спільним місцем мешкання і поховання, спільними ритуалами. Плем’я – тип етнічної спільноти та соціальної організації первісного суспільства. Мононорми – правила поведінки, що об’єднують зародки права, моралі, релігії. Табу – заборона певної дії (наприклад, полювання на конкретний вид тварин). Дія табу забезпечувалася не тільки страхом перед покаранням, а й страхом перед гнівом богів, засудженням або висміюванням з боку громади. Звичаї – історично сформовані правила поведінки людей, які стали нормами внаслідок багаторазового застосування впродовж тривалого часу. Протодержава (прототип держави, ще не держава за формою, але вже виконує функції політичної влади). Тести для самоконтролю 1. Основна соціальна одиниця первісного суспільства: а) сім’я б) родова громада в) плем’я г) союз племен
2. Соціальні норми первісного суспільства: а) формувались стихійно та передавались з покоління в покоління б) укладались старійшинами родових громад в) приймались на зборах племені г) укладались вождями. 3. Неолітична революція – це а) перехід від привласнюючої економіки до відтворюючої б) перехід від рабовласництва до феодалізму в) перехід від ручної праці до промислової г) перехід від відтворюючої до привласнюючої економіки.
4. Яка теорія пояснює походження держави і права божественним втручанням: а) теологічна б) патріархальна в) природно–правова г) органічна. 5. Жан Жак Руссо був прибічником такої теорії походження держави і права: а) органічна б) географічна в) природно–правова г) патріархальна.
6. Автором психологічної теорії походження держави і права є: а)Р. Фільмер б) Г. Берман в) Л. Петражицький г) Ф. Савіньї.
7. Які з названих учених минулого підтримували патріархальну концепцію походження держави: а) Т. Гобс; б) Ш-Л. Монтеск'є в) Конфуцій; г) Г. В. Ф. Геґель.
8. Яка з названих наукових концепцій розглядає як причину походження держави економічний розвиток суспільства (людства): а) теологічна б) історико-матеріалістична в) патріархальна г) психологічна.
9. Яка з наукових концепцій порівнює походження держави з походженням людини: а) органічна б) теологічна в) патріархальна г) теорія насильства.
10. Автором теорії насильства є: а) Ш-Л. Монтеск’є б) Л. Гумплович в) Г. Спенсер г) Г. Гроцій.
11. Яку концепцію походження держави відстоювали Ф. Аквінський і Ж. Мартен: а) іригаційну б) природно-правову в) теологічну г) органічну.
12. Назвіть представників «класової теорії» походження держави і права: а) Н. Макіавеллі, О. Гамільтон б) К. Маркс, Ф. Енгельс, В.Ленін в) Г. Спенсер, Ж.Марітен г) Н. Михайлівський, М. Бакунін.
13. Яку теорію походження держави і права розробляли Аристотель, Р. Фільмер, Н. Михайловський: а) класову б) теологічну в) патріархальну г) органічну.
14. Яку теорію держави і права розвивали Л. Гумплович, Є. Дюрінг, К. Каутський: а) патріархальну б) теорію насильства в) психологічну г) теологічну. 15. В якому суспільстві відносини між людьми регулюють «мононорми»: а) рабовласницькому б) феодальному в) первісному г) деспотичному. 16. Які ознаки притаманні нормативній регуляції первісного суспільства: а) перевага заборон б) неподільність прав та обов’язків в) відсутність механізму примусу, відокремленого від суспільства, який забезпечує виконання норм г) усе перераховане основна форма – звичай.
17. Що визначається як правило поведінки, що склалось у результаті фактичного його застосування протягом тривалого часу: а) право б) табу в) звичай г) мораль.
18. Виникнення держави в результаті боротьби патриціїв і плебеїв характерне для: а) Стародавніх Афін б) Стародавнього Риму в) Стародавнього Сходу г) східнослов’янських племен.
19. Виникнення держави в результаті об’єднання людей для будівництва зрошувальних систем характерне для: а) східнослов’янських племен б) Стародавніх Афін в) Стародавнього Сходу г) Стародавнього Риму.
Література 1. Алексеев В.П., Першиц А. И. История первобытного общества: Учебник для вузов. – М: Высшая школа, 1990. - 351с. 2. Аннерс Э. История европейского права/ Пер. со швед. – М.: Наука, 1994. – С.10-20. 3. Георгиевский Э.В. К вопросу о характере и степени конфликтности в первобытном стаде // Сибирский Юридический Вестник. - 2005. - № 3. (находится на сайте www.law.edu.ru) 4. Думанов Х.М, Першиц А.И. Матриархат// Вестник российской академии наук. - 2000. – Т. 70. - № 7. - С.621-627. 5. Думанов Х.М., Першиц А.И. Мононорматика и начальное право//Государство и право. - 2000. - № 9. - С. 85-91; 2001. – № 1. – С.98-103. 6. Звонарева О.С. О цивилизационном подходе в теории государства и права //Правоведение. - 2003. - № 4. - С. 173-180. 7. Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М.: Юрист, 1999. – 335с. 8. Омельченко О.А. История политических и правовых учений (История учений о государстве и праве): Учебник для вузов. – М.: Эксмо, 2006. – С.102-103, 142-143, 189-190, 205-208, 245-246, 263-265, 288-289, 370-372, 435-436, 498-499. 9. Серегин А.В. Истоки монархического правления в социальной организации первобытного общества //Правоведение. -2006. - № 1. - С. 197-206. ТЕМА 3. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Держава: поняття та основні ознаки. Атрибути держави. Плюралізм в розумінні і визначенні держави. 2. Сутність держави. Соціальна цінність і призначення держави. 3. Функцій держави: поняття та класифікація. Характеристика основних внутрішніх і зовнішніх функцій держави. Еволюція функцій держави. 4. Форми і методи здійснення функцій держави. 5. Типологія держави: формаційний, цивілізаційний, технократичний. Методичні рекомендації Приступаючи до роботи над темою про поняття держави та її сутність, насамперед, потрібно проаналізувати різноманітні визначення держави, з’ясувати, що розуміється під поняттям “держава”, зосередивши основну увагу на ознаках держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу, охарактеризувати основні особливості сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Держава – це соціологічний, політичний та історичний феномен, який поки що важко повністю усвідомити і дати повне, вичерпне визначення, як і будь-якому складному соціальному явищу, що може мати десятки наукових тлумачень. Разом із тим, використовуючи загальнотеоретичну методологію дослідження різноманітних концепцій походження держави, соціально-економічних причин її виникнення, ознак держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу, можна, врешті, дійти й до розкриття поняття “держава” та її основних ознак. Поняття “держава” – не просто юридичне або правове поняття, це така наукова категорія, що має універсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний і навіть космічний характер. Говорячи про сутність держави, необхідно виявити головне, що визначає його необхідність в суспільстві і з'ясувати, чому суспільство не може існувати і розвиватися без держави. Сутність та соціальне призначення держави виявляються через його функції. Слід звернути увагу на те, що держава виконує безліч функцій, зміст яких вельми різноманітний, а їх класифікація здійснюється за різними підставами. При цьому особливу увагу слід звернути на змістовну характеристику таких внутрішніх і зовнішніх функцій держави, як економічна, політична, соціальна, екологічна, оподаткування і стягування податків, розвитку культури, науки і освіти, охорони прав і свобод громадян, усіх форм власності, правопорядку, оборони країни, гарантування миру і світового порядку, міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем. У зв'язку із цим слід розмежувати функції держави в цілому і функції його органів. Необхідно також дати визначення і характеристику правових і організаційних форм здійснення функцій держави. Дослідивши основні ознаки держави, далі варто простежити еволюцію її розвитку, установивши загальні закономірності, причини та умови переходу від одного типу держави до іншого, що дозволить, врешті, виявити чинники занепаду і розквіту держав і суспільств. Упродовж історичного розвитку цей процес відбувався і відбувається безупинно, оскільки повсякчас держави виникають (зароджуються), досягають свого розквіту, удосконалюють свої політичні форми і структуру, змінюють свої завдання і функції, свій державний устрій, форму правління, адміністративно-територіальний поділ, державно-правовий режим, проводять політичні реформи, об’єднуються, розпадаються або гинуть, а на їх місці виникають нові держави, з новими інститутами та ідеологіями. При цьому, слід звернути увагу на те, що тривалий час за радянської правової системи існувало єдине вчення (моновчення) про типи держав, засноване класиками марксизму, в основі якого була теорія про суспільно-економічну формацію, що започаткувала існування так званого формаційного підходу до класифікації держав на певні історичні типи. У сучасних умовах розвитку людства актуалізується цивілізаційний підхід до типології сучасних держав. Його актуальність зумовлена ставленням суспільства до індивіда як неперевершеної загальнолюдської цінності. Практичні завдання Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: держава, суверенітет, державний суверенітет, функції держави, внутрішні функції, зовнішні функції, тип держави, формаційний підхід, технократичній підхід, цивілізаційний підхід. 2. Ознайомитися з основними концепціями держави: „елітарна”, „демократична”, „теорія держави загального благоденства”, „технократична”, „марксистська теорія держави”. Висловити свої думки щодо основних положень названих теорій. 3. Скласти порівняльну таблицю «Організація влади в первісному суспільстві та державі»
4. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Основні наукові концепції сутності держави»
5. Скласти в зошиті схеми: а) видів функцій держави за різними критеріями; б) типології держави. 6. Проаналізувати, яким чином змінюється сьогодні співвідношення між функціями держави в Україні. Висловити свою думку щодо розвитку держави та зміни її функцій. 7. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Приклади реалізації функцій держави»
8. Дати відповідь на питання. 1. Чи можливе, на ваш погляд, існування людського суспільства без держави в близькому (далекому) майбутньому? Обґрунтуйте свою відповідь. 2. З яких причин держава може втратити свій суверенітет. Чи може бути обмежений суверенітет держави? Які ще види суверенітету вам відомі? 3. Які, на вашу думку, політичні функцій властиві Українській державі на сьогодні. Які функції держави є першочерговими на сучасному етапі розвитку людства? 4. Які поняття дозволяють глибше розкрити сутність та призначення держави. Чим, на вашу думку, викликана багатоманітність поглядів щодо сутності та призначення сучасної держави. 9. Заповніть таблицю «Сутність держави».
10. Скласти таблицю «Історичні типи держави».
8. Підготувати реферати за наступними темами: “Плюралізм у розумінні та визначенні держави”, “Функції сучасної держави”, “Сутність та призначення держави в сучасному суспільстві”.
|
