Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Юридичний словник. Демократія- це такий тип держави, при якому всі без винятку громадяни беруть участь у формуванні і функціонуванні апарату органів державної влади і місцевого




Демократія- це такий тип держави, при якому всі без винятку громадяни беруть участь у формуванні і функціонуванні апарату органів державної влади і місцевого самоврядування і здійснюють контроль над його діяльністю.

Безпосередня демократія -пряме волевиявлення народу або його частини, безпосереднє вирішення громадянами питань державного і суспільного життя або висловлення думок із цих питань.

Вибори- форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування найвищих представницьких органів, органів місцевого самоврядування, їх персонального складу.

Референдум (плебісцит) - це всенародне голосування з приводу законопроектів, чинних законів та інших важливих питань загальнодержавного значення, що зачіпають інтереси народу.

Народна законодавча ініціатива - означає надання права певній групі виборців вносити проект закону на розгляд представницького органу, який в обов'язковому порядку повинен його розглянути.

Представницька (репрезентативна, парламентарна) демократія -здійснення влади народом через представницькі органи, які обираються безпосередньо народом, складаються з його повноважних представників - депутатів і покликані виражати волю народу.

Правова держава- такий тип держави, влада якої заснована на праві, обмежується за допомогою права і здійснюється у правових формах.

Етатистська держава – такий тип держави, де держава стоїть над правом і виступає як визначальний чинник розвитку права.

Соціальна держава– це держава, політика якої направлена на створення умов, що забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини.


Тести для самоконтролю

1. Термін „правова держава” ввів у науку:

а) Платон;

б) Аристотель;

в) Нікколо Макіавеллі;

г) Роберт фон Моль.

 

2. Правова держава – це:

а) держава, в якій існує розвинута система права;

б) держава, в якій ефективно здійснюється виконавча влада;

в) держава, в якій державна влада грунтується на праві, пов’язана правом та здійснюється у правових формах.

3. Серед основоположників правової держави були:

а) Аристотель;

б) Ральф Дарендорф;

в) Лев Петражицький;

г) Роберт фон Моль.

4. Хто з українських учених розвивав концепцію правової держави:

а) Михайло Драгоманов;

б) Богдан Кістяківський;

в) Олександр Кістяківський;

г) Станіслав Дністрянський.

5. Які з названих ознак характерні для правової держави:

а) обмеження громадянських і політичних прав і максимальне гарантування соціальних прав;

б) існування цензури;

в) верховенство права;

г) пріоритет прав держави над правами людини.

 

6. Правова держава — це:

а) будь-яка держава, в якій забезпечується неухильне дотримання всіх законів;

б) держава, в якій влада належить колегіальному органу, що обирається на певний строк;

в) держава, в якій існує система стримувань і протистояння між гілками влади;

г) держава, діяльність якої обмежена рамками права і в якій створені реально функціонуючі механізми здійснення та захисту прав людини;

д) всеосяжна суверенна територіальна організація публічно-політичної влади громадянського суспільства.

7. Принцип «дозволено все, що не заборонено законом» уперше був закріплений у:

а) Законах XII таблиць (V ст. до н. е.);

б) Великій хартії вольностей (1215 р.);

в) Конституції США (1787 р.);

г) Декларації прав людини та громадянина (Франція, 1789 р.);

д) Загальній декларації прав людини (1948 р.).

8. Автором теорії поділу влади є:

а) Іммануїл Кант;

б) Шарль Луї Монтеск'є;

в) Георг Фрідріх Геґель;

г) Цицерон;

д) Аристотель.

9. Теорія поділу влад передбачає:

а) незалежне функціонування законодавчої, виконавчої та судової влади;

б) відділення церкви від держави;

в) наявність системи стримувань і протистояння між державою та громадянським суспільством;

г) наявність законодавчої, виконавчої, судової гілок влади, що взаємоконтролюють та стримують одна одну;

д) чіткий поділ повноважень між центральними та місцевими органами влади.

 

10. Правова держава передбачає:

а) пріоритет інтересів держави над інтересами громадянського суспільства;

б) пріоритет інтересів громадянського суспільства над інтересами держави;

в) поступове припинення існування держави;

г) поступове витіснення норм права нормами моралі;

д) повну відсутність суперечностей між інтересами держави та громадянського суспільства.

 

11. Правовий закон — це закон, який:

а) заснований на принципах свободи, рівності та справедливості;

б) прийнятий не менше як 2/3 голосів народних депутатів;

в) заснований на владно-наказовому принципі регулювання;

г) спрямований на регулювання найбільш важливих суспільних відносин;

д) прийнятий шляхом всенародного голосування.

12. Соціальна держава — це:

а) держава, в якій приватна власність замінена на загальнонародну;

б) держава, в якій кожний громадянин зобов'язаний працювати на користь суспільства;

в) організація влади трудящих-власників, кожному з яких гарантується можливість взяття активної участі в політичному житті;

г) держава, вищі органи влади якої формуються шляхом загальнонародних виборів;

д) держава, в якій існує ефективна система соціального забезпечення, підтримуються малозабезпечені прошарки населення.

Література

1. Вовк Д. Принцип верховенства права в Україні: проблеми визначення та дії // Юридический вестник. – 2003. – №3. – С.110-114.

2. Гайворонський В. Яким має бути механізм впровадження принципу верховенства права // Право України. – 2005. - №10. – С.114-117.

3. Гуменюк І. Концепція соціальної держави: теоретико-методологічні засади формування змісту // Право України. – 2008. - № 7. – С. 9 – 13.

4. Гуменюк І. Формування системи соціального захисту населення // Право України. – 2007. - №.11. – С. 44 – 48.

5. Крупчан О. Сучасний науковий погляд на право і демократію: актуальне дослідження проблеми // Право України. – 2007. - №. 10. – С.161 – 163.

6. Магновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. – 2005. - №7. – С.25-29.

7. Панкевич О.З. Соціальна держава та права людини «другого покоління»: Загально-теоретичне дослідження. – Львів: Світ, 2006. – 176 с.

8. Ребкало В.А., Шкляр Л.Є. Політичні інститути у процесі реформування системи влади: Навчально-методичний посібник. – К.: Міленіум, 2003. – 172 с.

9. Сіленко А., Коляденко В. Соціальна держава: тернистий шлях до визнання. Світовий досвід і перспективи України: Монографія. – Одеса: ТЄС, 2002. – 357 с.

10. Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-річчя незалежності України: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000. – 600с.

11. Соколов А.Н. Правовое государство: от идеи до ее материализации. – Калининград: ФГЦ ИПП «Янтарный сказ», 2002. – 456 с.

12. Яковюк І. Виникнення та розвиток концепції соціальної держави// // Вісник Академії правових наук України. – 2001. - № 2 (25). – С. 25-34.

13. Якубенко В. М. Соціальна держава чи правова? // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2002. - Вип. 18. - С. 50-56.

14. Якубенко В. Принципи соціальної держави // Право України – 2002 - №6. – С.33-38.

 

ТЕМА 9. ДЕРЖАВА І ОСОБИСТІСТЬ

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Правовий статус особистості: поняття, структура, види.

2. Історія ідей прав людини. Теорія поколінь прав людини.

3. Права людини і права громадянина. Система основних прав та свобод людини і громадянина. Юридичні обов’язки особистості.

4. Система гарантій прав особистості в демократичній державі.

5. Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Міжнародний захист прав людини.

6. Роль правоохоронних органів у забезпеченні прав і свобод людини.

Методичні рекомендації

Характер взаємодії держави та особи є важливим показником стану суспільства в цілому, а також його завдань та перспектив розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство та сучасну людину без вивчення розмаїття відносин людини і держави. Тому з’ясування проблеми співвідношення держави та індивіда зумовлює необхідність аналізу змісту, ознак і взаємодії категорій “людина”, “особистість”, “громадянин”. Саме ці поняття характеризують належність людини як біологічного суб’єкта до суспільства та держави і визначають особливості її статусу.

Становлення та розвиток прав людини має тривалу історію і супроводжується боротьбою доктрин і традицій, характерних для тієї чи іншої країни. Виходячи з генеративного підходу, виділяють чотири покоління прав людини, на основні етапи розвитку і закріплення у правових актах яких необхідно звернути увагу при підготовці відповідей на питання.

Правовий статус характеризує становище особистості у взаємовідносинах із суспільством та державою. Набір правових статусів чималий або в теоретичному аспекті найважливіше значення мають: загальний (конституційний), спеціальний (родовий), індивідуальний статуси, тому необхідно звернути увагу на їх характеристику.

Далі необхідно звернути увагу на схоже та відмінне у правовому статусі особистість та у правовому статусі громадянина. Права людини стали об’єктом регулювання не лише окремої держави, а й міжнародного співтовариства. Міжнародно-правові акти мають верховенство над внутрішнім законодавством. Це дає можливість громадянину, права якого порушено, звернутися по захист до Комітету з прав людини при ООН, якщо він вичерпав можливості захисту, надані національним законодавством. Тому знання норм міжнародного права у сфері прав людини є необхідною умовою формування професійно-правової культури.

Практичні завдання

Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1.Засвоїти визначення понять: людина, особа, громадянин, правовий статус, права і свободи людини, юридичні гарантії, міжнародні стандарти прав людини.

2. Скласти таблицю «Покоління прав людини».

Назва покоління Основні юридичні документи, що закріплюють права людини Види прав людини
     

3. Скласти в зошиті схеми: а) видів прав людини; б) юридичних гарантій прав людини.

4. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «права людини та права громадянина».

А. Права людини 1. Право на отримання державної пенсії.
2. Власність на житло.
3. Право обирати депутатів міської ради.
4. Право на особисту недоторканність.
5. Право на отримання освіти.
6. Право на звернення до органу державної влади.
Б. Права громадянина 7. Право бути обраним до парламенту.
8. Право на участь у демонстрації.
9. Право на підприємницьку діяльність.
10. Право на судовий захист.
11. Право брати участь у місцевому референдумі.
12. Право на свободу пересування по країні.

5. Користуючись текстом Конституції України, визначити, до яких видів належать закріплені нею права людини та громадянина.

Види прав Конкретні права Стаття Конституції
Особисті права    
Політичні права    
Економічні права    
Соціальні права    
Екологічні права    
Культурні права    

6. Користуючись текстом Конституції України, визначити юридичні обов’язки людини та громадянина.

7.Виписати відповідні положення Основного Закону України, що закріплюють гарантії реалізацій прав та свобод людини та громадянина.

8. Дати визначення міжнародних стандартів прав людини та їх класифікацію.

9. Назвати та охарактеризувати основні функції міжнародних стандартів прав людини.

10. Підготуватиреферати за наступними темами: “Основні етапи встановлення прав і свобод”, “Конституційні гарантії прав і свобод в Україні”.

11. Визначити структуру та види правового статусу особистості. Визначити власне правове становище.

 






Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 206. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.089 сек.) русская версия | украинская версия