ТЕМА 15. ФОРМИ ПРАВАПитання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Поняття “джерело” та “форма права”, їх співвідношення. 2. Види форм права та їх загальна характеристика. 3. Правовий звичай: поняття, ознаки, види. 4. Юридичний прецедент: поняття, ознаки, види. 5. Нормативний договір: поняття, ознаки, класифікація. 6. Релігійний текст як джерело права. 7. Юридична доктрина. Методичні рекомендації Як цілісне явище соціальної дійсності право має певні форми свого вираження. Тому при вивченні питань з цієї теми курсанти, передусім, повинні звернути увагу на те, що поняття “форма права” та “джерела права” хоча й щільно пов’язані між собою, проте не збігаються. Поняття “форма права” відбиває виключно спосіб зовнішнього оформлення правових норм, водночас категорія “джерела права” за своїм змістом є ширшою й охоплює, зокрема, витоки формування права як систему чинників соціально-економічного, політичного, культурного значення тощо, що зумовлюють сутність юридичного права та його форми вираження в тій чи іншій державі світу, у той чи інший проміжок часу. Метою вивчення цієї теми є ознайомлення курсантів та студентів із тими формами зовнішнього прояву юридичного права, що на сьогодні існують у різних державах світу. До основних форм права належать: правовий звичай, юридичний прецедент, нормативний договір, нормативно-правовий акт. Розкриваючи поняття та зміст кожної із цих форм, слід приділити особливу увагу нормативно-правовому акту та його значимості в Україні, і, при цьому, розглянути характеристику та властивості нормативно-правових актів, дослідити всі ланки системи нормативно-правових актів в Україні, виділивши в цій ієрархічній структурі закони та їх особливі ознаки. Надалі необхідно розглянути питання про дію нормативно-правових актів за такими параметрами: дія в часі, просторі та за колом осіб, які визначають просторово-часові та суб’єктні координати дії норми права. Практичні завдання Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: джерело права, форма права, правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий акт, нормативний договір, судова практика, правова доктрина, закон, підзаконний нормативно-правовий акт, правовий акт, правозастосовний акт, інтерпретаційний акт. 2. З метою розрізнення таких понять, як “форма права” та “джерела права”, самостійно скласти порівняльну таблицю за таким зразком.
3. Самостійно скласти схеми: а) видів форм права; б) видів правових актів; в) видів нормативно-правових актів. 4. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Форми права».
5. Спробуйте порівняти різні джерела права. Які їх недоліки та переваги? Систематизуйте відповідь, використавши цю таблицю.
6. Проаналізувати норми Господарського процесуального кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства, Кодексу законів про працю і визначити наявність правового звичаю у правовій системі України (конкретні статті, санкціоновані державою як правові звичаї). 7. В Україні до 1997 р. питання про роль судового прецеденту вирішувалось однозначно: жодне судове рішення будь-якої судової інстанції судових прецедентів не створювало і джерелом права не визнавалось. Після 17 липня 1997 р., коли Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію захисту прав і свобод людини, ця проблема виникла, оскільки рішення європейського суду почали набирати значення судових прецедентів, тобто джерел права. Яким є ставлення до цього в Україні? Проаналізуйте ст. ст. 9, 55 Конституції України та висловте своє бачення цієї проблеми. 8. Навести приклади нормативно-правових договорів як джерел права внутрішньодержавного характеру з різних галузей права України. 9. Підготувати реферати за темами: “Джерело і форма права: співвідношення понять”, “Норми міжнародного права як джерело права України”, “Особливості джерел права в сучасних правових системах”.
|
