ТЕМА 18. ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВАПитання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Тлумачення норм права: поняття, мета та значення. Обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів. 2. Види тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів. 3. Способи (прийоми) тлумачення. Тлумачення правових норм, пов’язане з уточненням їх обсягу. 4. Акти тлумачення права (інтерпретаційно-правові акти): поняття, особливості і види. 5. Особливості тлумачення Конституції України.
Методичні рекомендації Тлумачення норм права є необхідною стадією процесу їх застосування, воно сприяє правильному й однозначному розумінню і застосуванню правових приписів. У правовій дійсності тлумачення має місце у правовій діяльності та правовому регулюванні. У правовій діяльності тлумачення норм права повинно застосовуватися у правотворенні, реалізації і систематизації права, правовому вихованні, пропаганді тощо. Функція тлумачення у правовому регулюванні суспільних відносин полягає виключно у правильному, глибокому розумінні дійсного змісту норм права та його розгорнутому, обґрунтованому роз’ясненні іншим суб’єктам суспільства. Сучасне українське право має ознаки, властиві перехідним правовим системам: колізійність, відставання від потреб суспільства, що переживає транзитивний період, прогальність. Одним із можливих шляхів виявлення та подолання названих деформацій правових норм є тлумачення права. Для більш повного з'ясування теми необхідно ґрунтовно розібратися в наступних аспектах: - чим викликана необхідність тлумачення норм права; - значення і співвідношення з'ясування і роз'яснення норми права в понятті тлумачення; - види тлумачення по суб'єктах. Класифікація видів тлумачення норм права здійснюється шляхом класичного розподілу всіх різновидів на офіційне та неофіційне тлумачення юридичних норм; - способи тлумачення норм права (граматичний, логічний, систематичний, історико-політичний, спеціально-юридичний, цільовий); - тлумачення норм права за обсягом (буквальне, розширювальне і обмежувальне); - акти тлумачення норм права: поняття і види; - слід звернути особливу увагу на з'ясування понять тлумачення-з'ясування і тлумачення-роз'яснення, що пов'язане з поясненням значення правової норми для інших осіб. Воно поділяється на офіційне (автентичне і легальне) і неофіційне (буденне, професійне і доктринальне). Потрібно розібратися також у відмінності таких видів тлумачення-роз'яснення, як нормативне і казуальне тлумачення. Інтерпретаційна діяльність набуває особливого значення в умовах якісних змін у правосвідомості та правовій культурі юриста. Сьогодні юридична еліта поступово відходить від традиційних для нашого суспільства позитивістських уявлень про право як виключно постанови держави і в юридичній літературі дедалі більш наполегливо проводиться думка про необхідність розрізнення «правових» і «неправових» законів, про доцільність закріплення в законодавчих актах різних механізмів, що дозволяють блокувати дію останніх. У цьому плані важливим компонентом професіоналізму юриста є його ставлення не тільки до законодавства, а й до правоінтерпретаційних актів. Практичні завдання Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: тлумачення юридичних норм, офіційне тлумачення норм права, неофіційне тлумачення норм права, автентичне тлумачення, легальне тлумачення, буденне тлумачення, професійне тлумачення, доктринальне тлумачення, прогалини у праві, юридичні колізії, інтерпретаційно-правовий акт. 2. С класти схеми: видів тлумачення права, видів інтерпретаційно-правових актів. 3. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Види тлумачення норм права».
4. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні. Цей статус закріплено за нею ст. 75 Конституції України. У вітчизняній науці виникає суперечливе питання: чи має на сьогодні Верховна Рада України право надання офіційного тлумачення правових норм? Висловити свою точку зору, відповідь аргументувати. 5. З’ясувати, які види тлумачення за обсягом можуть бути застосовані до ст. 44, 66, 67 Кримінального кодексу України. 6. Ознайомитися зі ст. 67 КК України. Які види тлумачення необхідно застосовувати щодо цієї статті? 7. Який вид тлумачення застосовується для розкриття змісту узагальнюючих термінів? Ознайомтесь зі ст. ст. 139, 145; ч. 3. ст. 133; ч. 2 ст. 137 КК України. Що мається на увазі під тяжкими наслідками для хворого? 8. Який вид тлумачення треба застосувати для з’ясування змісту: а) словосполучення „те саме діяння”, що міститься в ч. 2 ст. 151 КК; б) слів „комп’ютерна програма”, „фонограма”, „авторське право”, що вживаються у ст. 176 КК України; в) „виборчий бюлетень”, „виборча дільниця”, що вживаються у ст. 158 КК України; 9. Застосовуючи основні прийоми, надати тлумачення: - ст. 58 Конституції України; - ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - ст. 15 Кримінального кодексу України. 10. Дати відповідь на питання. Чи існують джерела права, які не потребують тлумачення? Визначте значення тлумачення норм права для юридичної практики. Чи може закони України тлумачити людина, яка не має юридичної освіти? Хто здійснює офіційне тлумачення законів України? Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що усунення прогалин у праві шляхом аналогії є казуальним і не є правовим прецедентом? Відповідь аргументувати. Назвіть відомі вам випадки доктринального тлумачення в Україні. 11. Підготувати реферати за темами: “Принципи тлумачення права”, “Тлумачення права у процесі діяльності органів внутрішніх справ”, “Тлумачення і правотворчість, проблема “вторинних норм”.
|
