Юридичний словник. Тлумачення норм права – це інтелектуальна діяльність, направлена на розкриття смислового змісту правових нормТлумачення норм права – це інтелектуальна діяльність, направлена на розкриття смислового змісту правових норм. Офіційне тлумачення норм права здійснюють уповноважені на те органи держави. Нормативне офіційне тлумачення здійснюється безвідносно конкретного випадку, має загальний характер (поширюється на невизначену кількість випадків). Казуальне офіційне тлумачення дається і є чинним щодо окремого випадку. Автентичне тлумачення, що виходить від органу, що видав норму, що тлумачиться. Делеговане (легальне) тлумачення, здійснюване компетентним органом щодо норми права, виданої іншим органом. Неофіційне тлумачення норм права здійснюється суб’єктами, які не мають на те формальних повноважень (учені-юристи, адвокати, юрисконсульти і навіть непрофесіонали), і юридично необов’язкове. Спосіб (прийом) тлумачення права – це сукупність однорідних правил тлумачення, певних засобів, що ґрунтуються на єдності, і аргументів. Буквальне тлумачення - дійсний зміст норми, адекватний її мовному вираженню. Поширювальне тлумачення - дійсний зміст норми права, розкритий у результаті тлумачення ширше, ніж буквальний текст. Обмежувальне тлумачення - дійсний зміст норми права, розкритий в результаті тлумачення, вужчий, ніж буквальний текст. Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти) – це правові акти, прийняті компетентними державними органами, що містять роз’яснення норм права або порядку їх застосування. Тести для самоконтролю 1. Тлумачення норм права уповноваженим органом, який не видавав ці норми, має назву: а) автентичне тлумачення; б) делеговане тлумачення; в) неофіційне тлумачення.
2. Суб’єктом тлумачення можуть бути: а) органи держави; б) посадові особи; в) громадські організації; г) окремі громадяни; д) усі зазначені суб’єкти. 3. До видів тлумачення правових норм за обсягом належать: а) буквальне тлумачення; б) офіційне тлумачення; в) доктринальне тлумачення; г) буденне тлумачення.
4. Тлумачення, відповідно до якого дійсний зміст норми права, розкритий у результаті тлумачення, вужчий, ніж буквальний текст, - це: а) поширювальне тлумачення; б) буквальне тлумачення; в) обмежувальне тлумачення; г) адекватне тлумачення. 5. Тлумачення, що виходить від учених-юристів, - це: а) професійне тлумачення; б) доктринальне тлумачення; в) буденне тлумачення; г) казуальне тлумачення. 6. Тлумачення, що передбачає звернення до витоків правового припису, вираженого в нормативному акті, - це: а) систематичне тлумачення; б) логічне тлумачення; в) історичне тлумачення; г) філологічне тлумачення. 7. Тлумачення, що виходить від органу, що видав норму, що тлумачиться, - це: а) делеговане тлумачення; б) автентичне тлумачення; в) легальне тлумачення; г) професійне тлумачення.
8. Інтелектуальна діяльність, спрямована на розкриття смислового змісту правових норм, — це: а) правотворчість; б) застосування правових норм; в) тлумачення правових норм; г) правоохоронна діяльність.
9. Позначте правильно вказану мету тлумачення нормативно-правових приписів: а) виховна; б) уподібнене розуміння змісту норми права; в) охоронна; г) правильне застосування нормативно-правових приписів.
10. Суб’єктами офіційного тлумачення нормативно-правових приписів можуть бути: а) спеціально на це уповноважений орган; б) юристи-практики; в) громадянин; г) юристи-вчені.
11. Позначте правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів: а) має вищу юридичну силу; б) закріплює норми права; в) закріплює правила розуміння змісту норми права; г) усе вказане.
12. Позначте правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів: а) є юридичним актом компетентного суб’єкта; б) не має зворотної дії в часі; в) є формально-обов’язковим для всіх суб’єктів права; г) відповідь «а» і «в».
13. Позначте правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів: а) має вищу юридичну силу; б) закріплює норму права; в) не створює нових норм; г) усе вказане.
14. Позначте правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів: а) правила-роз’яснення діють протягом строку дії самого нормативно-правового припису; б) діють у поєднанні з нормативно-правовими приписами, які тлумачать; в) не мають самостійного значення; г) усе вказане. Література: 1. Бернюков А. Загальний зміст юридичної герменевтики // Право України. – 2007. - №.8. – С. 18 – 22. 2. Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. - М.: Юрид. лит., 1976. – 387 с. 3. Книпер Р. Толкование, аналогия и развитие права: проблемы разграничения судебной и законодательной власти // Государство и право. – 2003. - №8. – С.5-9. 4. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. – 2000. - № 6. – С.34. 5. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения. - М.: Юрид. лит., 1974. -184 с. 6. Матвєєва Л.Г. Інтерпретаційні акти як різновид правових актів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 2. – С.114–117. 7. Матузов Н.И. Коллизии в праве: Причины, виды и способы разрешения //Правоведение. – 2000. – № 5. – С.225-244. 8. Михайлович Д.М. Толкование закона: Монография. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. – 198 с. 9. Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України. – 2004. – № 8. – С.21-25. 10. Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях та висновках (1997-2003 роки)/ Чаюн М.Г., Кириченко Ю.М., Кидисюк Р.А. та ін. – К..: Атіка, 2003. – 336 с. 11. Сліденко І.Д. Тлумачення Конституції: питання теорії і практики в контексті світового досвіду. – Одеса: Фенікс, 2003. – 234с. 12. Черданцев А.Ф. Толкование права и договора: Учеб.посбие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 381 с.
ТЕМА 19. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Реалізація права: поняття, ознаки та форми. 2. Правозастосування як безпосередня форма правореалізації. Поняття і відмінні ознаки правозастосування. 3. Стадії процесу застосування права. Вимоги належного правозастосування. 4. Акти застосування права: поняття, особливості, види. 5. Прогалини у праві і способи їх подолання. Юридичні колізії і способи їх вирішення. Методичні рекомендації Засвоївши загальну характеристику “нормативної площини”, слід звернути увагу на те, що вона може бути втілена в реалії життєдіяльності лише в тому разі, якщо її суб’єкти скористаються своїми правами та виконають відповідні обов’язки, тобто норми права зможуть “запрацювати” на користь суспільства та особи лише за наявності відповідного механізму їх реалізації. Важливим є засвоєння положення про те, що реалізація норм права як утілення приписів юридичних норм у суспільні реалії завжди взаємопов’язана з правомірною поведінкою. Метою заняття з визначеної теми є засвоєння особливостей реалізації права, як безпосередніх форм реалізації права (дотримання, використання, виконання), так і такої особливої форми реалізації права як правозастосування. Шляхом застосування норм права держава владно втручається у процес вирішення соціально значимих для суспільства і особи індивідуально-конкретних життєвих ситуацій. Передусім, слід зупинитися на дослідженні головних вимог до правозастосовної діяльності, основних ознак, що відрізняють її від інших форм реалізації права. Застосування норм права - це владна діяльність, що здійснюється в певному порядку суб’єктами правозастосування, які наділені чинним законодавством відповідною компетенцією. Одним із важливих питань цієї теми є розкриття сутності та змісту стадій правозастосовного процесу, де варто особливо виділити таку його стадію, як тлумачення норм права, його види та суб’єкти. Крім того, окремо слід зупинитися на актах застосування права, оскільки саме вони є офіційною формою вирішення компетентними органами конкретної юридичної справи, результатом правозастосовної діяльності. При підготовці до семінарського заняття курсантам особливо слід звернути увагу на об’єктивні чинники, що сприяють виникненню підстав для здійснення правозастосовного механізму реалізації норм права, насамперед, пов’язаних з періодом перехідного суспільства. Жодне законодавство за перехідних умов не може врахувати всього розмаїття суспільних відносин, що потребують правового регулювання, і тому існують так звані прогалини у праві, юридичні колізії, що заважають нормальному процесу реалізації норм права та потребують втручання правозастосовних або нормотворчих органів. У зв’язку із цим, курсантам необхідно розглянути шляхи подолання “прогалин у праві”, а також розкрити причини виникнення, зміст і способи вирішення такого явища як “юридичні колізії”. Практичні завдання Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: реалізація юридичних норм, безпосередня реалізація правових норм, застосування юридичних норм, акт застосування юридичних норм, прогалини у праві, юридичні колізії. 2. С класти схеми: основних стадій правозастосовної діяльності, видів правозастосовних актів. 3. Визначити, коли реалізується норма права, що містить заборону будь-яких дій без виникнення правовідносин? Відповідь аргументувати, посилаючись на конкретні приклади. 4. Навести приклади реалізації норм права через правовідносини. 5. З’ясувати форми реалізації норм: - ст. 41; ч. 2 ст. 90 та ст. 91 Конституції України; - ст. 16 Цивільного кодексу України. Укажіть особливості правореалізації цих норм; - ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Укажіть їх особливості. 6. Знайти співвідношення між стовпцями таблиці «Форми реалізації права».
6. Проаналізувати стадії правозастосовного процесу ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 7. Назвати основні види актів застосування права у виконавчій, судовій, слідчій діяльності. Користуючись Кодексом України про адміністративні правопорушення, указати різновиди актів застосування права, що приймаються в цій галузі. Назвіть подібні та відмінні ознаки нормативно-правових та правозастосовних актів. 8. Проаналізувати ст. ст. 332 – 355, 339 Кримінально-процесуального кодексу України та виписати обов’язкові реквізити, структуру, форму акта застосування права. 9. Підготувати реферати за темами: “Реалізація права і правова поведінка”, “Реалізація права в діяльності органів внутрішніх справ”, “Механізм реалізації права”.
|
