Юридичний словник. Правові відносини –це суспільні відносини, урегульовані нормою права, змістом яких є суб’єктивні юридичні права та обов’язки їх учасниківПравові відносини – це суспільні відносини, урегульовані нормою права, змістом яких є суб’єктивні юридичні права та обов’язки їх учасників. С труктура правовідносин – основні елементи правовідносин і спосіб юридичного зв’язку між ними з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів. Суб’єкти права (від лат. subjectus – підлеглий) – це фізичні або юридичні особи, держава, соціальні спільноти, які здатні реалізувати безпосередньо або через представника юридичні права та обов’язки. Фізичні особи – це громадяни або піддані певної держави, іноземні громадяни або піддані, особи без громадянства. Юридична особа – це організація, створена шляхом об’єднання осіб і майна і зареєстрована в установленому порядку. Правоздатність – зумовлена правом здатність суб’єкта права володіти суб’єктивними юридичними правами та юридичними обов’язками. Дієздатність – зумовлена правом здатність особи своїми діями (бездіяльністю) набувати суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, здійснювати та припиняти їх. Деліктоздатність – зумовлена правом здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинені нею правопорушення. Об’єкти правовідносин – це соціальні цінності та блага, з приводу володіння якими суб’єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої права та обов’язки. Суб’єктивне право – це зумовлена об’єктивним правом міра дозволеної поведінки особи. Юридичний обов’язок – це зумовлена об’єктивним правом міра належної поведінки особи. Законний інтерес – це усвідомлена суб’єктом права необхідність задоволення своїх потреб способом, що допускається, але прямо не гарантується чинним законодавством. Юридичний факт – це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, змінювання або припинення правовідносин. Події – юридичні факти, незалежні від волі людини. До них належать дії сил природи, народження і смерть людини, сплив строків. Дії – юридичні факти, залежні від волі людини. Факти-стани –триваючі дії (наприклад, перебування у шлюбі, стан громадянства). Юридичні акти – це правомірні дії дієздатної особи з метою досягти якогось правового результату. Юридичні вчинки – це дії, що призвели до юридичних наслідків, незалежно від волі людини, яка вчинила їх.
Тести для самоконтролю 1. Правовідносини — це: а) суспільні відносини, урегульовані правом; б) форма фактичних суспільних відносин, що склалися на основі норм права; в) урегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав, юридичних обов'язків, повноважень та юридичної відповідальності; г) специфічні вольові суспільні відносини, що склалися на основі правових норм між суб'єктами права; д) особлива форма взаємозв'язку між суб'єктами права через їхні права та обов'язки, що закріплені у правових нормах.
2. Суб'єкти правовідносин — це: а) учасники правовідносин, які мають суб'єктивні права; б) учасники правовідносин, які мають юридичні обов'язки; в) визнані державою за допомогою юридичних норм носії суб'єктивних прав, юридичних обов'язків; г) особи й організації, які мають правосуб'єктність, що дає їм можливість брати участь у різних правовідносинах з іншими особами й організаціями; д) фізичні особи, які мають правоздатність і дієздатність. 3. Об'єкт правовідносин — це: а) те, на що впливають правовідносини; б) фактична поведінка їх учасників; в) результат правовідносин; г) певні матеріальні та духовні блага, здатні задовольняти інтереси суб'єктів права; д) права та обов'язки суб'єктів правовідносин. 4. Зміст правовідносин — це: а) взаємні права та обов'язки; б) сукупність суб'єктивних прав і обов'язків; в) юридична відповідальність і юридичні повноваження; г) безпосередні дії суб'єктів правовідносин; д) права та обов'язки їх учасників та реальні дії з їх використання, здійснення. 5. Юридичні факти — це: а) різноманітні факти, що мають юридичне значення; б) такі життєві обставини, з якими норми права пов'язують динаміку правовідносин, їх виникнення, змінювання або припинення; в) умови виникнення правових відносин; г) життєві обставини, з якими закон пов'язує настання юридичних наслідків; д) закріплення фактичних обставин, виникнення правовідносин. 6. Види юридичних фактів: а) дія та подія; б) бездіяльність; в) вчинки; г) діяння; д) проступки. 7. Юридичні акти – це: а) правомірні дії особи, спрямовані на досягнення певних юридичних наслідків; б) неправомірні дії особи, спрямовані на досягнення певних юридичних наслідків; в) життєві обставини, що не залежать від волі особи, проте тягнуть за собою правові наслідки.
8. Юридичні факти, що не залежать від волі особи, - це: а) юридичні акти; б) юридичні поступки; в) події; г) дії.
9. Народження дитини – це: а) правостворюючий юридичний факт; б) неюридичний факт; в) правозмінюючий факт; г) правоприпиняючий факт.
10. Досягнення пенсійного віку – це: а) дія; б) подія; в) стан; г) юридичний акт.
11. Відбування покарання у вигляді позбавлення волі: а) дія; б) подія; в) стан; г) юридичний поступок(вчинок). 12. Суб’єкт права та суб’єкт правовідносин –це: а) тотожні поняття; б) перше поняття ширше за друге; в) протилежні поняття.
13. До структури правовідносин не належить: а) об’єкт правовідносин; б) зміст правовідносин; в) юридичний факт; г) суб’єкт правовідносин.
14. Правосуб’єктність юридичної особи виникає: а) з моменту досягнення повноліття; б) з моменту організації; в) з моменту державної реєстрації; г) з моменту реорганізації.
15. Правоздатність фізичної особи виникає: а) з моменту народження; б) з досягненням повноліття; в) з моменту реєстрації новонародженого в ОРАЦС; г) з досягненням 16 років.
16. Об’єктом правовідносин є: а) людина; б) дієздатність; в) реальне благо; г) правоздатність. 17. Суб'єктивне право — це: а) вид і міра можливої правоспроможності особи; б) надані та такі, що охороняються державою, права та свободи учасників правовідносин; в) особисті права громадян; д) права, якими наділені державні органи; е) права та свободи, якими наділені всі учасники правовідносин. 18. Юридичний обов'язок — це: а) необхідність здійснювати активні позитивні дії на користь інших учасників правовідносин; б) необхідність утримуватися від певних дій; в) дотримання приписів правових норм; г) вид і міра необхідної поведінки зобов'язаної сторони правовідносин; д) обов'язок кожного громадянина України. 19. Здатність суб'єкта правовідносин мати права й обов'язки — це: а) правоздатність; б) компетенція; в) дієздатність; г) деліктоздатність; д) правосуб'єктність.
20. Здатність суб'єкта правовідносин своїми діями набувати та здійснювати права та виконувати обов'язки — це: а) правоздатність; б) компетенція; в) дієздатність; г) деліктоздатність; д) правосуб'єктність.
21. Підставою виникнення, припинення та змінювання правовідносин є: а) аналогія права; б) юридичні факти; в) правовий прецедент; г) норми права.
22. Структурними елементами правовідносин є: а) гіпотеза, диспозиція, санкція; б) кодифікація, інкорпорація, консолідація; в) суб'єкт, об'єкт, зміст; г) суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона.
23. До структури правових відносин не належить: а) суб'єкт; б) об'єкт; в) зміст; г) законність.
24. Назвіть юридичний факт, що є подією: а) рішення суду; б) підпал, що призвів до загибелі чужого майна; в) стихійне лихо, що призвело до загибелі застрахованого майна; г) угода. Література: 1. Архипов С.И. Субъект права: Теоретическое исследование. – СПб.: Изд-во Р.Асланова Юридический Центр пресс, 2004. – 466 с. 2. Гревцов Ю.И. Правовые отношения и осуществление права. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1987. - 128 с. 3. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1981. – 83 с. 4. Данилюк Ю. Поняття та особливості юридичних фактів у конституційному праві України // Право України. – 2008. - № 2. – С.13 – 17. 5. Данилюк Ю. Про поняття об’єктів конституційних правовідносин // Право України. – 2008. - № 8. – С. 9 – 15. 6. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1984. – 144 с. 7. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. – 2003. – №7. – С.29. 8. Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії // Право України. – 2005. - №7. – С.109-111. 9. Мальков А.В. Законные интересы как правовая категория. – СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 357 с. 10.Матузов Н.И. Общие правоотношения и их специфика //Правоведение. – 1976. – № 3. – С. 23-33. 11.Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид.лит., 1974. – 348 с. 12.Харитонова О.І. Деякі проблеми загальної теорії правовідносин // Актуальні проблеми держави і права. – Вип.21. – Одеса: Юрид.літ, 2003. – С.75-83. 13.Чернадчук Т. Держава як суб‘єкт фінансових правовідносин // Право України. – 2007. - №. 6. – С. 112 – 115. 14.Чувакова А.М. Идентификация юридических фактов // Юридический вестник. – 2002. – №3. – С.82-86. 15.Якушев І. Правосуб‘єктність в теорії трудового права України // Право України. – 2008. - № 3. – С. 36 – 41. ТЕМА 21. ПРАВОВА ПОВЕДІНКА Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Право і поведінка. Правова поведінка, її ознаки та види. 2. Правомірна поведінка: поняття, ознаки. Класифікація видів правомірної поведінки. 3. Поняття і ознаки правопорушення. Юридичний склад правопорушення. 4. Види правопорушень. Злочини і проступки (делікти). Причини і умови вчинення правопорушень. 5. Зловживання правом. Об’єктивно противоправне діяння.
Методичні рекомендації Переходячи до вивчення цієї теми, необхідно звернути увагу на те, що в юридичній літературі розрізняють “правову поведінку” та “правомірну поведінку”. І, зокрема, остання розглядається як основний різновид правової поведінки. Правопорушення – це соціальний і юридичний антипод правомірної поведінки. У соціальному розумінні це поведінка, що суперечить інтересам суспільства. Із приводу цього доцільно визначити всю сукупність ознак, що зумовлюють суспільну небезпеку правопорушень, оскільки відсутність хоча б однієї з них унеможливлює розгляд діяння як правопорушення. Важливим є засвоєння правової категорії “склад правопорушення”, що має загальнотеоретичне значення та застосовується з урахуванням специфіки в різних галузях права. Необхідно звернути увагу, що поняття “правопорушення” та “склад правопорушення” нетотожні, оскільки, маючи справу з різними суспільно шкідливими, протиправними та винними діяннями, люди почали фіксувати спочатку на рівні правосвідомості, а потім і на нормативному рівні їх безпосередні емпіричні ознаки. Отже, поступово окреслились елементи, що заклали основу загальнотеоретичної категорії “склад правопорушення”. Ще одним украй важливим питанням семінарського заняття є засвоєння матеріалу щодо видів правопорушень. Усі правопорушення, що вчиняються в суспільстві, можна поділити на певні види залежно від того чи іншого критерію, найбільш прийнятним з яких є поділ правопорушень за ступенем суспільної небезпеки на злочини та проступки. Розглядаючи питання цієї теми, слід також окремо зупинитися на причинах правопорушень та шляхах і засобах запобігання та усунення їх. Практичні завдання Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: правова поведінка, правомірна поведінка, соціально-активна поведінка, звичайна поведінка, конформістська поведінка, маргінальна поведінка, правопорушення, злочин, проступки, вина, причини правопорушень. 2. Самостійно скласти схеми: а) видів правової поведінки; б) складу правопорушення; в) видів правопорушень. 3. Уміти о характеризувати основні види правомірної поведінки. 4. Підберіть приклади правомірної поведінки: а) дії; б) бездіяльності; в) суспільно корисної; г) не є суспільно корисною, але правомірна; д) дотримання норм; е) виконання норм; є) використання прав; ж) правозастосування; з) конформістської; и) заснованої на страху; і) що витікає з активного бажання діяти правомірно. 5. Дати відповідь на питання. Чим зловживання правом відрізняється від об’єктивно противоправного діяння? Навести приклади зловживання правом та об’єктивно противоправного діяння. 6. Проаналізувати головні ознаки правопорушення. У чому полягає головна відмінність злочину від проступку? Наведіть 2-3 приклади правопорушень. Покажіть наявність у ваших прикладах обов'язкових ознак правопорушення. 7. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Правопорушення та об’єктивно протиправне діяння».
8. Визначити основні елементи складу відомого правопорушення (користуючись матеріалами ЗМІ). 9. Користуючись текстом Загальної частини Кримінального кодексу України, визначити класифікацію злочинів. Законспектувати їх. 10. Охарактеризувати основні теоретичні уявлення про причини правопорушень. 11. Підготувати реферати за темами: “Правозначуща поведінка та критерії її вивчення”, “Правомірна поведінка як соціальна цінність”. “Соціальні девіації: поняття і види”, “Роль ОВС у профілактиці деліктів”.
|
