Юридичний словник

Законність – це режим суспільно-політичного життя, що заснований на правовому характері його організації і виражається у вимозі точного, чіткого і неухильного дотримання і виконання чинних правових актів усіма суб’єктами права.

Правозаконність – це абсолютний авторитет і верховенство чинного законодавства, що протиставлені довільним розпорядженням влади і виключають не тільки свавілля з боку уряду, а й саму можливість діяти в якихось ситуаціях на власний розсуд.

Принципи законності є основними ідеями, що розкривають зміст законності як стани правомірності суспільних відносин, законодоцільності поведінки індивідів:

Гарантії законності – це система умов і засобів, що забезпечує процес реалізації законності.

Правопорядок – це заснований на праві стан впорядкованості і організованості суспільного життя, що склався в результаті здійснення режиму законності.

Громадський порядок є станом урегульованості суспільних відносин, що ґрунтується на реалізації всіх соціальних норм і принципів.

Світовий правопорядок – це система суспільних планетарних відносин, що формуються на основі загальногуманістичних і природно-правових засад і функціонують відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного і внутрішньодержавного права.

Тести для самоконтролю

1. Стан урегульованості суспільних відносин, що ґрунтується на реалізації всіх соціальних норм і принципів, – це:

а) загальна культура;

б) дисципліна;

в) правопорядок;

г) громадський порядок.

2. Що ґрунтується на праві стан упорядкованості і організованості суспільного життя, що склався в результаті здійснення режиму законності, має назву:

а) правопорядок;

б) режим законності;

в) суспільний порядок;

г) світовий правопорядок.

3. Режим суспільно-політичного життя, що ґрунтується на правовому характері його організації і виражається у вимозі точного, чіткого і неухильного дотримання чинних правових актів усіма суб ’ єктами права:

а) правове регулювання;

б) доцільність;

в) правопорядок;

г) законність.

4. Система умов і засобів, що забезпечує процес реалізації законності, – це:

а) загальна культура;

б) гарантії законності;

в) правопорядок;

г) громадський порядок.

5. Система суспільних планетарних відносин, що формуються на основі загальногуманістичних відносин і функціонують відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, – це:

а) правопорядок;

б) режим законності;

в) суспільний порядок;

г) світовий правопорядок.

6. Абсолютний авторитет і верховенство чинного законодавства, що протиставлені довільним розпорядженням влади, – це:

а) законність;

б) правопорядок;

в) правозаконність;

г) суспільний порядок.

7. Основні ідеї, що розкривають зміст законності як стану правомірності суспільних відносин, законоподібності поведінки індивідів, – це:

а) гарантії правопорядку;

б) принципи законності;

в) засоби законності;

г) методи законності.

 

8. Законність – явище багатоаспектне і може виступати як:

а) принцип;

б) метод;

в) режим;

г) форма.

9. Законність – це:

а) чітке, повне і точне дотримання правових приписів усіма суб’єктами права;

б) система ієрархічних зв’язків між законами, актами Президента, міністерств та відомств;

в) розуміння закону як єдиного джерела права в державі;

г) єдність розуміння законів на всій території їх дії.

 

10. Правопорядок – це:

а) упорядкованість норм в нормативно-правових актах за предметом та методом правового регулювання;

б) стан упорядкованості суспільних відносин, що складається на основі законності;

в) система заходів органів внутрішніх справ для боротьби зі злочинними проявами;

г) невідворотність відповідальності за правопорушення.

Література:

1. Евдокимова Е.Г., Ромашов Р.А. Правовой режим законности: Теория и история //Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 261-271.

2. Крижанівський А. Ознаки сучасного правопорядку в контексті трансформаційних викликів // Право України. – 2008. - № 6. – С. 47 – 51.

3. Крижанівський А.Ф. Правопорядок як феномен правової реальності // Юридический вестник. – 2004. - №1. – С.69-74.

4. Крисюк Ю. Соціальний і правовий порядок як реалізація ідеї права // Право України. – 2004. – №8. – С.25-29.

5. Крисюк Ю. Соціальний та правовий порядок і стабільність суспільства: взаємозв‘язки і взаємообумовленість // Право України. – 2007. - №. 7. – С. 30 – 34.

6. Сауляк О.П. Правопорядок в коллективистских и индивидуалистических обществах: сущность, основные характеристики, поиск новой модели// Гос. и право. – 2006. – №4. – С.94-101.

7. Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда: Социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали. - СПб.: Изд-во Русск.Христианс.гуманитарного института, 1999. - 448 с.

8. Спаський А. Категорія «правовий режим»: підходи до інтерпретації // Право України. – 2008. - № 4. – С. 27 – 31.

9. Тарадонов С.В. Правовой порядок и пути его укрепления. Параметры внутригосударственного и международно-правового совершенствования // Государство и право. –2006. – №5. – С.75-84.

10. Чорноус Ю. Міжнародно-правова допомога у розслідуванні злочинів: сучасний стан та перспективи розвитку // Право України. – 2007. - №. 6. – С.141 – 146.

ТЕМА 26. МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Правове регулювання, його межі, способи і типи.

2. Механізм правового регулювання, його елементи і стадії.

3. Правові акти, їх види і співвідношення.

4. Пільги, заохочення і обмеження у праві.

5. Правова політика: поняття, види, форми, принципи.

Методичні рекомендації

Особливість правового регулювання полягає у здійсненні державою за допомогою видання загальнообов'язкових норм поведінки. Тут виявляється мистецтво правотворчих органів, їх уміння враховувати реальні можливості і передбачати наслідки. Відмітна ознака правового регулювання полягає в тому, що воно має специфічний механізм. Поняття механізму правового регулювання (МПР) використовується в теорії для розкриття взаємодії різних елементів правової системи, за допомогою яких здійснюється регулятивний вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування. Загальнотеоретичне уявлення про МПР допомагає відбити глибинний взаємозв’язок між окремими частинами правової системи. Метою вивчення МПР є узагальнення всіх тих знань, що були сформульовані у процесі вивчення різноманітних правових явищ.

Необхідно визначити сутність таких категорій, як “правове регулювання” та “правовий вплив”, оскільки ці два поняття різняться між собою, співвідносячись як частина і ціле.

Правове регулювання, як інструмент соціального управління, за своїм призначенням спрямоване на впорядкування суспільних відносин та забезпечення позитивних інтересів їх суб’єктів. Оскільки правове регулювання є узгодженою системою взаємопов’язаних складових, необхідно розкрити всі стадії механізму правового регулювання.

Практичні завдання

При вивченні теми необхідно виконати наступні завдання письмово в зошитах із самопідготовки.

1. Засвоїти визначення понять: законність, правозаконність, правопорядок, суспільний порядок, механізм правового регулювання, правове регулювання, правовий вплив, способи правового регулювання, типи правового регулювання.

2. Скласти в зошиті схеми: механізму правового регулювання; видів правових актів.

3. У суспільстві діє безліч норм (наприклад, моральні, релігійні, естетичні, технічні тощо), що певним чином впливають на діяльність людей та мають своєрідне регулятивне спрямування. Поясніть, у чому полягають, на вашу думку, особливості правового регулювання, та спробуйте визначити його місце в системі інших видів соціального регулювання.

4. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Правове регулювання».

1) правове регулювання;	А. Юридичний інструмент досягнення суб’єктами своїх цілей та вирішення практично значимих завдань суспільства.
2) предмет правового регулювання;	Б. Прийоми і способи впливу права на суспільні відносини та поведінку людей.
3) метод правового регулювання;	В. Цілеспрямований вплив на поведінку людей і на суспільні відносини за допомогою правових засобів та правовими способами.
4) правовий засіб;	Г. Специфіка юридичного регулювання визначених суспільних відносин за допомогою різних юридичних засобів і різними способами.
5) правовий режим;	Д. Суспільні відносини, акти поведінки, стани.

5. Скласти таблицю стадій механізму правового регулювання за формою.

№ стадії	Назва стадії	Зміст стадії

6. За наявності яких обставин постає необхідність у факультативній стадії механізму правового регулювання?

7. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Способи і типи правового регулювання».

 

1. Дозвіл.	А. Дозволено все, що прямо не заборонено законом.
2. Зобов’язання.	Б. Суб’єкт повинен утримуватися від визначених у законі дій.
3. Заборона.	В. Пропозиція обрати найбільш оптимальний варіант поведінки.
4. Заохочення.	Г. Заборонено все, що прямо не дозволено законом.
5. Рекомендації.	Д. Суб’єкт має право здійснювати певні позитивні дії або утриматись від них.
6. Загальнодозвільний тип.	Е. Нагородження суб’єкта за певну позитивну поведінку.
7. Спеціально дозвільний тип.	Є. Суб’єкт повинен здійснити певні позитивні дії.

 

8. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Ознаки правових актів».

А. Нормативно-правовий акт.	1. Закріпляють правила розуміння норми права.
2. Може бути самостійним спеціальним документом, чи може бути вписаний до правозастосовного акта.
Б. Акти застосування правових норм.	3. Є формально-обов‘язковим волевиявленням держави.
4. Можуть мати письмову, усну, мовчазну форми вираження.
5. Є формально-обов‘язковими щодо персонально визначених суб‘єктів.
В. Інтерпретаційні правові акти.	6. Їх юридична чинність визначається одноразовою реалізацією.
7. Містять правила поведінки загального характеру.

9. Визначити загальносоціальні та спеціально-юридичні передумови ефективності механізму правового регулювання.

Порівняти за допомогою таблиці правові пільги, заохочення та обмеження.

Критерії порівняння	Правова пільга	Правове заохочення	Правове обмеження
Суб’єкти, до яких застосовується.
Мета.
Спосіб закріплення.
Форма проявлення.

Підготувати реферати за темами: «Правове регулювання і правовий вплив», «Правовий вплив права на суспільні відносини», «Ефективність механізму правового регулювання».