ІНТЕРФЕЙС MATLABІнтерфейс MATLAB відповідає сучасним канонам. Він багато віконний і має низку засобів прямого доступу до різних компонентів системи. Середовище MATLAB включає такі елементи:
Робота з операціями меню в MATLAB подібна роботі з операціями меню програм Microsoft Office. Операція меню File містить стандартні команди: відкриття (New) нового файлу (m -файлу, нової змінної, нового графічного вікна), відкриття раніше збереженого файлу (Open), збереження змінних робочого простору (Save Workspace as), імпорта даних (Import Data). За допомогою команди Set Path (визначити шлях) проводиться установка шляхів, що вказують розташування m -фійлів для того, щоб система могла швидко знайти необхідний файл. Команда Preferences (перевага) дозволяє відобразити однойменне діалогове вікно, в якому можна визначити різні параметри системи. У меню File є також команди, які відповідають за друк файлу (Print), визначення параметрів сторінки та умови роботи принтеру (Page Setup). У меню File відображаються останні чотири файли, до яких звертались в попередні моменти. Список команд завершує команда Exit MATLAB, яка дозволяє зупинити процес та вийти з програми. Операція меню Edit містить команди редагування файлів, а саме скасування останньої операції (Undo), відновлення останньої скасованої операції (Redo), виділення та вирізання фрагменту та переміщення його в буфер обміну (Сut), копіювання фрагменту у буфер (Copy), вставка (Paste) та спеціальна вставка (Paste Special), знищення обраних фрагментів (Delete). Виділити увесь фрагмент дозволяє команда Select All. Знайти файл можна за допомогою команди Find. Також можна виконати очищення внутрішніх вікон робочого простору (Clear CommandWindow, Clear Command History, Clear Workspace). Операція меню View призначена для виведення та приховування панелі інструментів і управління виглядом інтерфейсу. Операція меню Web здійснює доступ до інтернет-ресурсів. Меню Windows встановлює властивості вікна. Операція меню Help встановлює доступ до довідкових підсистем MATLAB. Робота у середовищи MATLAB проводиться за допомогою командного вікна (Command Window). У процесі роботи введені дані розташовуються в пам'яті (Workspace)
2. ДОВІДКОВА СИСТЕМА. РОЗДІЛИ КОМАНД, ЯКИМИ ОПЕРУЄ СИСТЕМА. В довідковій системі MATLAB є декілька способів одержання інформації про команди та роботу з ними:
Основний доступ до довідкової інформаціїОсновний доступ до довідкової інформації забезпечує операція меню Help. Воно відкриває доступ до довідкової системи MATLAB та до інформації про виробника. Меню Help складається з команд: Full Product Family Help, Help MATLAB, Using the Desktop, Using the Command Windows, Demos, AboutMATLAB. У вікні About MATLAB можна знайти інформацію про застосовувану версію системи. Команда Demos відкриває вікно MATLAB Demo Window, у якому можна ознайомитись з прикладами основних команд або процедур системи MATLAB, її обчислювальними та графічними можливостями, а також з текстами програм, за допомогою яких показуються продемонстровані результати. Подібне вікно можна створити при виконанні команди demo у режимі діалога. Запуск довідкової системи здійснюється за допомогою команди Help меню MATLAB. При цьому запускається браузер довідкової системи. Кожен розділ довідкової системи представлений у правому вікні у вигляді гіпертекстового посилання, активізація якого призводить до переходу на відповідну HTML -сторінку. За допомогою лінійки прокручування можна переміщуватися по списку документів довідкової системи та вибирати різні теми довідки. Система MATLAB включає в собі тисячі файлів, які знаходяться у кількості папок. Необхідно мати уявлення про основні папки, оскільки це допомагає швидко оцінити можливості системи. Класифікація розділів команд і операторів надана далі (де розділення умовне, тому що всі команди і оператори знаходяться у єдиній папці MATLAB / TOOLBOX / MATLAB). Сукупність команд загального значення – General — здійснюють операції з інформацією, управляють вікном MATLAB, взаємодіють з операційною системою та інш. Найменування та перелік команд і операторів мови та середовища MATLAB: · ops: = « оператори та спеціальні символи»; · tang: = « конструкції мови програмування»; · strfun: = « строкові функції»; · iofun: = « функції вводу/виводу»; · timefun: = « функції часу та дати»; · datatypes: = « типи та структури даних». Сукупність команд головних математичних та деяких матричних функцій: · elmat: = « команди утворення елементарних матриць та здійснення операцій з ними »; · elfun: = « елементарні математичні функції »; · specfun: = « спеціальні математичні функції »; · matfun: = « матричні функції лінійної алгебри »; · datafun: = « аналіз даних та перетворення Фур’є »; · polyfun: = « поліноміальні функції і функції інтерполяції »; · funfun: = « суперпозиції функцій та функції розв’язків звичайних диференціальних рівнянь »; · soarfun: = « функції розріджених матриць». Сукупність графічних команд: · graph2d: = « команди двомірної графіки »; · graph3d: = « команди трьохмірної графіки » · specgraph: = « спеціалізована графіка »; · graphics: = « графічні команди »; · uitools: = « команди для створення графічного інтерфейсу користувача ». Повний перелік файлів кожної сукупності команд (список знаходиться у файлі соntents.m) можна вивести на перегляд за допомогою команди help им'я, де ім'я – назва розділа, яким користуються. Для одержання довідки про який-небудь конкретний об’єкт використовуються команди: > > help ім'я або > > doc ім'я, де ім’я – ім’я об’єкту, для якого необхідно вивести довідкову інформацію. Рекомендуємо самостійно визначити довідку про арифметичний оператор minus двома вказаними вище прийомами. Зауважимо, що імена функцій в MATLAB утворюються малими літерами, а у повідомленнях довідкової системи імена функцій та команд подаються прописними буквами. Аналогічно можна отримати довідку про константи та інші об’єкти мови MATLAB. Через достатньо велику кількість m -функцій у системі MATLAB (число яких близько 800) важливе значення має пошук m -файлів по ключовим словам. Для цього використовуються команди: > > lookfor Ключове слово або > > lookfor `Ключові слова ` У першому випадку відшукуються усі m -файли, у заголовках яких зустрічається задане ключове слово і виводяться заголовки виявлених файлів на екран. Для уточнення та скорочення зони пошуку треба використовувати іншу форму вищевикладеної команди: lookfor. Рекомендуємо самостійно отримати довідку за допомогою вищевикладеної команди про операцію inverse cos. При формуванні звернення до довідкової системи визначаються команди або група команд, які записуються у командному рядку і дозволяють отримати наступну інформацію: · computer – виводить повідомлення про тип комп’ютера, на якому встановлена поточна версія системи; · help script – виводить повідомлення про призначення сценаріїв m -файлів(Script -файлів); · help function – виводить повідомлення про призначення та структуру m -файлів функцій; · info – виводить інформацію про фірму Math Works з вказівкою адреси електронної пошти; · subscribe – дозволяє збудувати файл з бланком регістрації; · ver – виводить інформацію про версії встановленої системи MATLAB та її компонентів; · version – виводить стислу інформацію про встановлену версію MATLAB; · version Java – виводить інформацію про встановлену версію мови програмування Java; · what – виводить імена файлів поточного каталогу; · what name – виводить імена файлів каталогу, що має ім’я name; · whatsnew name – виводить на екран зміст файлів readme, що визначені іменем name для знайомства з останніми змінами у системи та в пакетах прикладних програм; · which name – виводить шлях доступу до функції з визначеним іменем. Зауваження. Як правило, ці команди мають досить великі повідомлення. Рекомендуємо самостійно переконатись в можливостях довідкової системи на прикладах використання наведених вище команд.
ОПЕРАЦІЇ СТРОКОВОГО РЕДАГУВАННЯ ТА КОМАНДИ УПРАВЛІННЯ ВІКНОМ. При роботі з MATLAB у командному режимі діє найпростішій строковий редактор. Команди строкового редагування: · «>» або Ctrl+b – переміщення курсору вправо на один символ; · «<» або Ctrl+f – переміщення курсору вліво на один символ; · Ctrl +«>» або Ctrl+к – переміщення курсору вправо на одне слово; · Ctrl +«<» або Ctrl+l – переміщення курсору вліво на одне слово; · Home або Ctrl+l – переміщення курсору у початок рядка; · End або Ctrl+a – переміщення курсору у кінець рядка; · «^», «v» або Ctrl+p та Ctrl+n – виклик попередніх команд вверх або вниз для підстановки у рядок вводу; · Del або Ctrl+ d – виключення (знищення) символу справа від курсору; · Backspace або Ctrl+h –– виключення (знищення) символу зліва від курсору; · Ctrl+k –знищення симовлів до кінця рядка; · Ins – ініціювання/вимикання режиму вставки; · PgUp – перегортання сторінок сесії вверх; · PgDn – перегортання сторінок сесії вниз; · Esc – очищення рядка вводу. Ці можливості здаються зовсім примітивними, але дозволяють користувачу швидко виконувати відповідне завдання. Особливо зверніть увагу на клавіши «^», «v». Вони використовуються для підстановки після маркеру рядка вводу «> >» раніше введених рядків. Така операція дуже зручна, якщо раніше введені рядки потребують повторного використання, виправлення або доповнення. При цьому вказані клавіши забезпечують перегортання раніше введених рядків знизу вверх та зверху вниз. Така можливість існує завдяки організації спеціального програмного стеку (буферної пам’яті), що зберігає рядки з виконаними раніше командами. Корисно також засвоїти деякі команди управління вікном командного режиму: · clc – очищає екран та розміщує курсор в лівому верхньому кутку екрану; · home – повертає курсор у лівий верхній кут вікна; · echo< file name> on — запускає режим виводу на екран тексту Script -файлу (файлу-сценарію); · echo< file name> off – зупиняє режим виводу на екран тексту Script -файлу (файлу-сценарію); · echo< file name> – змінює режим виводу тексту на протилежний; · echo on all –запускає режим виводу на екран тексту усіх m -файлів; · echo off all –зупиняє режим виводу на екран тексту усіх m -файлів; · more on –запускає режим посторінкового виводу інформації (корисний при перегляді великих m -файлів; · more off – вимикає режим посторінкового виводу інофрмації (у цьому випадку для переглядання великих файлів треба використовувати лінійку прокручування). ФОРМАТИ ВИВЕДЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОБЧИСЛЕНЬ. Числові змінні у MATLAB є двомірними масивами розміру 1.1. У середовищі MATLAB існує можливість керувати видом результату за рахунок встановлення відповідного формату. Формат виводу результатів обчислень можна змінити, якщо вибрати команду File/Preferences (Файл/Перевага). З наданого нижче списку виберіть елемент Command Window. Формат чисел вибирається з списка Numeric Format (формат числа). З цього списку можна задати один з наступних форматів: · short (default) – скорочений формат з плаваючою крапкою з чотирма числами після десяткової крапки (використається за замовчуванням); · long – довгий формат з плаваючою крапкою з 14-ма цифрами після десяткової крапки; · short e – експоненційний формат з чотирма цифрами після десяткової крапки; · long e – експоненційний формат з 15-ма цифрами після десяткової крапки; · short g – найкраще подання числа або формату short, або в short e (аналогічно у випадку формату long g).; · hex – шістнадцятирічне подавання числа; · «+», «–» позитивні й негативні числа відображаються символами «+» і «–»; · bank – формат для виведення грошової суми з двома знаками після десяткової крапки; · rat – формат для представлення дійсних чисел у вигляді відношення двох цілих невеликих за значенням чисел. · Інколи виникає ситуація, коли MATLAB при виведенні результату не може використати встановлений формат. Наприклад, встановлений формат short. При обчисленні 1/3333 результат відображається у форматі short e. Але автоматичної зміни формату для усіх наступних обчислювань не відбувається. MATLAB реалізує два способи виведення інформації у командне вікно: · compact – рядки з результатами виводяться без пропусків рядків; · loose – рядки з результатами чергуються з рядками без · інформації. Ці способи виведення знаходяться також у меню File/Preferences. Необхідно вибрати елемент Command Window, знайти список Numeric Display (подання числа). Змінювати формат даних можна також за допомогою спеціальної команди format. Наприклад, звернення > > format short e є аналогічним вибору короткого експоненційного формату у діалоговому вікні Preferences. Незалежно від встановленого формату усі обчислення виробляються з подвійною точністю. Після зміни формату з short на long не треба повторно знаходити значення змінних, достатньо лише вивести їх значення у командному вікні.
ОПЕРАЦІЇ З ЧИСЛАМИ У MATLAB. ПРЕДСТАВЛЕННЯ РІЗНИХ ТИПІВ ДАНИХ НА КОМП’ЮТЕРІ. Арифметичні вирази MATLAB формуються за допомогою, як і у багатьох мовах програмування, чисел, знаків арифметичних операцій, знака «^» (підведення в ступінь), круглих дужок, змінних та вбудованих функцій. Десяткова частина числа відокремлюється крапкою. Для обчислювання найпростіших виразів необхідно набрати їх у командному рядку та натиснути Enter. Відповідь записується у спеціальну змінну ans і результат з’являється у командному вікні: > > 1.5+2.9 ans = 4.4000 Вид результату залежить від встановленого формату. Після обчислювання наступного виразу значення результату ans зміниться. Для збереження результатів поточних обчислень треба їх записувати в змінні, які призначаються. При використовуванні цих змінних необхідно дотримуватися наступних правил: · ім’я змінної може складатися з символів латинського алфавіту, знака підкреслювання і цифр, але повинно починатися обов’язково з символів алфавіту; · прописні й малі літери розрізняються; · пробіл не повинен входити до імені змінної. Знаком присвоювання у MATLAB є символ «=», наприклад: > > a=2.45*(0.3+2.2/5.1)+0.5^2 a = 2.0419 > > a=1e6–1e–8 a = 9.9000e – 007 Результат дії оператора одразу виводиться у командному вікні. Для знищення висновку (зменшення інформації про поточні операції) треба завершити рядок крапкою з комою. Дуже часто використовуються формування упорядкованих чисельних послідовностей. Такі послідовності необхідні для створення векторів або значень абсциси при побудові графіків. Для цього у MATLAB використається оператор «:» ( двокрапка ) – початкове значення: крок: кінцеве значення. Ця конструкція породжує зростаючу послідовність чисел, яка починається з початкового значення, змінюється згідно заданого кроку та завершується кінцевим значенням. Якщо крок не заданий, він за замовчуванням приймає значення 1. У випадку, коли кінцеве значення вказано меншим початкового значення, видається повідомлення про помилку. Виконайте наведений приклад: > > x=2: 4: 20 x = 2 6 10 14 18 ЕЛЕМЕНТАРНІ МАТЕМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ. СПЕЦІАЛЬНІ МАТЕМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ. Елементарні функції – найбільш відомий клас математичних функцій. Всі функції можуть використовуватися в конструкції виду y=func(x), де func — ім'я функції. Зазвичай, в такій формі задається інформація про функцію в системі MATLAB. Будемо використовувати два способи звернення до команд: f unc(x) або [у, z...]=func(x....). Останній спосіб звернення використовується, якщо треба одержати одразу декілька результатів. У системі MATLAB передбачені елементарні арифметичні та спеціальні математичні функції, деякі з яких подані у таблиці 1.1
Рекомендуємо виконати на комп’ютері наведені нижче приклади обчислення математичних виразів. Приклад 1. Обчислити 3 + 2 x (cos x -1), де x=0.4. Введіть наступні команди та поясніть результат: > > x=0.4; > > y=3+2*x*(cos(x)–1) y = 2.936848795202308e+000 Приклад 2. Обчислити > > x=0.4; > > y=(sqrt(0.3–x))/log(3*x–1) y = 0 –1.964833583040044e–001i Слід зазначити, що в математичних виразах оператори мають певний пріоритет виконання. Наприклад, в MATLAB пріоритет логічних операторів вищий, ніж в арифметичних, пріоритет піднесення до ступеня вищий за пріоритети множення і ділення, пріоритет множення і ділення вище пріоритету складання і віднімання. Для зміни пріоритету операцій в математичних виразах використовуються круглі дужки. Ступінь вкладення дужок не обмежується. Ознайомимося зі спеціальними математичними функціями, які надані у MATLAB: · airy – функції Ейрі; · besselj – функції Беселя; · beta – бета-функція і її варіанти; · ellipj, ellipke – еліптична функція і еліптичний інтеграл; · erf – функції помилки; · expint – інтегральна показова функція; · gamma – гама-функція і її варіанти; · legendre – ортогональни поліноми Лежандра. Спеціальні математичні функції є розв’язками диференційних рівнянь спеціального виду або використовуються для позначень деяких видів інтегралів. Специфіка спеціальних функцій в системі MATLAB така, що, як і в елементарних функціях, їх аргументами можуть бути як одиночні числові значення, так і масиви чисел. Отримати довідку про запис формули в стандартній математичній формі можна, якщо набрати у командному рядку doc function, де function – ім'я спеціальної функції.
|
, 
Введіть наступні команди та поясніть результат:
