Зразок анкети для проведення соціометричного дослідження в академічній групі
відповідає числу критеріїв вибору, що використовуються у дослідженні. Матриця вибору - це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними номерами записують (за алфавітом) прізвища всіх студентів академічної групи, що досліджується, а по горизонталі - лише їх номери. На відповідних перетинах цифрами РОЗДІЛ 5
Таблиця 17 Матриця виборів
У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах. «Зірка» - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило «зірок» у групі - 1-2. У наведеному в табл. 17 прикладі - це студенти під номерами 5 і 7 у списку групи. «Бажаний» - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому. «Відтиснутий» - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.
«Відкинутий» - той, кого називають при відповіді на запитання: «З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?» (3-тє та 5-те запитання анкети). Дослідження груп і колективів показує, що «бажаних» та «відтиснутих» у них більшість. Таким чином, кожен член групи (колективу) займає певну позицію, яка не завжди є однаковою у ділових та особистих стосунках. Наприклад, один студент у ділових стосунках має статус «відтиснутого», в особистих - «бажаного»; інший - в особистих - «зірка», а в ділових - «бажаний». Але може бути і збіг статусу: «бажаний» у ділових і особистих стосунках. Важливим феноменом у міжособистісних стосунках є соціально-психологічна рефлексія - здатність індивіда сприймати і оцінювати свої взаємовідносини з іншими членами групи (див запитання 1, 6, 7 анкети). Дослідженнями встановлено, що домагання і оцінка студентів іншими членами групи, які є складовими рефлексії, не завжди гармонійно співвідносяться. Так, збіг самооцінки з оцінкою іншими вказує на те, що домагання відповідають реальній позиції в групі. Розбіжність домагань з реальною позицією в групі свідчить про те, що домагання завищені або занижені.
Соціально-психологічна рефлексія вимірюється рефлексивним коефіцієнтом усвідомлення (РКУ):
Для передачі змісту взаємодій членів групи використовують наступну символіку:
ПСИХОЛОГІЯ
Дружба Дружбу можна визначити як позитивні сталі індивідуально-вибіркові міжособистісні відносини, засновані на взаємній прив'язаності, повній довірі, спільності інтересів, щирості та безкорисливості їх учасників, постійній готовності кожного з них у будь-який момент прийти на допомогу один одному. Для дружніх відносин характерними є прагнення людини бути у товаристві іншої та взаємне очікування надання переваги перед іншими. Як сила, що з'єднує людей, дружба особливо сильно виявляється у кризових для особистості ситуаціях. Цілі дружби можуть бути різними: діловими, спрямованими на досягнення високих результатів у спільній праці; емоційними, пов'язаними із задоволенням від спілкування з другом; раціональними, заснованими на взаємному інтелектуальному збагаченні друзів; моральними, орієнтованими на взаємне моральне удосконалювання. Оскільки в реальному житті цілі дружби взаємопов'язані й доповнюють одна одну, дружбу слід розглядати як багатоцільове явище. Дружнім відносинам притаманне глибоке взаєморозуміння між людьми. Друзі можуть спілкуватися майже без слів, сприймати і точно розуміти один одного на основі ледь вловимих рухів і модуляцій голосу, незрозумілих оточуючим. У змісті спілкування друзів переважають новини особистого характеру або власні думки з приводу того, що відбувається у навколишньому світі. Для розмов вибираються такі теми, які є цікавими і значимими для кожного з друзів. РОЗДІЛ 5
Психологічний зміст, функції дружби, закономірності її розвитку суттєво змінюються з віком. Найбільшої інтенсивності дружба набуває у періоди юності та ранньої дорослості. Дружба людей протилежної статі може перерости в більш глибоке інтимне почуття - любов, що міцно і надовго зв'язує людей між собою. Створення власної сім'ї та інші зміни, що супроводжують перехід до дорослості, змінюють характер дружби. Дружні відносини втрачають свою виключність і поєднуються з іншими відносинами (родинними, суспільними, виробничими). Однак і на більш пізніх стадіях життєвого циклу дружба залишається одним з найважливіших чинників формування особистості і підтримки стабільності Я-концепції. Дружба в студентському середовищі є дуже поширеним явищем. За роки спільного навчання у вищому навчальному закладі в багатьох студентів складаються тісні дружні відносини, які сприяють їх моральному збагаченню й подальшому особистісному розвитку. Оскільки дружба є позитивним явищем, адміністрація вищого навчального закладу, викладачі, наставники студентської молоді мають всіляко сприяти його поширенню і зміцненню. При цьому слід приділяти увагу не тільки організації культурних заходів та дозвілля студентів, але й враховувати можливість налагодження дружніх відносин між студентами в процесі спільної учбової діяльності. Досвід практичної, інтелектуальної і, особливо, емоційної взаємодії, що накопичується при цьому, підсилює міжособистісну ідентифікацію партнерів. Ділова спрацьованість нерідко породжує відчуття міжособистісної сумісності і необхідності ПСИХОЛОГІЯ
Результати психологічних досліджень свідчать, що включення у спільну навчальну діяльність студентів протилежної статі сприяє інтенсифікації їх поведінкової, емоційної та гностичної взаємодії, і тим самим створює передумови для підсилення міжособистісної привабливості та виникнення у них нової мотивації інтимно-особистісного характеру. У подальшому саме ці мотиви можуть стати провідними при виборі супутника життя. Дуже часто роль друга студентських років залишається надзвичайно важливою протягом усього життя. Оскільки дружба являє собою соціально-моральну цінність, вона виступає предметом дослідження не тільки психології, але й філософії, соціології, етики та інших наук. Запитання для повторення й самоперевірки 1. У чому полягають біологічний, соціогенетичний та психологічний підходи до пояснення особливостей юнацького віку? 2. Які характерні особливості другого періоду юності? 3. Які причини випадків негативного ставлення до думок дорослих і виникнення конфліктних ситуацій у студентському віці? 4. У чому полягають основні протиріччя, що мають місце у розвитку студентської молоді? 5. Які виділяють показники рівня розвитку студентської групи? 6. У чому полягає проблема адаптації студентів до навчання у вищому навчальному закладі? 7. Якою є послідовність проведення соціометричного дослідження в академічній групі? РОЗДІЛ 5 8. 9. Розкрийте поняття «дружба» та «дружні відносини». 10. Яке значення має дружба у студентському віці? Література 1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человеко- знания. - М.: Наука, 1977. 2. Балабанова Л. М. Категория нормы в психологии студенческого возраста. - Харків: Консум, 1999.
3. Винославская Е. В., Рыбаченко В. Ф. Влияние совместной деятельности на характер взаимоотношений студентов противоположного пола // Проблемы совершенствования нравственного воспитания студентов. - Сыктывкар, 1986. - С.169-176. 4. Винославська О. В. Деякі відмітні риси «Я»-концепції сучасного студентства // Демографічна ситуація в кар патському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на XXI століття. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 15-18 травня 1996 р. - Чернівці, 1996. - С 419-421.
5. Винославська О. В. Мотиви трудової активності в діяльності студентів денної форми навчання // Вісник НТУУ «КПІ»: Філософія. Психологія. Педагогіка». - 2001. - №2(2). - С 91-98. 6. Зимняя И. А. Педагогическая психология. - Ростов-на- Дону: Изд-во «Феникс», 1997. - С.238-242. 7. Кон И. С. Дружба: Этико-психологический очерк. - 3-е изд. - М.: Политиздат, 1989. 8. Лутошкин А. Уманский Л. Студенческая группа и групповая психология // Студенческая группа. - М.: «Мо лодая гвардия», 1975. 9. Мэй Р. Искусство психологического консультирова ния. - М.: «Класс» 1994. ПСИХОЛОГІЯ 10. 11. Образ жизни современного студента / Отв. ред. В. Т. Ли совский. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. 12. Основы педагогики и психологии высшей школы / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. - С. 67-74. 13. Пидкасистый П. И., Фридман Л. М., Гарунов М. Г. Пси холого-дидактический справочник преподавателя высшей школы. - М.: Педагогическое об-во России, 1999. 14. Самарин Ю. А. Психология студенческого возраста и становление специалиста. - Вестник высшей школы. - 1969. - №8. - С. 127-130. 15. Студент и его деятельность / Под ред. Г. П. Давидюка и др. - Минск: Изд-во БГУ, 1978. 16. Ушинский К. Д. Соч. - Изд-во АН РСФСР, 1948-1950. -Т.8.-С.441-442.
Поняття про масові соціально-психологічні явища Одним з аспектів соціальної психології, який привертає до себе багато уваги, стала проблема вивчення проявів психічної діяльності в умовах груп та колективів. Взагалі ми звикли до думки, що свідомість у всіх своїх якостях та особливостях безумовно індивідуальна. Звісно, це відповідає дійсності, але можливо також і інше. Одночасний прояв однієї зі сторін свідомості великої кількості людей називають масовими психічними явищами. До них відносять громадську думку, колективне переживання, змагання, наслідування та різноманітні групові заходи. Масові психічні явища, проходячи крізь найближче соціальне середовище людини - колектив, групу, починають активно впливати на особистість, її спілкування та стосунки. Багато хто з політиків приділяв особливу увагу вивченню психології мас. Підвищеним інтересом до цієї галузі знань був відомий Гітлер. Він цікавився науковими працями відомих психологів та практичним досвідом їх роботи стосовно цих питань, навіть створив декілька науково-дослідних інститутів, що вивчали методи впливу на людську психіку для створення стратегій і тактик підкорення світу. Завдяки науковим розробкам у галузі масових соціально-психологічних явищ постійно розкриваються та вдосконалюються механізми впливу на різноманітні спільності людей, закономірності розповсюдження моди, чуток, загальновизнаних ідеалів, упереджень, суджень. Вивчаються проблеми класів, націй, психологія релігії та багато іншого. Усі ці знання стосовно психології мас використовуються у багатьох аспектах нашого життя - це політика і реклама, виробництво і війни, педагогіка і телебачення, преса і радіо. ПСИХОЛОГІЯ
|
1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу, другу і третю чергу. Серед студентів є такі, що обрали один одного, тобто їх вибір виявився взаємним (у таблиці 17 взаємні вибори позначені жирним шрифтом).
«Ізольований» - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору. У наведеному прикладі у такому стані перебуває 2-й за списком студент.
Результати ставлень випробуваних один до одного при відповіді за будь-яким критерієм можна також відобразити на соціограмі (рис. 23), тобто у вигляді схеми, яка більш наочно, ніж матриця вибору, демонструє структуру міжособистісних відносин в групі, що досліджується.
Як видно з матриці вибору та соціограми, соціометричний метод є досить оперативним. За невеликих витрат часу з його допомогою може бути достатньо чітко представлена картина внутрішньогрупових емоційних зв'язків. У подальшому вона має бути наповнена більш глибоким змістом за допомогою інших методів та методик.
Основними нормами і правилами дружніх відносин є рівноправність, повага, уміння зрозуміти, готовність прийти на допомогу, довіра і відданість. Порушення їх може привести до переходу дружби у поверхневі стосунки, або до її повного припинення, або навіть до перетворення дружби у її протилежність - ворожнечу.
партнера вже як «значимого іншого». Досить часто це веде до виникнення в друзів нових психологічних мотивів спілкування: спільності поглядів, інтересів, компліментарності тощо.
Як впливає соціометричний статус на самопочуття студента в групі?
Носков В. И. Студент в оздоровительно-воспитатель ном комплексе вуза. Основы психогигиенического обеспече ния и гуманистически ориентированной профессиональной подготовки студентов: Монография. - Донецк: Юго-Восток, 2001.
Глава 5.5 Масові соціально-психологічні явища
Не можливо добре орієнтуватися у цих галузях, не маючи елементарних уявлень про специфіку та особливості масових соціально-психологічних явищ. Роздивимося детальніше деякі найбільш значимі аспекти цього питання.
