ПРАКТИКУМ
[1] Энгельс Ф. Возникновение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. [2] Ленин В. И. Государство и революция // Полн. собр. соч. Т. 33. С. 7 [3] Венгеров А. В. Теория государства и права. М.: Омега-Л, 2004. С. 38. [4] Шершеневич Г. Ф. Общая теория права. М., 1911. С. 125. [5] Дюринг Е. Ценность жизни. СПб., 1984. С.44. [6] Мо-Цзы. Древнекитайская философия // Собр. соч. М., 1972. Т. 1. С. 190. [7] Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией ноавственности. Т. 1. СПб., 1907. С. 164 [8] Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994. С. 74. [9] Трубецкой Е. Н. Лекции по энциклопедии права. М., 1917. С. 217. [10] Шершеневич Г. Ф. Общая теория права. М., 1995. С. 212–213. [11] Теория государства и права / Под редакцией Н. И. Матузова и А. В. Малько. М.: Юристъ, 2004. С. 38-39. [12] Гегель Г. Философия права. М., 1990. С. 193. [13] Соловьев В. С. Оправдание добра. Нравственная философия // Соч.: В 2 т. М., 1988. Т. 1. С. 457. [14] Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994. [15] Давид Р., Жоффре-Спинози К . Основные правовые системы современности. М., 1996. С. 18. [16] Теория государства и права / Под ред. В. К. Бабаева. М., 2003. С. 486. ПРАКТИКУМ з теорії та історії держави і права
Одеса -2012
ЗМІСТ РОЗДІЛ І. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Тема 1.Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна Тема 2. Держава: її походження та поняття Тема 3. Держава: її мета, механізм та функції Тема 4. Форма держави. Тема 5. Держава в політичній системі суспільства Тема 6. Сутність та типи держави. Правова, соціальна держава як гарант здійснення та захисту прав людини Тема 7. Держава і особа Тема 8. Основні наукові вчення про право. Праворозуміння Тема 9. Сутність, ознаки, функції та принципи права Тема 10. Право в системі нормативного регулювання Тема 11. Норми права Тема 12. Форми права Тема 13. Поняття і види правових актів Тема 14. Правоутворення, нормотворчість та законотворчість Тема15. Правова система, система права і система законодавства Тема 16. Типологія правових систем. Правова система України. Тема 17 Правові відносини Тема 18. Реалізація права Тема 19. Застосування правових норм. Тема 20. Тлумачення права. Тема 21. Юридичний процес. Тема 22. Правосвідомість і правова культура. Правова культура юриста Тема 23. Правомірна поведінка. Тема 24. Правопорушення: поняття, ознаки, склад, види і причини. Тема 25. Юридична відповідальність. Тема 26. Законність і правопорядок. Механізм правового регулювання.
РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН Тема 1.Вступ до історії держави і права. Виникнення держави і права Тема 2. Держави Стародавнього Сходу Тема 3. Право Стародавнього Сходу Тема 4. Античні держави Тема 5. Право античної цивілізації Тема 6. Держави Західної Європи в добу середньовіччя Тема 7. Право країн Західної Європи в добу середньовіччя Тема 8. Державний лад і право Візантії Тема 9. Державний лад і право слов’ян-ських народів в добу середньовіччя Тема 10. Державний лад і право країн Сходу в добу середньовіччя Всього по модулю 1 Форма підсумкового контролю залік. Модуль 2 «Державно-правовий розвиток країн світу у Новий та Новітній часи» Тема 11 Англійська революція та формування монархії у Великій Британії Тема 12. Велика Французька революція та утвердження республіканського ладу у Франції Тема13. Утворення та конституційний розвиток США у XVIII-XIX ст. Тема 14. Об’єднання Німеччини. Тема 15 Держави Східної та Південно-Східної Європи у Новий час Тема 16. Держави Сходу у Новий час Тема17 Розвиток права країн Західної Європи та Пів-нічної Америки у Новий час Тема 18. Держави Захід-ної Європи у ХХ ст. Тема 19. Розвиток дер-жавного ладу США у ХХ ст. Тема 20. Держави Цент-ральної та Східної Європи у ХХ ст. Тема 21. Утворення нових незалеж-них держав в Азії та Африці у др.пол.ХХ ст. Розвиток права зарубіжних країн у ХХ ст.
РОЗДІЛ ІІІ. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ Т. 1. Предмет, методи, функції історії держави і права України, її місце серед інших юридичних дисциплін. Т. 2. Найдавніші державні утворення на території України Т. 3. Суспільно-політичний лад і право Руської держави. Т. 4. Суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської Т. 5. Українська козацька держава періоду національно-визвольних змагань українського народу (1648 – 1657 рр.) Т. 6. Суспільно-політичний лад і право Української гетьманської держави у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Всього по модулю 1 Форма підсумкового контролю залік. Модуль 2 Змістовний модуль 2.1. Т. 7. Суспільно-політичний лад і право на українських землях в період австрійського панування (1772-1918 рр.) Т. 8. Суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Російської імперії в ХІХ – на поч. ХХ ст. Т. 9. Відродження української державності та розвиток права у 1917-1920 рр. Т. 10. Суспільно-політичний лад і право Західноукраїнської народної республіки (1918-1923 рр.) Т.11. Утвердження радянського типу державності та соціалістичного типу права в Україні (1917 – 1939 рр.) Т. 12. Входження Західної України, Північної Буковини, Бессарабії до складу України. Зміни в їх державному ладі та праві (1939 - 1940) Т. 13. Зміни в державному ладі та праві в роки Другої світової війни. Т. 14. Суспільно-політичний лад і законодавство України в 1945 – 1991 рр. Т. 15. Розпад СРСР та відродження Української суверенної, соборної держави
РОЗДІЛ І. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Теорія держави і права в системі юридичної освіти займає особливе місце як базова теоретична дисципліна. Усвідомлення фундаментального характеру теорії держави і права та засвоєння закономірностей формування, функціонування та розвитку держави і права, яке є основою як у вивченні галузевих і прикладних навчальних юридичних дисциплін, так і у правильному розумінні приписів чинного законодавства та державно-правової практики. Наука загальної теорії держави і права як провідна галузь юриспруденції, навчальний курс з цього предмета є основою підготовки юристів. Внутрішня структура навчального курсу побудована таким чином, щоб сформувати у студентів системне сприйняття навчального матеріалу. Кожна нова тема викладається з використанням знань і навичок, отриманих при вивченні попередніх. Метою даного навчального курсу є формування у майбутніх працівників цілісного, системного розуміння державно-правових явищ, ґенези та закономірностей їх функціонування і розвитку, оволодіння поняттєво-категоріальним апаратом сучасної юриспруденції і правової практики. і юридична відповідальність, тлумачення права. В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні: - знати юридичну термінологію загальнонаукового використання та вихідні поняття інших юридичних наук; загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ; виникнення уявлень про державу і право. - уміти аналізувати та порівнювати державно-правові явища; поєднувати теоретичні конструкції з практичним досвідом; показувати взаємозв’язок між явищами державно-правової дійсності; визначати напрями національних законодавчих реформ у міжнародному зрізі. Навчальний курс «Теорія держави і права» складається з 26 тем, кожна з яких розкриває теоретичні основи формування, функціонування та розвитку держави і права
Тема 1. Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна Теоретичні завдання 1. Поняття юриспруденції як системи спеціальних наукових знань. Система правових наук. 2. Теорія держави і права як суспільна і правова наука. 3. Предмет теорії держави і права: поняття і інституційне значення. 4. Завдання і функції теорії держави та права. 5. Методологія теорії держави і права. 6. Співвідношення теорії держави і права і суспільних наук, які вивчають державу і право. Місце теорії держави і права в системі юриспруденції.
Теми доповідей: 1. «Взаємозв’язок теорії держави та права з іншими науками». 2. «Теоретико-правова підготовка сучасного юриста».
Методичні рекомендації При підготовці до заняття основну увагу потрібно зосередити на конспектуванні проблеми визначення місця теорії держави і права в системі юридичних наук. Місце теорії держави і права в системі суспільних наук, з одного боку, та в системі юридичних – з іншого, зумовлене, насамперед, особливістю предмету дослідження цієї фундаментальної науки. При цьому, слід мати на увазі, що держава і права – це, передусім, невід’ємні складові кожного цивілізованого суспільства, яким властиві ознаки загальносоціального характеру. Отже, теорія держави і права належить до фундаментальних юридичних наук, які дають базові юридичні знання, фундамент для вивчення решти юридичних наук. Значення таких знань полягає в тому, що студенти та студенти-юристи, які вивчили теорію держави і права, засвоюють абетку та логіку правознавства, методологію вивчення державно-правових явищ, без знання яких неможливо в подальшому просуватися в безмежний світ юридичних наук.
Практичні завдання 1. 2. Дайте відповіді на наступні запитання: - - яка роль теорії держави і права у формуванні юридичного світогляду, становленні сучасного юриста? - чому в багатьох людей посилюється потяг до політики й одночасно послаблюється інтерес до знання теорій, явищ? Можливо, це залежить від того, що: - керівна посада в державі приносить термінові дивіденди; демагогія більш ефективна, ніж знання; у реальному житті переважають обман, насильство й гроші, тому доцільніше засвоювати ті «премудрості» не за книжками. 3. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Система юриспруденції».
4.Тестові завдання 1. До якої з груп юридичних наук належить теорія держави та права? a) до історико-теоретичних; b) до галузевих; c) до спеціально-юридичних d) до міжнародного права. 2. Теорія держави та права — це: a) система наукових знань про державу та право; b) механічний підсумок знань, накопичених галузевими юридичними науками; c) система наукових знань про національно-державні правові системи; d) система знань про фундаментальні принципи буття права, про онтологічну природу права, його сутність 3. Предметом загальної теорії держави та права є: a) основні та загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави та права; b) суспільство в цілому та окремі його структури зокрема, соціальні групи, соціальні процеси; c) загальні закони розвитку, функціонування суспільства, природи, мислення; d) національні державно-правові системи. 3. Методологічна функція загальної теорії держави та права виражається у: a) тому, що поняття, концепції загальної теорії держави та права виступають своєрідними «опорами» інших юридичних наук; b) тому, що державно-правові явища розглядаються як елементи відкритих систем; c) пізнанні та поясненні явищ, процесів державно-правового життя; d) прогнозуванні подальшого розвитку держави та права. 4. Порівняльний метод полягає у: a) співставленні юридичних понять, явищ, процесів і виявленні між ними схожості та відмінностей; b) порівнянні правових систем; c) дослідженні ти порівнянні конкретних соціальних фактів; d) порівнянні права з економікою, соціологією, політологією. 5. Метод синтезу належить до: a) загальнонаукових методів; b) загальнологічних методів; c) конкретно-наукових методів; d) техніка-юридичних методів. 6. Загальна теорія держави та права сформувалася завдяки розвитку: a) філософії права; b) політології; c) логіки; d) економічної теорії. 7. Методологічною основою загальної теорії держави та права є: a) філософія; b) історія; c) соціологія; d) політологія. 8. Формально-догматичний метод теорії держави і права полягає у: a) дослідженні права на базі конкретних соціальних фактів; b) формулюванні категорії та поняття юриспруденції; c) комплексному вивченні правової культури в зіставленні досвіду різних країн і народів; d) вивчає специфіку конкретного державно-правового явища, досліджує динаміку його розвитку. 9. Принцип історизму полягає у: a) держава і право існують у часі, тобто мають минуле, сучасне, майбутнє b) теоретичні положення піддаються підтвердженню на практиці c) державно-правові явища можуть бути пізнані за допомогою розуму d) причинна обумовленість державно-правових явищ 10. Гносеологічна (пізнавальна) функція теорії держави і права полягає у: a) виражається у формуванні понятійного апарату та методологічного інструментарію системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови; b) у виробленні науково обґрунтованих прогнозів щодо перспектив і тенденцій розвитку права, правової системи, правознавства; c) в пізнанні правових явищ, як уже відомих, так і нових, у проникненні в глибинні проблеми їх сутності; d) тому, що результатом пізнавальної активності повинні бути вироблені та апробовані наукою рекомендації по вдосконаленню нормотворчої, правозастосовчої, інтерпретаційної, правоохоронної діяльності.
Теоретичні завдання 1. Характеристика економічних відносин, соціальної влади і соціальних норм в первісному суспільстві. 2. «Неолітична революція» і виникнення держави. Форми виникнення держави у народів світу. 3. Виникнення права. Мононорми первісного суспільства і право. 4. Основні наукові концепції виникнення держави і права. 5. Держава: поняття, ознаки, атрибути держави. Плюралізм в розумінні і визначенні держави 6. Теми доповідей: 1. «Плюралізм поглядів щодо виникнення держави і права», 2. «Плюралізм в розумінні та визначенні держави»
Методичні рекомендації Характеризуючи соціальну владу і норми у первісному суспільстві, слід звернути увагу на те, що виникненню держави і права передував первіснообщинний лад, при якому панувала громадська власність на засоби виробництва. Питання про виникнення держави є дискусійним, оскільки етнографічна та історична науки дають дедалі нові знання про причини його виникнення. Формування держави - це довготривалий процес, що в різних народах світу проходив різними шляхами. При підготовці до заняття про поняття держави, насамперед потрібно з’ясувати, що розуміється під поняттям «держава», зосередивши основну увагу на ознаках держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу, охарактеризувати прикметні особливості сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Держава – це соціологічний, політичний та історичний феномен, який поки що важко повністю усвідомити і дати повне, вичерпне визначення, як і будь-якому складному соціальному явищу, що може мати десятки наукових тлумачень. Разом із тим, використовуючи загальнотеоретичну методологію дослідження різноманітних концепцій походження держави, соціально-економічних причин її виникнення, ознак держави, що відрізнять її від суспільної влади родового ладу, можна, врешті, дійти і до розкриття поняття «держава» та її основних ознак. Поняття «держава» – не просто юридичне або правове поняття, це така наукова категорія, яка має універсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний і навіть космічний характер. Практичні завдання 1.
2. Дайте відповіді на наступні запитання: - покажіть шляхи трансформації додержавного суспільства у державне утворення. Назвіть основні причини виникнення держав - чим пояснюється наявність різних визначень понять «держава»? Наведіть приклади і порівняйте. - за яких причин держава може втратити свій суверенітет. Чи може бути обмеженим суверенітет держави? Які ще види суверенітету вам відомі?
1. Основна соціальна одиниця первісного суспільства a) сім’я b) родова громада c) плем’я d) союз племен 2. Соціальні норми первісного суспільства a) формувались стихійно та передавались з покоління в покоління b) створювались старійшинами родових громад c) приймались на зборах племені 3. Неолітична революція – це a) перехід від привласнюючої економіки до відтворюючої b) перехід від рабовласництва до феодалізму c) перехід від ручної праці до промислової 4. Яка теорія пояснює походження держави і права божественним втручанням? a) теологічна b) патріархальна c) природно–правова d) органічна 5. Жан Жак Руссо був прибічником наступної теорії походження держави і права: a) органічна b) географічна c) природно–правова d) патріархальна 6. Автором психологічної теорії походження держави і права є: a) Р. Фільмер b) Г. Берман c) Л. Петражицький d) Ф. Савіньї 7. Які з названих учених минулого підтримували патріархальну концепцію походження держави? a) Т. Гобс; b) Ш-Л. Монтеск'є; c) Конфуцій; d) Г. В. Ф. Геґель. 8. Яка з названих наукових концепцій розглядає як причину походження держави економічний розвиток суспільства (людства)? a) теологічна; b) історико-матеріалістична; c) патріархальна; d) психологічна. 9. Яка з наукових концепцій порівнює походження держави з походженням людини? a) органічна; b) теологічна; c) патріархальна; d) теорія насильства. 10. Автором теорії насильства є: a) Ш-Л. Монтеск’є b) Л. Гумпловіч c) Г. Спенсер d) Г.Гроцій Спеціальна література до теми:
Тема 3. Держава: її мета, механізм та функції Години Теоретичні завдання 1. Функції держави: поняття, класифікація, характеристика. 2. Форми і методи здійснення функцій держави. Поняття механізму держави. Механізм держави і його роль в здійснення функцій держави. 3. Механізм держави і державний апарат. Структура державного апарату. 4. Поняття і ознаки державних органів, види державних органів. 5. Проблема розподілу влад і система державних органів. 6. Теми доповідей: 1. «Легітимність і легальність державної влади». 2. «Теорія розподілу влади і механізм держави». 3. «Удосконалення механізму сучасної Української держави як умова підвищення ефективності її функціонування».
Методичні рекомендації У державах різних ідеологічних спрямувань, різних типів і форм, за різних часів існували і відповідні конструкції механізму реалізації державних функцій, оскільки кожна держава для повноцінного здійснення своєї мети та завдань мусить мати певні державні інститути, які у своїй сукупності утворюють певний державний механізм. Розкриваючи природу державного механізму, варто звернути увагу на такий його структурний елемент як державний апарат, зауваживши при цьому, насамперед, на особливих ознаках його складових (органів держави), а також на тій системі принципів, на підставі яких здійснюється їх організація та функціонування. Студентам важливо осмислити правову природу державних органів, оскільки кожен з них як первинний елемент державного механізму бере участь або у формуванні, або в підтримці державної політики. Використовуючи системно-функціональний метод у процесі вивчення даного питання важливо виділити серед ознак державного органу особливі правові зв’язки, що об’єднують особовий склад органу держави в одне ціле і виражають найважливіші засади організації і функціонування органів держави. А саме - принцип службової субординації між працівниками, підпорядкування керівників нижчих державних органів керівникам вищих органів держави тощо.
1. Скластитаблицю «Система інститутів держави»
2. - яким чином змінюється сьогодні співвідношення між функціями держави в Україні. Висловити свою думку щодо розвитку держави та зміни її функцій. - які (з вашої точки зору) політичні функцій властиві Українській державі на сучасному етапі. Які функції держави є першочерговими на нинішньому етапі розвитку людства? - чи можливе існування суспільства без влади? - з якою метою формується механізм держави? Розкрийте співвідношення понять «механізм держави» та «апарат держави». Який інститут в апараті сучасної держави забезпечує функціонування системи стримувань та противаг? - чи змінюється функціональна спрямованість апарату та механізму держави в ході еволюційного розвитку держави? Які фактори сприяють виникненню відмінних ознак у державних апаратах різних країн? 3. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Приклади реалізації функцій держави»
4.Тестові завдання 1. Ознаки держави – це сукупність наступних явищ a) територія, народ, публічна організована влада, право, система збирання коштів b) символіка, громадянство, територія, правова система c) народ, територія, символіка, податки 2. Сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних групі держав у конкретно-історичних умовах: a) держава; b) тип держави; c) форма держави; d) державний режим. 3. Автором цивілізаційного підходу до типології держави є a) К.Маркс b) Г.Спенсер c) О.Шпенглер d) Д.Белл
|
680035, Хабаровск, ул. Тихоокеанская, 136.
Скласти схеми: а) системи юриспруденції, в якій наочно відображається місце теорії держави і права; б) методології держави і права.
чому теорію держави і права називають «абеткою» юридичної науки? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні функції теорії держави і права;
Спеціальна література до теми: 3, 5, 45, 56, 60.
Тема 2. Держава: її походження та поняття
Скласти таблицю: «Теорії походження держави і права»
Принципи організації і діяльності державного апарату.
Практичні завдання
