Тема 20. Тлумачення права. Тема 21. Юридичний процес

– 2 години

Теоретичні завдання

1. Тлумачення права: поняття, мета та значення. Обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів.

2. Види тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів.

3. Способи (прийоми) тлумачення. Тлумачення правових норм, пов’язане з уточненням їх об’єму.

4. Акти тлумачення права (інтерпретаційно-правові акти): поняття, особливості і види.

5. Особливості тлумачення Конституції України.

6. Юридичний процес: поняття, ознаки та стадії.

7. Види юридичного процесу.

Теми доповідей:

1. «Тлумачення права у процесі діяльності органів внутрішніх справ».

2. «Тлумачення і правотворчість, проблема «вторинних норм».

Методичні рекомендації

Сучасне українське право має риси, властиві перехідним правовим системам: колізійність, відставання від потреб суспільства, що переживає транзитивний період, прогальність. Одним із можливих шляхів виявлення та подолання названих деформацій правових норм є тлумачення права, результати якого оформлені у вигляді офіційних інтерпретаційних актів. Додатковою проблемою, що потребує розвитку та поглиблення правоінтерпретаційної діяльності, є становлення національної юридичної мови, в тому числі – вироблення універсальної правової термінології.

Інтерпретаційна діяльність набуває особливого значення в умовах якісних змін у правосвідомості та правовій культурі юриста. Зараз юридична еліта поступово відходить від традиційних для нашого суспільства позитивістських уявлень про право як виключно постанови держави і в юридичній літературі все більш наполегливо проводиться думка про необхідність розрізнення «правових» і «неправових» законів, про доцільність закріплення в законодавчих актах різних механізмів, що дозволяють блокувати дію останніх. В цьому плані важливим компонентом професіоналізму юриста є його ставлення не тільки до законодавства, але й до правоінтерпретаційних актів.

Класифікація видів тлумачення норм права здійснюється шляхом класичного розподілу всіх різновидів на офіційне та неофіційне тлумачення юридичних норм.

Практичні завдання

1. Скласти схеми: видів тлумачення права, видів юридичного процесу.

2. Дайте відповіді на наступні запитання:

- З’ясувати, які види тлумачення за обсягом можуть бути застосовані до ст. 44, 66, 67 Кримінального кодексу України.

- Який вид тлумачення треба застосувати для з’ясування змісту:

- словосполучення «те саме діяння2, передбаченого у ч.2 ст. 151 КК.

- слів «комп’ютерна програма», «фонограма», «авторське право», які вживаються у ст.176 КК України;

- виборчий бюлетень, виборча дільниця, які вживаються у ст.158 КК України;

- Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні. Цей статус закріплений за нею ст.75 Конституції України. У вітчизняній науці виникає спірне питання: чи має на сьогодні Верховна Рада України право надання офіційного тлумачення правових норм? Висловити свою точку зору, відповідь аргументувати.

- Застосовуючи основні прийоми, надати тлумачення:

- ст. 58 Конституції України;

- ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- ст.15 Кримінального кодексу України.

3. Знайтивідповідність між стовпцями таблиці «Види тлумачення норм права»

4.

1.Неофіційне буденне	А. Консультація адвоката
2.Неофіційне професійне	Б. Рішення Конституційного Суду України
3.Неофіційне доктринальне	В. Роз’яснення судді місцевого суду під час судового розгляду конкретної юридичної справи
4.Офіційне делеговане (легальне) нормативне	Г. Інструктивний Лист Національного Банку України щодо застосування норм наказу НБУ
5.Офіційне автентичне нормативне	Д. Роз’яснення земельного законодавства, подане сусідом-пенсіонером
6.Офіційне делеговане (легальне) казуальне	Е. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України

 

4 .Тестові завдання

1. Тлумачення норм права уповноваженим органом, який не видавав ці норми, має назву

a) автентичне тлумачення

b) делеговане тлумачення

c) неофіційне тлумачення

2. До компонентів правової системи не відноситься

a) нормативний блок

b) функціональний блок

c) організаційний блок

3. До видів тлумачення правових норм за обсягом відноситься

a) буквальне тлумачення

b) офіційне тлумачення

c) доктринальне тлумачення

4. Прогалина у праві — це:

a) повна відсутність в діючому законодавстві необхідних юридичних норм;

b) повна або часткова відсутність суспільних відносин, що об'єктивно вимагають юридичної регламентації;

c) суспільні відносини, що вимагають врегулювання;

d) правові норми, що втратили своє значення;

e) застарілі нормативно-правові акти.

5. Аналогія закону — це:

a) вирішення конкретної справи на основі правової норми, що регулює схожі суспільні відносини;

b) вирішення конкретної юридичної справи судовим або адміністративним органом, яке стало обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому;

c) заміна одного закону іншим;

d) порівняння законів.

6. Аналогія права — це:

a) порівняльно-правовий аналіз різних правових систем;

b) вирішення справи на основі загальних начал та принципів права, галузі прав або інституту права;

c) вирішення конкретної юридичної справи на основі загальних начал законодавства;

d) застосування для вирішення справи загально-правових принципів;

e) вирішення конкретної юридичної справи з використанням правового прецеденту.

7. Спосіб подолання прогалин у праві —

a) рішення суду;

b) акти місцевої державної адміністрації;

c) прийняття необхідних нормативно-правових актів;

d) внесення змін в діюче законодавство;

e) аналогія права, аналогія закону.

Спеціальна література до теми: 3, 7, 14, 23, 67, 89, 111.

 

Тема 22. Правосвідомість і правова культура. Правова культура юриста

– 2 години

Теоретичні завдання

1. Право і свідомість. Поняття і структура правосвідомості. Місце і роль правової свідомості в системі форм суспільної свідомості.

2. Класифікація форм правосвідомості за суб’єктами (звичайне, компетентне, професійне і наукове) та глибинні відображення правової дійсності.

3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості у процесі правотворчості та правореалізації.

4. Правова культура: поняття, система, структура і функції. Правова культура суспільства. Правова культура особи.

5. Професійна деформація: форми, причини та шляхи її подолання.

6. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм. Правова демагогія.

7. Правова соціалізація: суспільний і особистий рівні. Правове виховання: поняття, форми, методи.

Теми доповідей:

1. «Правова акультурація.

2. «Шляхи подолання правового нігілізму».

3. «Правова культура як фактор модернізації суспільства».

Методичні рекомендації

Правова свідомість є вагомим чинником життєдіяльності суспільства, оскільки соціально-правові відносини складаються у процесі усвідомлення і здійснення інтересів і потреб суб’єктів права, їхніх соціальних цінностей та ідеалів.

Аналізуючи перше питання, необхідно з’ясувати сутність і особливості правової свідомості як однієї з найважливіших форм суспільної свідомості. З’ясування структури, функцій і класифікації правової свідомості дає можливість поглибити уявлення про механізм формування та функціонування правової свідомості в життєдіяльності суспільства. Для цього слід дати характеристику емпіричному, буденному і теоретичному рівням правової свідомості; проаналізувати структуру, складні функції правової свідомості; розкрити роль і значення правової ідеології як важливого чинника суспільного життя.

Правова культура суспільства є якісним критерієм його розвитку. Формування демократичної правової культури зумовлює успішне вирішення важливих державотворчих процесів. З’ясовуючи сутність правової культури, важливо проаналізувати її основні характеристики, представлені численними визначеннями цього поняття. Феноменальність політичної культури, її роль і функції в політичному житті яскраво проявляються через дослідження цього питання. Необхідно розкрити структуру і дати характеристику структурним компонентам політичної культури, зокрема таким, як політичні знання, оцінка політичних явищ, політична поведінка і політичні дії тощо. Важливо також проаналізувати критерії та запропоновані вченими типи політичної культури, умови їх формування та сутнісні ознаки.

Сучасне правове життя українського суспільства яскраво засвідчує складність і багатогранність процесу формування правової свідомості і культури. У цьому питанні важливо проаналізувати найважливіші обставини і чинники впливу на відображення правових інтересів, цінностей, ціннісних орієнтацій громадян, менталітету і правової культури українців. Необхідно з’ясувати тенденції формування правової свідомості, складнощі та суперечності правових орієнтацій, зумовлених як історичними передумовами, так і сучасними трансформаційними процесами.

1. Практичні завдання

1. Скласти схеми: а) видів правосвідомості, б) видів правової культури.

2. Дайте відповіді на наступні запитання:

- У Конституції України записано, що жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Як розуміти це положення в умовах плюралізму ідей? Аргументуйте свою точку зору.

- Чи тотожні поняття: світогляд, свідомість, ідеологія, політика? Якщо так, охарактеризуйте особливості взаємовпливу та взаємозв’язку.

- Яку роль відіграє суспільна думка у правовій свідомості різних верств населення?

- Визначте зміст і характер формування правової свідомості в сучасному українському суспільстві.

- Визначте правові традиції і сучасні правові цінності українського суспільства.

- Які, на вашу думку, причини поширення правового нігілізму у свідомості українського суспільства? Укажіть основні методи профілактики правового нігілізму. Який із них найбільш ефективний?

3. Знайти відповідність між стовпцями таблиці та дописати визначення

А. Рівні правосвідомості	1. Індивідуальна -
2. Професійна -
3. Суспільна -
Б. Види правосвідомості	4. Буденна -
5. Групова -
6. Наукова -

 

Знайти відповідність між стовпцями «Прояви деформацій правосвідомості»

Правовий нігілізм	Народний депутат вимагає прийняття закону, в я кому зацікавлені фінансові кола, які його підтримують
Правовий ідеалізм	Керівник установи видає наказ про дисциплінарне стягнення щодо працівника, не знаючи відповідних норм трудового законодавства і покладаючись на власний досвід
Правовий інфантилізм	Жертва злочину звертається за допомогою до кримінального «авторитету», оскільки не вірить у можливості міліції знайти та покарати злочинця
Правовий дилетантизм	Адвокат не ознайомився детально із справою, по якій має виступати в судовому засіданні, покладаючись на власну красномовність та уміння переконувати аудиторію
Правова демагогія	Громадська організація наполягає на прийнятті закону про попередження зловживання владою, вірячи у те, що його прийняття покладе край цьому негативному явищу

4. Тестові завдання

1. У яких варіантах правильно вказані елементи правосвідомості за характером діяльності носіїв правосвідомості:

a) локальна;

b) професійно-юридична;

c) непрофесійна;

d) колективна;

e) групова;

f) професійна неюридична.

2. У яких варіантах правильно вказані елементи правосвідомості залежно від територіальної поширеності:

a) індивідуальна;

b) загальна;

c) групова

d) непрофесійна;

e) локальна;

f) національна.

3. У яких варіантах правильно вказані елементи правової свідомості залежно від змісту правових поглядів:

a) правова психологія;

b) знання права;

c) правові почуття;

d) правові погляди;

e) оцінка права;

f) правова ідеологія.

4. Правосвідомість — це:

a) система уявлень про те, яка поведінка людей є припустимою з точки зору обов'язку, честі, справедливості;

b) система поглядів, уявлень, почуттів і установок, що характеризують ставлення людей до існуючої та бажаної правової системи;

c) якісний стан правового життя суспільства;

d) усвідомлення себе, свого місця у світі, у суспільстві;

e) спроможність особи усвідомлювати характер своїх дій і керувати ними.

5. У зміст правосвідомості входять такі оцінні ставлення:

a) до права і законодавства;

b) до своєї правової поведінки;

c) до злочинності і злочинців;

d) до правоохоронних органів;

e) усе перераховане.

6. Правосвідомість складається з таких елементів:

a) правова ідеологія;

b) правові установки;

c) правоздатність;

d) правова психологія;

e) усе перераховане.

7. Правова психологія — це:

a) система правових принципів та ідей;

b) діяльність зі встановлення мотивів протиправної поведінки;

c) сукупність почуттів, емоцій і переживань, що виражають ставлення суб'єкта до явищ правової дійсності;

d) звичка додержуватися вимог норм права;

e) ставлення особи до своєї протиправної поведінки, її наслідків.

8. Який із видів правосвідомості формується на основі глибокого аналізу і узагальнення юридичних знань, виявлення закономірностей державно-правового розвитку:

a) індивідуальне;

b) загально-соціальне;

c) повсякд'енне;

d) практичне;

e) наукове.

9. Професійна правосвідомість співробітників органів внутрішніх справ передбачає:

a) знання принципів і норм права;

b) загострене почуття обов'язку і справедливості;

c) прагнення використовувати будь-які засоби для викриття осіб, що скоїли правопорушення;

d) повага до прав громадян;

e) усе перераховане.

10. Правова культура особи передбачає:

a) знання СВСІУ. законів, що існують у державі;

b) переконаність у справедливості законів;

c) усвідомлене ставлення до права, вміння орієнтуватися у законодавстві;

d) дотримання законів під страхом покарання;

e) прагнення обмежувати свою поведінку рамками права.

Спеціальна література до теми: 10, 17, 19, 34, 44, 76.

 

 

Тема 23. Правомірна поведінка.

– 2 години

Теоретичні завдання

1. Право і поведінка. Правозначуща поведінка.

2. Поняття і ознаки правомірної поведінки.

3. Класифікація видів правомірної поведінки.

Теми доповідей:

1. «Правозначуща поведінка та критерії її вивчення».

2. «Правомірна поведінка як соціальна цінність».

Методичні рекомендації

Переходячи до вивчення даної теми, необхідно звернути увагу на те, що в юридичній літературі розрізняють «правову поведінку» та «правомірну поведінку». І, зокрема, остання розглядається як основний різновид правової поведінки.

Практичні завдання

1. Скласти схеми: а) видів правової поведінки; б) складу правопорушення; в) видів правопорушень.

2. Дайте відповіді на наступні запитання:

 

3. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Правопорушення та об’єктивно протиправне діяння»

 

А. Цивільно-правовий проступок	1. Десятилітній футболіст випадково розбив м’ячем віконне скло у чужій квартирі
Б. Конституційний проступок	2. П’яний водій, перебільшивши швидкість, збив людину і зник. Потерпілий помер
В. Процесуальний проступок	3. Громадянин опублікував у газеті неправдиві відомості про чесну людину
Г. Дисциплінарний проступок	4. Свідок без поважних причин не з’явився за викликом дізнавача
Д. Адміністративний проступок	5. Робітник без поважних причин був відсутній на робочому місці протягом чотирьох годин
Е. Злочин	6. Міська рада ухвалила рішення, яке виходить за межі її компетенції
Є. Об’єктивно протиправне діяння	7. Старшокласник, стоячи у черзі за квитками до кінотеатру, нецензурно лаявся

 

4. Тестові завдання

1. Вид правомірної поведінки, мотивом якої є наслідування своєму оточенню

a) маргінальна

b) звична

c) конформістська

2. Вид правомірної поведінки, мотивом якої є побоювання перед покаранням

a) маргінальна

b) свідомо-активна

c) конформістська

3. Психічне ставлення правопорушника до вчинюваного ним протиправного діяння, коли він не усвідомлює можливості настання суспільно шкідливих наслідків свого діяння, хоча може і повинен їх передбачити – це

a) протиправна недбалість

b) протиправна самовпевненість

c) непрямий умисел

4. Предмет та об’єкт правопорушення

a) тотожні поняття

b) протилежні поняття

c) подібні поняття

5.Діяльність, спрямована на формування позитивної правової свідомості, має назву:

a) правозастосування

b) правове виховання

c) правореалізація

6.Правовий нігілізм — це:

a) негативне ставлення до права, невіра в його спроможність бути ефективним регулятором суспільних відносин;

b) відсутність юридичної освіти;

c) неучасть у виборах;

d) ідеалізація права, віра в те, що з його допомогою можна вирішити абсолютно всі соціальні проблеми;

e) прагнення завоювати голоси виборців ціною необґрунтованих обіцянок.

7. Для подолання правового нігілізму необхідно:

a) підвищити якість законодавства;

b) ввести більш жорсткі санкції за правопорушення;

c) підвищити престиж юридичних професій;

d) забезпечити реальне виконання прийнятих законів;

e) усе перераховане.

8. Правова культура містить наступні компоненти:

a) правова свідомість та правова поведінка

b) позитивна правова свідомість та правомірна поведінка

c) правова ідеологія та правова психологія

9. Правова свідомість містить наступні компоненти:

a) правова ідеологія та правові знання

b) позитивна правова свідомість та негативна правова свідомість

c) правова ідеологія та правова психологія

Спеціальна література до теми: 32, 45, 56, 78, 102.

Тема 24. Правопорушення: поняття, ознаки, склад, види і причини.

– 2 години

Теоретичні завдання

1. Поняття і ознаки правопорушення.

2. Юридична структура правопорушення.

3. Склад правопорушення

4. Види правопорушень. Злочини і проступки (делікти).

5. Причини і умови скоєння правопорушень.

Теми доповідей:

1. «Соціальні девіації: поняття і види».

2. «Роль ОВС у профілактиці деліктів».

Методичні рекомендації

Правопорушення – це соціальний і юридичний антипод правомірної поведінки. У соціальному розумінні це поведінка, яка суперечить інтересам суспільства. Із приводу цього доцільно визначити всю сукупність ознак, які зумовлюють суспільну небезпеку правопорушень, оскільки відсутність хоча б однієї з них унеможливлює розгляд діяння як правопорушення.

Важливим є засвоєння правової категорії «склад правопорушення», яка має загальнотеоретичне значення та використовується з урахуванням специфіки в різних галузях права. Необхідно звернути увагу, що поняття «правопорушення» та «склад правопорушення» нетотожні, оскільки, маючи справу з різними суспільно шкідливими, протиправними та винними діяннями, люди почали фіксувати спочатку на рівні правосвідомості, а потім і на нормативному рівні їх безпосередні емпіричні ознаки. Отже, поступово окреслились елементи, які заклали основу загальнотеоретичної категорії «склад правопорушення».

Ще одним украй важливим питанням семінарського заняття є засвоєння матеріалу щодо видів правопорушень. Усі правопорушення, які вчиняються в суспільстві, можна поділити на певні види залежно від того чи іншого критерію, найприйнятнішим з яких є поділ правопорушень за ступенем суспільної небезпеки на злочини та проступки. Розглядаючи питання даної теми, слід також окремо зупинитися на причинах правопорушень та шляхах і засобах їх запобігання та усунення.

Практичні завдання

1. Скласти схеми: а) складу правопорушення; б) в) видів правопорушень.

2. Дайте відповіді на наступні запитання:

- Чим зловживання правом відрізняється від об’єктивно противоправного діяння?

- Користуючись текстом Загальної частини кримінального кодексу України, визначити класифікацію злочинів. Законспектуйте їх.

- У яких статутах закріпленно поняття та класифікацію злочинів проти людства.

- Наведіть суб’єктивні та об’єктивні причини правопорушень у нашій державі.

3. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Правопорушення та об’єктивно протиправне діяння»

 

А. Цивільно-правовий проступок	1. Десятилітній футболіст випадково розбив м’ячем віконне скло у чужій квартирі
Б. Конституційний проступок	2. П’яний водій, перебільшивши швидкість, збив людину і зник. Потерпілий помер
В. Процесуальний проступок	3. Громадянин опублікував у газеті неправдиві відомості про чесну людину
Г. Дисциплінарний проступок	4. Свідок без поважних причин не з’явився за викликом дізнавача
Д. Адміністративний проступок	5. Робітник без поважних причин був відсутній на робочому місці протягом чотирьох годин
Е. Злочин	6. Міська рада ухвалила рішення, яке виходить за межі її компетенції
Є. Об’єктивно протиправне діяння	7. Старшокласник, стоячи у черзі за квитками до кінотеатру, нецензурно лаявся

4. Тестові завдання

1. Випадкова дія, яка має зовнішні ознаки правопорушення, але не містить елементу вини, отже, не тягне за собою юридичної відповідальності – це

a) казус

b) делікт

c) необережність