Оснащення роботи. 1. Токарно-гвинторізний верстат підвищеної точності 16Е16КП

1. Токарно-гвинторізний верстат підвищеної точності 16Е16КП

2. Патрон токарний трикулачковий самоцентруючий

3. Ріжучий інструмент: різці токарні (підрізний, прохідний упорний, прохідний відігнутий, відрізний), плашка

4. Вимірювальний інструмент: штангенциркуль

5. Заготовка – круглий або шестигранний прокат

 

3 Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись з елементами технологічного процесу та з основними технологічними документами

2. Розробити маршрутно-операційну карту виготовлення болта на токарно-гвинторізну операцію

3. За допомогою навчального майстра налагодити токарно-гвинторізний верстат, настроїти його на заданий режим різання і виготовити болт згідно ескізу

4. Оформити звіт за результатами роботи

 

4 Стислі теоретичні відомості

4.1 Елементи технологічного процесу

Технологічним процесом називається частина виробничого процесу, пов’язана з послідовною зміною форми, розмірів і якості поверхні заготовки з моменту надходження її в обробку до отримання готової деталі у відповідності з кресленням.

Технологічний процес механічної обробки деталей повинен проектуватися таким чином, щоб за допомогою найбільш раціональних і економічних способів обробки задовольнялись вимоги до деталей (точність обробки і шорсткість поверхонь, взаємне розташування осей і поверхонь і т.д.), що має забезпечити правильну роботу складеної машини.

Розробка технологічного процесу включає рішення наступних основних питань: вибір заготовки, вибір припусків на обробку, вибір порядку і способів обробки поверхонь, вибір типів і розмірів верстатів, пристосувань, ріжучого інструменту, вибір режимів різання, нормативів часу і т.д.

Елементами технологічного процесу при обробці деталей різанням є операції, установи, переходи і проходи.

Операція – викінчена частина технологічного процесу обробки заготовки, що виконується на одному робочому місці (на одному верстаті) безперервно, до початку обробки наступної заготовки.

Установ – частина операції, що виконується при одному закріпленні оброблюваної заготовки.

Перехід –викінчена частина операції, що характеризується постійністю поверхні, що оброблюється, ріжучого інструменту і режиму роботи верстата.

Прохід – частина переходу, що здійснюється при одному повному переміщенні інструмента в напрямку подачі; за один прохід знімають один шар матеріалу.

 

4.2 Побудова технологічного процесу

Вихідними даними при розробці технологічного процесу є річна виробнича програма випуску машин.

Технологічний процес виготовлення будь-якої деталі обмежений спеціальними документами, до яких відносять маршрутно-операційні карти. Маршрутно-операційні карти містять в собі послідовне описання всіх операцій та верстатів, на яких вони виконуються, розчленування операцій на установи та переходи з указанням режимів обробки, нормативів часу і даних про оснастку, ріжучий, допоміжний і вимірювальний інструмент.

Маршрутна карта складається з двох частин. В першій частині розміщуються дані про деталь та заготовку, а в другій – описання кожної операції виготовлення деталі в порядку обробки. Описання операції включає в себе наступні строки:

А – дані про операцію (номер цеху, дільниці, робочого місця, номер операції по порядку, код і найменування операції, позначення документа).

Б – дані про обладнання (верстат) (код і марка верстата, ступінь механізації, код професії і т.д.).

О – установ (установи позначаються великими літерами кирилиці; в кожній операції позначення починається з першої літери алфавіту).

О – перехід (переходи позначаються арабськими цифрами, нумерація переходів в межах однієї операції – наскрізна). Кожен новий перехід записують з початку нової строки. Зміст переходу викладають докладно з вказівкою порядкового номера або розміру поверхні, що обробляється. Перехід повинен починатись ключовим словом, що характеризує метод обробки і виражатись дієсловом у наказному відмінку (наприклад, точити, свердлити, фрезерувати і т.д.). Після ключового слова записують найменування оброблюваної поверхні або предметів виробництва (наприклад, поверхню, канавку, отвір, і т.д.).

Р – режим різання (якщо маршрутна карта використовується, як операційна, то після кожного переходу записують строки режимів різання, куди входять: t – глибина різання, мм; s – подача, мм/об; V – швидкість різання, м/хв; n – частота обертання шпинделя, хв^-1).

Т – оснастка та інструмент. Після всіх строк установів та переходів або після кожного установу чи переходу перелічують оснастку, ріжучий, допоміжний та вимірювальний інструмент, що використовуються в даній операції. Запис кожного інструменту виконують з початку нової строки.

5 Методичні вказівки

Лабораторну роботу виконують групи студентів із трьох – чотирьох осіб.

Студенти після ознайомлення з елементами технологічного процесу під керівництвом викладача розроблюють маршрутно-операційну карту на токарно-гвинторізну операцію виготовлення болта (Бланки МК - додатки Б і В), виконують ескіз болта (Рисунок 6.1) і ескізи переходів (Рисунок 6.2), проставляють на ескізах розміри, після чого під наглядом і керівництвом навчального майстра настроюють токарно-гвинторізний верстат на заданий режим різання та виготовляють болт згідно ескізу.

 

 

Рисунок 6.1 Ескіз болта

Необхідні переходи для токарно-гвинторізної операції вибрати з наступного списку, узгоджуючи їх з ескізами переходів на рисунку 6.2:

 

Ø Відрізати заготовку, витримуючи розмір L=

Ø Нарізати різьбу M, витримуючи l=

Ø Нарізати різьбу M в отворі

Ø Підрізати торець «як чисто»

Ø Підрізати торець, витримуючи розмір l

Ø Розточити отвір, витримуючи розміри d та l

Ø Розточити отвір, витримуючи розміри d, l та кут 90°

Ø Розточити фаску, витримуючи розміри b × α

Ø Свердлити отвір, витримуючи розміри d та l

Ø Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l

Ø Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l та кут 90°

Ø Точити заготовку до діаметра d= під різьбу М, витримуючи розмір l= та кут 90°

Ø Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l

Ø Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l та радіус r

Ø Точити конічну поверхню, витримуючи розміри: d та кут α

Ø Точити конічну поверхню, витримуючи розміри: d, l та кут α

Ø Точити радіус r

Ø Точити фаску, витримуючи розміри b × α

Рисунок 6.2 Ескізи переходів до токарно-гвинторізної операції

 

 

6 Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі

· найменування лабораторної роботи; мета роботи; оснащення роботи;

· короткі теоретичні відомості про елементи та побудову технологічного процесу;

· ескіз болта з розмірами;

· ескізи переходів з розмірами;

· розроблена маршрутно-операційна карта виготовлення болта;

· висновок по виконаній роботі.

 

7 Питання для самоперевірки

1. Що таке глибина різання, як її вимірюють?

2. Що при роботі на токарно-гвинторізному верстаті здійснює рух подачі, в чому подача вимірюється?

3. Від чого залежить швидкість різання при роботі на токарно-гвинторізному верстаті?

4. За якою формулою розраховують швидкість різання при роботі на токарно-гвинторізному верстаті?

5. Для обробки яких поверхонь використовують прохідний упорний різець?

6. Яким інструментом нарізали різьбу в даній лабораторній роботі?

7. Де і як кріпиться плашка при нарізанні різьби на токарно-гвинторізному верстаті?

Лабораторна робота № 7

 

виготовлення деталі на токарно-гвинторізному верстаті

 

1 Мета роботи

 

· Закріпити знання про чорнову і чистову обробку заготовок;

· Закріпити знання про режим різання при роботі на токарно-гвинторізному верстаті 16Е16КП;

· Закріпити знання про налагодження та настроювання верстата на заданий режим роботи.