Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Транспортна і вулично-дорожня мережа міста





 

Під час проектування міста передбачають єдину дорожньо-транспортну мережу, що забезпечує зручні і безпечні транспортні зв’язки з усіма функціональними зонами, з іншими населеними пунктами системи розселення, місцями заміського відпочинку. При цьому архітектурні та інженерні рішення транспортної мережі враховують особливості ландшафту та вимоги до охорони навколишнього природного середовища населених пунктів.

Для обслуговування пасажирських і вантажних перевезень у межах міста і прилеглого району передбачають розвиток системи міжміського і приміського транспорту. Їх призначення, потужність і розміщення визначають з огляду на роль зовнішнього транспортного вузла в регіональній транспортній мережі.

Мережу вулиць і доріг міста проектують як єдину систему з урахуванням архітектурно-планувальної організації території, характеру забудови, функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного і пішохідного руху та вимог охорони навколишнього середовища.

Проектуючи мережі магістральних вулиць і доріг, виходять із вимог організації раціональної системи громадського пасажирського транспорту, нормативної доступності його зупинок, необхідності диференціювання трас руху транспортних потоків з позицій дотримання екологічної безпеки.

Територія вулиць і доріг усіх категорій відділяється від інших функціональних територій поселень геодезично зафіксованими межами (табл. 14).

 

Таблиця 14 – Параметри вулиць і доріг міста

Категорія міста Категорія вулиці, доріги Розра-хункова швидкість руху, км/год Ширина смуги руху, м Кількість смуг проїзної частини Ширина тротуару, м
Найбільщі, Великі міста І Загальноміського значення, безперервного руху 3,75 6–8 4,5
Районного значення 3,75 4–6 2,25
Великі міста ІІ Загальноміського значення 3,75 4–6 3,0
Районного значення 3,75 2–4 2,25
Середні і малі міста Магістральні вулиці (дороги)     3,75 2–4 2,25
Вулиці та дороги місцевого значення
Всі категорії міст Жилі вулиці 3,50 2–3 1,5
Дороги в промислових і комунально-складських зонах 3,75 1,5
Проїзди 3,0-3,5 1–2 0,75
Пішохідні вулиці й дороги 0,75 2–6
Велосипедні доріжки 1,50 1–2

 

Ширину вулиць і доріг розраховують в залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, складу проїжджих частин, технічних смуг для підземних комунікацій, тротуарів, зелених насаджень за певними нормативами:

– магістральні вулиці – 50–80 м;

– вулиці йі дороги місцевого значення – 15–25 м.

У будівництві і реконструкції доріг у межах міста не дозволяється використання в’язких матеріалів із відходів і побічних продуктів виробництва. Застосування таких матеріалів у верхніх шарах покриття допускається тільки на відстані 1,5 км від житлових і громадських будівель. Зазначені матеріали забороняється застосовувати для дорожньо-будівельних і ремонтних робіт у курортно-рекреаційних районах і зонах відпочинку.

Мережа громадського транспорту і пішохідного руху.Організація громадського транспорту для міст з населенням 250 тис. жителів і більше вирішується на підставі комплексних схем розвитку всіх видів міського пасажирського транспорту.

Під час вибору видів пасажирського громадського транспорту слід керуватися орієнтовною провізною здатністю і швидкістю сполучення різних видів транспорту (табл. 15).

 

Таблиця 15 – Характеристика різних видів громадського транспорту міста

Транспорт Середня швидкість сполучення, км/год Провізна здатність лінії транспорту в одному напрямку, тис. пас./рік
Автобус 17–20 3–5
Тролейбус 16–8 4–7
Трамвай 15–17 6–12
Метрополітен 40–45 20–45
Електрифікована залізниця 50–60 30–50

 

Щільність мережі ліній наземного громадського пасажирського транспорту на забудованих територіях приймають залежно від їх функціонального використання та інтенсивності пасажиропотоків, як правило, 1,5–2,5 км/км². У центральних районах крупних і найкрупніших міст щільність мережі допускається збільшувати до 4,0–4,5 км/км².

Витрати часу на пересування від місць мешкання до місць роботи для 90 % працюючих в один кінець, зазвичай не повинні перевищувати:

– у містах з населенням більше 1 млн чол. – 45 хв;

– від 500 тис. до 1 млн чол. – 40 хв;

– від 250 тис. до 500 тис. чол. – 35 хв;

– до 250 тис. чол. – 30 хв.

Відстані між зупинними пунктами на лініях громадського пасажирського транспорту в межах території міст мають бути:

– автобуси, тролейбуси і трамваї – 400–600 м;

– метрополітен – 1000–1500 м;

– електрифіковані залізниці 1500–2000 м.

Пасажирські залізничні станції розміщують з боку основної частини сельбищної території. Відстань між зупинними пунктами приймається в межах 1,5–3,0 км, а між зонними станціями – 10–20 км.

Між залізничними лініями, станціями і житловою забудовою забезпечують санітарно-захисну зону, ширину якої встановлюють залежно від інтенсивності руху потягів:

– на головних шляхах I, II, III категорій – 100 м;

– на станційних і підїзних шляхах – 50 м.

У кожному випадку не менш 50 % площі санітарно-захисної зони озеленюють. Для крупних міст передбачають розміщення одного центрального автовокзалу для дальнього міжміського сполучення і декількох приміських пасажирських автостанцій.

Аеропорти розміщують у приміських зонах міст з річним пасажирообігом до 1 млн чол; у 30–40 хв транспортної доступності на відстані 20–30 км від центру міста і з обслуговуванням декількох довколишніх міст.

Морські та річкові порти розташовують за межами сельбищних територій на відстані не менше 100 м від житлової забудови, якщо відсутній негативний вплив на довкілля.

Вимоги та нормативи щодо проектування, планування та функціонування міст України регламентують певні нормативно-законодавчі акти України:

1. Закон України „Про основи містобудування” № 2257-ІІІ від 08.02.2001 р.;

2. Закон України „Про благоустрій населених пунктів” № 2807-IV від 06.09.2005 р.;

3. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”№ 4004-ХІІ від 24.02.1994 р.;

4. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України” № 105 від 10.04.2006 р.;

5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів” № 173 від 19.06.96 р.;

6. ДБН 360–92 „Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень”;

7. ДБН А. 2.2–1–2003 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будівель і споруд”.

 






Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 539. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия