Студопедия — Забруднення атмосферного повітря міста
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Забруднення атмосферного повітря міста






 

Збитки від забруднення атмосферного повітря визначаються для основних елементів соціально-економічного комплексу міста: населення, основних виробничих і невиробничих фондів, лісового і сільського господарства в межах міста.

Визначення збитків від забруднення атмосфери проводиться на основі обліку об’ємів викидів і концентрації забруднювачів у приземному шарі атмосфери.

Економічний збиток від забруднення атмосфери включає:

– втрату приросту чистого доходу від утилізації речовин, що затримані очисним устаткуванням, якщо атмосферозахисні заходи можуть забезпечити отримання продукції з цих речовин;

– оцінку всіх видів несприятливих соціальних, економічних і екологічних результатів від викиду в атмосферу забруднювачів.

Величину повного ефекту дії атмосферозахисних заходів визначають за різницею економічної оцінки річного збитку від забруднення атмосфери до і після проведення відповідних заходів.

Величину еколого-економічного збитку (У) від забруднення атмосфери розраховують за формулою

n

У = уе Bj Cj Mе = уе Bj Cj (Σ Аi Мi ),

i=1

 

де уе – значення питомого збитку на 1 т умовно-еквівалентного забруднювача, розраховане для еталонного міста, р/ект (умовно-еквівалентна тонна викиду шкідливих речовин). Як еталонне приймається місто, яке характеризується такими показниками: чисельністю населення – 8 млн чол; вартістю основних виробничих фондів – 3, 2 млрд грн; місто, розташоване в районі зі середніми природно-кліматичними умовами, потенціал забруднення атмосфери 2, 7, середня щільність джерел забруднення – 0, 06 на 1 га території міської забудови, загальна площа якої становить 1, 5 тис. га;

Bj – потенціал забруднення атмосфери, тобто коефіцієнт, що характеризує природно-кліматичні умови розповсюдження забруднювачів в атмосфері міста;

Cj – коефіцієнт, що характеризує умови сприйняття забруднювачів реципієнтами, розташованими на території міста;

Mе – маса еквівалентного викиду шкідливих речовин на рік, ект;

Аi коефіцієнт еквівалентності забруднювачів;

Мi маса викидів i- ої речовини за рік.

Значення Уе розраховане на основі величини питомого збитку від забруднення атмосфери контрольованими полютантами, який був встановлений експериментальним шляхом для еталонного міста; значення Уе приймається рівним 1, 15 грн за 1 ект:

Уе = Уе × Кj ,

де Кj – чисельність населення j- гоміста.

Величину Ме вимірюють в умовно-еквівалентних тоннах (умовн. т) і визначають за формулою

Ме = МiАi = Мigi / ГДКi²,

де gi – середньорічне значення середньодобової концентрації i- го забруднювача в атмосфері j -го міста, мг/м³;

ГДКi – значення гранично допустимих концентрацій i -х забруднювачів.

Коефіцієнт умов сприйняття забруднювачів реципієнтами j -го міста від шкідливих дій i -х забруднювачів (Cj) визначають відповідно до структури соціально-економічного комплексу міста і обчислюють за формулою:

Cj = 0, 7 Рj + 0, 8 Lj + 0, 1Qj + 0, 12 Rj ,

де P, L, Q, R – показники, що враховують відповідно соціально-демографічні особливості населення міста, структуру невиробничих і виробничих фондів, а також лісогосподарські і рекреаційні території міста.

Розраховуючи масу викидів забруднюючих речовин в атмосферу, необхідно, крім стаціонарних джерел, враховувати також об’єм шкідливих речовин, що поступає від пересувних джерел.

Еколого-економічна оцінка питомого збитку Уатм (грн/рік), що заподіяний викидом забруднень в атмосферне повітря для певного джерела, визначають за формулою

Уатм = г у f M,

де г – константа, чисельне значення якої дорівнює 2, 4 грн/умовн.т;

у – коефіцієнт відносної безпеки: для курортів і заповідників – 10, приміських зон і зон відпочинку – 8, для населених місць з щільністю населення n, чол./га – (0, 1 чол./га) × n, лісів – 0, 2; для ріллі – 0, 25 і садів – 0, 5;

f – безрозмірний множник, що враховує характер розсіювання домішки в атмосфері. Його значення залежить від швидкості осідання часток, висоти їх викидів від поверхні землі, температури газу. Зокрема, для часток, які осідають зі швидкістю 1–20 см/с, значення f знаходиться в межах 0, 89–4, 0, зі швидкістю менше 1 см/с дорівнює 1–0, 008;

М – маса річного викиду забруднень із джерела, умовн. т/рік.

Значення маси (М) викиду забруднень в атмосферу визначають як

n

М = Σ Ai mi ,

i=1

де n – загальне число забруднювачів;

Ai – безрозмірний показник відносної активності i- ої домішки, умовн.т/т;

mi – маса річного викиду i- гозабруднювача в атмосферу, т.

Значення Ai для оксиду вуглецю прийняте за одиницю; сірчистого ангідриду – 22; сірководню – 54, 8, пилу – 100; фтору – 980.

Для підвищення точності аналізу рівня забруднень атмосфери міст рекомендується користуватися показником умовно-еквівалентного викиду шкідливих речовин, який, крім маси викиду конкретного забруднювача в натуральному вимірюванні, враховує відносну шкідливість і небезпеку цієї речовини. Розрахунок маси (Ме) викидів в умовно-еквівалентному численні проводять за формулою

Ме = (Мi ГДКСО gi ) / ГДКi ,

де Мi – маса викидів i- оїречовини в атмосферу, т;

gi – середньорічне значення концентрації i- ої речовини, мг/м³;

ГДКСО і ГДКi – значення гранично допустимої концентрації оксиду вуглецю та і -ої шкідливої речовини, мг/м³.

Запропонований розрахунок викидів в умовно-еквівалентному численні, дозволяє отримати масу викиду забруднюючих речовин, яка враховує відносну шкідливість i- ої речовини порівняно зі шкідливістю стандартної речовини оксиду вуглецю (ІІІ клас шкідливості) і відносну небезпеку фактичного забруднення атмосфери міста порівняно з ГДК даного забруднювача в конкретних умовах.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1155. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Классификация холодных блюд и закусок. Урок №2 Тема: Холодные блюда и закуски. Значение холодных блюд и закусок. Классификация холодных блюд и закусок. Кулинарная обработка продуктов...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия