Аналіз педагогічних ситуацій

Перед аналізом ситуацій доцільно виконати кілька вправ, що сприя­тиме осмисленню ключових положень теми.

Вправа 1. Об'єктивація поняття «мета педагогічної діяльності». Для початківців мета — категорія абстрактна. Щоб її конкретизувати, малюємо коло (учень) і уявляємо його розвиток (сяюче сонце, яке має промені — якості, необхідні розвиненій людині). Домальовуємо до сон­ця промені інтелекту, волі, відповідальності, доброти. Можна домальову­вати блоками (розумові якості, моральні, трудові тощо). Наочний при­клад дасть можливість відповісти на запитання: скільки об'єктів сто­совно розвитку учнів повинен мати на увазі вчитель? Які в цілому завдання розвитку особистості розв'язує вчитель на уроці? Чи сфор­мується учень як особистість, якщо всі вчителі вважатимуть головним лише його інтелектуальне виховання? Де, в яких формах має здійсню­ватися гармонійний розвиток дитини?

Висновок: педагогічна діяльність спрямована на розв'язання без­лічі педагогічних завдань.

Вправа 2. Об'єктивація поняття «постановка педагогічних зав­дань». З'ясувавши сутність мети педагога та її поля, важливо усвідоми­ти шлях до мети. Як досягають мети? Складність цього шляху можна проілюструвати відмінністю між невмінням шестирічки читати й ос­мисленим аналітичним читанням випускника. Які завдання, як сходин­ки, вибудовують учителі, щоб досягти запланованого на кінець навчан­ня результату (перша сходинка — вивчити букви, а далі складніші: чи­тати склади, слова, речення, досягти під кінець першого класу швидко­сті в читанні не менш як 30 слів на хвилину, навчити переказувати, складати план тощо). Так, кожне завдання, яке ставить учитель, є сходин­кою у досягненні кінцевої мети.

Варто запропонувати студентам накреслити ланцюжок завдань для досягнення мети — навчити культури спілкування, естетики праці, поваги до старших і т. ін.

Висновок: педагогічна майстерність — результат напруженої інтелек­туальної праці, яка потребує великої спостережливості й креативності.

Вправа 3. Усвідомлення сутності педагогічної ситуації. Пропонуємо навести приклади ситуацій, які спостерігали студенти цього дня. Ви-

ходити слід із розуміння того, що ситуація — це об'єктивні обставини в суб'єктивній інтерпретації. Наведені приклади підтверджують те, що кожна ситуація створює умови, які за наявності певної мети приводять до результату. Аналізуємо результат як позитивні зміни в суб'єкті діяль­ності.

Думку групи спрямовуємо до відповіді на такі запитання: Які з цих ситуацій можна вважати педагогічними? Чим відрізняється педагогічна ситуація від звичайної? Які умови є педагогічно значущими? Які зав­дання було поставлено як педагогічні?

Висновок 1. Відмінність у меті й результаті: саме в педагогіч­них ситуаціях створюються умови прогресивних змін особистості (роз­витку суб'єкта). Педагогічні завдання, крім предметного результату, зу­мовлюють розвивальний.

Висновок 2. Ситуація перетворюється на педагогічну, коли ми вбачаємо в ній розвивальний потенціал. Задача стає педагогічною, коли, крім предметного результату, вбачаємо можливості для особистісного зростання дитини.

Звідси випливає головний висновок: уся діяльність дити­ни має стати розвивальною, вчитель мусить дотримуватися гуманістич­ної спрямованості, щоб у кожній маленькій справі вбачати велику мету.

Вправа 4. Аналіз алгоритму розв'язання педагогічної задачі. Озна­йомтеся з фрагментом діяльності видатного педагога Ш. Амонашвілі «Заспокоєння Іліко» (Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети. — М., 1988. — С. 178 — 179). Дайте відповіді на запитання:

1. Чи можемо ми назвати цей фрагмент педагогічною ситуацією?
Доведіть вашу думку.

2. Яку педагогічну задачу розв'язував учитель?

3. Виокремте етапи розв'язання задачі: знайдіть опис аналізу ситу­
ації; вкажіть, яку проблему усвідомив учитель і як він сформулював
педагогічну задачу; як діє вчитель на етапі проектування рішення, які
результати прогнозує? Як уміло він залучає учнів до взаємодії, реалі-
зуючи заплановане рішення.

4. Чи можемо ми твердити, що Ш. Амонашвілі, розв'язуючи задачу
заспокоєння Іліко, водночас організував вплив на інших учнів, вбачаю­
чи в цій маленькій справі крок до великої мети? Якої саме?

5. Які професійні властивості Ш. Амонашвілі (елементи педагогіч­
ної майстерності) дали йому змогу успішно діяти в цій педагогічній
ситуації?

Вправа 5. Аналіз майстерності педагога. Ознайомтесь із ситуацією «Таранець» (МакаренкоА. С. Педагогічна поема. — К., 1977. — С. 20—21). Проаналізуйте її відповідно до запитань:

1. Як педагог аналізує ситуацію, що склалася? Які об'єктивні умови
він враховує?

2. Яку педагогічну задачу розв'язував у цій ситуації Макаренко?

3 Яку ситуацію створює педагог (Пс₂) для досягнення визначеної
мети"?

4 Чи можна назвати діяльність педагога в описаній ситуації мета-
діяльністю?

5 Які риси особистості Макаренка як педагога-майстра виявилися в
наведеній ситуації?

Вправа 6. Характеристика майстерності А Макаренка Студенти характеризують риси Макаренка, що виявилися у вибраних ними си­туаціях

Результат аналізу — з'ясувати, які саме якості слід формувати сту­дентам для досягнення базового, а потім і достатнього рівня педагогіч­ної майстерності

Для розвитку аналітичного мислення пропонуємо студентам запису вати педагогічні ситуації, в яких учителі виявили високий рівень май­стерності

4. Моделювання педагогічної ситуації «Моє педагогічне кредо»

Емоційно насиченим і логічним завершенням роботи над темою ста­ють виступи студентів з короткими висловлюваннями щодо усвідом­лення ними найважливіших цінностей педагогічної професії

Важливо наголосити на завданні цього етапу створити педагогічну ситуацію, яка має на меті обмін думками для професійного розвитку кожного з присутніх Врахувавши сильні сторони й недоліки роботи на першому етапі заняття, студенти мають побудувати свій виступ як постановку певного завдання для себе і своїх одногрупників

Заняття можна завершити зачитуванням висловів видатних педа­гогів про їхнє педагогічне кредо

Можливий також аналіз гуманістичної спрямованості промовців (бачить аудиторію й поважає, розуміє її проблеми й допомагає їх роз в'язати, не нав'язує, а висловлює свою думку), їхньої здатності володіти собою, креативності, чіткості й інтонаційної виразності мовлення