Студопедия — Обговорення головних теоретичних положень. Передових учителів, тобто тих, хто досягає високих результатів, на­зивають майстрами
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Обговорення головних теоретичних положень. Передових учителів, тобто тих, хто досягає високих результатів, на­зивають майстрами






Передових учителів, тобто тих, хто досягає високих результатів, на­зивають майстрами. Про них говорять як про людей, що опанували мистецтвом викладання й виховання, високою культурою праці. Іноді про них говорять як про досвідчених учителів.

Можна твердити, що за своїм змістом і сутністю педагогічна май­стерність і педагогічний досвід подібні. Однак, говорячи про вчителя, що він досвідчений, мають на увазі передусім те, що він тривалий час працює, вміє працювати, а говорячи, що вчитель є майстром, підкреслю­ють, що він досяг особливо високих результатів. Виходить, що не кож­ний досвідчений учитель — майстер, але кожен майстер педагогічної праці — це досвідчений учитель, хоча досвід його може бути невеликим.

Коли вчитель-початківець, здобувши теоретичну підготовку, веде практичну роботу, він набуває досвіду. У цьому разі досвід означає набуття практичних умінь, впровадження теорії у практику, процес формування майстерності вчителя. Отже, набуття досвіду є етапом, щаблем у досягненні майстерності, якщо цей досвід осмислюється і стає особистісним надбанням учителя. Досвідчений учитель, який досягає високих результатів, — це майстер.

Теорія і методика освоєння передового педагогічного досвіду оперує, поряд із загальнопедагогічними, і специфічними поняттями: педагогіч­ний досвід, передовий педагогічний досвід, новаторський педагогічний досвід, опанування передового досвіду. Вони дають можливість зрозуміти природу передового досвіду, процес його вивчення, узагальнення і впро­вадження. Що таке педагогічний досвід? Логічним видається таке визна­чення досвіду у педагогіці: педагогічний досвід ~ це практика діяльності людини і її результат, який виявляє рівень опанування об'єктивними закономірностями (Ю. Бабанський). Це конкретне уяв­лення про педагогічні факти, цілеспрямоване і вміле використання на практиці знання закономірностей процесу навчання і виховання, а та­кож емпіричне знання і практичне опанування залежностей, ще не роз­критих педагогічною наукою. Це формулювання не є вичерпним, але воно містить у впорядкованому вигляді найважливіші ознаки поняття, що визначається. Передовий педагогічний досвід — загальна ознака пе­дагогічної діяльності. Це поняття настільки широке і багатогранне, що навряд чи можна назвати якийсь вид діяльності педагога, якого воно не стосувалося б. Своєрідність передового досвіду в педагогіці може бути передана таким визначенням: передовий педагогічний досвід


є вищою формою вияву постійно відтворюваної частини практики в галузі педагогічної діяльності, яка акумулюється в найефективнішо­му використанні форм, методів, прийомів і засобів навчання та вихо­вання, забезпечуючи досягнення максимально можливих навчально-ви­ховних результатів при раціональній витраті часу й зусиль педа­гогів і школярів (І. Кривонос).

Новаторський педагогічний досвід — педагогічні ідеї, що ви­ходять за межі існуючих нормативів і сприяють створенню нових педагогічних систем і технологій (А. Цирульников).

Новаторський досвід виростає з передового. Є глибокий діалектич­ний взаємозв'язок між цими двома різновидами педагогічного досвіду. Вони не тотожні, мають відмінності. Новаторський досвід — це складо­ва частина передового педагогічного досвіду, що вирізняється новизною (чи відносною новизною) методики, конфліктністю щодо загальновиз­наних уявлень, способом опису, способом поширення і здебільшого на­явністю послідовників, повторенням конкретних знахідок із наближен­ням до результатів, які здобуває новатор.

Стосовно поняття освоєння передового досвіду, то його слід розуміти як сукупність дій учителя, спрямованих на всебічне вивчен­ня змісту досвіду, з'ясування його сутності й вироблення практич­них умінь використання нового на рівні творчої трансформації пере­дових ідей в особистий досвід учителя (О. Ярошенко).

Натрапляючи на цікавий педагогічний досвід, яскраву педагогічну індивідуальність, ми прагнемо зрозуміти їхню сутність, вивчити техно­логію роботи такого вчителя. Щоб цей аналіз мав наукове підґрунтя, потрібно усвідомити науково-методичні положення, які забезпечують якість процесу засвоєння досвіду.

По-перше, слід дотримуватися принципів вивчення передового досвіду. Принцип цілеспрямованості потребує чіткого усвідомлення мети спосте­реження та цілісного аналізу зібраних фактів щодо обраної проблеми. Принцип поглибленого аналізу зосереджує нашу увагу при вивченні досвіду на встановленні взаємозв'язку між діями учня, вчителя і досяг­нутими результатами. Вивчаючи досвід учителя-новатора за літературни­ми джерелами чи спостереженнями, ми повинні не лише констатувати факт успіху (всі діти успішно вчаться, люблять школу), а й придивити­ся до конкретних кроків учителя: В. Шаталов для успішного навчання дітей організовує допомогу їм у формі опорного конспекту, багаторазо­вого повторення нового матеріалу, що полегшує працю учнів, стимулює систематичну роботу, створює ситуацію можливості особистісного роз­витку кожного. З'ясування цих взаємозв'язків дає нам змогу побачити й усвідомити технологію роботи вчителя-майстра. Принцип типовості досвіду передбачає визначення в педагогічному процесі саме тих умов, які можливі при впровадженні цього досвіду (умови організації робо­ти в класі, творчий потенціал учителя) і не заважатимуть при перене­сенні його у нові обставини.


Якою є система вивчення передового досвіду? Готуючись відвідати урок і ознайомлюючись із досвідом роботи школи й учителя, слід дотри­муватися такої послідовності: 1) визначити мету і завдання (для чого вивчається досвід?); 2) окреслити тематику (що спостерігати та ана­лізувати?); 3) виявити об'єкт вивчення (де спостерігати і які об'єкти?);

4) зібрати фактичний матеріал (факти, що характеризують об'єкт);

5) зробити аналіз, узагальнення, висновки (типові риси вивченого досві­
ду, його педагогічна сутність і значення, характеристика та обґрунтування
системи роботи передового вчителя або школи); 6) порівняти виявлений
позитивний досвід з уже відомим у педагогіці та методиці; 7) перевірити
на практиці правильність висновків, ефективність прийомів і методів.

Така система вивчення дає змогу усвідомити умови, за яких можна здобути оптимальні навчально-виховні результати на підставі застосу­вання цього досвіду.

Вивчення передового досвіду — це шлях до відкриття закономірних зв'язків між педагогічними явищами. Аналіз досвіду здійснюється най­успішніше тоді, коли поєднується з теоретичною роботою, без чого усві­домлення фактів є поверховим.

Зразок наукового аналізу передового і новаторського досвіду сту­денти знайдуть у педагогічній літературі (9).

Найнадійнішим методом вивчення передового досвіду є спостере­ження за роботою вчителя на уроці, під час виховних заходів, коли має місце живий педагогічний процес. Спостереження мусить бути не епізо­дичним, а тривалим і планомірним.

Відповідно до запропонованої системи вивчення та осмислення досві­ду радимо провести дослідження у школі.

Ознайомлюючись із проблемами взаємодії вчителя та учнів на уроці за матеріалами літературних джерел, спостережень у школі та перегля­ду фрагментів фільмів, оцінюючи передовий досвід, доцільно користу­ватися виробленими наукою критеріями, за якими визначається пере­довий досвід як гідний стати об'єктом вивчення й запозичення. Кри­терії передового педагогічного досвіду — це сукупність ознак, наявність яких дає змогу визначити конкретний досвід як передовий і рекомен­дувати його для впровадження.

До головних критеріїв належать:

1) новизна, спрямованість досвіду на оновлення навчально-виховно­
го процесу (відхід від авторитарної системи навчання);

2) висока результативність і ефективність (зміна ставлення учнів до
навчання, успішності);

3) оптимальність у досягненні ефективних результатів щодо форму­
вання знань, умінь і навичок учнів (засоби та прийоми, які полегшують,
а не обтяжують роботу);

4) можливість творчого використання досвіду іншими (брак бар'єрів
для запозичення досвіду);

5) практична значущість і реальна перспективність (що дає системі
освіти цей досвід).


3. Публічний захист досвіду роботи вчителя-майстра (за матеріалами педагогічної літератури)

Студенти отримали завдання ознайомитися з досвідом учителя-май-стра і підготувати виступ — захист роботи цього вчителя (завдання виконується в мікрогрупах). Опис передового педагогічного досвіду вчителя-майстра здійснюється за рекомендованою літературою (2, 3, 10, 14, 15, 17) або іншими джерелами. Потрібно дібрати матеріал, що відпо­відав би майбутньому фахові студента.

Готуючи виступ, слід зосередити увагу на таких питаннях:

1) загальні відомості про вчителя, його досягнення;

2) провідна педагогічна ідея досвіду;

3) характеристика окремих методів і прийомів навчально-виховної
роботи вчителя;

4) індивідуальні особливості педагогічної майстерності вчителя;

5) творча новизна педагогічного досвіду в організації взаємодії вчи­
теля та учнів;

6) елементи досвіду, які, на вашу думку, заслуговують впрова­
дження.

Студенти мікрогрупи, які захищатимуть певну педагогічну ідею, спіль­но опрацьовують літературу, обговорюють головні питання аналізу та розробляють режисуру виступу на занятті: план розповіді, місце в ній кожного учасника, демонстрація фрагмента уроку за методикою вчите-ля-новатора (матеріал знаходять у педагогічній літературі), добір ілю­страцій для унаочнення (портрет учителя, макети його дидактичних засобів тощо), прийоми активізації аудиторії під час захисту досвіду. Загалом кожна мікрогрупа має розгорнути свою роботу як діалог з аудиторією.

По закінченні виступу мікрогрупи студенти ставлять запитання доповідачам, а насамкінець — обговорюють роботу, враховуючи повно­ту, глибину розкриття змісту досвіду, а також форму взаємодії.

4. Аналіз зразків узагальненого досвіду,







Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 830. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Понятие массовых мероприятий, их виды Под массовыми мероприятиями следует понимать совокупность действий или явлений социальной жизни с участием большого количества граждан...

Тактика действий нарядов полиции по предупреждению и пресечению правонарушений при проведении массовых мероприятий К особенностям проведения массовых мероприятий и факторам, влияющим на охрану общественного порядка и обеспечение общественной безопасности, можно отнести значительное количество субъектов, принимающих участие в их подготовке и проведении...

Тактические действия нарядов полиции по предупреждению и пресечению групповых нарушений общественного порядка и массовых беспорядков В целях предупреждения разрастания групповых нарушений общественного порядка (далееГНОП) в массовые беспорядки подразделения (наряды) полиции осуществляют следующие мероприятия...

БИОХИМИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА В составе зуба выделяют минерализованные и неминерализованные ткани...

Типология суицида. Феномен суицида (самоубийство или попытка самоубийства) чаще всего связывается с представлением о психологическом кризисе личности...

ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия