Формування перенесень

В сучасних системах настільної верстки (DTP) реалізовані різноманітні алгоритми автоматичної верстки рядків. Наявність таких алгоритмів дозволяє відмовитися від ручного розбиття слів на склади на межах рядків (ручного перенесення) зі вставкою дефіса. Така ручна верстка сильно ускладнює процедуру внесення подальших змін, тобто добавки і видалення слів, оскільки при цьому доводиться переверстувати значну частину рядків вручну, видаляючи «старі» знаки перенесення і вставляючи нові.

Повністю відмовитися від розбиття і перенесення слів неможливо, оскільки при малій ширині колонки це призведе до дуже великих проміжків між словами.

Великі проміжки між словами в тексті з'являються зазвичай тоді, коли застосовується блокове вирівнювання і ширина колонки, в якій верстається текст, невелика. Ефект погіршується при збільшенні кегля або зменшенні ширини колонки. Для того, щоб хоч якось боротися з цим, деякі DTP-системи виконують розрядку літер (трекінг) в довгих словах у тих рядках, в яких проміжки особливо великі. Результати такої верстки з розрядкою можна часто спостерігати в газетних статтях.

Міжлітерні просвіти

Новачки часто нехтують установкою міжлітерних просвітів (або пропусків). Адже це — один з основних способів поліпшення зовнішнього вигляду документа. Поняття міжлітерного просвіту тісно пов'язано з такими поняттями, як кернінг і трекінг (рис.8.1).

Кернінг «тонка підгонка» міжлітерних просвітів виконується при верстці для певних пар літер, що називається кернінгом (англ. kerning).

При виконанні верстки, особливо у великих кеглях, потрібно враховувати вплив на зовнішній вигляд тексту ретельної верстки поєднань літер. Розташування літер у слові без корекції міжлітерного просвіту для деяких пар символів дає мало привабливий результат. Створюється ілюзія нерівномірності інтервалу. Особливо це помітно, наприклад, для пари літер W і А. Потужні DTP-системи мають спеціальні засоби, що дозволяють визначити величини міжлітерного просвіту для всіх пар літер кожного з використаних в них шрифтів.

Трекінг робить найсильніший вплив на забарвлення тексту, оскільки ним визначається відстань між окремими літерами. Чим більша розрядка між літерами, тобто вільний трекінг, тим світліше забарвлення. Якщо трекінг досягає максимума, текст починає рватися і втрачає забарвлення, тому що його однорідність порушується.

При використанні трекінга рекомендується враховувати ряд особливостей сприйняття людиною друкарського тексту. Наприклад, текст, набраний крупним шрифтом, виглядає краще, якщо літери в словах набрані тісніше (ніж при використанні стандартного інтервалу). Це особливо помітно, коли слова набрано цілком прописними літерами. Ступінь необхідної корекції міжлітерного пропуску залежить не тільки від кегля, але і від гарнітури. Деякі гарнітури вимагають більш відчутного трекінга, інші можуть обійтися практично без такого. Особливо корисний трекінг в ситуаціях, коли виникає необхідність щільного набору деяких частин тексту, наприклад, в окремих графах таблиці.

Збільшувати трекінг доводиться порівняно рідко, але в двох випадках це вельми бажано. При жирних шрифтах заголовків літери займають весь простір, так, що здається, і не зітхнути. Тому і вводять невелику розрядку, яку друкарі так і називають — повітря. Другий випадок вдалого використання трекінга — отримання особливого ефекту, все більш популярного у поліграфістів: розрядка літер в слові здійснюється таким чином, що між окремими літерами величина просвіту перевищує ширину символа. Цей прийом підходить для текстів, набраних заголовними літерами, особливо якщо текст невеликий, розташований в одному рядку і є шапкою або підзаголовком.

Інтерліньяж це відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Вона вимірюється в пунктах і складається з кегля шрифту і відстані між рядками. Наприклад кегль 10 пунктів при відстані між рядками в 2 пункта називають кеглем 10 пунктів при інтерліньяжі 12 пунктів. Пишеться 10/12.

Інтерліньяж вважається негативним, коли він менше, ніж розмір шрифту в рядку, наприклад, якщо інтерліньяж складає 20 п. при розмірі шрифту 24 п. Маніпулюючи величиною інтерліньяжу і при зведенні до дуже маленьких значень, можна добитися часткового накладення наступного рядка на попередній.

Рис. 8. 1. Основні параметри шрифту

Негативний інтерліньяж при верстці звичайних текстових документів використовується відносно рідко. Але можливість використовувати негативну величину безумовно корисно при оформленні різних логограм, заголовків, колонтитулів, ілюстрації та ін.

Підгонку тексту часто використовують в журналах, бюлетенях новин, газетах, там, де наперед відома площа, на якій повинні розташуватися всі матеріали.

Зазвичай матеріалу набирається більше, ніж місця під нього, тому наступні поради допоможуть вам дещо «стинути» текст. Проте, роблячи все «із точністю до навпаки», ви можете розтягнути текст. Дані пропозиції розташовані за ступенем переваги: звертайтеся до останніх тільки в тому випадку, коли не працюють перші.

Відредагуйте текст, видаляючи зайві рядки. Особливу увагу звертайте на рядки в кінці абзаців, що мають одне-два слова. Іноді, видаливши декілька символів, ви зможете скоротити цілий рядок.

Ущільніть трекінг, щоб увігнати короткі рядки, завершальні абзаци.

Уменшіть інтерліньяж наполовину або чверть пункту, у багатьох випадках це цілком непомітно, а в кожній колонці вивільняються декілька рядків.

Зменшіть на півпункта розмір шрифту. Це ефективніше, ніж здається на перший погляд, оскільки дозволяє внести на полосу більше рядків і умістити більше тексту на кожному рядку.

Трохи уменшіть ширину символів (наприклад, встановіть масштаб 95%).

Зменшіть ширину середника між колонками або злегка скоротіть ширину полів.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке довжина рядка?

2. Що таке ширина колонки?

3. Що таке вирівнювання?

4. Як відбувається формування перенесень?

5. Що таке інтерліньяж?

6. Як виконати підгонку тексту?

8.2. Технічні особливості набору тексту

Абзацним відступом називають фрагмент тексту, що складається з одного чи декількох речень, зв'язаних між собою за змістом. У письмовому чи друкованому тексті для виділення абзацу варто його набрати з нового рядка і закінчити, як правило, неповним рядком. Причому, зазвичай перший рядок абзацу набирають з відступом. У типографській і видавничій практиці цей відступ не зовсім вірно називають «абзацом».

У текстовому наборі абзацні відступи повинні бути строго однаковими (з точністю до 1 п.) у всьому виданні, незалежно від кегля набору окремих частин тексту.

Рівність абзацних відступів може бути порушено лише в тих випадках, коли за іншими технічними правилами потрібно вирівняти початок текстових рядків, наприклад, у перерахуваннях з числами розмір абзацного відступу зберігається в найбільшого числа, а в числах, що складаються з меншої кількості цифр, відступ збільшується. Це ж правило зберігається при наборі виносок із зірочками. Але цей відступ має бути обмеженим в межах однієї полоси.

Кінцевим рядком називають останній рядок абзацу. У типографській практиці кінцевими називають також рядки, після яких є приклади, формули і т.п., набрані з нового рядка. Найчастіше кінцеві рядки бувають неповними, тобто текст у них не займає повного формату і виключається вліво. Однак окремі кінцеві рядки можуть бути і цілком зайняті текстом.

Текст кінцевого рядка має бути в 1, 5-2 рази більше розміру абзацного відступу, тобто містити не менше ніж 5-7 літер. Якщо так не виходить, необхідно увігнати залишок тексту в попередні рядки чи вигнати з них частину тексту. Це правило не стосується кінцевих рядків у математичних викладках, коли текст може бути зовсім коротким, наприклад «і», «чи» і т.п.

Не рекомендується рядок, що передує кінцевому, закінчувати перенесенням; кінцевий рядок, як правило, повинен починатися повним словом.

Неповний кінцевий рядок має бути менше заданого формату, хоча б на кегель шрифту, у іншому випадку кінцевий рядок варто зробити повним. Якщо текст у виданні набирається без абзацних відступів, то всі кінцеві рядки обов'язково повинні бути неповними.

Не можна набирати в кінцевих рядках тільки скорочення («і т.п.») чи тільки цифри зі скороченими позначеннями.

Набір закінчення текстових рядків

При наборі заборонено залишати наприкінці текстових рядків слова з однієї-трьох літер, якщо вони починають речення (невірно «...У || якомусь...», «...При || допомозі...»), не слід також залишати наприкінці рядка однолітерні сполучення, що знаходяться усередині речення(невірно «...і || після цього...», «...з || нового...»). Не допускається набір у різних рядках ініціалів (невірно «...А. || С. Пушкін...»), ініціалів і прізвищ (невірно «...М. В. || Гоголь...»), хоча перенесення прізвища дозволено (можна «Т. Г. Шев- || ченко...»), скорочень і прізвищ (не можна «...проф. || Стус...»), цифр і стосовних до них скорочень або знаків (не можна «25 || %», «...250 || квт». Не можна розбивати в різні рядки загальноприйняті скорочення «і т.п.», «і ін.», «тобто» і т.п. Наприкінці рядка не може бути залишена цифра з дужкою або із крапкою з перерахувань. Усі розділові знаки і знаки винесення обов'язково залишають наприкінці рядка (за винятком тире, що починає пряму мову).

Набір перенесень слів

Перенесення в наборі виконуються в точній відповідності з діючими правилами граматики, але з урахуванням обмежень, установлених технічними правилами набору. За правилами набору рекомендується по можливості уникати перенесень; заборонено робити перенесення більш ніж у чотирьох рядках підряд (при наборі на дуже малі формати — до 3 кв. — більш ніж у п'ятьох рядках); не рекомендується також закінчувати п'ять рядків підряд різними розділовими знаками (дефісом, крапкою, комою, двокрапкою і т.і.). Якщо все-таки такі порушення мають місце, то наступні три-чотири рядки повинні бути набрані без перенесень. Не можна робити перенесення у всіх видах заголовків, що набираються окремими рядками з виключкою, уліво або вправо, а також перенесення, що викликають двозначні тлумачення слів або утворять неблагозвучні частини слів.

Відбиття розділових знаків.

Не ставиться крапка в заголовці і підзаголовці, відділеному від тексту (якщо підзаголовок набраний у підбір, крапка цілком доречна), наприкінці підрисункового підпису, у заголовці таблиці й усередині її. При відокремленні десяткових часток від цілих чисел краще ставити кому (0, 158), а не крапку (0.158), як прийнято на Заході та й у мовах програмування.

Крапку і кому в тексті ніколи не відбивають від попередніх знаків, знак десяткового дробу не відбивають від попередньої та наступної цифр. Крапку з комою, двокрапку, окличний і знак запитання не відбивають від попередніх літер. Часто плутають дефіс і тире. Дефіс (-) — це коротка риска, яка використовується в складних словах, наприклад: жовто-блакитний, що-небудь, Олімпіада-2006 і т.п.. Дефіс ніколи не відбивається пробілами, окрім випадків, коли він в словах, набраних врозрядку, але не як знак перенесення. Тире — це знак, що використовувався у цім реченні. Довге тире завжди відбивається пробілами з двох сторін. Довге тире не може стояти на початку рядка, якщо це не пряма мова. В принципі, довге тире має відбиватися пробілами фіксованої ширини, щоб при виключці по формату вони не розтягувалися. Коротке тире використовується при вказівці межі діапазону (10–15 градусів, XІX–XX століття) або як знак «мінус». Пробілами не відбивається.

Тире усередині тексту відбивають із двох сторін на 2 п. (вузький, нерозривний пробіл), між цифрами в значенні «до» тире від цифр не відбивають (125-199). На початку прямої мови тире відбивають від наступних слів на вузький пробіл. Лапки від заключених у них слів не відбиваються.

У газетному і журнальному наборі переважно лапки «ялинки» (як тут), а „лапочки” — для рукописних шрифтів і дитячих видань. Традиційні комп'ютерні лапки («обидві верхні») неприпустимі — це все рівно, що набирати російський текст латинськими літерами.

Дужки в текстовому наборі

Дужки в текстовому наборі — круглі прямі, круглі курсивні і квадратні — ніколи не відбивають від закритих у них слів, а від слів за дужками відбивають звичайними міжслівними пробілами. Усі розділові знаки, що зустрічаються в основному тексті, завжди набирають за закриваючою дужкою (іноді з цього правила роблять виключення для знаків запитання, оклику та три крапки). Розділові знаки від дужки, що закривається, не відбивають. У випадку, коли текст у дужках закінчується крапкою як знаком скорочення, то її обов'язково залишають усередині дужки, а якщо це кінець речення, то за дужкою ставлять другу крапку.

Знаки відсотка, градуса, хвилини і секунди

Знаки відсотка (%), градуса (°), хвилини (') і секунди ('') застосовують тільки разом з відповідними до них числами; при вживанні їх без чисел, знаки повинні бути замінені словами. Зазначені знаки ніколи не відбивають від чисел, що їх стосуються, а від іншого тексту відбивають міжслівним пробілом. Якщо знаки належать до декількох чисел, то їх ставлять тільки після останнього з них. Якщо знаки градуса, хвилини і секунди належать до чисел, що містять у собі десятковий дріб, то їх ставлять після останньої дробової цифри. У виразах типу °З, °ДО знаки градуса від символу не відбивають.