Методи прогнозування фінансового стану підприємства

 

 

Залежно від прогнозованих параметрів і цільової спрямованості короткострокового прогнозування фінансового стану, вибирають існуючі методи і математичний апарат. Безліч методів вирішення задач короткострокового прогнозування має одну загальну ідею: виявлення екстраполяційних зв'язків між минулим і майбутнім, між інформацією про сучасний процес і характером його протікання надалі. Характер екстраполяційних зв'язків визначатиме апарат рішення задачі прогнозування. Від точності описання досліджуваних зв'язків залежить точність прогнозування. Оскільки ці зв'язки можуть бути детермінованими, то частина задачі вирішується ефективніше при комбінуванні різних методів (прийомів, способів) і математичного апарата різних напрямків короткострокового прогнозування.

Для короткострокового прогнозування застосовують різні кількісні і якісні методи.

Кількісні методи (прийоми) базуються на інформації, яку можна одержати, знаючи тенденції зміни певних параметрів та маючи статистично достовірні залежності, що характеризують основну діяльність об'єкта управління (аналіз тимчасових рядів, каузальне (причинно-наслідкове) моделювання).

Якісні методи засновані на експертних оцінках фахівців (методи експертних оцінок, думка журі (усереднення думок експертів у релевантних сферах)).

Складні об'єкти прогнозують з використанням різних кількісних і якісних методів.

Класифікація методів короткострокового прогнозування фінансового стану підприємства наведена на рис. 10.1.

 

 

Рис. 10.1. Класифікація методів короткострокового прогнозування фінансового стану підприємства.

 

Цілі, час, умови прогнозу і специфіка його розробки визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. При цьому багато методів можуть використовуватися в розробці різних прогнозів.

Прогнозуванням на підприємстві займаються працівники, які пройшли спеціальну підготовку. Для прогнозування створюються робочі групи, які в своїй роботі використовують різні методи. Кожне підприємство використовує ті методи короткострокового прогнозування фінансового стану, що є найбільш прийнятними для його діяльності, для тієї чи іншої ситуації. Тому, використання моделей та методів прогнозування фінансового стану стає першочерговим завданням у прийнятті рішень відносно введення в дію будь-якого проекту.

До основних загальних методів короткострокового прогнозування фінансового стану можна віднести такі:

- методи експертних оцінок;

- методи екстраполяції трендів;

- методи регресивного аналізу;

- інші методи економіко-математичного моделювання.

Експертні методи короткострокового прогнозування фінансового стану передбачають урахування суб’єктивних думок експертів про майбутній стан підприємства у разі реалізації обраної стратегії.

У фінансовому аналізі розрізняють індивідуальні та колективні експертні оцінки. До складу індивідуальних експертних оцінок належать: метод інтерв’ю, метод написання сценарію, аналітичні доповідні записки.

Метод інтерв’ю передбачає розмову фахівця з експертом, результатом якої має бути прийняття рішення щодо поставленого перед експертом завдання.

Формування аналітичних записок, навпаки, передбачає самостійну роботу експерта над аналізом ситуації та можливими шляхами її розвитку.

Метод написання сценарію – це опис логічно послідовного процесу, виходячи з конкретної ситуації. Сценарії переважно розробляються на основі певних техніко-економічних характеристик і показників основних процесів виробничої і наукової бази для вирішення поставленого завдання. Сценарій за своєю описовістю є акумулятором вхідної інформації, на основі якої повинна будуватися робота з впровадження досліджуваної фінансової стратегії.

Методи колективних експертних оцінок включають: метод комісій, колективної генерації ідей (мозкова атака), синектики, метод Дельфі, матричний метод.

Колективні експертні оцінки є комплексними методами, тому що вони передбачають проведення індивідуальних експертних оцінок, а також статистичну обробку отриманих результатів.

Метод комісії (проведення виробничих нарад, конференцій і семінарів, «круглі столи») дозволяє виробити переважну альтернативу для оцінки фінансового стану підприємства з урахуванням дії комплексу різних факторів.

Недолік – експерти керуються логікою компромісу. У зв’язку з цим остаточно формулювання оцінки і варіанти рішення не обов’язково найкращі з числа висловлених на нараді.

Метод «мозкової атаки» (штурму) розвиває метод комісії у системі короткострокового прогнозування фінансового стану. Його відмінність полягає в створенні на нараді експертів неформальної, непримушеної атмосфери, яка стимулює творчість. Сутність методу полягає в тому, що окремо вирішують такі завдання: генерація нових ідей; аналіз і оцінка запропонованих ідей. Відповідно створюють дві групи людей: генераторів ідей та аналітиків. Найпродуктивнішими вважають групи чисельністю 10-15 осіб, хоча є приклади застосування і груп 150-200 осіб. Основні правила:

- обмежене коло експертів різних галузей знань, як правило, не зв’язаних відношенням посадової підпорядкованості;

- нетривале засідання, вільне висловлювання ідей – критика заборонена;

- оцінка ідей після наради групою вузьких спеціалістів.

Недоліком «мозкової атаки» є значний рівень інформаційного шуму, який створюється тривіальними ідеями.

На принципах «мозкової атаки» ґрунтується метод синектики. Основна його відмінність від традиційної «мозкової атаки» полягає в тому, що експертами є постійна за складом група, яка під час роботи набуває потрібного досвіду. Крім цього, використання методу синектики дає змогу висловлювати критичні зауваження під час «атаки».

Одним з найефективніших методів експертних оцінок є метод Дельфі. Цей метод дає змогу експертам відмовитися від незручних форм роботи: дискусій, нарад, інших видів обговорювань. Тому цей метод характеризується трьома основними властивостями: анонімністю; регулюємим зворотним зв’язком; груповою відповіддю.

Анонімність забезпечується спеціальною формою опитного листа чи особливими прийомами опитування, наприклад, контакт з комп’ютером.

Регулюємий зворотний зв’язок досягається завдяки тому, що учасники експертизи після кожного туру пропонують ознайомитися з колективною думкою.

Групова оцінка – опитування проводяться в 3-4 тури, в кожному з яких статистичними методами визначається групова оцінка.

Метод екстраполяції трендів базується на статистичних спостереженнях за динамікою повного фінансового показника, визначенні тенденції його розвитку і продовженні її у майбутньому періоді, тобто за допомогою цього методу закономірності минулого розвитку об’єкта переносяться в майбутнє.

Регресійний аналіз – це математичний метод прогнозування. Метою регресійного аналізу є встановлення конкретної аналітичної залежності одного або декількох результативних показників від одного або декількох факторних. Таку залежність подають за допомогою математичної моделі, що задається повним рівнянням регресії. Один раз визначені взаємозв’язки вважаються усталеними, а майбутні значення залежної змінної прогнозуються шляхом підстановки у рівняння певних значень незалежних змінних. Регресійний аналіз є відносно дорогим, але комплексним і надійним прийомом.

До методів моделювання належать прийоми структурного, сітьового і матричного моделювання та інші методи.