Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Системи панельно-променевого опалення





 

У системах панельного опалення будівель зустрічаються панелі двох видів:

а) сполучені, що є одним цілим з огороджуючими конструкціями будівлі, (канали для теплоносія влаштовують у внутрішніх та зовнішніх панельних стінах, у несучих плитах перекриттів і сходових площадок при їхньому виготовленні);

б) приставні, виготовлені окремо і змонтовані поряд або в спеціальних нішах будівельних конструкцій.

Сполучені панелі найповніше відповідають завданням комплексної механізації будівництва споруд – система опалення монтується у процесі монтажу будівлі. При використанні приставних панелей ступінь індустріалізації монтажу залежить від конструкції панелі, тому що монтаж стельових і підлогових панелей потребує більших затрат ручної праці, ніж монтаж стінових панелей.

Розглянемо конструкції опалювальних панелей у залежності від їхнього розташування в приміщенні.

Стельові панелі

У цій системі нагрівальною поверхнею служить стеля. Як було зазначено вище, тепловіддача випромінюванням складає близько 75% загальної тепловіддачі поверхні стелі.

а) – сполучена: 1 – лінолеум; 2 – цементно-піщана стяжка; 3 – теплова ізоляція; 4 – опалювальна панель; 5 – залізобетонна несуча плита; 6 – сталева труба для теплоносія; 7 – штукатурка; б) – приставна стельова панель: 1 – лінолеум; 2 – цементна стяжка; 3 – теплова ізоляція; 4 – бетонна опалювальна панель; 5 – багатопустотна залізобетонна плита

Рисунок 12.1 – Стельові бетонні опалювальні панелі

 

Конструкції обігріваючих стель поділяють на масивні та легкі. У масивних конструкціях змійовики зі сталевих труб закладаються в бетонну товщу перекриття, підвісні бетонні панелі – в шар штукатурки перекриття. В легких конструкціях сталеві труби або легкі панелі розташовують у підвісній стелі, а іноді змійовики зі сталевих труб прокладають у пустотах перекриття.

На рис. 12.1 показані масивні конструкції обігріваючої стелі. Дані конструкції не потребують ретельної теплової ізоляції, тому що верхні їх частини є підлогою розташованого вище поверху.

Система опалення з обігріваючою підлогою

Змійовики зі сталевих труб для обігрівання підлог забивають у бетон або прокладають у пустотах підлоги.

На рис. 12.2, а показана найпростіша конструкція теплої підлоги із закладенням обігріваючих труб у бетон, а на рисунку 12.2, б – конструкція теплої підлоги, розташованої безпосередньо на грунті – труби розташовані у пустотах підлоги.

Легка конструкція теплої підлоги приведена на рисунку 12.2, в; обігріваючі труби, які розташовані в пустотах підлоги, з’єднані з алюмінієвими пластинами, що розсіюють тепло. Ширина пластин різна; більш широкі розташовують уздовж зовнішніх стін, для того, щоб температура підлоги в цих місцях була вище, ніж у середині приміщення. Настил підлоги повинен бути теплопровідним, тому його виконують з бетону, мармуру тощо.

Тепла підлога повинна мати рівномірну температуру. З цією метою над трубами, розташованими на відстані 0,5 м одна від іншої, прокладають смуги теплоізоляційного матеріалу (рис. 12.2, г).

У деяких випадках для обладнання теплої підлоги опалювальні труби засипають шаром піску, по якому вкладають бетонні плити. Середню температуру поверхні пола приймають 25÷28°С.

 

а) – труби, забиті в бетон: 1 – лінолеум; 2 – цементна стяжка; 3 – труба; 4 – бетон; 5 – теплова ізоляція; 6 – гідроізоляція; б) – труби прокладені у пустотах підлоги: 1 – настил підлоги; 2 – плита; 3 – труба; 4 – ізоляція; 5 – бетон; 6 – шлак; в) – труби з пластинами-розсіювачами тепла: 1 – настил підлоги; 2 – підготовка під підлогу; 3 – труба; 4 – ізоляція; 5 – розсіювач тепла; г) – труби з розташованими над ними смугами теплоізоляційного матеріалу: 1 – теплова ізоляція; 2 – труба

Рисунок 12.2 – Конструкція опалювальних підлог

Системи з опалювальними панелями в стінах і перегородках

У системах панельно-променевого опалення широко застосовуються вертикальні бетонні панелі, які встановлюють у зовнішніх стінах або перегородках. Цей вид панелей найвигідніший для заводського виготовлення і зручний у використанні під час швидкісного зведення будівель. Крім того, на виготовлення стінових панелей витрачається менше металу, ніж на виготовлення стельових та підлогових панелей. Це пояснюється тим, що на їх поверхнях можна приймати більш високі температури (для підвіконного типу – 95°С і для стінних на рівні вище 1,0 м від підлоги – 45°С), завдяки чому необхідна поверхня нагрівальних елементів у стінових панелях значно менше, ніж у стельових або підлогових.

Системи водяного опалення зі стіновими опалювальними панелями застосовують, як правило, із насосною циркуляцією. При насосній циркуляції рекомендується передбачати подачу гарячої води в змійовики або регістри за схемою "знизу-вгору". Це створює сприятливі умови для прогріву нижньої зони панелі й видалення повітря.

У перегородкових панелях в якості внутрішніх стін чи їх частин опалювальні труби також розташовують по-різному (рис. 12.3). Труби в перегородковій панелі можуть бути з’єднані за однотрубною із замикаючою ділянкою (рис. 12.3, а), двотрубною (рис. 12.3, б) і біфілярною (рис. 12.3, в) схемами. Зустрічаються також перегородкові панелі з горизонтальним стельовим ("ригельні" панелі) чи периметральним ("контурні" панелі) розташуванням труб.

У перегородкові панелі, що мають товщину 80÷120 мм, вбудовують стояки, завдяки чому в приміщеннях здійснюється прихована прокладка труб. Панелі з двосторонньою тепловіддачею встановлюють без теплової ізоляції, тепло цілком (без додаткових утрат назовні) передається в опалювальні приміщення.

Рисунок 12.3 – Перегородкові приставні або вбудовані бетонні опалювальні панелі з обігрівальними елементами, з’єднаними за схемами:

а) – однотрубною із замикаючою ділянкою; б) – двотрубною; в) – біфілярною

 

Недоліками перегородкової панелі є однакова теплопередача в суміжні приміщення, звичайно з різними тепловтратами, і неможливість регулювати теплонадходження в кожне приміщення . Крім того, при використанні таких панелей, як правило, утворюються щілини в місцях примикання панелі до перегородки й обмежена можливість розташування предметів у приміщенні.

Перегородкові панелі використовують порівняно рідко; їх не застосовують у будівлях шкіл, дитячих садків і ясел. У житлових, цивільних і допоміжних будівлях припускається застосування тільки контурних панелей.

 

 






Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 423. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия