Студопедия — Предмет і завдання курсу
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Предмет і завдання курсу






Культуру поділяють на матеріальну і духовну, проте межі між ними часто умовні, штучні, рухливі.

Матеріальна культура це сукупність засобів виробництва і матеріальних благ що сі ворюються людською працею на кожному етапі суспільного розвитку їх розподіл та споживання чи використання — це рівень розв'язання екологічних проблем і виживання людства на землі.

Духовна культура (духовність) пов'язана зі словом "дух" — філософським поняттям, що означає нематеріальне начало, на відміну від матеріального начала світоіснування і його уявлення Питання про співвідношення духу і матерії — що з них первинне, а що вторинне, похідне — основне питання філософи, яке визначає рівень інтелектуального, морально-етичного, естетичного та емоційного розвитку суспільства.

Отже, розглядаючи поняття культури, слід мати на увазі, що існують особливості матеріальних і духовних форм суспільного виробництва.

Матеріальна культура покликана задовольняти наші фізіологічні потреби, дати людям насамперед їжу одяг житло, полегшити їх зв'язок і спілкування, годі як духовна культура через органи чуттів впливає на наші почуття, думки, свідомість, волю, інтуїцію, настрій, психіку тощо.

Водночас між ними існує тісний діалектичний зв'язок і взаємообумов-леність буття визначає свідомість, а висока свідомість спонукає людину зробити кращим буття, викликає прагнення до ідеалу в усьому в організації харчування, відпочинку, ν будівництві житла, виготовленні одягу, людських взаєминах. У людини все має бути гарним. Це аксіома.

Разом із тим у системі суспільного виробництва духовна культура має відносну самостійність Вона часом піднімається вище свого економічного і політичного становища за змістом, покликанням Візьмемо за приклад розвиток духовної культури України в умовах кріпосницької Росії.

Слід мати на увазі й те, що суперечливий "непрямий" характер зв'язку суспільного матеріального виробництва та духовної культури породжує ілюзії їх незалежності, самостійності.

До культури ми звертаємося, тому що вона сприяє формуванню активної особистості Сучасна епоха порушує перед громадянами нашої держави в цілому і перед молоддю зокрема актуальні завдання щодо здійснення перебудови нашого суспільства в рамках незалежної демократичної України Нове політичне й моральне мислення має увібрати в себе прогресивну думку і досвід усіх передових людей і народів, забезпечити їх духовне збагачення і тут набуває чинності закон наявності загальнолюдського, національного і конкретно-історичного у філософи культури, їх співвідношення Не можна бути патріотом свого народу, не люблячи інших народів, і не можна бути істинним інтернаціоналістом, якщо цураєшся, соромишся, а тим паче зневажаєш, зраджуєш чи гнобиш свій чи інший народ.

Світова культура це одвічна сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується на певні рівні якісного і кількісного характеру, акумулює і розвиває найкращі риси національних культур Власне, це синтез кращих досягнень національних культур різних народів, що стали загальнолюдським надбанням.

Сьогодні дедалі ширше й активніше розвиваються процеси взаємодії різних народів у господарському, політичному і духовному житті, в обміні найрізноманітнішою інформацією, ознайомленні, вивченні основ історичного розвитку культури народів планети і все це покликано сприяти ще плідшшому розгортанню зазначених процесів, глибшому розумінню ролі та значення інтеграції і тенденцій, що почали виявлятися у суспільному житті народу суверенної України.

До світової культури маємо підходити як до невичерпного джерела, духовної скарбниці розвитку людства, загального надбання народів усіх континентів, рас, націй.

Класифікуючи історичні періоди розвитку світової культури, необхідно усвідомлювати, що все в природі має свій початок, розквіт і вгасання Так, між культурою первісного і сучасного суспільства немає провалля Елементи частини попередніх епох впліталися в наступні, всмоктувалися ними Сучасна культура не може обійтися без надбання попередніх епох.

Крім загальної, є ще культура певного регіону, наприклад європейсько-північно-американська, далекосхідна, індійська, арабо-мусульманська, тропічно-африканська та латиноамериканська Вони, у свою чергу, мають свої внутрішньорегіональні, культурно-конфесійні особливості архітектоніку, що характеризується за місцем проживання основної маси й носіїв, географічним положенням, традиціями, патріотизмом тощо.

Виділяються, хоча й не чітко окреслюються своїми рубежами, культурні епохи Стародавнього світу, Середньовіччя, Відродження Нового часу і сучасності, хронологічні рамки яких розпливчасті, а зміст скоріше конгломеративний через різні обставини і причини.

Національна культура тісно пов'язана з поняттями "нація", "етнос" і становить сукупність економічних політичних, побутових, мовних, об рядових, моральних та інших чинників Українська культура бере свій початок з давніх часів охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за й межами (діаспорою) протягом усієї його історії Національна культура — це синтез цінностей, створених різними соціальними групами людей, й своєрідність та оригінальність виявляється в духовній сфері, перш за все в мові, літературі, музиці, живописі, філософи, традиціях, релігії.

Вивчаючи курс "Українська та зарубіжна культура", не слід забувати, що український народ вписав одну з найяскравіших сторінок в історію світової культури. Росіянами українського походження називають Μ Гоголя, Μ Щепкіна, А. Макаренка, С. Корольова, американцем українського походження — І. Сікорського.

Відповідаючи на анкету редакції журналу "Украинская жизнь", адресовану представникам великоруської культури, А. Луначарський у 1912 р. писав "Звертаючись, зокрема, до українського руху, який після 1905 р. нарешті починає набувати масового характеру і зростає тепер незважаючи на будь-які перепони, я повинен одразу сказати, що жодне національне пробудження не викликало в мене суб'єктивно стільки гарячих симпатій. Для чого є, як я гадаю, і суспільні, і особисті причини. Від самостійного культурного розвитку українського народу можна чекати найв пінніших результатів, бо немає ніякого сумніву в тому, що це одна з найобдарованіших гілок слов'янського дерева" і далі. "Особисто я,— хоч і належу до російської сім'ї і виховувався на російській мові, єдиній, вживаній моєю сім'єю, — народився і провів дитинство та ранню юність у Полтавській та Київській губерніях, і до деякої міри зблизився з українською душею. Ще гімназистом я перечитав усю найвагомішу українську літературу з трепетним захопленням прислухався до незрівнянної музики Великого Кобза-

ря, жив, можна сказати, в атмосфері чудової малоруської пісні і був старанним відвідувачем українського театру з його геніальними коміками і його царственим талантом — Заньковецькою. Природно, що усе це розвинуло в мені гарячу любов до вашого народу, як і дало безмежну кількість дрібних спостережень, винесених завдяки спілкуванню з українськими народними масами. Мені здається що і природа, й історична доля створили для українського народу важливі передумови для культури високої та оригінальної".

Світочі культури високо цінували украінську народну творчість, літературу та мистецтво, у сю культуру взагалі за їх неперевершений демократичний гуманізм, художню виразність, народність За їхнім визнанням, українська музика та поезія є найбільш розкішною, найбільш запашною з усіх гілок навіть світової народної творчості Мінорна за змістом, сумна навіть у своєму веселому пориві українська пісня ставиться всіма знавця ми на перше місце у музиці всіх народів

Українські думи, що через століття передавалися українськими кобзарями, світять своїми фарбами, почуттями, лицарством у любові й ворожнечі, розмахом козацької відваги та філософською вдумливістю і зрозуміло, що ця величезна і рідкісна духовна обдарованість народу України не могла не дати своїх творців професіоналів, таких як Маруся Чурай, Г Сковорода, і Котляревський, Т Шевченко Останній став предтечею і поборником великої визвольної боротьби за справжню свободу, рівність і братерство народів у "сім''! вольній, новій"

Тож не дивно, що ще батечко того, хто розіп'яв Україну, клятвовідступник Олексій "Тихий", попри договірні статті Переяславської ради, наказував своїм опричникам-держимордам, які засіли підступно в містах України, на території священної Печерської лаври зі своїми казематами, равелінами і гарма гами, виловлювати всіх кобзарів, садити в тюрми, а їхні кобзи, бандури, сопілки "нещадно жечь окаянных" і це був не пустий звук, і руйнація не одного покоління

Царський уряд не міг терпіти того, що в Україні ще в середині XVII ст майже все населення уміло читати й писати, що хлопчики й дівчатка вчилися разом, вивчали математику, природничі науки, натурфілософію, риторику, піїтику і як не шаленіли царські посіпаки, але не можна було спинити потягу народу до знань, до культури, великої та всеосяжної Переписи 1740 і 1748 рр свідчили, що в семи полках Полтавської та Чернігівської губерній на 1094 села припадало 866 шкіл, в яких викладали українською мовою, на 746 чоловік припадала одна школа Однак у 1804 р. було видано указ про заборону навчати українською мовою Відтоді писемних ставало дедалі менше і врешті-решт звелося до 10— 13 % на 100 чоловік у 1897 ρ, переважно російськомовних дворян. Проте економічно експлуатувати царський уряд вмів добре. Так, з України за 9 років у XIX ст було зібрано доходу, не рахуючи нещадного і безплатного вивезення продуктів, 3 млн 500 тис руб, а повернуто на різні витрати (в основному на утримання

чиновництва і забезпечення правопорядку) лише 1 млн 700 тис. руб. Ось така була велика місіонерська місія "старшого брата" за духом, релігією, мовою, так відчувалися його обійми царський, деспотичний уряд робив усе, щоб нівелювати український народ, перетворити його землі та колоніальну базу сировини а його самої о в резервну армію для освоєння загарбаних східних пустель та напівпустель Та не скувати душі живої і слова живого.

Вивчення та засвоєння теорії й історії української і зарубіжної культури покликані допомогти формуванню патріотичних почуттів та інтернаціональних традицій студентської молоді в нових демократичних у мовах, на новому рівні в незалежній Україні.







Дата добавления: 2015-10-18; просмотров: 445. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия