Методы исследования при заболеваниях почекЛітература: 1. Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1-3. – М.: Искусство, 1992. 2. Культура Древнего Рима. В 2 - х томах. Т. 1 Гаспаров М. Л., Позднякова Н.А., Павловская А.И., Смирин В. М., Штаерман Е. М. – М.: Наука, 1985. 3. Кун Н.Т. Мифы Древней Греции. – М.: АСТ, 2006. 4. Религиозные традиции мира. – Т.1. – М.: Крон-Пресс, 1996. 5. Ривкин Б.И. Античное искусство. – М.: Искусство, 1972. 6. Штаерман Е.М. Социальные основы религии Древнего Рима. – М.: Наука, 1987. Хронологія подій: ІІІ тис. до н. е. – 2 ст. до н. е. – період Стародавньої Греції (тривав до римського завоювання). 753 р. до н. е. – за легендою заснування Риму Ромулом і Ремом. 476 – германський вождь Одоакр примусив останнього імператора Західної Римської імперії, Ромула Августула зріктися престолу. Терміни: Антична культура – це культура держав, що сформувалися з 3 тис. до н. е. по 5 ст. н. е. на теренах Середземноморського регіону періоду архаїчної Греції, класичної Греції, доби еллінізму та доби Римської республіки. Архітектурні ордера – в перекладі з грецької – «порядок». Вони розрізнялися типами колон і перекриттів, пропорціями, декоративним оздобленням. Доричний та іонічний стилі виникли у полісний період. Найчепурніший – коринфський ордер – з’являється у добу еллінізму. Рекомендації для підготовки відповідей: Відповіді на питання пов’язані з розвитком культури античної Греції передбачають вивчення етапів розвитку та характерних рис культури Стародавньої Греції (міфологія – як осонова світосприйняття давніх греків, особливості культурного життя античної Греції – освіта, наука, література, мистецтво). Знати внесок у культури таких діячів: Фалес, Анаксимандр, Демокрит, Геракліт, Сократ, Платон, Аристотель, Епікур – філософи; Геродот – батько історичної науки; Гіппократ – медична наука, Гомер – автор «Іліади» і «Одіссеї»; Есхіл, Софокл та Евріпід – драматурги-трагіки; Фідій – архітектор; Мирон, Поліклет із Аргоса – скульптори. У відповіді на питання культури Стародавнього Риму, зверніть увагу на характеристику історичних етапів та типових рис римської цивілізації і культури – мистецтва, наукових знань). Знати внесок у культури таких діячів: Сенека, Тіт Лукрецій Кар – філософи, Страбон – автор «Географії», Птолемей – астрономічні знання, Гален – медична наука, Тіт Лівій, Юлій Цезарь, Тацит, Плутарх автори робіт з історії, Катулла, Вергілій, Горацій і Овідій – поети. Дослідіть судову систему Риму. Останнє питання передбачає дослідження спільних рис античної культури та фактори її розвитку. При відповіді врахуйте, що Стародавню Грецію більшість істориків розглядають як основоположну культуру західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор. Грецька культура мала могутній вплив на Римську імперію, яка в свою чергу донесла свою культуру майже до кожного європейського народу. За античності зароджуються явища, які на подальших етапах стануть визначальними в культурі, особливо – християнська релігія. Питання для самоконтролю: 1. У чому полягає відмінність духовного світу Стародавньої Греції та Риму від Стародавнього Сходу? 2. Що безпосередньо започаткували греки в уявленнях про світ та людину? 3. Чому антична культура є початком для історичного відліку сучасної європейської цивілізації?
ТЕМА 3. СЕРЕДНЬОВІЧНА МУСУЛЬМАНСЬКА КУЛЬТУРА БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ – 2 год. 1. Пророк Мухаммед і його вчення. 2. Культура Арабського халіфату VII – X ст. 3. Культура Ірану X – XV ст. Теми рефератів: 1. Взаємозв’язки арабської та української культур. 2. Відомості про стародавню арабську музичну культуру. 4. Творчість Омар Хайяма. Література: 1. Абу-ль-Аля аль-Маарри. Стихотворения. / Пер. А. Тарковского – М.::Худлит, 1979. 2. Аширов Н. Ислам и нация. – М.: Наука, 1975.
3. Бартольд В.В. Ислам и культура мусульманства. – М.: Восточная литература, 1992. 4. Джадалла И.А. Течения в исламе: причины возникновения и роль в общественно-политической жизни. – М., 1992. 5. Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. – М.: Политиздат, 1990. 6. Искусство ближнего и среднего востока / Всеобщая история искусств. – М., 1966 / http://artyx.ru/ 7. Классический ислам: традиции науки и философии. – М.: Знание, 1988. 8. Литература Древнего Востока. Иран, Индия, Китай (тексты). – М., 1984. / http://www.eastlib.narod.ru/iran.htm 9. Омар Хайям / http://www.eastlib.narod.ru/i/islam_4.htm 10. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. – К.: АртЕк, 1999. 11. Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу. – К.: Либідь, 1997 / http://www.eastlib.narod.ru/iran.htm 12. Шидфар Б. Я. Абу-ль-Аля аль-Маарри. – М.: Наука, 1985. 13. FARHANG – сайт, посвященный Ирану и иранской культуре / http://farhang.al-shia.ru/karta.html Хронологія подій: VІІ ст. – в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини VІІІ ст. виросла у велику феодальну імперію – арабський халіфат. Географія: країни Арабського Сходу, Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова. ХІ-Х ст. – «епоха мусульманського Відродження» (провідні центри культури – Бухара і Хорезм). Терміни: Ара́бська культура – культура, створена власне арабами протягом їх історичного розвитку. Рекомендації для підготовки відповідей: Розглядаючи перше питання, необхідно вказати передумови феномену Мухаммеда. Вивчити біографію та вчення пророка (зустрічаються також варіанти транслітерації Мухаммад, Мохаммед, Мугаммед, Могаммад, Мугаммад, Магомет та інші). Знати історію виникнення ісламу, догматику та обрядовість ісламу. Друге питання передбачає вивчення часу появи культури Арабського халіфату. Звернути увагу на те, що колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Вкажіть на відмінності художньої арабської літератури (назвіть представників). Проаналізуйте творчість Абу-ль-Ала аль-Мааррі – арабського поета, філософа і філолога. Наведіть приклади образотворчого мистецтва та архітектури. Вивчаючи арабську науку на початку своєї історії, пам’ятайте, що вона розвивалась під впливом старогрецької науки і під впливом та у взаємодії з сучасною їй високорозвиненою наукою народів Середньої Азії, Закавказзя, Індії, Персії, Єгипту, Сирії. Зверніть увагу, що у 972 р. в Каїрі засновано університет аль-Аз-гар. Знати внесок у культури таких діячів: аль-Батані, Абу-ль-Вефа – математики; Ібн-аль-Байтар, Мухаммед ар-Разі, ібн Сіна Абу Алі (Авіценна), Джабір Ібн-Хайян – медичні знання; Вакіді, Белазурі, ат-Табарі, аль-Масуді, Ібн-Кутейба – історична і географічна науки. Необхідно розповісти про арабську філософію – як одну з форм суспільної свідомості феодальної епохи. У центрі уваги третього питання повинен стати аналіз культура Ірану як суміші доісламістської та ісламістської культур. Зробіть аналіз віровизнання населення Ірану. Водночас слід проаналізувати архітектуру та образотворче мистецтво. Конкретні приклади допоможуть з’ясувати особливості прикладного мистецтва середньовічного Ірану. Окремо розглянути музичну культуру. Аналізуючи наукові знання, детальніше необхідно зупинитися на юриспруденції, філософії і медицині. Зробіть висновок про самобутність культури регіону, що вивчається та взаємозв’язкі з європейською культурою. Питання для самоконтролю: 1. Дайте характеристику догматиці та обрядовості ісламу. 2. В чому відмінності раннього ісламу? 3. Чому середньовіччя за своїм значенням є основоположним періодом для сучасної культури країн Близького і Середнього Сходу.
ТЕМА 4. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ Й БАРОКО – 4 год. 1. Передумови епохи Відродження. Гуманізм як ідеологія Відродження. 2. Типологія і періодизація культури Відродження. 3. Характерні риси італійського Відродження. 4. Прикметні риси північного Відродження. 5. Реформація (М. Лютер, Ж. Кальвін, Т. Мюнцер). Теми рефератів: 1. Характер культури Ренесансу. 2. Побутові типи Відродження. 3. Філософія, наука й релігія часів Відродження. 4. Культура бароко – епоха розкоші й сум’яття. Література: 1. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // М.Вебер. Избр. пр. – М.: Просвещение, 1990. 2. Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М.: Прогресс, 1986. 3. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение. – М.: Высш. шк., 1987. 4. История искусства зарубежных стран: Средние века и Возрождение. / Под ред. Ц.Нессельштраус – М.: Изобразительное искусство, 1982. 5. Культура Возрождения и Реформации. Отв. ред. В.И. Рутенбург. – Л.: Наука, 1981. Хронологія подій: XIV – початок XVII ст. – межі Відродження. 1452-1519 – роки життя однієї з найвизначніших постатей італійського Відродження (видатного італійського вченого, дослідника, винахідника, художника, архітектора, анатоміста і інженера) Леона́рдо із Ві́нчі (іт. Leonardo da Vinci). 1483-1520 – роки життя італійського живописця, графіка і архітектора, що втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження Рафае́ля Са́нті (іт. Raffaello Santi). 1475-1564 – роки життя італійського скульптора, художника, архітектора, поета і інженера Мікеланджело Буонарроті, (іт. Michelangelo Buonarroti). 1471-1528 – роки життя німецького живописеця, гравера, математика, теоретик мистецтва Альбрехта Дюрера. 1564-1616 – роки житя англійського драматурга Єлизаветинської епохи Ві́льяма Шекспі́ра (англ. William Shakespeare). Терміни: Відродження або Ренеса́нс (фр. renaissance – «Відродження») – культурно-філософський рух кінця Середньовіччя – початку Нового часу, який заснований на ідеалах гуманізму та античності. Гуманізм – (лат. humanism – людяний, людський) у філософській літературі вживається у двох значеннях. В широкому – це система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, у більш вузькому – це прогресивна течія західноєвропейської культури епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності і розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей. Реформація (лат. reformatio – поліпшення, перетворення) – широкий суспільний рух у Західній та Центральній Європі XVI ст., що поєднував у собі суспільно-політичні і релігійні течії. Рекомендації для підготовки відповідей: Перше питання вимагає вивчення історичних умов появи нової епохи, економічної складової у причинах появи ренесансних ідей. Звернути увагу на специфічні риси культури Відродження: ідея самоцінності та самодостатності людської особистості, гуманізм, універсалізація, відродження античного принципу гедонізму. Друге питання передбачає розуміння періодів культури Відродження, виділення типових рис для кожного з етапів. Третє питання потребує відповіді на таке запитання: характерні риси італійського Відродження. Вивчити розвиток науки. Окремо розглянути діяльність титанів Відродження: Леонардо да Вінчі (засновник нового етапу розвитку мистецтва. Внесок у науку. Досягнення у сфері мистецтва (живопис, скульптура, музика). «Книга про мистецтво». «Таємна вечеря». Портрет Мони Лізи); Рафаель Санті (мистецтво Рафаеля – об’єднання світу християнського і світу класичного («еллінізоване християнство»). Образ Мадонни: «Мадонна Конестабіле», «Мадонна Альте», «Мадонна у кріслі», «Мадонна на луці», «Мадонна зі щигликом», «Сікстинська мадонна». Фрески Станци делла Сеньятура); Мікеланджело Буонарроті (місце ідей неоплатоників в творчості Мікеланджело. Монументальніший твір – мармурова П’єта (ідея страждаючої Богоматері). Мармурова статуя «Давид». Розпис Сикстинської капели (фреска «Страшний суд»).
Зміст четвертого питання передбачає виділення прикметних рис північного Відродження: географія регіону, період поширення ідеалів епохи, основні персоналії та їх роботи, специфіка північного Відродження. Пояснити зв’язок пізнього Відродження і кризи гуманізму (Шекспір, Сервантес). У відповіді на п’яте питання зверніть увагу на характеристику Реформації як ідеологічної і культурної революції (М. Лютер, Ж. Кальвін, Т. Мюнцер). Виділити соціально-культурні аспекти Реформації. Довести або спростувати тезу про закономірність Контрреформації. Зробити висновок про значення культури епохи Відродження та Реформації в світовому культурному процесі. Питання для самоконтролю: 1. У чому виявляється зв’язок між античністю та культурою Відродження? 2. У чому полягають відмінності середньовічного та ренесансного світосприйняття? 3. Що ви можете сказати про таке явище, як титанізм? 4. Що означають терміни: секуляризація, гуманізм, титанізм, ренесанс, антропоцентризм, універсальність?
ТЕМА 5. КУЛЬТУРА І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ – 2 год. 1. Множинність культур, традицій, напрямків, шкіл, стилів и течій в культурі ХХ ст. 2. Техніка і її місце в сучасному суспільстві. 3. Політична, економічна, екологічна культура як підсистема в глобальній системі культури сучасного суспільства. 4. Релігійна свобода і права людини. Література: 1. Бессонов М.Н. Православие в наши дни. – М.: Политическая литература, 1990. 2. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М.: Интрада, 1996. 3. Лоренц К. «Восемь смертных грехов цивилизованного человечества» // Вопросы философии. – 1992. – № 3. 4. Постмодернизм и культура: Сб. ст. – М., 1991. 5. Релігійна свобода і права людини: Богословські аспекти: У 2-х т. Т.1. – Львів: Свічадо, 2000. 6. Релігійна свобода і права людини: Правничі аспекти: У 2-х т. Т.2. – Львів: Свічадо, 2000. 7. Трофимова З.П. Гуманизм, религия, свободомыслие. – М.: Изд- во МГУ, 1992. Терміни: Модернізм (фр. moderne – сучасний, новітній) – узагальнююча назва художніх напрямів XX ст. Модернізму властивий розрив з ідейними і художніми принципами класичного мистецтва, пошук нових художніх форм і виражальних засобів. Рекомендації для підготовки відповідей: Аналіз першого питання вимагає характеристиці множинності культур, традицій, напрямків, шкіл, стилів и течій в культурі ХХ ст. (кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм). Пояснити термін «контркультура». Необхідно зосередити увагу на творчому доробку Анрі Барбюса, Ромена Ролана, Антуан де Сент-Екзюпері, Ернеста Хемингуейя, Томаса Манна, Іоганнеса Бехера, Бертольда Брехта, Юліуса Фучика. Виділити особливості виразу соціальних проблем у художній літературі першій половини ХХ ст. Дати відповідь на питання яким чином у літературі другої половини ХХ ст. були висвітлені актуальні проблеми сучасності (Поль Елюар. Пабло Неруда. Ніколас Гильен). Друге питання – це розповідь про техніку і її місце в сучасному суспільстві. Показати особливості індустріального суспільства. Готуючи відповідь на трете питання, необхідно наголосити, що політична культура – це підсистема в глобальній системі культури сучасного суспільства. Показати залежність рівня політичної культури від характеру загальної культури. Виділити відмінні риси політичної культури тоталітарного і демократичного суспільства. Зазначити місце економічної культури в соціокультурному механізмі розвитку економіки. Проаналізувати культурні основи адміністративно-командної і ринкової економіки, їх зародження і розвиток. Звернути увагу на особливості економічної культури суспільства в сучасній Україні. Дослідити відмінності моральної культури. Показати характерні риси екологічної культури. При підготовці до четвертого питання слід звернути увагу на питання релігійної свободи і прав людини в сучасному європейському суспільстві та відповідність цим вимогам вітчизняного законодавства. Питання для самоконтролю: 1. Якими є місце і роль релігії в сучасній культурі? 2. Назвіть основні тенденції у розвитку літератури і мистецтва у ХХ ст. 3. Поясніть феномен масової культури: технологічні і соціальні фактори її формування, основні напрямки. МОДУЛЬ 2. ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ ТЕМА 6. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ – 2 год. 1. Матеріальна культура східних слов’ян. 2. Хрещення Київської Русі і розвиток культури. 3. Писемність і літературна традиція. 4. Освіта та наукові знання. Теми рефератів: 1. Феномен двовір’я в українській культурі. 2. Перші бібліотеки Київської Русі. 3. Наукові знання в Київській Русі. 4. «Повість минулих літ» та етапи її формування. 5. Сакральна архітектура Київської Русі. 6. Особливості давньоруського малярства. Фрески та мозаїки Софії Київської. Література: 1. Брайчевский М.Ю. Утверждение христианства на Руси. – К.: Наукова Думка, 1989. 2. Всеобщая история искусств. Академия художеств СССР. Институт теории и истории изобразительных искусств. Том 2. Искусство средних веков. Книга первая / http://www.bibliotekar.ru/Iskusstva.htm 3. Горський В.С. Святі Київської Русі. – К.: Абрис, 1994. 4. Ионайтис О.Б. Византийские традиции и процесс формирования философской культуры Киевской Руси / http://shkola-mysli.by.ru/01-13.html 5. Іларіон. Слово про Закон і Благодать (Літ. Переклад С.В.Бондаря) // Філософська думка. – 1988. – №4. 6. Історія української культури. За загальною редакцією Івана Крип’якевича. К. – 2002 (за виданням 1937 року) / http://litopys.org.ua/krypcult/krcult.htm 7. Історія української культури. у п’яти томах. Том 1. Київська Русь. http://litopys.org.ua/istkult/ikult.htm 8. Любимов Л. Искусство Древней Руси – М., 1974 / http://artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000031/index.shtml 9. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: «Глобус» 1996. 10. Осетров Е.И. Живая Древняя Русь – М., 1976 / http://artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000009/index.shtml 11. Рапов О.М. О дате принятия христианства князем Владимиром и киевлянами // Вопросы истории – 1984. – №6. 12. Щапов Я.Н. Княжеские уставы и церковь в Древней Руси ХІ – ХІV вв. – М.: Наука, 1972. Хронологія подій: VІІІ – ІХ ст. – формування ранньофеодальної держави – Київської Русі. 860 – прийняття князем Аскольдом християнства. 860-і рр. – просвітницька місії братів Кирила і Мефодія. Кирило уклав слов’янську абетку й розпочав переклад з грецької Святого письма. 955 – прийняття княгинею Ольгою християнства під час поїздки до Константинополя. 988 – офіційне запровадження християнства на Русі. 989-996 – спорудження на замовлення князя Володимира Святославича візантійськими майстрами собору Богородиці (Десятинної церкви). 990-992 – заснування митрополії в Києві. 1015-1054 – князювання Ярослава Мудрого. 1016 – створення «Руської правди». 1017-1037 – будівництво Софійського собору. При Софійському соборі створена перша на Русі бібліотека. 1037 – збудовано Золоті ворота. 1051 – заснування Києво-Печерської Лаври. 1051 – обрання Іларіона без санкції константинопольського патріарха першим київським митрополитом. Перша спроба автокефалії. 1051 – «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. 1054 – завершення розколу християнства на православ’я та католицизм. 1056-1057 – «Остромирово Євангеліє». 1073-1078 – будівництво Успенського собору Києво-Печерської Лаври.
1096 – «Повчання дітям» Володимира Мономаха. 1108-1113 – будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря. 1113 – «Повість минулих літ». 1185 – «Слово о полку Ігореве». 1187 – перша літописна згадка терміну Україна. 1250 – заснування Львова. Терміни: Політеїзм – форма вірування і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам. Християнство – світова релігія, що з’явилась в І ст. у східних провінціях Римської імперії. Основа вчення – Новий Заповіт, оснований на Старому Заповіті з доповненнями віри в месіанство та божество Ісуса Христа, спокутування гріхів, Святі Тайни, загробне життя, воскресіння мертвих. Церква – 1) приміщення, де відбувається релігійний культ; 2) релігійна організація, об’єднана однаковими догмами та обрядами. Хрестово-купольний храм – тип християнського храму, що виник у середні віки. Основною рисою таких храмів є те, що їх внутрішній простір, перекритий склепіннями, у плані мав форму хреста, над середньою частиною якого височів головний купол. За допомогою підпружних арок та парусів (спеціальних будівельних конструкцій) купол з барабаном спирався на чотири стовпи. Рекомендації для підготовки відповідей: Відповідь на питання матеріальної культури східних слов’ян рекомендовано почати з аналізу уявлення про культуру в Київській Русі. При підготовці доповіді пам’ятати, що традиція східнослов’янських племен – основа культури Київської Русі. Виділити язичницький та християнський періоди розвитку культури держави. Дати загальну характеристику архітектури (візантійський стиль(хрестово-купольний тип храму). Церква Богородиці (Десятинна), Київський Софійський собор, ансамбль Києво-Печерської лаври, Золотоверхий Михайлівський собор. Визначити провідні жанри образотворчого мистецтва Київської Русі (мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра, живопис). Треба ознайомитися зі здобутками декоративно-прикладного мистецтва – виробами з дерева, металу, кістки, каменю, глини. Знати відповідь на питання: яка техніка ювелірних виробів була поширена на території Русі? Друге питання передбачає детальне дослідження особливостей прийняття християнства. Вказати на процес реформації культури після хрещення та претензії православ’я бути культурою. Третє питання, вимагає знань про писемність і літературну традицію. Показати реалізацію ідею єдиної Русі як культурної парадигми в літературі зазначеного періоду («Слово о полку Ігореве»). Вивчення четвертого питання почніть з аналізу стану освіти в Київській Русі. Акцентувати увагу на вітчизняній освітній традиції. Дати характеристику рівня наукових знань. Питання для самоконтролю: 1. Які позитивні та негативні наслідки мало хрещення Русі? 2. Яка доля язичницької культури в християнській країні? 3. Назвіть найбільш відомі муровані споруди періоду розквіту Київської Русі.
ТЕМА 7. КУЛЬТУРА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) – 2 год. 1. Періоди панування Великого князівства Литовського. Особливості панування Панської Польщі. 2. Українська зодчество (друга половина XIV – перша половина XVII ст.). Особливості будівництва українських замків. Культові будівлі та завдання оборони. 3. Еволюція української скульптури і живопису в XІV-XVIІ ст. Своєрідність української ікони. 4. Поява в Україні своєї друкованої книги и розвиток гравюри. Теми рефератів: 1. Формування і розвиток української культури в період пізнього середньовіччя та вплив політичної ситуації на духовне життя України. 2. Біографія І.Федорова. Література: 1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – К.: МАУП, 2002. 2. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища шк, 1994. 3. Гриценко Т.Б. Українське культурне піднесення (кінець ХV – перша половина ХVІІ ст.)/Культурологія. – К., 2007 / http://www.info-library.com.ua/books-book-95.html 4. Грушевський М. Історія української літератури. (В 6 томах) / http://litopys.org.ua/links/inliter.htm 5. Історія української культури. У п’яти томах. Том 2 (Українська культура XIII – першої половини XVII століть). К.: Наукова думка, 2001 / http://litopys.org.ua/istkult2/ikult2.htm 6. Могила П.: богослов, церковний і культурний діяч. – К.: Дніпро, 1997. 7. Нічик В. Петро Могила в духовній історії України. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1997. 8. Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаторські ідеї на Україні: (ХVІ – поч. ХVІІ ст.). – К.: Наукова думка, 1990. 9. Очерки истории Киево-Печерской Лавры и Заповедника. – К., 1992. 10. Чижевський Д. Історія української літератури. – К., 2003. (за виданням Нью-Йорк, 1956) / http://litopys.org.ua/chyzh/chy.htm Хронологія подій: 1357 – створення Галицької католицької митрополії. Активна експансія католицизму в українські землі. 1415-1420 – створення митрополії у Великому князівстві Литовському осібно від Московської православної митрополії. 1550-1620 – Іван Вишенський. 1556-1561 – «Пересопницьке Євангеліє». 1564 – заснування друкарні І.Федорова в Москві. 1573 – заснування друкарні І.Федорова у Львові. 1574 – І.Федоров надрукував перші в Україні книги «Апостол» та «Буквар». 1578 – заснування Острозької колегії. 1580-1581 – «Острозька Біблія» І.Федорова, надрукована в Острозькій типографії. 1583 – помер І. Федоров. 1586 – заснування Львівської братської школи. 1589 – заснування Московської патріархії замість митрополії. Юрисдикція тільки на території Російської держави. Погіршення становища Української церкви. 1596 – Брестська унія прийнята на церковному соборі у Бресті. Частина православної ієрархії проголосила об’єднання з католицької церквою та визнала верховенство папи римського. 1596-1647 – Петро Могила. 1615 – заснування Київського Богоявленського братства та братської школи. 1620 – відновлення православної митрополії в Києві, яку було ліквідовано згідно з Берестейської унією. Патріарх Єрусалимський Феофан висвятив на митрополита Київського Борецького. Поновлення православної ієрархії в Україні. 1632 – заснування Києво-Могилянської Колегії. 1628-1629 – спроба церковної угоди. Невдала через небажання православних і уніатів йти на поступки. Проти возз’єднання з уніатами рішуче виступило Запорозьке Військо. Терміни: Експансія (від латин. expansion – поширення), розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за первинну межу (напр. територіальна, економічна, політична експансія). Гравюра (від фр. gravure; graver – вирізати) – відбиток на папері з дошки, на якій був вирізаний (награвірований) малюнок. Замок – укріплене житло феодала, оборонний об´єкт. У XIII-XIV ст. замок перетворюється на складні комплекси споруд і нарешті – на палацові ансамблі. Патріаршество – система церковного врядування на чолі з патріархом. Протестантизм – одна з трьох християнських конфесій, що зародилася у другій половині ХVІ ст. в наслідок розвитку ренесансно-реформаційних процесів. Унія церковна – об’єднання однієї з церков православного Сходу з римо-католицькою церквою на засадах визнання першості Папи Римського і католицької догматики і за умов збереження притаманних їй традицій, обрядів, способів відправлення таїнств, особливостей церковного устрою. Рекомендації для підготовки відповідей: Проблема формування і розвитку української культури в XІV-XVIІ ст. передбачає вивчення впливу на неї політичної ситуації. Вкажить періоди панування Великого князівства Литовського та Панської Польщі. Виділить особливості кожного періоду. Зупиніться на вивченні стану українського зодчества. Необхідно вивчити особливості будівництва українських замків, культових будівель. Дати загальну характеристику завдань оборони. Пояснити
особливості будівництва українських замків. Дати відповідь на питання зв’язку культових будівель та завдань оборони. Перелічити видатні пам’ятки храмового оборонного зодчества в Україні. Знати наслідки та прояви впливу мистецтва Відродження на українську архітектуру (сер. XVI ст.). Третє питання потребує відповіді на такі запитання: еволюція української скульптури і живопису в XІV-XVIІ ст., вплив релігійного мистецтва на український живопис, своєрідність української ікони. Знати відповідь на питання про місце орнаменту в українському мистецтві. Розповісти про розвиток портрету в живописі України XVІ-XVIІ ст. Окремо розглянути творчість Іова Кондзелевича, Івана Рутковича. З’ясувати місце в історії української художньої культури XІV-XVIІ ст. мініатюри і графіки. Зміст четвертого питання передбачає розгляд питання про появу в Україні своєї друкованої книги і розвиток гравюри. Перелічити видання І.Федорова. У відповіді представити сучасні точки зору на хронологію вказаної проблеми. Зробити висновок про рівень розвитку українського мистецтва другої половини XIV – першої половини XVII ст., впливи Західної Європи на розвиток української культури і прояви самобутніх рис українського мистецтва. Питання для самоконтролю: 1. Яке значення козацтва в утвердженні культурної самобутності українського народу? 2. У чому полягає значення творчості письменників-полемістів XVI ст. І. Вишенського та М. Смотрицького? 3. Як позначилося виникнення друкарства на розвитку культури та освіти в Україні? 4. Які архітектурні стилі виникають в Україні в цей період під впливом західних тенденцій? У чому їх специфіка? ТЕМА 8. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ХІХ ст. – 2 год. 1. Політика національно-культурного гноблення України з боку царизму. 2. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики. 3. Освіта і наука. 4. Мистецьке життя України під час національно-культурного відродження. Теми рефератів 1. Процес пробудження національної самосвідомості, виникнення політичних рухів та розвиток національної культури протягом ХІХ і на початку ХХ ст. 2. Творчість І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського як втілення кращих ідейно-моральних принципів української народної культури. Література: 1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – К.: МАУП, 2002. 2. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. – К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1958 / http://litopys.org.ua/shevchenko/biogr.htm 3. Грабович Г. До історії української літератури: дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997 / http://litopys.org.ua/hrabo/hr.htm 4. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. – К.: Видавництво Академії Наук УРСР, 1961-1964. – Т. 7-10: Живопис, графіка. http://litopys.org.ua/shevchenko/shevh.htm Хронологія подій: 1769-1838 – І.П.Котляревський. 1798 – надрукована «Енеїда» І.Котляревського. 1805 – заснування Харківського університету та Кременецького ліцею. 1809 – в Одесі відкрито перший в Україні оперний театр. 1814-1861 – Т.Г.Шевченко. 1834 – заснування Київського університету. 1837 – у Будапешті видано «Русалку Дністрову». 1840 – надруковано «Кобзар» Т.Шевченка. 1861-1862 – видання в Петербурзі першого українського громадсько-політичного та літературного журналу «Основа» українською мовою. 1863 – Валуєвський циркуляр. 1863 – М.Вербицький написав музику на слова П.Чубинського «Ще не вмерла Україна». 1865 – заснування Новоросійського університету в Одесі. 1876 – Емський указ. 1887 – споруджено оперний театр в Одесі. 1892 – створено Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові.
1904 – заснована Київська музично-драматична школа М.Лисенка. 1917 – відкриття Української Академії Мистецтв у Києві. 1918 – відкриття Української Академії наук. Терміни: Вертеп – народний український кукольний театр (ХVІІ-ХІХ ст.). Сцени на біблійні сюжети, сатиричні інтермедії, що супроводжувалися музикою, яка заснована на народних мотивах. Реалізм (лат. – дійсний) – художній метод в літературі і мистецтві, що відображає реалістичну картину подій, явищ і т. ін. Романтизм – художній метод, що поширився як напрям (течія) в літературі й мистецтві Європи та США. Романтики виступали проти раціоналістичних догм класицизму, ставили на перший план духовне життя людини. Вони зображали незвичайні явища та обставини, особливих героїв з сильним характером і пристрастями. Символізм – модерністський літературний напрям кінця XIX–XX ст. Абстракціонізм (лат. abstractus – відокремлений, відірваний) – напрям у модерністському мистецтві XX ст., що цілком відмовляється від реалістичного зображення предметів і явищ. Авангардизм (фр. avante-garde – передовий загін) – узагальнюючий термін для позначення новаторських напрямів у художній культурі XX ст., для яких характерний пошук нових, нетрадиційних засобів вираження. Супрематизм (лат. supremus – найвищий) – різновид абстракціонізму; твори супрематизму є комбінаціями кольорових геометричних фігур (квадрат, трикутник, коло). Кіномистецтво – мистецтво відтворення на екрані зображень, які викликають враження реальної дійсності. Рекомендації для підготовки відповідей: Перше питання вимагає вивчення історичних умов розвитку культури у ХІХ ст. Необхідно дослідити національно-культурну політику царизму: мету і основні складові. Аналіз циркуляру міністра внутрішніх справ Валуєва про заборону української мови і урядовий указ 1876 р. про заборону українського письменства дасть змогу простежити вплив соціально-політичних подій на розвиток вітчизняної культури у ХІХ ст. Друге питання передбачає розуміння етапів українського національного відродження ХІХ ст. Знати відмінності епохи просвітництва в Україні (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). Основний акцент при відповіді зробити на ідеях Кирило-Мефодіївського товариства та діяльності Т.Г. Шевченка. У центрі уваги при аналізі третього питання повинен стати аналіз змін в освітній сфері і наукі. Розкажіть про відкриття Харківського (1805 р.) та Київського (1834 р.) університетів, діяльність В.Антоновича, М.Костомарова, М.Драгоманова. Знати основні досягнення галузі математики, фізики, медицини та ін. Готуючись до відповіді на останнє питання, треба звернути увагу на зміни, які відбулися у мистецькому житті України під час національно-культурного відродження. По-перше, важливо відмітити поширення реалізму і романтизму у культурній площині України та умовну перемогу першого напрямку з його основними рисами: селянським характером та іконізацією власної історії у художній культурі. По-друге, прослідкуйте роль українського мистецтва у боротьбі зі спробами зросійщення України (особливості літературного процесу – Л.Українка, М.Коцюбинський; розвиток українського театрального мистецтва – М.Кропивницький, М.Заньковецька; музика – М.Лисенко). Необхідно детально ознайомитися з розвитком живопису, скульптури, архітектури. Зробити висновок про спільні та відмінні риси у розвитку української та європейської культури в ХІХ – початку ХХ ст. Питання для самоконтролю: 1. Які особливості суспільно-політичного розвитку України в ХІХ ст. ви можете назвати? 2. Чому Кирило-Мефодіївське товариство вважалося показником процесу пробудження національної самосвідомості? 3. Які особливості характерні для розвитку класичної української літератури (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка)? 4. У чому виявився творчий геній Т. Г. Шевченка? 5. У чому полягає реалістичний напрям в українській літературі? ТЕМА 9. КУЛЬТУРА УРСР ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ – 2 год. 1. Радянська державна політика у сфері культури часів Другої світової війни. 2. Мілітаризація мистецького життя часів війни. 3. Німецька окупаційна політика у соціокультурній сфері в рейхскомісаріаті «Україна» (1941-1944 рр.). Теми рефератів: 1. Повсякденне життя місцевих мешканців часів німецької окупації. 2. Преса та радіо часів війни: особливості функціонування. 3. Умови і проблеми відродження автокефалії Української православної церкви 1941-1944 рр. Література: 1. Волошин Ю. Українська православна церкви в роки нацистської окупації (1941 – 1944). – Полтава: Б.в., 1997. 2. Довженко О. Щоденник / http://lib.ru/SU/UKRAINA/DOVZHENKO/shchoden.txt 3. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993. 4. Українська культура ХХ ст. / Клименко В.А. Культурологія. – К., 2007 / http://sumdu.telesweet.net/doc/lections/Kulturologiya/index.html Хронологія подій: 1939 – початок Другої світової війни. 1941-45 рр. – війна СРСР з фашистською Німеччиною. 1943 – створена Рада в справах Російської православної церкви при РНК СРСР. 1944 – створена Рада в справах релігійних культів. Терміни: Окупація – захват військовий, тимчасовий захват військовими силами території противника, без отримання суверенних прав на неї. Рекомендації для підготовки відповідей: При обговоренні першого питання доцільно звернути увагу на політику держорганів СРСР у сфері культури часів Другої світової війни. Необхідно з’ясувати, що з початком війни радянського Союзу з фашистською Німеччиною всі українські культурні установи, визначні представники наукової, технічної, творчої інтелігенції в обов’язковому порядку мали бути евакуйовані на Схід. Прослідкувати зміни політики у духовній сфері: пом’якшення у відносинах до церкви з метою використання її авторитету в підвищенні патріотичного духу населення. При підготовці і розгляді другого питання рекомендується розкрити особливості мистецтва в Україні часів війни. Наголосити на вагомих досягненнях мистецького життя (кіно, музика, театр). Врахувати перебудову мистецького життя на воєнні рельси (мілітаризація мистецтва). Розгляд третього питання передбачає аналіз культурного життя на окупованій території. Використовуючи історичні джерела, продемонструвати плани окупаційної влади щодо слов’янського населення. Вивчити внаслідок яких кроків українська культура опинилася перед загрозою повного знищення. Питання для самоконтролю: 1. Які особливості в розвитку театру та музики з’являються часів Другої світової війни? 2. Що таке мілітаризація культури? 3. Напрямки евакуації промислових об’єктів та Вищих навчальних закладів з окупованих територій?
ТЕМА 10. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ СВІТ УКРАЇНИ другої пол. 1940-х – 1991 рр. – 2 год. 1. Політика правлячої комуністичної партії у сфері культури українського народу у другій половині 40-х рр. – першій половині 60-х рр. 2. Українська культура в умовах кризи авторитарного режиму. Рівень, якість та темпи розвитку української культури у другій половині 60-х – 80-і рр. 3. Роль і місце шестидесятництва і дисидентського руху в розвитку української культури. 4. Українська культурна парадигма другої половини ХХ ст. Теми рефератів: 1. Релігійне дисидентство. 2. Провідні учасники дисидентського руху. Література: 1. Баран В. Влада і церква: з історії взаємин у 1945-1965 рр. // Сучасність. – 1995. – №5. 2. Бойко А. Культурно-ідеологічні процеси в Україні 1945-середина 1950-х рр. / Історія України. – К.: Академвидав, 2002. 3. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? – Мюнхен: Сучасність, 1968. 4. Нурок А.Ю. Мастера советской станковой графики. – М.: Издательство Академии Художеств СССР, 1962 / http://artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000008/index.shtml 5. Панченко П.П. Сторінки історії України ХХ століття: (Українське село: поступ, сподівання, тривоги). – К.: Б. в., 1995.
6. Русначенко А.М. Національно- визвольний рух в Україні середина 1950-х- початок 1990-х років. – К.: Вид. ім. О.Теліги, 1998. Турченко Ф. Г. Новітня історія України – К.: Генеза, 2007. Хронологія подій: 1946 – Львівський собор. Ухвала про ліквідацію Берестейської унії і об’єднання з Російською православною церквою. 1946-1948 – ідеологічні кампанії «ждановщина». 1947-1951 – псевдонаукові сталінські дискусії. 1956 – початок хрущовської відлиги. 1960, березень – постанова ЦК КПУ «Про заходи з ліквідації порушень духовенством радянського законодавства про культи». 1965 – перша хвиля арештів дисидентів. 1970 – загибель художниці Алли Горської. 1971, липень – приймається постанова ЦК КПУ «Про посилення атеїстичного виховання населення». 1971 – помісний собор РПЦ, на якому вирішувалися питання вибору патріархату, стратегія церкви на майбутнє (орієнтація РПЦ на модернізацію). 1979 – загибель композитора Володимира Івасюка. 1986, 26 квітня – Чорно́бильська катастро́фа. 1989 – ухвалення Закону про державний статус української мови. 1989, лютий – створення Ініціативного комітету за відновлення Української автокефальної православної церкви. 1989, вересень – Собор священнослужителів УАПЦ і прихильників УАПЦ – священнослужителів РПЦ. Створення Церковної Ради УАПЦ в Україні. 1990, 5-6 червня – Всеукраїнський Собор у Києві затвердив проголошення відродження УАПЦ. Патріархом Київським та всієї України обрано митрополита Мстислава (Скрипника). 1991, 16 січня – Іоанн Павло ІІ запровадив в Україні греко-католицьку і католицьку церковну ієрархію. 1991 – здобуття Україною незалежності. Терміни: Атеїзм марксистський – створене К.Марксом і Ф.Енгельсом вчення про релігію як фантастичне відображення зовнішніх сил – природних і соціальних, які панують над людиною. У працях В.Леніна абсолютизовано роль політичного фактора в подоланні релігії. Модернізм релігійних – осучаснення, оновлення релігійного феномену в цілому чи окремих його сторін у зв’язку із змінами в житті людства або нації. Постмодерн (те, що йде після модерну) – напрям у сучасній культурі, що сформувався у 70-х pp. XX ст. Дисиде́нтський рух – рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні – за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність. Рекомендації для підготовки відповідей: Розгляд першого питання необхідно розпочати з аналізу факторів, що впливали на розвиток культури повоєнної України, а саме – політики правлячої комуністичної партії у сфері культури. Звернути увагу, що після закінчення воєнних дій починається відбудова установ освіти, науки, культури, розвиток музейної та бібліотечної справи, а також посилення ідеологізації культури, вихолощення національної самобутності з культурного й духовного життя українського народу. Вказати на негативні наслідки наступу тоталітаризму на культуру. Довести чи спростувати тезу про те, що у відповідь на насильницькі заходи посилюється опір творчої інтелігенції щодо русифікації культури, її політизації та штучній інтернаціоналізації. Друге питання передбачає розуміння стану української культури в умовах кризи авторитарного режиму. Необхідно вивчити плани комуністичної партії щодо розвитку національних культур в умовах комунізму. На конкретних прикладах продемонструйте рівень, якість та темпи розвитку української культури у другій половині 60-х – 80-і рр. Висвітлюючи третє питання, акцентуйте увагу на тому, що 60-80-ті роки – суперечливий період у розвитку української культури: з одного боку, час «відлиги», що бере свій початок з ХХ з’їзду партії, – пом’якшення ситуації у культурній сфері, поява такого явище як «шестидесятництво», а з іншого боку, – демократичні процеси виявилися обмеженими. Вивчить діяльність Ліни Костенко, Івана Драча, Василя Симоненко, Алли Горської. Покажіть генетичний зв’язок шестидесятництва з дисидентським рухом. Зробіть акцент на правозахисній діяльності дисидентів. Дослідіть діяльність Української Гельсінської групи. Поясніть значення дисидентського руху для української історії.
Готуючи відповідь на питання, що присвячено українській культурній парадигмі другої половини ХХ ст., зверніть увагу на культурну політику держави часів перебудови, діяльність культурних установ в цей час, гасла політичних партій щодо подальшого розвитку культурного життя України. Зробіть самостійні висновки щодо розвитку українського мистецтва в умовах експансiї закордонної, передусiм – американської та росiйської комерцiйної мас-культурної продукції та господарчої кризи 1989-90 рр. Питання для самоконтролю: 1. Назвіть студію, яка у червні 1944 року повернулася з евакуації і одразу ж розгорнула свою діяльність. 2. Який фільм став кращою стрічкою 1956 року? 3. Назвіть фільми, які здобули широку популярність в цей період? 4. Скільки щороку виходило на екрани кінокартин наприкінці 50-х років? 5. Що дала митцям хрущовська «відлига»? САМОСТІЙНА РОБОТА Самостійна робота студента є додатковим засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення дисципліни. Її зміст визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. І. СПІВБЕСІДА ЗА ОПРАЦЬОВАНОЮ ЛІТЕРАТУРА (за вибором студента): Рекомендації до підготовки: тема монографії, за якою буде проведена співбесіда, обирається студентом самостійно; готуючись, необхідно скласти стислий конспект; співбесіда передбачає відповіді на питання викладача. До першого модуля: 1. Бессмертный Ю. Л. Жизнь и смерть в средние века. – М.: Наука, 1991. 2. Ортега-и-Гассет Х. «Размышления о технике» // Вопросы философии. – 1993. – № 10. 1. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М.: Искусство, 1990. 2. Самосознание европейской культуры ХХ века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М.: Политиздат, 1991. (Стаття за вибором студента). 3. Социокультурные характеристики индивида в системе китайской цивилизации. – М.: ИНИОН, 1992. 4. Неретина С.С. Слово и текст в средневековой культуре. История: миф, время, загадка. – М.: Гнозис, 1994. 5. Даркевич В.П. Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв. – М.: Наука, 1988. До другого модуля: 1. Брайчевський М. Ю. Запровадження християнства на Русі. – К.: Наукова думка, 1988. 2. Толочко П. П. Древнеруский феодальный город. – К.: Наукова думка, 1989. 3. Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 1999. 4. Сковорода Г. Пізнай в собі людину. – Львів: Світ, 1995. 5. Грабович Г. Шевченко як міфотворець. – К.: Радянський письменник, 1991. 6. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Літопис, 1997. ІІ. НАПИСАННЯ НАУКОВИХ ЕСЕ Наукове есе являє собою самостійну аналітичну роботу обсягом 1200-1500 слів, з однієї із представлених нижче тем. Методичні рекомендації: 1) есе починається з чітко сформульованої проблеми і містить обґрунтування проблемної ситуації; 2) есе носить аналітичний, а не описовий характер, необхідна чіткість аргументації позиції автора; 3)проект передбачає знання рекомендованої до теми літератури; 4) усвідомлення проблеми, що замовлена з використанням категоріального апарату; 5) автору необхідно самостійно сформулювати висновки до роботи. тематика та література: 1. Спільне та відмінне у світорозумінні релігій Індії, Китаю та Японії. Рекомендована література: ü Васильев Л. С. История религий Востока. М.: Высшая школа, 1988 / http://fictionbook.ru/author/vasilev_leonid_sergeevich/istoriya_religiyi_vostoka/read_online.html?page=1&sid=62dc3c979ff278a3848af89760d7c285 ü Васильев Л. С. Восток и Запад в истории (основные параметры проблематики) // Альтернативные пути к цивилизации. – М., 2000 / http://abuss.narod.ru/Biblio/AlterCiv/alterciv.htm 2. Соціальна структура середньовічного західного суспільства. Рекомендована література: ü Иванов К.А. Многоликое средневековье – М.: Алетейа, 1996 / http://bibliotekar.ru/polk-9/index.htm ü Возникновение и развитие средневековых городов в Европе. / Всемирная история. Энциклопедия. Том 3. – М., 1957 / http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000032/index.shtml
3. Вплив ісламських уявлень на політичну структуру світу і сьогоденну політичну ситуацію у світі. Рекомендована література: ü Абдуллахи Ахмед ан-Наим. На пути к исламской реформации. – М.: Полинформ-Талбури, 1999. ü Жданов Н. В., Игнатенко А. А. Ислам на пороге XXI века – М.: Политиздат, 1989. ü Игнатенко А. Расколотая умма в ожидании Судного дня / http://magazines.russ.ru/oz/2003/5/2003_5_69.html ü Коран (перевод И. Ю. Крачковского). – М.: МПО "Волокнор" СП "Трекингтур", 1990. ü Мирский Г. Современный ислам: цивилизация бедных / http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1071437460
4. Єресі ІІ – V ст. як віддзеркалення взаємодії язичницької і християнської культур. Рекомендована література: ü История средних веков: В 2 т. Т. 1: Учебник / Под ред. С.П.Карпова. – 4-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та; Изд-во «Высшая школа», 2003 / http://yanko.lib.ru/books/hist/ist_sred_vv-mgu-a.htm ü Поснов М. История христианской церкви (до разделения церквей – 1054 г.) – Репринт: Брюссель, ЖсБ, 1988 / http://www.mystudies.narod.ru/library/p/posnov/history/contents.htm ü Рипарелли Э. Христианские ереси: вчера и сегодня. – М.: Ниола-Пресс; Вече, 2008.
5. Значення кальвінізму для становлення індустріального суспільства. Рекомендована література: ü Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. – М.: Просвещение, 2003. ü Ким Сун-чжон, Г.Пиков. Жан Кальвин и некоторые проблемы швейцарской Реформации / http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/protestant/index.php ü Религиозные традиции мира. – Т.1. – М.: Крон-Пресс, 1996.
6. Формування українського етносу та чинники ментальності. Рекомендована література: ü Бичко І. Українська ментальність і проблеми гуманітаризації національної вищої освіти // Розбудова держави. – 1993. – № 3. – С. 58-61. ü Братко - Кутинський О. Мова і ментальність: українсько-російські порівняння / Феномен України. – К.: Вечірній Київ, 1996 / http://www.ukrcenter.com./library/read.asp ü Додонов Р. А. Этническая ментальность: Опыт социально-философского исследования. – Запорожье: «Тандем-У», 1998. ü Карцев А. С. Формування української особистості: духовно-ментальні фактори в контексті сучасності. / http/ www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/10/articles/sec1/slal/html ü Макарчук С. А. Український етнос. – К.: НМК ВО, 1992. ü Повторак І. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 1998. ü Явір В. Бо такий у нас менталітет / http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac 7. Літописні племена Південної Русі. Рекомендована література: ü Баран В. Д ., Козак Д. Н.,Терпиловський Р. В. Походження слов’ян. – К.: [б.и.], 1991. ü Боровський Я. В. Світогляд давніх киян. – К.: Наукова думка, 1992. ü Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. – К.: Абрис, 1994.
ü Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. – М.: Наука, 1981. ü Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян. – М.: Наука, 1982.
8. Традиції іконописання в Київській Русі. Рекомендована література: ü Асєєв, Ю. С. Мистецтво Київської Русі: альбом / автор-упорядник Ю.С. Асєєв. – К.: Мистецтво, 1989. ü Гординський С. Українська ікона на тлі універсалізму візантійського стилю. – Мюнхен: Б.в., 1990. ü Горський В. С. Святі Київської Русі. – К.: Абрис, 1994. ü София Киевская. Альбом. Автор вступної статті і упорядник Г.Н. Логвин. – К.: Мистецтво, 1971. ü Скарби Києво-Печерської Лаври. Альбом. / Авт.-упоряд.: О. Коваль, Л.Ковальова, А. Гришин та ін. – К.: Мистецтво, 1998. 9. Живопис українського Ренесансу: розвиток жанрів та колористики. Рекомендована література: ü Александрович В. Українське малярство ХІІІ-ХV ст. Львів: Світ, 1995. ü ОтковичВ. Пилип ’ юк, В. Українська ікона ХІV-ХVІІІ ст. Із збірки Національного музею у Львові. – Львів: Світло і тінь, 1999. ü Овсійчук В. Українське малярство Х – ХVІІІ століть. Проблеми кольору. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. ü Овсійчук В. Українське мистецтво XVI – першої половини XVIII ст. – К.: Наукова думка, 1985. ü Откович В. П. Народна течія в українському живописі VІІ-ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1990.
10. Розвиток української поезії др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. Рекомендована література: ü Українське бароко та європейський контекст. Відп. редактор А. К. Федорук. – К.: Наукова думка, 1991. ü Українське літературне барокко.: Зб.наук.праць. – К.: Наукова думка, 1987. ІІІ. НАВИЧКИ СТРУКТУРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК: Завдання передбачає написання аналітичних доповідей, що ґрунтуються на зіставленні різних думок, пов’язання їх задля відповідних висновків. Студент повинен уміти використати історичні методи дослідження, правильно організовувати дані. Загальні правила захисту роботи: доказ поширеної тези або її спростування, що ґрунтується на аргументації власної думки та прикладах. 1. Загальна картина світу в східних релігіях. Рекомендована література: ü Васильев Л.С. История религий Востока (религиозно-культурные традиции и общество). – М.: Высш. школа, 1983. ü Гусева Н. Р. Индуизм: История формирования. Культовая практика. – М.: Наука, 1977. ü Далай-лама XIV. Сострадание и индивидуальность / http://tzone.kulichki.com/religion/vostok/lama1.html ü Крюкова В.Ю. Зороастризм. – СПб: «азбука-классика», «Петербургское Востоковедение», 2005. ü Рак И.В. Зороастрийская мифология. – СПб.- М.: Журнал «Нева» – «Летний сад», 199 8. ü Щербатский Ф. И. Избранные труды по буддизму. – М.: Наука, 1998.
2. Загальна картина світу в західних релігіях. Рекомендована література: ü Павлов С.В., Мезенцев К.В. Географія релігій. – К.: АртЕк, 1999. ü Рассел Бертран. История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. В 3 кн. / Науч. ред. В. В. Целищев. – Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 2001. ü Кули-Заде З. Закономерности развития восточной философии XIII-XVI вв. и проблема Запад-Восток. – Баку: Элм, 1983.
3. Київська Русь та західноєвропейське середньовіччя: спільне і відмінне. Рекомендована література: ü Возникновение и развитие средневековых городов в Европе. / Всемирная история. Энциклопедия. Том 3. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1957. ü Данилевский И. Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (ІХ – ХІІ вв.) – М., 1998. ü Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К.: Ас
пект Пресс, 2000. ü Наливайко Д. Україна очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVІІІ ст. – К.: Основи, 1998. ü Попович М. В. Мировоззрение древних славян. – К.: Наукова Думка, 1985. 4. Слов’янська першооснова та іншоетнічні впливи у давньоруській культурі. Рекомендована література: ü Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян. – М.: МГУ, 1973. ü Брайчевський М. Ю. Походження Русі. – К.: Наукова думка, 1968. ü Оглоблин О. Люди старої України. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1959. ü Толочко П. П. Давня історія України. У 2-х кн. – Кн.2. – К.: Світ, 1994. ü Уманцев, Ф. С. Мистецтво давньої України: історичний нарис. – К.: Либідь, 2002. 5. Хронологічне становлення українського модернізму. Рекомендована література: ü Українське мистецтво і архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2000. ü Жаборюк А. А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ століття. – Київ-Одеса: Либідь, 1990. ü Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Літопис, 1997. Методичні рекомендації до індивідуальної роботи Кожен студент обирає собі тему дослідження. Індивідуальна робота повинна мати обсяг 15-18 сторінок тексту. Вимоги до оформлення: правильно оформлений титульний аркуш, складені план, вступ, основна частина, висновки та список використаних джерел та літератури (не менше 5 позицій й лише ті, що дійсно були використані автором індивідуальної роботи); обов’язковими є посилання (зазначення автора, назви роботи, місця й року видання книги, сторінки звідки взято матеріал) на всі наведені в роботі факти, цитати та ін. В основній частині питання викладаються у відповідності до плану роботи. Висновки (1-2 сторінки) мають узагальнювати результати дослідження теми. Теми індивідуальних робіт 1. Спільне та відмінне в картинах світу східних і західних релігій. 2. Загальні тенденції культурної еволюції Індії. 3. Основні тенденції культурного розвитку Китаю. 4. Історико-культурний шлях буддизму. 5. Відмінності Античної цивілізації від цивілізацій Сходу. 6. Спільне та відмінне в Грецькій та Римській субцивіліазціях. 7. Особливості економічної культури середньовічної Європи. 8. Особливості політичної культури середньовічної Європи. 9. Іслам: віровчення та основні напрямки. 10. Відродження і нові цінності в Європі. 11. Реформація та протестантизм і їхній вплив на культурні зміни у Європі. 12. Протестантизм: становлення нового образу світу. 13. Література першої половини XVIII ст. Даніель Дефо. Джонатан Свіфт. Вольтер. 14. Характеристика соціокультурної ситуації ХІХ ст. 15. Внесок у культуру наукових досягнень ХІХ ст. 16. Своєрідність символізму в мистецтві ХІХ ст. 17. Романтизм и реалізм (Гете, Діккенс, Стендаль, Бетховен). 18. «Срібний вік» російської поезії. 19.Вираз соціальних проблем у художній літературі першій половини ХХ ст. Ромен Ролан. Ернест Хемингуей. Томас Манн. 20. Соціокультурний контекст розвитку сучасного західноєвропейського мистецтва. 21. Феномен двовір’я в Київській Русі. 22. Вплив християнства на мистецтво Київської Русі. 23. Стилі та напрямки в архітектурі Галицько-Волинського князівства. 24. Ренесансний гуманізм в Україні. 25. Реформаційні ідеї в українській ренесансній культурі. 26. Музика в українській бароковій культурі. 27. Бароко в українській архітектурі. 28. Розвиток українського барокового живопису та скульптури. 29. Українська література др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. 30. Г. Сковорода та просвітницька ідеологія. 31. Розквіт класичної архітектури в Україні. 32. Український романтизм як
|
