Методичні рекомендації щодо підготовки до практичного заняття. 1. Відповідь на це питання плану слід розпочати з того, що науковий текст – спосіб репрезентації наукової інформації

1. Відповідь на це питання плану слід розпочати з того, що науковий текст – спосіб репрезентації наукової інформації, результат наукового дослідження. Він обов’язково відображає ту чи іншу проблему, висуває гіпотези, орієнтує на нове знання, характеризуються доцільністю і раціональністю усіх положень, орієнтований на досягнення дослідницької мети та завдань. Науковий текст має раціональний характер, складається із суджень, умовиводів, побудованих за правилами логіки науки і формальної логіки. Зазвичай у ньому широко використаний понятійний, категоріальний апарат науки. Основне призначення наукового тексту – довести, обґрунтувати, аргументувати істину.

Наукове знання може бути виражене:

– у різних видах первинних­ текстів­, тобто тих, які демонструють­ наукове знання, ­його семантику (монографія, книга, дисертація, підручник);

– у вторинних текстах, які передають наукове­ знання вже в скомпресованому вигляді та прагнуть зосередити увагу­ на найголовнішому (словники, енциклопедії, класифікатори, рубрикатори, реферати,­ анотації, науково-популярні лекції, бесіди,­ інтерв’ю, реклама).

2. Науковий текст зазвичай має таку композицію: вступ, основну частину та висновки. Більшість науково-дослідних робіт студентів мають такі елементи: 1) титульний аркуш; 2) зміст; 3) вступ; 4) основну частину; 5) висновки; 6) перелік використаної літератури. За необхідністю в роботі можуть бути також додатки, які включають таблиці, графіки, інші допоміжні матеріали. У змісті надається інформація про розділи, пункти, підпункти, параграфи та інші рубрики наукової роботи. Вступ (5–7 % обсягу основного тексту) містить обґрунтування актуальності дослідження, його новизну, наукове та практичне значення, мету й завдань, опис методів дослідження. Обсяг вступу не повинен перевищувати. Основна частина наукової роботи складається з кількох розділів та підрозділів, пунктів, підпунктів, Тут досліджують основні аспекти проблеми: аналізують законодавство, теоретичні підходи та гіпотези, підтверджують або спростовують факти, вивчають зібраний фактичний матеріал, результати анкетування тощо. У висновках (5– 7 % від основного тексту) логічно та послідовно викладають одержані наукові та практичні результати, визначають перспективи подальших досліджень за цією темою.

3. Відповідь на це питання доцільно розпочати тезою, що добір і поєднання мовних засобів у науковому стилі залежить здебільшого від підстилю, змісту наукової праці, мети наукового повідомлення та ситуації. До текстів власне наукового підстилю (монографія, дисертація тощо) висувають такі вимоги: точність інформації, переконливість аргументації, логічна послідовність викладу, лаконічність. Під час написання таких робіт надають перевагу: термінам, абстрактній лексиці, іншомовним словам; однозначній загальновживаній лексиці; науковій фразеології (стійкі термінологічні словосполучення); цитатам. Окрім цього, широко використовують зразки-символи, схеми, таблиці, графіки. Водночас рекомендують уникати емоційно-експресивних означень, метафор, інверсій.

4. Анотація – коротка характеристика наукової статті щодо її призначення, змісту, виду, форми та інших особливостей. Анотація дає можливість з’ясувати тип публікації (стаття, монографія, підручник), її будову, актуальність теми, адресатів і обсяг, визначити її релевантність (тобто відповідність знайденого матеріалу запиту). Анотація повинна містити такі елементи: характеристику основної теми, проблеми наукової статті, мету роботи та її результати.

5. Рецензія – складений фахівцем критичний відгук на твір (науковий, художній, публіцистичний), що містить зауваження, пропозиції та висновки. Метою рецензії рукописузазвичай є рекомендація твору до друку. Мета рецензії опублікованого твору – складення йому аргументованої фахової оцінки. До рецензії висуваються такі вимоги, як об’єктивність, науковість, доброзичливість, недвозначність у висвітленні думок, обґрунтованість висновків.

Реквізити рецензії такі:

1) назва документа (Рецензія на…). У назві необхідно також зазначити:

– заголовок рецензованої роботи та її обсяг (…рукопис навчального посібника «Українська мова за професійним спрямуванням», обсяг – 230 с. комп’ютерного набору);

– прізвище та ініціали автора рукопису (…автор – О. В. Чорноус);

– для виданих творів – видавництво та рік публікації (Кіровоград: КІДМУ КПУ, 2014).

2) текст, у якому необхідно охарактеризувати тему аналізованої роботи, обґрунтувати її актуальність, стисло викласти зміст роботи, висловити критичні зауваження, пропозиції, подати висновки.

3) науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, прізвище та ініціали рецензента, його підпис, завірений печаткою.