Теоретична частина. Теплові ефекти процесів деструктивної переробки нафти визначають експериментально, розраховують за методом Гесса або за методом Жорова та Панченко

Теплові ефекти процесів деструктивної переробки нафти визначають експериментально, розраховують за методом Гесса або за методом Жорова та Панченко. Останній метод є найбільш точним.

Для розрахунку теплового ефекту (q_р, кДж/кг сировини) каталітичного риформінгу при 500⁰С по методу Жорова та Панченко використовують рівняння (17)

 

. q_р (17)

де

α; – масовий вихід стабільного каталізату, %мас.

g_0а, g_0н, g_0п – вміст ароматичних, нафтенових та парафінових вуглеводнів у сировині, мас.ч.

g_а, g_н, g_п – вміст ароматичних, нафтенових та парафінових вуглеводнів у каталізаті, мас.ч.

М_а, М_н, М_п – молярні маси ароматичних, нафтенових та парафінових вуглеводнів.

М_а = 14m – 6; М_н = 14m; М_п = 14m +2.

Середнє число атомів у молекулі сировини визначається за формулою (18)

 

m= 1/14(М - 2N_0п + 6N_оа) (18)

де

М – середня молярна маса сировини (М = 60 + 0,3Т + 0,001Т²)

N_0п, N_0а - вміст парафінових та ароматичних вуглеводнів у сировині, мольні час.

Але тому, що звичайно склад сировини надається у мас.ч., то середне число атомів у молекулі сировини визначають за формулою (19)

 

m' = 1/14 (М - 2 g_0п + 6 g_0а) (19)

Мольні частки визначають за формулою (20)

 

N_і = (20)

Для реальних процесів гідрокрекінгу, які проводять при температурі 400⁰С, тепловий ефект розраховують за формулою (21)

 

q_р = - (21)

де

М – молярна маса сировини;

υ_і – масові виходи продуктів на 1 кг сировини, % мас.

М_і – молярна маса парафінового вуглеводню.