Анализ технологических систем на основе

Міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Закону України «Про лізинг», законодавства У країни, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

Предметами міжнародного лізингу найчастіше бувають:

1) товари споживчого призначення: автомобілі, автофургони, холодильники;

2) телевізори, відеотехніка та ін.;

3) конторське та поліграфічне обладнання, перфораційні і сортувальні машини, копіювальне обладнання, засоби дистанційного зв'язку;

4) засоби обчислювальної техніки та обробки інформації: комп'ютери та комп'ютерні програми;

5) транспортні засоби: вантажівки, літаки, гелікоптери, кораблі, контейнери, спеціальні вагони;

6) обладнання промислового призначення;

7) стаціонарне обладнання і обладнання комплектних підприємств, повністю укомплектованих і готових до експлуатації;

8) обладнання, що було у використанні.

Міжнародний лізинг знаходить досить широке розповсюдження передусім з тієї причини, що згідно з правилами Міжнародного валютного фонду зобов'язання, що витікають з лізингу, не включаються до обсягу зовнішньої заборгованості держави.

У випадку, якщо лізингова компанія купує обладнання вітчизняної фірми, а потім надає його лізингоодержувачу за кордон, ми маємо справу з експортним лізингом. Коли відбувається купівля обладнання у іноземної фірми і надається після цього вітчизняному лізингоодержувачу, то в цьому випадку мова йде про імпортний лізинг. Різниця між експортним та імпортним лізингом визначається країною місцезнаходження лізингодавця та лізингоодержувача. При імпортному лізингу виробник (продавець) знаходиться за кордоном, а при експортному - зарубіжним партнером є лізингоодержувач.

Транзитний міжнародний лізинг має місце в тих випадках, коли лізингодавець однієї країни бере кредит або купує необхідне майно в іншій країні та постачає його лізингоодержувачу, що знаходиться в третій країні.

Транзитні операції контролюються транснаціональними корпораціями та банками, які мають дочірні лізингові фірми з розгалуженою мережею зарубіжних філій та представництв, що взаємодіють з місцевими лізингоодержувачами.

Для міжнародного виду лізингу особливо важливі:

- вибір валюти контракту;

- оцінка ризику зміни курсу валюти;

- митний режим лізингоодержувача;

- податки на фірму-лізингодавця;

- наявність угод про незастосування подвійного оподаткування між країнами фірм-партнерів по лізингу;

- захист права власності іноземного лізингодавця в країні лізингоодержувача.

Лізингові платежі. Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі, що включають:

- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

- суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

- платіж як винагороду лізингодавцю за одержане у лізинг майно;

- відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;

- інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

 

Рис. 9.2. Форми розрахунків за лізинговими операціями.

 

Резидент, або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента виплату лізингових платежів, зобов'язаний утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод. Перерахування податку на репатріацію доходів нерезидента повинно бути здійснено до/або разом із здійсненням виплат лізингового платежу.

Лізингові операції резидентів, які здійснюються на умовах, коли відстрочення поставки об'єкта лізингу в Україну перевищує 90 календарних днів, потребують одержання ліцензії з моменту виставлення векселя, здійснення авансового платежу на користь нерезидента-лізингодавця при використанні акредитивної форми розрахунків, або якщо останній лізинговий платіж надійде на рахунок резидента-лізингодавця у строки, що перевищують 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації на вивезення з України об'єкта лізингу.

Якщо відповідно до лізингового договору резидент передає майно в лізинг нерезиденту без його вивезення з митної території України, то контроль за строками розрахунків за таким договором не здійснюється.

Допускається зменшення сум лізингових платежів на користь резидента-лізингодавця на розмір комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти за проходження платежів через їхні рахунки, якщо оплату резидентом таких винагород передбачено договором та підтверджено відповідним банківським документом. Підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквіваленту цієї суми в іншій іноземній валюті.

Звіт про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидента подається до податкового органу за своїм місцезнаходженням не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Митне оформлення лізингових операцій. Для товарів, що ввозяться в Україну за договорами оперативного та фінансового лізингу, застосовується митний режим випуску для вільного обігу (імпорту) зі оправленням податків та зборів у встановленому порядку, тобто зі сплатою ПДВ, ввізного мита, акцизного та митних зборів.

Митне оформлення об'єктів оперативного лізингу, які ввозяться на Україну і підлягають обов'язковому зворотному вивезенню за її межі протягом одного року, за заявою лізингоодержувача може здійснюватись відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, відповідно до якого при ввезенні майна на Україну ввізне мито не справляється.

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню ПДВ при ввезенні об'єкту лізингу на територію України відображаються в залежності від характеру угоди - оперативного чи фінансового лізингу (табл. 9.3).

Митне оформлення об'єктів міжнародного лізингу при їх зворотному вивезенні (або при вивезенні українськими лізингодавцями) здійснюється на підставі вантажної митної декларації відповідно до режиму експорту.

Таблиця 9.3

Облік ПДВ при ввезенні об'єктів лізингу за договорами міжнародного лізингу

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
	Відображено нарахування ПДВ при ввезенні об'єктів оперативного та фінансового лізингу.
	Сплачено нараховану суму ПДВ.
	Відображено одержання права на податковий кредит при міжнародному фінансовому лізингу.
	Відображено суму сплаченого ПДВ при міжнародному оперативному лізингу у складі витрат звітного періоду.

 

Бухгалтерський облік в умовах лізингу аналогічний обліку в умовах звичайної оренди, яка широко застосовується у вітчизняній практиці (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Облік лізингових операцій

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
	Акцептовано рахунок-фактуру іноземної фірми- лізингодавця за імпортне обладнання, що отримується в фінансовий лізинг (рахунок, транспортний документ)
	Відображено сплачення лізингоодержувачем витрат на доставку обладнання до митниці (виписка банку)

Продовження табл. 9.4

	Відображено сплачення мита та митних зборів (платіжне доручення, виписка банку)
	Нараховано ПДВ при ввезенні об'єкта лізингу (ВМД)
	Відображено сплачення ПДВ (платіжне доручення, виписка банку)
	Нараховано мито та митні збори (ВМД, довідка бухгалтерії)
	Відображено право на податковий кредит при міжнародному фінансовому лізингу (ВМД)
	Введення в експлуатацію обладнання, яке одержане у фінансовий лізинг (акт введення в експлуатацію)

 

Митним кодексом України передбачений режим вивезення товарів, при якому не стягуються митні платежі та не застосовуються заходи економічної політики -реекспорт.

Реекспорт — це продаж іноземним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності та вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих на територію України.

Розрізняють реекспорт без ввезення імпортного товару в країну та реекспорт з ввезенням в країну, коли товар прямує транзитом через територію країни в країну реекспорту.

Режим реекспорту відповідно до українського законодавства включає:

- ввезення товарів, що були завезені раніше, але які не підлягали в країні експортера будь-якій переробці;

- операції, що здійснюються без завезення товарів у країну-експортера і не обліковуються в її митній статистиці;

- товари, що були реалізовані на міжнародних аукціонах, товарних біржах в Україні.

Підприємство закуповує товар в одній країні та продає його фірмі з іншої країни. Операція складається з двох частин - імпорту та експорту даного товару. Якщо товар прямує транзитом через територію країни, то ПДВ при проходженні ввізного товару через кордон країни не стягується. Виручка від реекспорту, що надходить на транзитний рахунок підприємства, розподіляється відповідно до встановленого порядку.

Реекспортні операції можуть здійснюватися і без ввезення в свою країну. Вони здійснюються торгівельними фірмами з метою отримання прибутку завдяки різниці цін на один і той же товар на різних ринках. Основою для реекспорту можуть бути декілька ситуацій.

По-перше, це використання традиційних організаційних форм торгівлі на зовнішньому ринку, таких, як міжнародні біржі та аукціони. Реекспорт в цьому випадку є природнім продовженням торгової операції, яка потребує для продажу через біржу або аукціон ввезення товару в країну їх місцезнаходження з наступним його вивезенням покупцем третьої країни.

По-друге, ситуація вимушеного експорту може виникнути в процесі призупинення нормального ходу зовнішньоторговельної операції у випадку відмови покупця оплатити товар в момент прибуття його в порт призначення або стану банкротства покупця, який настав на період відправлення йому товару.

По-третє, реекспорт виступає також складовою більш складної зовнішньоторговельної операції, наприклад, при реалізації великих проектів будівництва за кордоном, які потребують закупівель окремих видів матеріалів та комплектного обладнання в третіх країнах, минаючи ввезення його в країну експортера.

Значна частина експортних операцій здійснюється на території вільних зон (територія порту, що знаходиться поза митною територією даної країни). Товари, що ввозяться на територію цих зон, звільняються на час перебування там та при вивезенні для реекспорту від будь-яких зборів, податків з імпорту, споживання та виробництва.

На складах, розташованих на території вільних зон, товари іноземних постачальників можуть зберігатися та частково перероблюватися без оплати митних зборів. Коли з'являється потреба в таких товарах, за них сплачується митний збір і вони ввозяться на внутрішній ринок тієї країни, що їх імпортує. Вільні зони існують практично у всіх великих портах багатьох країн. Держави, що не мають виходу до моря, користуються вільними зонами портів, що знаходяться поблизу, на основі міжнародних угод.

У зв'язку з різними методами здійснення реекспортних операцій розрізняють різні типи ведення бухгалтерських записів (табл. 9.5, 9.6).

Таблиця 9.5

Реекспорт методом прямого відвантаження

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
	Відкрито акредитив для розрахунку з іноземним постачальником. (Заява про відкриття акредитиву, виписка банку)
	Оплачено з акредитиву рахунок постачальника. (Виписка банку)
	Відображено курсову різницю: при підвищенні курсу; при зменшенні курсу. (Розрахунок бухгалтера)		714 314
	Закрито розрахунки по авансах. (Довідка бухгалтера)
	Прийнято на облік імпортний товар і в той же день передано на реекспорт. (Рішення про передачу товару на реекспорт)
	Отримано кошти від іноземного покупця реекспортного товару на транзитний валютний рахунок підприємства. Виписка операцій по транзитному валютному рахунку
	Списано реекспортний товар на реалізацію. (Довідка бухгалтера)
	Визначено фінансовий результат реекспортноі операції. (Розрахунок бухгалтерії)		791 902

 

Таблиця 9.6

Реекспорт посередником між нерезидентами, що знаходяться в різних країнах

№ з/п	Зміст господарської операції	дебет	кредит
	Отримано посередником від іноземного покупця кошти відповідно до умов контракту в тому числі комісійна винагорода посередника. (Виписка банку).
	Відкрито посередником акредитив в країні іноземного постачальника для розрахунку з ним за поставлений товар. (Виписка банку).
	Виплачено іноземному постачальнику з акредитиву. (Довідка банку про виплату з акредитиву).
	Отримано посередником оплачений за рахунок акредитиву товар. (Акцептований рахунок-фактура, транспортний документ).
	Закрито розрахунки по авансах. (Розрахунок бухгалтерії).
	Передано імпортний товар посередником на реекспорт. (Рішення про передачу товару на реекспорт).
	Відвантажено на адресу покупця реекспортний товар. (Рахунок-фактура на ім'я іноземного покупця).
	Списано реекспортний товар на реалізацію. розрахунок бухгалтерії).
	Закрито розрахунки по авансах. розрахунок бухгалтерії).
	Відображено комісійну винагороду посереднику. (Розрахунок бухгалтерії).
	Відображено собівартість реалізованих послуг. (Розрахунок бухгалтерії).
	Закрито розрахунки по авансах. Розрахунок бухгалтерії).

Реімпорт - ввезення товару, раніше вивезеного з митної території України.

Режим реімпорту згідно з українським законодавством включає:

- ввезення з-за кордону раніше вивезених вітчизняних товарів, що не підлягали там переробці;

- товари, що повертаються в країну у випадку не продажу їх на аукціонах, повернутих з консигнаційних складів товари, забраковані покупцем.

Під реімпортом товарів розуміють такий митний режим, коли товари українського походження, вивезені за кордон з митної території України відповідно до митного режиму експорту, ввозяться назад протягом десяти років з моменту їх вивезення без стягнення імпортного мита, акцизу та податку на додану вартість.

Товари повинні знаходитись у тому ж стані, в якому вони були на момент їх вивезення (крім природного убутку в межах норм згідно з нормативами). Моментом вивезення (експорту) вважається день прийняття митної декларації або день перетину кордону України, а момент ввезення (реімпорту) -день прийняття останнього документу, необхідного для митних цілей (табл. 9.7).

Таблиця 9.7

Бухгалтерський облік реімпортних операцій.

№ з/п	Зміст господарській операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
	Відвантажено товар на експорт за контрактною вартістю. ВМД.		702 641 791
	Відображено облікову вартість відвантаженого товару. (Довідка бухгалтерії).
	Оплачено витрати по транспортуванню товару до прикордонного пункту України (Рахунок за перевезення, виписка банку).		685 311
	Оплачено експортне мито та митні збори (Виписка банку).
	Нараховано експортне мито та митні збори. (Документ про сплату мита та зборів).
	Сплачено витрати по перевезенню товару та його зберіганню на складі за кордоном. (Рахунки на сплату витрат по зберіганню товару, виписка з поточного валютного рахунку).
	Повернуто товар в Україну зі складу за кордоном як реімпортний (методом "червоного сторно"). (Транспортний документ).
	Списано контрактну вартість товару (методом "червоного сторно") (Довідка бухгалтерії).		702 791
	Оплачено витрати за доставку товару до прикордонного пункту України (рахунки по транспортних витратах).
	Сплачено мито та митні збори. (Платіжне доручення про перерахування коштів).
	Нараховано мито та митні збори. (Документ про оплату зборів).
	Оплачено витрати на доставку реімпортного товару до підприємства. (Рахунок по перевезенню товарів).		311 311
	Списано витрати на експорт товару. (Довідка бухгалтерії).
	Сплачено експортне мито, раніше нараховане на рахунок митного органу, повернуто митним органом підприємству. (Виписка банку, довідка бухгалтерії).		716 377

 

Облік розрахунків з підзвітними особами. Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

У податковому обліку відповідно до п. 5.4.8. п. 5.4ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97ВР від 22.05.97р. витрати на відрядження, у тому числі й добові, включаються до складу валових витрат. Обов'язковою умовою при цьому є наявність підтверджуючих документів щодо такого відрядження за основною діяльністю підприємства. Такими документами можуть бути: запрошення приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю підприємства; укладений договір (контракт); інші документи, що засвідчують бажання встановити цивільно-правові стосунки; документи, що засвідчують участь особи у переговорах, конференціях чи симпозіумах, що проводяться за тематикою, яка збігається з основною діяльністю підприємства.

Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, що вибула у відрядження, у спеціальному журналі.

Окремим видом витрат, що не вимагають спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування і фінансування інших особистих нестатків фізичної особи), норми яких установлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.99 «Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України і за кордоном».

На працівника, що знаходиться у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, на яке він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні дні, святкові чи неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідні дні, то йому після повернення з відрядження у встановленому порядку надається інший день відпочинку.

Відряджання за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після затвердження завдання, у якому визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у випадку поїздки за запрошенням представника його копія з перекладом) і кошторису витрат. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів.

Наказ по підприємству є обов'язковим для видачі посвідчення про відрядження особи, яка знаходиться в трудових відносинах з цим підприємством, для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Форма посвідчення затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 260 від 28.07.97 р. і зареєстрована в Міністерстві юстиції 14серпня 1997р. під№311/2115. Порядок відряджання працівників підприємства регулюється «Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.98 р. зі змінами і доповненнями (далі - Інструкція № 59).

Відповідно до пункту 1.2 розділу II інструкції № 59 аванс працівнику, відрядженому за кордон, видається в національній валюті країни, у яку він відряджений, чи у вільно конвертованій валюті на потокові витрати в розмірах, обумовлених реальними потребами в країні перебування, з дотриманням вимог Національного банку України щодо вивозу іноземної валюти за кордон.

Порядок нарахування й виплати добових регулюється Постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордоном» № 663 від 23.04.99 р. (зі змінами й доповненнями) (далі - Постанова № 663).

Працівника ознайомлюють з довідкою-розрахунком на виданий йому аванс та з діючими положеннями про звіт з його використання.

У разі потреби авансування засобами в національній валюті країни, куди відряджається працівник, перерахування граничної норми, розрахованої в доларах США, у валюту країни, куди відряджається працівник, здійснюється за крос-курсом, розрахованому за встановленим НБУ офіційним обмінним валютним курсом національної валюти України до цих валют і долара СИТА на день видачі авансу.

Придбання валютних засобів в уповноваженому банку й бухгалтерський облік іноземної валюти здійснюються відповідно до вимог діючого законодавства.

При розрахунку авансу в бухгалтерії необхідно пам'ятати, що:

—витрати для оплати добових та найм житла за межами України не повинні перевищувати 300 доларів США на добу;

—транспортні витрати до 1000 доларів США.

Разом з видачею іноземної валюти в банку підприємству видається довідка на кожного робітника, який направляється у відрядження. Довідка необхідна для вивезення за митну територію України до 10000 доларів США (якщо вивозиться не більше 1000 доларів США, то довідка не потрібна. На митниці достатньо тільки усне декларування цієї суми) готівкою (з обов'язковою вказівкою її у митній декларації).

За час перебування у відрядженні працівнику відшкодовуються витрати:

а) на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними приналежностями в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевіз багажу) як до місця відряджання так і назад, а також за місцем відряджання;

б) на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) чи наймання інших житлових приміщень, а також включених у такі рахунки витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, ремонт і прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлена окрема плата), кондиціонером;

в) на оплату телефонних рахунків;

г) на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (виїзд), на комісійні (у випадку обміну валютних засобів), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, зв'язані з правилами в'їзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори й податки, що підлягають сплаті в зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути відшкодовані тільки при наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у виді рахунків готелів (мотелів) чи інших суб'єктів, що надають послуги по розміщенню й проживанню відрядженого працівника, транспортних квитків чи рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів і т.п.

Відповідно до п.1 Постанови № 663 добові витрати при відрядженні за кордон відшкодуються в наступних розмірах (крім державних службовців і працівників підприємства, установ і організацій, що цілком чи частково містяться за рахунок бюджетних засобів):

а) у випадку, коли в рахунки на оплату вартості проживання в готелях не включаються витрати на харчування – 280 гривень;

б) у випадку, коли в рахунки вартості проживання в готелях включаються витрати на:

- одноразове харчування - 224 гривні;

- дворазове харчування - 154 гривні;

- триразове харчування - 98 гривень.

У випадку, коли працівники, відряджені за кордон за умов запрошення забезпечуються приймаючою стороною безкоштовним харчуванням у країні відрядження (у дорозі), добові витрати відшкодуються в розмірі 80 % від установленої суми при одноразовому харчуванні, 55 % - при дворазовому харчуванні і 35 % - при триразовому харчуванні (п.2 Постанови).

Витрати на харчування, вартість якого включена в рахунки на оплату вартості проживання в готелях чи у проїзні документи, оплачуються відрядженим особам за рахунок добових.

У випадку, коли приймаюча сторона забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними засобами у виді компенсації потокових витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення й назад і на наймання житлового приміщення) чи добових витрат, то направляюча сторона виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму, додатково представлених засобів.

Якщо сума, надана приймаючою стороною, більша чи дорівнює встановленим нормам добових витрат, то направляюча сторона виплату добових витрат зазначеним особам не робить.

У випадку, коли працівник знаходячись по дорозі в країну, з яким не встановлений або спрощений прикордонний контроль, чи повертаючись з такої країни, має транзитну зупинку на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду по території України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України (абзац «м» підпункту 1.7 пункту 1 розділу II Інструкції МФУ від 13.03.98р. №59). Тобто за дні проїзду із зупинками по території України добові визначаються з розрахунку 18 гривень у день (п. 1 Постанови).

При відсутності зупинок добові витрати відшкодуються за кожний день відрядження, включаючи день прибуття й вибуття, за нормами, установленими для відряджень за кордон.

Фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається:

- у випадку відрядження в країни, з якими не встановлений чи спрощений прикордонний контроль, - відповідно до відміток сторони, що відряджає, і приймаючої сторони в посвідченні про відрядження;

- у випадку відрядження в країни, з якими не встановлений прикордонний контроль, - за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті чи документі, що його заміняє.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття й вибуття працівника повинні бути завірені тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство. У разі потреби доцільно зажадати справку із зразком печатки й підписом посадової особи, на яку згідно за наказом покладені обов'язки реєстрації відряджених осіб.

У випадку відсутності відміток добові витрати відрядженому працівнику не відшкодуються.

Відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Інструкції за кожний день (включаючи день від'їзду й приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, з огляду на вихідні, святкові й неробочі дні й час перебування в дорозі (разом зі змушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах норм.

Кількість днів відрядження для виплати добових визначається з урахуванням дня вибуття у відрядження і дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження і про вибуття з місця постійної роботи. У випадку, якщо працівник спрямований у різні населені пункти, відмітки про день прибуття і день вибуття повинні бути поставлені в кожному пункті. У випадку перевищення терміну чи його невідповідності в наказі необхідно з'ясувати наявність невідповідного дозволу.

Документами, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю підприємства, можуть бути:

- запрошення сторони, що приймає й діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, яке направляє у відрядження;

- укладений договір (контракт) та інші документи, які регулюють чи підтверджують бажання встановити цивільно-правові стосунки. Якщо запрошення отримані іноземною мовою, то для оформлення відрядження за кордон необхідна копія з перекладом.

З дозволу керівника може прийматися до уваги затримка у відрядженні (у випадку захворювання чи з інших причин, що не залежать від працівника) тривалістю понад добу, але не більш ніж 60 календарних днів. Необхідність затримки повинна бути підтверджена довідкою дипломатичної чи консульської установи України за кордоном.

Під час затримки в дорозі без поважних причин працівнику не виплачується заробітна плата, не відшкодуються добові витрати, витрати з наймання житлового приміщення й інші витрати.

Крім того, для підтвердження витрат з відрядження необхідна наявність звіту про виконану роботу осіб у відрядженні, відповідно до поставленої задачі, а саме: документів, що підтверджують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях чи симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства чи установи.

Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений (відповідно до підтверджуючих документів), чи до місця перебування у відрядженні (маршрут повинен бути затверджений керівником підприємства).

Витрати за користування таксі чи оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані тільки з дозволу керівника підприємства (при наявності підтверджуючих документів). На понадлімітні норми витрат оформляється письмово, в довільній формі, дозвіл керівника підприємства.

Витрати на оплату податку на додаткову вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільною білизною та найм житлового приміщення понад установлені норми компенсації відшкодовуються відповідно до підтверджуючих документів в оригіналі.

У випадку відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу й затверджених маршрутів.

Відшкодовуються також інші витрати, зв'язані з технічним обслуговуванням, стоянкою й паркуванням службового автомобіля. Відшкодовуються збори за проїзд по ґрунтових, шосейних дорогах та водяних переправах.

Якщо працівник одержав аванс на відрядження за кордон і не виїхав, то він повинен протягом трьох робочих днів із дня ухвалення рішення про скасування поїздки повернути в касу підприємства зазначені засоби в тих грошових одиницях, у яких був виданий аванс.

Аванс може бути виданий наявними грошовими коштами з каси чи по чеку з розрахункового рахунку, чи грошовим переказано через органи зв'язку (у випадку, якщо є підстава для продовження терміну відрядження й особа, спрямована у відрядження, знаходиться в пункті призначення).

При перевірці правильності одержання наявних грошових коштів у підзвіт необхідно з'ясувати, чи дотримуються вимоги п. 7 «Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України», затвердженого постановою Національного банку України № 334 від 13.10.97, щодо видачі наявних у підзвіт тільки за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше отримані підзвіт суми.

Здійснені витрати у відрядженні оформляються авансовим звітом за формою № 286. Кожна сума витрат, включена в авансовий звіт, повинна бути підтверджена документально. Необхідно також перевірити, чи правильно визначені бухгалтерські проводки та чи правильно вони перенесені в регістри аналітичного обліку.

При здачі в бухгалтерію авансового звіту до нього повинні бути прикладені:

- посвідка про відрядження, оформлена у встановленому порядку;

- документи (в оригіналі), що підтверджують вартість сплачених витрат, із указівкою форми їхньої оплати (наявними: чеком, кредитною карткою, безготівковим перерахунком), при закордонних відрядженнях до звіту додається ксерокопія відміток у закордонному паспорті, завірена відділом кадрів чи керівником підприємства.

У випадку не повернення вчасно грошового авансу керівник підприємства має право (ст. 12 7 Кодексу законів про працю, затвердженої Законом України №322-8 від 10.12.71) видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця із дня закінчення терміну, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, якщо працівник не заперечує стосовно основи та розміру відрахувань (письмова заява підзвітної особи).

У випадку не повернення у встановлений термін невикористаного авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження, згідно Закону України «Про визначення розмірів збитків, заподіяних підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею чи втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей» № 217/95 ВР від 06.06.95 стягується ця сума втроє більша суми, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, переліченої у валюту України по обмінному курсу НБУ на день погашення заборгованості.

Ці гроші, насамперед, відшкодують збитки підприємства, а залишок перераховується до Державного бюджету України.

За перевищення встановлених термінів використання виданих підзвіт наявних грошових коштів, а також за видачу наявних підзвіт без повного звіту про раніше видані суми Указом Президента України № 436 від 12.06.95 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання звертання наявних грошових коштів» у редакції Указу Президента України № 491/99 від 11.05.99 р. передбачена санкція у виді штрафу, що накладається на підприємство в розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Залишок засобів понад суму, використаної відповідно до авансового звіту, підлягає поверненню працівником у касу підприємства, не пізніше трьох днів (робочих) по поверненню з відрядження. У випадку застосування пластикових карток міжнародних платіжних систем - не пізніше 10, а з дозволу керівника (при наявності поважних причин) — 20 робочих днів.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в розрізі фізичних осіб, що отримали грошові кошти в підзвіт.

У бухгалтерському обліку, починаючи з 01.01.2000 р. будь-які витрати на відрядження відносяться до складу витрат підприємства відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.99 р.).

У залежності від того, працівник якого підрозділу був відряджений, чи від цілі відрядження витрати на відрядження будуть враховуватися на рахунках 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» чи 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Облік розрахунків із працівниками (аванс) з нарахування й виплати добових та інших витрат на відрядження ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». У даному разі субрахунок 3 72 буде відноситися до немонетарної статті згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», таким чином заборгованість підзвітної особи не перераховується зі зміною курсу НБУ. Якщо ж робітник підприємства вертає невитрачену частину авансу, то на неї необхідно нарахувати курсову різницю (частка повернення авансу є монетарною статтею).

Дебетове сальдо вказує на залишки отриманих підзвіт авансів, з яких не надані звіти. Кредитове сальдо відображає розмір перевитрат з авансового звіту в порівнянні із сумою, отриманою під звіт.

У Балансі (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2) на підприємствах, організаціях такі показники відображаються, розгорнуто: дебетове сальдо - у складі оборотних активів, кредитове сальдо - у складі зобов'язань підприємства.

Заборгованість працівника по виданих підзвітних сумах, відображається за кредитом рахунку 372, буде числитися в обліку доти, поки не буде погашена працівником (шляхом внесення коштів у касу підприємства, або шляхом утримання з заробітної плати).

При утриманні виданих підзвітних сум із заробітної плати працівника необхідно враховувати вимоги ст.404 цивільного процесуального кодексу України (а також ст. 2 6 закону України «Про оплату праці» ст. 24.03.95 р. № 108/95ВР), де визначено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір утримання із заробітної плати не повинний перевищувати 20 %.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові засоби (якщо з поважної причини вони не були отримані), то виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на день погашення заборгованості.

Дозволяється вивіз грошових коштів у валюті за межі України за умови:

а) усного декларування митному органу: фізичним особам - резидентам та нерезидентам іноземної валюти готівкою і дорожніми чеками на суму 1000 доларів СІЛА, чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленому НБУ на день перетинання митного кордону;

б) вказівок в митній декларації фізичними особами - резидентами та нерезидентами грошових коштів у сумі 10000 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленому НБУ на день оформлення митної декларації, готівкою чи дорожніми чеками за довідкою уповноваженого банку на вивіз іноземної валюти та чеків, виражених в іноземній валюті, у відрядження за межі України.

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

 

1. Навчальна та довідкова література

1. Волкова І.А., Реслер М.В., Калініна О.Ю. Облік зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. / І.А. Волкова, М.В. Реслер, О.Ю. Калініна ; - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 304 с.

2. Войтенко Т. ВЭД: бухгалтерский и налоговый учет в подробностях / Т.Войтенко. – Х.:Фактор, 2010. – 448 с.

3. Кадуріна Л. О., Стрельникова М. С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 606 с.

4. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / М.Ф. Огійчук, В.Г. Шандурська, М.І. Беленкова та ін. ; - К.: Алетра, 2009. - 332 с.

 

2. Нормативна та інструктивна література

1. Господарський кодекс України від 04.02.2005 р. № 2424-IV, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1197-VII від 10.04.2014 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2. Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 10.02.93 р., зі змінами і доповненнями згідно із Законом № 4496-VI (4496-17) від 13.03.12 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/15-93.

3. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою правління національного банку України №492 від 12.11.03 р., із змінами, внесеними згідно з постановою Національного банку № 291 (z1297-12) від 11.07.12 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03.

4. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затв. наказом МФУ №59 від 13.03.98 р. (у редакції наказу МФУ № 362 від 17.03.11 р.) Електронний ресурс . - Режим доступу: http://document.ua/pro-vnesennja-zmin-do-instrukciyi-pro-sluzhbovi-vidrjadzhenn-doc51832.html.

5. Международная конвенция "О гармонизированой системе описання и кодирования товаров" по состоянию на 30.06.07 г. (О присоединении к Конвенции см. Указ Президента № 466/2002 (466/2002) от 17.05.02). Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_079

6. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів. Інкотермс 2010. Міжнародна торговельна палата, міжн. документ від 01.01.11р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/988_014.

7. Митний кодекс України: Закон України № 4495-VI від 13.03.12 р., зі змінами і доповненнями згідно із Законом № 5076-VI від 05.07.12 р. Електронний ресурс . –

8. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.

9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, організацій, затвердж. Наказом МФУ 30.11.99 р. № 291 (у редакції наказу МФУ від 09.12.2011 р. № 1591. Зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28.12.11 р. за № 1557/20295. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PlanSchetov.aspx.

10. Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VІ. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 4677-VI (4677-17) від 15.05.2012 та № 5180-VI (5180-17) від 06.07.2012. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

11. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://proaudit.com.ua

12. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затверджене постановою Правління Національного банку України №514 від 03.12.2003 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_6b/pg_gccmwi/index.htm.

13. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України №201 від 06.09.01 р., із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 51 (z1218-11) від 12.09.11 р. та № 65 (z1129-11) від 28.09.11 р. Електронний ресурс .- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01.

14. Постанова Правління Національного банку України від 29.12.2000 № 520 "Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України ", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за № 152/5343. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36589&cat_id=37195.

15. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України № 996- XIV від 16.07.99 р., зі змінами і доповненнями згідно із Законом № 4224-VI (4224-17) від 22.12.11 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14.

16. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України № 959-ХІІ від 16.04.91р., зі змін. і доповн. згідно із Законом № 5060-VI (5060-17) від 05.07.12р. Електронний ресурс .- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12.

17. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України № 187/94-ВР від 23.09.94 р., зі змінами і доповненнями згідно із Законом № 4496-VI

18. (4496-17) від 13.03.12 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185/94-вр.

19. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України № 187/94-ВР від 23.09.94 р., зі змінами і доповненнями згідно із Законом № 4496-VI (4496-17) від 13.03.12 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185/94-вр.

20. Про режим іноземного інвестування: Закон України № 93/96-ВР від 19.03.96 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/93/96-вр.

21. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності: Закон України №35І- XIV від 23.12.98 р., зі змін. і доповн. згідно із Законом № 5061-VI (5061-17) від 05.07.2012. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/351-14.

22. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України № 996- XIV від 16.07.99 р., зі змінами і доповненнями згідно із Законом № 4224-VI (4224-17) від 22.12.11 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14.

23. Про фінансовий лізинг: Закон України №723/97-ВР від 16.12.97 р., в редакції Закону № 1381-IV (1381-15) від 11.12.03 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/723/97-вр.

24. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету міністрів України №15-93 від 10.02.93 р., зі змінами і доповненнями згідно із Законом № 4496-VI (4496-17) від 13.03.12 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/15-93.

25. Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України №201 від 06.09.01 р., із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 51 (z1218-11) від 12.09.11 р. та № 65 (z1129-11) від 28.09.11 р. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01.

26. Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа: Наказ МФУ № 631 від 30.05.12 р., за реєстр. в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 р. за № 1360/21672. Електронний ресурс . - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1360-12.

27.http://www.raga.gov.ua – Офіційний портал Верховної Ради України.

28. http://www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України

29. http://www.sta.gov.ua – Державна податкова служба України

30. http://www.ukrstat.gov.ua – Державна служба статистики України

31.http://www.smida.gov.ua – Офіційний портал Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України.

32.http://www.nssmc.gov.ua – Офіційний портал Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

33. http://www.iasb.org – Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємницького сектору

 

 

Опорний конспект лекцій з дисципліни "Облік зовнішньоекономічної діяльності" призначено для студентів спеціальності 7.03050901 "Облік і аудит" усіх форм навчання. В опорному конспекті лекцій систематизовані та розкриті у логічному порядку сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку і аналізу зовнішньоекономічних, фінансових і господарських операцій у зовнішньоекономічних відносинах суб'єктів господарювання України з іноземними контрагентами. Особлива увагу приділено документальному забезпеченню та відображенню зовнішньоекономічних операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності. вивченню нормативних і законодавчих документів, що регулюють порядок здійснення ЗЕД, питанням вибору облікової політики, фінансового і податкового обліку операцій в іноземній валюті, відображення у звітності доходів і витрат, впливу змін валютних курсів та розкриття інформації про це у примітках до фінансової звітності, визначенню результатів експортно-імпортної діяльності підприємства.

 

 

Укладачі: Лєско Ілона Олегівна

 

Реєстац. № ________________

 

Підписано до друку _____________ 201__ р.

Формат А5

Обсяг 84 стор.

Тираж ___________________ прим.

Видавничий центр КНУ,

вул. ХХ ІІ Партз’їзду, 11,

м. Кривий Ріг

 

Анализ технологических систем на основе