Література. 1. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании

1. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. -Л.: Музыка, 1973.

2. Бенч О. Хороспів українців // Український світ. - 1993. - №1.

3. Бочкарев Л. Психологические основы музыкального обучения. - К., 1979.

4. Ванслов В. Об отражении действительности в музыке. - М., 1953.

5. Герасимова-Персидська Н. Микола Дилецький. Хорові твори. – К.: Муз.Україна, 1981.

6. Герасимова-Персидська Н. Українські партесні мотети початку ХVІІ ст. – К.: Муз. Україна, 1991.

7. Гулеско І. Національний хоровий стиль: Навч. посібник. - Х., 1994.

8. Івченко Л. Український кант ХVІІ-ХVІІІ ст. – К.: Муз. Україна, 1990.

9. Іваницький А. Українська народна творчість: Пос. для вищ. та серед. навч. закл. - К.: Муз.Україна, 1990.

10.Ильин В. Искусство миллионов. - Л.: Музыка, 1967.

11.Історія української музики: В 6-ти т. - К.: Наукова думка, 1989. -Т.1-2; 1990. - Т.3; 1992. - Т.4.

12.Ковалик П.А. Історичне коріння Київської виконавсько-хорової школи // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. – Серія (Мистецтвознавство).– К., 2005. – С. 58-64.

13.Кондрашин К. Мир дирижера. Технология вдохновения. -Л.: Музыка, 1976.

14.Корній Л. Історія української культури. – Ч. ІІІ. – К., 2001.

15.Кремлев Ю. Вопросы музыкальной эстетики. - М., 1953.

16.Лащенко А. Хоровая культура: Аспекты изучения и развития. - К., 1989.

17.Минин В. Еще о подготовке хормейстеров. - М.: Сов. музыка. - 1966. - №8.

18.Мусин И. О воспитании дирижера. -Л.: Музыка, 1986.

19.Птица К. Проблемы стиля и хоровое исполнительство: методика, опыт. -М.: Профиздат, 1972.

20.Радик Д. Хорознавство: історія, теорія, методологія. - К., 2003.

21.Теплов Б. Психология музыкальных способностей. - М., 1947.

22.Юрченко М. Українська духовна музика 20-х років ХХ століття. - К.: КНУКіМ, 2001.

23.Шреер-Ткаченко А. История украинской музыки. – М.: Музыка, 1981.

24.Яковлев Е. Проблемы художественного творчества. - М., 1972.

25.Яросевич Л. Українська музична література. - Тернопіль: СМП “Астон”, 2000.

 

Питання до теоретичного фахового випробування з дисципліни

«Історії російської хорової музики»

1. Музика Давньої Русі: її витоки і розвиток. Традиції церковного співу та російська народна пісенність.

2. Православна музична культура Візантії і Давньої Русі. Художній канон співацького мистецтва та його формування (IV-X ст.). Візантійське осьмогласся (октоїх).

3. Духовна музика середньовічної Русі як фундамент музичної культури та один з найважливіших чинників формування національної професійної хорової школи.

4. Жанрова різноманітність церковного співацького мистецтва. Особливості знаменного і партесного співу.

5. Розвиток багатоголосся у XVII столітті. Темброва драматургія та колористичні ефекти у хорових творах Ділецького, Тітова.

6. Богослужбове коло церковних піснеспівів. Літургія і Всенощна: структура циклів, різновиди піснеспівів.

7. Жанр духовного хорового концерту у творчості М. Березовського і Д. Бортнянського у контексті поєднання традиції української, італійської та російської композиторської школи.

8. Духовне хорове мистецтво Росії у XVIII-XIX століттях. Загальна характеристика хорової творчості видатних композиторів епохи.

9. Риси стилю Петербурзької хорової школи у творчості її видатних представників XVIII-XIX ст. – композиторів Дж. Сарті, Бортнянського, Львова, Орлова, Архангельського.

10. Московська хорова школа: поєднання орієнтації на західноєвропейські зразки хорового мистецтва і тенденції до відтворення національної традиції у професійному мистецтві. Творчість Турчанінова, Ломакіна, Чайковського, Чеснокова, Рахманінова, Гречанінова та ін.

11. Принцип збереження музичної природи фольклорного першоджерела як художня основа жанру хорової обробки народної пісні у творчості російських композиторів (на матеріалі обробок російських народних пісень Лядова, Римського-Корсакова, Мусоргського, Нікольського, Чеснокова, Свєшнікова, Александрова).

12. Зародження російського національного оперного театру. Роль хору у перших російських операх та в оперній музиці російських композиторів-класиків ХІХ століття.

13. Оперно-хорова творчість М. Глінки: різноманітність складів хорів, форм, прийомів хорового письма (на матеріалі хорів з опер «Іван Сусанін», «Руслан і Людмила»).

14. Роль хору у драматургії опер А. Даргомижського: гармонія і фактура як головні засоби музичної виразності (на прикладі опери «Русалонька»).

15. Народно-епічні елементи в оперних хорах А. Бородіна як принцип пов’язання оперного жанру з народнопісенною традицією (на матеріалі опери «Князь Ігор»).

16. Оперно-хорова творчість М. Мусоргського як новаторський приклад створення масштабних народно-хорових сцен та реалізації яскравих музичних характеристик різних груп народу (на матеріалі опер «Борис Годунов», «Хованщина»).

17. Хор в операх П. Чайковського: риси симфонізму та зв'язок з народною піснею. Особливості музичної мови і стилю композитора у хорових сценах опер «Євгеній Онєгін», «Пикова дама».

18. Народнопісенна основа оперно-хорових сцен Н. Римського-Корсакова: принципи використання і трактовки пісенного фольклору в операх «Снігуронька», «Садко».

19. Виникнення і розвиток жанрів світської хорової музики: хори малих форм у творчості А. Даргомижського, П. Чайковського та ін.

20. Хорова творчість П. Чеснокова, В. Каліннікова, А. Гречанінова, С. Танєєва у контексті розквіту хорового виконавства в Росії на межі ХІХ-ХХ століть.

21. Духовна музика композиторів Московської школи: новизна прийомів хорового письма, близькість до народно пісенного багатоголосся, складність і різноманітність фактурних прийомів у духовно-музичних композиціях П. Чеснокова, В. Каліннікова, С. Рахманінова, А. Кастальського.

22. Кантата у творчості російських композиторів другої половини ХІХ – початку ХХ століття: трактування жанру у творчості П. Чайковського, С. Танєєва, С. Рахманінова.

23. Пісенний фольклор і його інтерпретація у творах великої форми (на прикладі «Трех русских песен» С. Рахманінова і кантати Г. Свірідова «Курские песни» ).