Теми рефератів. 1. Еколого-економічні показники: оцінки і ставки

1. Еколого-економічні показники: оцінки і ставки

2. Еколого-економічні інструменти: принципи формування і механізми дії

3. Форми еколого-економічних інструментів

4. Екологічне страхування як еколого-економічний інструмент.

Методичні вказівки до підготовки відповідей на питання. При розкритті питань необхідно зазначити, що За функціональним призначенням можна виділити дві основні групи еколого-економічних показ­ників, що характеризують різні сторони вико­ристання природних благ: оцінки і ставки. Еколого-економічні оцінки - це види економічних показни­ків, що характеризують зміну параметрів господарської діяль­ності економічних суб'єктів (витрати, доходи чи їх зміни), у відповідь на процеси використання природних благ та/або впливу на компоненти середовища. Еколого-економічні ставки - це питомі економічні показ­ники (тарифи, частки, процентні нормативи, ін.), що врахову­ють дію або вплив екологічних факторів та забезпечують реалі­зацію економічних інструментів (системи цін і платежів, умов одержання прибутку, ін.).

Е кономічні інструменти - це засоби (заходи, методи, важелі) зміни фінансового стану економічних суб'єк­тів. За допомогою економічних інструментів можна, впливаю­чи на спонукальні мотиви діяльності суб'єктів господарюван­ня, регулювати товарно-грошові відносини на рівні підприємс­тва, території, національної економіки і навіть транснаціона­льних систем.

За змістом еколого-економічні показники поділяються на оцінки і ставки. Оцінки характеризують взаємозв'язок змін у природі й економіці і складають інформаційну основу розрахун­ку ставок. Ставки формують кількісну базу реалізації економі­чних інструментів.

Еколого-економічні інструменти - це засоби (методи, заходи, важелі) впливу на фінансовий стан економічних суб'єктів з метою орієнтації їх діяльності в екологічно сприятливому напрямку.

Економічні інструменти умовно можуть бути диференційо­вані на три групи: ціни за ресурси, економічні вигоди і перероз­подільні платежі/виплати.

Коли мова йде про економічний інструментарій, найчастіше наводять найбільш відомі інструменти: податки, кредити, пла­тежі, субсидії.

Еколого-економічні інструменти розрізняються: механізмом реалізації; природою впливу на економічні інтереси суб'єкта; методичними підходами до встановлення ставок; критеріальною базою розрахунку ставок; вихідними принципами впливу на ключові групи економічних суб'єктів; формою інструмента.

Залежно від механізмів реалізації си­стеми еколого-економічних інструментів поділяються на чоти­ри основні групи: адміністративний перерозподіл коштів, фінансові трансферти, вільні ринкові механізми перерозподілу коштів, сприяння на ринку.

Залежно від природи впливу на економічні інтереси суб'єкта: інструменти, спрямовані на вилучення доходів та спрямовані на їх збільшення.

Залежно від методичних підходів до встановлення: емпіричні і розрахункові. Емпіричний шлях встановлення ставок еколого-економічних інструментів (податків, платежів, ін.) означає, що значення ставок не прив'язуються до реальних показників впливу екодеструктивної діяльності на економічну систему. Критеріями для встановлення ставок у цьому випадку служать ви­нятково фіскальні показники, що підбираються найчастіше емпіричним шляхом. Розрахунковий метод встановлення базових ставок еколого- економічних інструментів спирається на реальні еколого-економічні показники (витрати і вигоди) економічних суб'єктів, що пов'язані безпосередньо з процесами впливу на природне середовище.

Для поділу за характером впливу на ключові групи суб'єктів викорис­товуються три основні принципи: 1) забруднювач сплачує; 2) споживач сплачує; 3) все суспільство сплачує.

Форми еколого-економічних інструментів: податкові інструменти, платежі (збори) мита, субсидії, дотації, гранти, премії, виплати, кредитні, сприяння /обмеження на ринку, цінові, страхові, амортиза­ційні, штрафи, екологічне страхування.

Плата, платежі, збори (англ. - payment) - це грошові чи інші блага, які еконо­мічний суб'єкт сплачує за використання ресурсів, природних благ і за можливості здій­снення господарської діяльності. Основні види платежів: плата за землю, за мінеральні ресурси, за використання окремих компонентів природного сере­довища, за вирубки лісу, за використання ресурсів рослинного і тваринного світу, за випас худоби, за полювання і рибальство, за вхід на територію природних парків, за атмосферні емісії (викиди, за скиди у водні джерела, за розміщення твердих (чи рідких у контейнерах) відходів у навколишньому середовищі, за інші види забруднення середовища (шумові, еле­ктромагнітні, ін.).

Штраф (від нім. strafe - покарання ) - це грошове покарання у вигляді стягнення з винних певної суми; засіб матеріального впливу на юридичних і фізичних осіб, винних у порушенні чинних законів, договорів, правил. Стосовно екологічної сфери мож­на назвати такі види штрафних санкцій: міжнародні санкції за порушення умов міжнародних дого­ворів у галузі навколишнього середовища; штрафи за недотримання екологічного законодавства в країні; відшкодування (на міжнародному рівні) збитків, що завдані однією країною іншій країні (чи країнам); відшкодування (на національному рівні) збитків, завданих одним економічним суб'єктом іншому економічному суб'єк­ту господарської діяльності.

Субсидія (від лат. – subsidium) - це цільова незворотна допомога в грошовій чи нату­ральній формі, що надається за рахунок коштів державного бю­джету або спеціальних державних і недержавних фондів еконо­мічним суб'єктам.

Дотація (від лат. dotatio - дарунок, пожертвування ) - це грошова допомога чи інші види допомоги з державних чи інших джерел, які нада­ються юридичним чи фізичним особам для покриття збитків або на спеціальні цілі. Дотація — один із видів субсидій на збільшення вигідності еко­логічно спрямованих видів діяльності.

Грант (англ.: grant - дарунок, субсидія ) - це оплачуване субсидоване замовлення державних чи інших ор­ганізацій на виконання наукових досліджень, конструкторсь­ких розробок чи інших робіт; кошти, що виділяються в поряд­ку добродійності для фінансової підтримки наукових досліджень, учених, діячів культури. Це вид економічної допомоги, що надається на кон­курсній основі.

Кредити (від лат. credit - він вірить ) - це позичка в грошовій чи товарній формі, надана кре­дитором позичальнику на умовах зворотності, найчастіше з ви­платою позичальнику відсотка за користування позичкою. Ос­новними формами використання кредиту як форми економічно­го інструментарію для вирішення екологічних проблем є: пільги за термінами кредитування; пільги за процентними ставками (аж до безпроцентних умов використання позики); пільги за обсягами кредитування; пільги за гарантіями за кредит.

Виплати, відшкодування витрат (англ. - reimbursement) - це грошові виплати юридичним чи фі­зичним особам або система заходів, спрямованих на компенсацію різних форм збитку, пов'язаного з порушенням середовища або необхідністю нести додаткові витрати для його попередження.

Прискорена амортизація - це система заходів (реалізується переважно шляхом застосування спеціальних норм амортизації), що створює умови для збільшення розмірів амортизаційних фондів (неоподаткову­вана частина доходу) в перші роки експлуатації основних фон­дів.

Цінові інструменти (англ. - pricing, price instruments) - це система заходів впливу на економічні інтереси суб'єктів господарювання, основним меха­нізмом якої є цілеспрямована зміна вигідності різних видів ді­яльності (товарів) за допомогою зменшення чи збільшення цін. Цінові механізми використовують методи прямого регулю­вання цін і непрямого впливу на ціни (за допомогою інших інструментів).

Методи прямого регулювання цін використовуються в тих випадках, коли існують можливості адміністративного впливу на ціни. Прикладом можуть слугувати диверсифікація цін у часі (протягом доби), диверсифікація цін на природні ресурси за споживачами, диверсифікація цін за споживачами на послуги інфраструктури (зв'язок, транспорт, комунальні послуги), встановлення підвищених закупівельних цін на екологічно чисту продукцію, адміністративний контроль цін, ін.

Методи непрямого регулювання цін: підвищення рівня цін для споживача на екологічно неспри­ятливу продукцію, зниження рівня цін споживача на екологічно сприятливу продукцію, створення цінових гарантій вирішення екологічних проблем (використання заставних цін на тару).

Сприяння/обмеження на ринку – це комплекс організаційних заходів, який дозволяє надати додат­кові економічні переваги екологічно орієнтованим суб'єктам або створити економічні обмеження екологічно несприятливим гос­подарникам, як правило, без прямого фінансового впливу на інтереси суб'єктів (вилучення доходу або субсидування). Основні напрямки застосування зазначеного виду заходів: п рисудження нагород (звань, призів), сам факт володіння яки­ми надає додаткові ринкові переваги передовим в екологіч­ному плані підприємствам; маркетингове сприяння; розширення сфер діяльності екологічно орієнтованим, надання додаткових ресурсів (зокрема території), лімітів на електроенергію, воду, газ під розвиток екологічно сприятли­вих видів діяльності; цей захід особливо актуальний для країн з дефіцитом ресурсного забезпечення (як, наприклад, в Укра­їні); інформаційна підтримка підприємств, державний протекціонізм.

Екологічне страхування- це створення за рахунок коштів економічних суб'єктів резервних (страхових) фондів, призначених для відшкодування збитків від впливу на природ­не середовище внаслідок непередбачених надзвичайних ситуа­цій (екологічних аварій, катастроф, ін.). Екологічне страхування забезпечує економічну відповідаль­ність потенційних екодеструкторів і гарантує економічну за­хищеність потерпілим.

Еколого-економічні інструменти є потужними важелями еко- логізації системи виробництва і споживання продукції. Різно­маніття форм еколого-економічних інструментів створює бага­тий спектр можливостей цілеспрямованого екологічно орієнто­ваного впливу на економічні інтереси суб'єктів господарюван­ня. Уміле використання цих можливостей у поєднанні з інши­ми методами дозволяє ефективно вирішувати складні еколого- економічні проблеми в межах механізмів саморегулювання рин­кової економічної системи.

Література основна [2, 4]

додаткова [10, 18, 9, 24]