Студопедия — ДІЯЛЬНОСТІ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ДІЯЛЬНОСТІ






Масова інформація і засоби її поширення. Поняття і види засобів масової інформації. Правовий статус ЗМІ як суб'єктів інформаційної діяльності. Право на заснування ЗМІ. Порядок заснування друкованих засобів масової інформації (преси). Правове регулювання державної реєстрації та ліцензування у сфері телебачення і радіомовлення. Особливості регулювання діяльності ЗМІ на сучасному етапі розвитку телекомунікацій. Правовий статус творчих працівників.

Ключові слова: масова інформація, друкована й аудіовізуальна інформація, свобода інформації, засоби масової інформації, засоби комунікації, телебачення і радіомовлення, електронні ЗМІ, Інтернет, інформаційна діяльність, ліцензування каналів, статус журналістів, оцінні судження.

Масова інформація і засоби її поширення. Інститут засобів масової інформації - один із центральних інститутів інформаційного права. Можна стверджувати, що на сьогодні він являє собою комплексне, міжгалузеве утворення - законодавство про засоби масової інформації.

Об'єктом регулювання є інформаційні відносини, пов'язані з виробництвом (створенням), поширенням одного із основних видів інформації - масової, з організацією І функціонуванням засобів масової інформації як юридичних осіб, правовим статусом суб'єктів діяльності засобів масової інформації, юридичною відповідальністю за правопорушення в означеній галузі тощо.

Інформаційні відносини, що опосередковуються обігом масової інформації, які можна виразити в загальній формулі: виробництво -поширення (розповсюдження) - споживання (використання), є найбільш розгалуженими серед інших.

Законодавство масову інформацію визначає як публічно поширювану друковану та аудіовізуальну інформацію (статті 18, 20 Закону України «Про інформацію»).

Стосовно поняття засобів масової інформації, то інформаційне законодавство України не дає чіткого їх визначення на рівні дефініції.

КОСТЕЦЬКА ТЖ

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. виділяє лише їх види - друковані та аудіовізуальні ЗМІ (ст. 20).

Друкованими засобами масової інформації визначено періодичні друковані видання (пресу) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з певним тиражем, а також форми неперіодичного поширення масової інформації: одноразові видання з певним тиражем, а також кіно, звуко- та відеозаписи.

Аудіовізуальними засобами масової інформації названо радіомовлення, телебачення, кіно-, звуко- та відеозаписи тощо.

Поняття засобів масової інформації відповідно до конкретної галузі значно розширили Закони України: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (1992), «Про телебачення і радіомовлення» (1993), «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» (1997), «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (1997); «Про інформаційні агентства» (1995); «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації (1997) та деякі інші акти законодавства про ЗМІ.

В юридичній літературі пропонується, зокрема, визначення засобів масової інформації як результату інтелектуальної діяльності, що має назву як засіб індивідуалізації і форму періодичного друкованого видання, радіо-, теле-, видеопрограмм, кінохронікальної програми або іншу форму періодичного поширення масової інформації1.

В існуючих визначеннях виявляються основні характерні ознаки засобів масової інформації.

З одного боку, поняття ЗМІ пов'язують з організаційною формою (матеріальним носієм) поширення масової інформації, а з іншого - із засобами виробництва, поширення відповідної інформації. Ці два аспекти мають принципове значення для визначення поняття засобів масової інформації.

Фіксація на матеріальному носієві - юридична ознака будь-якого ЗМІ. Підставами такого розуміння є норми Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», які визначають друковані засоби масової інформації (пресу) як

1 Бачило ИЛ. Информационное право / И.Л. Бачило, В.Н. Лопатин, М.А. Федотов. - СПб.: Юрид, центр Пресе, 2003, - С. 315.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

періодичні і такі, що продовжуються, видання (газети, журнали, бюлетені і разові видання з визначеним тиражем та інші - курсив автора), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Крім того, законом до окремих періодичних і таких, що продовжуються, друкованих видань віднесені також додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу (ст. 1).

Зазначені друковані видання можуть мати у своєму складі інші носії інформації, як-то: платівки, дискети, магнітофонні та відеокасети тощо, розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Отже, друковані засоби масової інформації у нормативно визначених різновидах є матеріальними носіями масової інформації.

Аудіовізуальна інформація передається матеріальними носіями дещо іншого типу: (відповідно до законодавства) у вигляді електричних сигналів і приймається за допомогою побутових електронних пристроїв.

Таким чином, юридичні властивості масової інформації виявляються в єдності змісту відомостей з організаційними формами їх представлення,

У цьому випадку засоби масової інформації є також її матеріальними носіями у визначених законодавством організаційних формах. На цій підставі навряд чи доцільно зводити поняття засобів масової інформації лише до поняття юридичних осіб, які здійснюють соціально-комунікативну діяльність на підставі державної реєстрації з метою виробництва, зберігання і публічного поширення інформації, що зустрічається у спеціальній літературі.

Масова інформація як матеріалізований результат інформаційної діяльності ЗМ1, що включає збирання, створення (виробництво), редагування, підготовку до друку та видання, є інформаційною продукцією.

Законодавство про друковані ЗМІ, наприклад, уточнює, що продукцією друкованого засобу масової інформації є виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ (ст. 29 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»).

КОСТЕЦЬКА ТЛ.

За законом, підготовку та випуск у світ друкованого ЗМІ за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.

Редакція набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, оскільки, як відомо, друкований засіб масової інформації може видаватися лише після його реєстрації.

Відповідно, право виробляти та розповсюджувати телерадіо-передачі та програми надається телерадіоорганізації (редакції, студії, агентству, об'єднанню, асоціації, компанії, радіостанції тощо), яка є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку.

Отже, статусу юридичної особи набувають редакція друкованого засобу масової інформації і телерадіоорганізація.

До юридичних осіб, основною метою діяльності яких є надання інформаційних послуг, належать інформаційні агентства (ст. 1 Закону України «Про інформаційні агентства» від 28 лютого 1995 p.).

Основними видами продукції названих суб'єктів інформаційної діяльності, є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відео-продукція, що є їх власністю. Проте, спосіб поширення відповідної продукції а саме - на підставі відповідної угоди, на наш погляд, не дає підстав зараховувати інформаційні агентства до різновидів засобів масової інформації в традиційному їх розумінні.

За Законом «Про інформаційні агентства», названі суб'єкти інформаційної діяльності застосовують дещо інший характер задоволення інформаційних потреб, що зумовлює їх визначення як «засобів комунікації».

Було б логічно, щоб таким терміном законодавець й надалі визначав інформаційні агентства як організаційну структуру, що є юридичною особою, основна мета діяльності якої - надання інформаційних послуг.

Водночас, під засобами комунікації названий закон визначає засоби розповсюдження продукції інформаційних агентств, зокрема друковані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супут-никове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації.

Тобто, по суті, мова йде про матеріальні та інші носії інформації в межах трактування відповідних понять Законом України «Про інформацію».

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Зокрема, спеціалізованим ЗМІ називається періодичне друковане видання, радіо-, теле-, відеопрограми, інша форма поширення масової інформації, у тому числі на електронних носіях, матеріали та повідомлення якого у цілому і систематично висвітлюють питання сексу або використовують сексуальну тематику як провідну (ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 p.).

Отже, під засобами масової інформації такого типу, перш за все, розуміється форма поширення відповідної інформації.

Поняття державного засобу масової інформації визначаєгься Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 р. Це друкований засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади, а видання здійснюється на базі або за участі державної власності та відповідного фінансування з Державного бюджету України чи бюджету Автономної Республіки Крим і статутом (програмними цілями) редакції якого передбачається, зокрема, інформування громадян про діяльність цього та вищих органів державної влади (ст. 1).

Таким чином, під засобами масової інформації слід розуміти, організаційно-правову форму поширення масової інформації, а також: юридичних осіб (засобів комунікації), зареєстрованих у встановленому законом порядку, основою метою діяльності яких є доведення інформаційної продукції до широкого кола споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.

Наявні різноманітні підходи до визначення цього поняття в законодавстві та термінологічна неузгодженість основних понять галузі свідчать про доцільність законодавчого формулювання поняття засобів масової інформації.

Крім того, чинне законодавство дає підстави для розрізнення таких понять, як «засіб масової інформації» і «засіб комунікації».

Перший термін може застосовуватися для назви носіїв масової інформації, а останній - для назви суб'єктів діяльності ЗМІ. Це слугу-ватиме розвитку понятійного апарату галузі.

Сучасний рівень розвитку інформаційних відносин, впровадження телекомунікаційних мереж дає підстави поділяти існуючі засоби масової інформації на «старі» та «нові». Перші - це традиційні друковані ЗМІ, тобто газети, журнали, бюлетені тощо; другі - так звані електронні - радіо, телебачення та інші, які національним законодавством визначаються як аудіовізуальні засоби масової інформації.







Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 483. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

Тема: Изучение фенотипов местных сортов растений Цель: расширить знания о задачах современной селекции. Оборудование:пакетики семян различных сортов томатов...

Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия