Порядок виконання роботи. Зіничний рефлекс. Обидва ока досліджуваного закрити екраном, потім швидко забрати екран і спостерігати звуження зіниць при дії на очі світла електричної

Зіничний рефлекс. Обидва ока досліджуваного закрити екраном, потім швидко забрати екран і спостерігати звуження зіниць при дії на очі світла електричної лампи. Для дослідження співдружньої реакції зіниць на світло одне око залишити відкритим і на ньому спостерігати зміну ширини зіниці при відкриванні другого ока, яке спочатку було закрите екраном.

Дослідження діаметру зіниці: рівномірно розширені зіниці спостерігаються при збільшенні тонусу симпатичної нервової системи, звуження – парасимпатичної.

Індекс Керд’ю. Виміряти діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) і визначити частоту серцевих скорочень (ЧСС) за частотою пульсу. За формулою (1-ДАТ/ЧСС)100 визначити показник тонусу вегетативної нервової системи. Позитивне значення вказує на перевагу тонусу симпатичної нервової системи, а негативне - парасимпатичної.

Око-серцевий рефлекс Даніні-Ашнера. В стані спокою визначити частоту серцевих скорочень 1 хвилину. При ЧСС 60 за 1 хвилину та менше рефлекс не проводити. Далі натиснути великими пальцями на передньо-бокові поверхні очних яблук досліджуваного протягом 20 секунд і відразу підрахувати пульс. Розрізняють наступні типи око-серцевої проби: нормальний – сповільнення пульсу на 4-5 ударів за хвилину; ваготонічний – сповільнення пульсу більше ніж на 10 ударів, симпатикотонічний – пришвидшення пульсу.

Місцевий дермографізм (реакція шкіри на подразнення у вигляді пополотніння або почервоніння) викликається штриховим подразненням шкіри передньої поверхні передпліччя тупим предметом (дерев’яною паличкою). «Білий» дермографізм вказує на підвищення тонусу симпатичної нервової системи, «червоний» дермографізм - на підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи. Характер місцевого дермографізму може залежати від ступеня тиску.

3.Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Результати досліджень записати в протокол у вигляді таблиці. Зробити висновки про особистий показник вегетативного тонусу.

№	Назва тесту	Симп. н.с.	Парасимп. н.с.
	Дослідження діаметру зіниці
	Індекс Керд’ю
	Місцевий дермографізм
	Рефлекс Даніні-Ашнера

Висновок: 1 - переважає тонус симпатичної нервової системи, 2 - переважає тонус парасимпатичної нервової системи, 3- нормотонік.

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Намалюйте рефлекторну дугу симпатичної нервової системи. Вкажіть медіатори та рецептори.

 

 

Намалюйте рефлекторну дугу парасимпатичної нервової системи. Вкажіть медіатори та рецептори.

Тестування за системою «Крок-1»

1. Де розташований ефекторний нейрон еферентного вiддiлу рефлекторної дуги автономної нервової системи (ВНС)?

A. В одному з вузлiв ВНС поза межами ЦНС

B. У бокових рогах спинного мозку

C. У довгастому мозку

D. У довгастому мозку та бокових рогах спинного мозку

E. У спинальних вузлах

2. Якi структурнi елементи мiстяться в метасимпатичнному вiддiлi автономної нервової системи?

A. Еферентнi та аферентнi нейрони

B. Еферентнi та аферентнi волокна

C. Аферентнi нейрони

D. Вставнi нейрони

E. Аферентнi, вставнi та еферентнi нейрони

3. Якi з наведених особливостей вiдрiзняють автономну нервову систему вiд соматичної?

A. Функцiї не контролюються свiдомiстю; еферентний вiддiл рефлекторної дуги має два нейрони - ефекторний i вставний

B. Еферентнi волокна на шляху до органа перериваються в ганглiях

C. Центральнi й периферичнi вiддiли розташовані нерiвномiрно; немає сегментарностi; має велику територiю iнервацiї

D. Медiаторами є ацетилхолiн, адреналiн, норадреналiн

E. Усi перерахованi

4. Що є складовими симпатичної частини автономної нервової системи?

A. Нейрони бокових рогiв спинного мозку вiд СVIII до LIII, паравертебральнi й превертебральнi вузли та волокна їх нейронів

B. Вегетативнi ядра III, VII, IX, X пар черепних нервiв

C. Вегетативнi вузли i волокна, що входять до складу III, VII, IX, X пар черепних i тазових нервiв

D. Нейрони бокових рогiв II-IV крижових сегментiв спинного мозку

E. Усi перерахованi структури

5. Що є складовими парасимпатичної частини автономної нервової системи?

A. Нейрони бокових рогiв спинного мозку вiд СVIII до LIII

B. Вегетативнi ядра III, VII, IX, X пар черепних нервiв; нейрони бокових рогiв II-IV крижових сегментiв спинного мозку; вегетативнi вузли i волокна, що входять до складу III, VII, IX, X пар черепних i тазових нервiв

C. Паравертебральнi й превертебральнi вузли та волокна їх нейронів

D. Нейрони бокових рогiв спинного мозку вiд СІ до СVIII

E. Усi перерахованi структури

 

Ситуаційні задачі:

1.У чоловіка 33 років діагностована прободіння шлунку і запалення очеревини, що призвело до напруження м’язів передньої черевної стінки “дошкоподібний живіт”. Який рефлекс забезпечує цей симптом?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. У людини збільшена частота серцевих скорочень, розширені зіниці, сухість у роті. Це є наслідком активації в організмі якої системи регуляції функцій?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Тема 15. Гуморальна регуляція, її фактори, механізми дії гормонів на клітини-мішені, регуляція секреції гормонів. Роль гормонів у регуляції процесів, психічного, фізичного розвитку, лінійного росту тіла

1. Теоретичні питання до заняття

1. Фактори гуморальної регуляції, їх характеристика та класифікація. Контур гуморальної регуляції, роль зворотного зв’язку в регуляції. Взаємозв’язок нервової та гуморальної регуляції.

2. Структурно-функціональна організація ендокринної системи. Ендокринні залози, ендокринні клітини, їх гормони.

3. Основні механізми дії гормонів. Рецептори мембран та внутрішньоклітинні рецептори, G-білки, вторинні посередники (цАМФ, цГМФ, Са²⁺, NO та ін.), їх роль.

4. Регуляція секреції гормонів. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Функціональний зв’язок гіпоталамуса з гіпофізом. Нейросекрети гіпоталамуса. Роль ліберинів і статинів.

5. Аденогіпофіз, його гормони, їх впливи.

6. Роль соматотропіну (СТГ) та соматомедінів (інсуліноподібний фактор росту I: ІФР- I, інсуліноподібний фактор росту II: ІФР- II).у забезпеченні процесів росту та розвитку. Контур регуляції синтезу й секреції соматотропіну, циркадні ритми. Метаболічні впливи соматотропіну.

7. Щитоподібна залоза, її гормони (йодтироніни). Механізми дії йодтиронінів на клітини-мішені, психічні функції, процеси росту та розвитку, метаболічні процеси, стан вісцеральних систем. Контур регуляції синтезу й секреції тироксину (Т₄) та трийодтироніну (Т₃).

8. Роль інших гормонів, що впливають на процеси росту (інсулін, стероїдні гормони гонад, кортизол).

9. Епіфіз, його гормони, їх функції.

10. Функції гормону підгрудинної залози.

11. Ситуаційні задачі.

12. Тестування за системою „Крок-1”.