Celeron Covington

15 квітня 1998 року Intel випускає перший Celeron на ядрі Covington. Цей процесор має кеш першого рівня 32кб (16+16) як і PII, а кеш другого рівня у нього просто відсутній! Тобто на процесорній плати, що встановлюється в роз'єм Slot1 є тільки процесор, а кеша L2 ні. Крім того Intel вирішує, що нічого балувати користувачів дешевих систем такими сучасними технологіями, як 100 Мгц системна шина, і процесор розрахований на системну шину 66 Мгц. Процесор був випущений з частотами 266 і 300 Мгц.

Перший Celeron був підданий справедливій критиці покупців і фахівців. Відсутність кеша другого рівня і 66 Мгц системна шина сильно зменшували достоїнства архітектури шостого покоління. Фактично в звичайних офісних додатких Celeron Covington був повільніший, ніж К6-2 на рівній тактовій частоті, тим паче, що достатньо швидко з'явилися К6-2, розраховані на 100 Мгц системну шину. Єдиною гідністю нового процесора щодо К6-2 був співпроцесор, що дістався Celeron в спадок від PII, і цей співпроцесор здорово обігравав співпроцесор К6-2. Але, безумовно, ще однією гідністю системи на базі Celeron була можливість однієї лише заміною процесора перетворити свій комп'ютер на сучасний високопродуктивний PII, чого з системою на базі К6-2 зробити було не можна: потрібно було міняти материнську плату. Процесор коштував недорого, але був украй незбалансованим: швидке процесорне ядро,хороший співпроцесор, але дуже повільна підсистема пам'яті через відсутність кеша другого рівня. Процесор Celeron Covington був би зовсім непопулярний у користувачів, якби не одна обставина.

Процесор виготовлявся по 0.25 мкм технології і вимагав живлення 2.0В. Фактично це був Deschutes, на процесорну плату з яким не припаяли кеш другого рівня, і набудували множник на частоту системної шини 66 Мгц. Але!!! Давайте звернемо увагу ось на який факт: 0.25 мкм Deschutes працював на частотах 350-450 Мгц, а такий же 0.25 мкм Celeron - на частотах 266-300 Мгц. Отже, у Covington був прекрасний потенціал для розгону аж до тих же 350-450 Мгц!!! Більш того, враховуючи той факт, що з виходом Deschutes масово з'явилися материнські плати з підтримкою частоти системної шини 100 Мгц, виявилося можливим розігнати Covington, встановивши його на материнську плату, призначену для системної шини частотою 100 Мгц. Пригадаємо, як вважається множник: Covington 266 МГц=66 Мгц х 4.0. Можна встановити частоту системної шини 100 Мгц. Процесор помножить цю частоту на покладені х4.0 (до речі коефіцієнт множення процесорів шостого покоління від Intel практично завжди жорстко зафіксований і міняти його не можна, лише перші Klamath таке дозволяли, у всіх наступних процесорах Intel змінити множник процесора було неможливо) і в результаті ми одержимо процесор Covington на частоті 400 Мгц. Більш того, ми таким чином розженемо не тільки сам процесор,мы ще і розігнали системну шину і оперативну пам'ять, ликвидировав таким чином один з двох основних недоліків процесора Covington!!! За дуже невеликі,по порівнянню з PII гроша, ми одержали високошвидкісний процесор, на частоті системної шини 100 Мгц, повністю еквівалентний PII окрім кеша другого рівня. Нагадаю, його в Covington просто немає. До речі, саме через це, зокрема, розгін стає можливий, адже, пригадаємо, саме кеш L2 заважав розгонити PII.

Можливість такого грандіозного розгону в півтора рази хоч трохи рятувала Covington в очах користувача: можна було одержати систему з пристойною швидкодією, але без кеша другого рівня. Цікаво порівняти продуктивність такого ось розігнаного Covington 450 Мгц (300 Мгц розігнані до 450 Мгц) з продуктивність PII, оскільки достатньо принадно одержати за малі гроші 450 Мгц процесор з ядром PII. Продуктивність безкэшевого Covington сильно варіювалася залежно від завдання: у 3-мірних іграх, припустимо, розігнаний Covington поступався PII на рівній частоті в середньому 10-15%, що було прекрасним результатом, якщо порівняти ціну на Celeron 300 Мгц (і розігнати його на 450) з ціною PII 450. У інших же завданнях, наприклад архівація, процесор міг програти PII удвічі. Загалом, резюмуючи, Covington багато в чому революційним процесором, але найважливіший його недолік - повна відсутність кеша L2 робило його достатньо збитковим. Intel з'ясував помилки Covington, що ясно хоч би з дуже короткого модельного ряду (всього два процесори:)), і випустив новий недорогий процесор, давши йому те ж офіційне ім'я: Celeron, але простроив його вже на іншому ядрі.