ПЕРЕДМОВА. 1. Конспектування – це досить повне вiдображення письмової iнформацiї, що може включати в себе план

1. Конспектування – це досить повне вiдображення письмової iнформацiї, що може включати в себе план, основнi тези, цитати, виписки цифр, якi пiдтверджують, iлюструють головнi положення. Конспектування передбачає виклад засвоюваних понять своїми словами i по можливостi бiльш конкретно, узагальнено

Конспектування нормативних, навчальних та наукових джерел є обов’язковими з дисципліни “Тактико-спеціальна підготовка” за відсутності лекцій та семінарських занять.

2. Основні питання, що підлягають конспектуванню містяться у планах проведення конкретного заняття, визначаються викладачем.

Розрізняють три види конспекту:

1. текстуальний (застосовується тоді, коли передається основний зміст твору в точному й послідовному ряді виписок),

2. вільний (головне не виписується, а передається своїми словами),

3. комбінований (вільна передача змісту чергується з дослівними виписками з тексту).

Для конспектування необхідно завести окремий зошит

Роботу над складаннямконспекту слід організувати в такій послідовності:

1. прочитати текст, визначити тему та головну думку;

2. поділити текст на логічно-смислові частини;

3. дібрати заголовок до кожної частини – план тексту;

4. поставити до кожної логічно-смислової частини тексту запитання;

5. знайти у тексті відповіді – тези;

6. доповнити тези конкретним матеріалом, фактами, взятимиз тексту, цитатами.

3. Особливості конспектування окремих джерел

Конспектування нормативних джерел передбачає виконання конкретного завдання, що визначає зміст тієї чи іншої теми. При цьому варто звернути увагу на: реквізити нормативно-правового дату, зміни, що внесені в нього, структуру нормативного акту, його зв’язок з іншими нормативними актами.

Норми законодавчих актів необхідно відтворювати якомога ближче до тексту, із зазначенням конкретних пунктів, статей, розділів тощо.

Конспектування наукових та навчальних джерел має на меті одержання відповідей на питання, які відсутні у нормативних актах, або потребують поглибленого вивчення.

Перелік джерел, які необхідно конспектувати, визначається робочою навчальною програмою та конкретизується викладачем.

Курсант має право самостійно визначати додаткові джерела для конспектування.

Обсяг та якість законспектованого матеріалу оцінюється та враховуються при оцінці самостійної роботи курсанта.

Робоча навчальна програма

Дніпропетровський державний університет

внутрішніх справ

надруковано ______________

 

(П.І.Б.)

 

[1] Інструкціящодо порядку підготовки, оформлення, перевірки, рецензування та захисту письмових робіт, Затверджена наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 03.04.2007 р. № 123

[2] Постанова Президії ВАК України від 15.01.2003р. № 7-05/1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Імені Є.О. ДІДОРЕНКО

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор з навчальної

Та методичної роботи ЛДУВС

Е.В. Віленська

Міжнародне ПРАВО

Робоча навчальна програма

Луганськ

Розробники: доцент кафедри конституційного та міжнародного права, кандидат юридичних наук Сорока Г.Б.

Рецензенти: Левченков О.І. – кандидат юридичних наук, проректор з наукової роботи ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, Михальський І.Б. – професор,

Ухвалено на засіданні кафедри конституційного та міжнародного права Луганського державного університету імені Е.О. Дідоренка

Протокол № 8 від____________________

Структура робочої програми навчальної дисципліни

«Міжнародне право»:

Курс -3, форма навчання-стаціонар(контракт);

Спеціальність - «Правознавство», «Правоохоронна діяльність»;

Освітній рівень - «бакалавр»;

Семестр – 5;

Загальна кількість годин – 72;

Змістових модулів – 2;

Лекції – 18 годин;

Семінари – 18 годин;

Самостіна робота – 36 годин;

Вид контролю – залік.

Мета: освітня

Розвиваюча

Виховна

ПЕРЕДМОВА

Навчальний курс «Міжнародне право» вивчається згідно з програмою для вищих навчальних закладів.

Даний курс визначає місце міжнародного права серед інших суспільних наук і галузевих юридичних дисциплін, що вивчають державно-правові явища.

Основна ціль семінарських занять - допомогти курсантам самостійно засвоїти курс міжнародного права, усвідомити предмет цієї науки, основні принципи й особливості міжнародного права як особливої галузі права.

Семінарські заняття не повторюють у точності питань, що даються в лекційному матеріалі, а розвивають і поглиблюють окремі їх елементи, вчать курсантів самостійно, аналітично мислити, забезпечують засвоєння певних навичок правильного формулювання і викладення своїх думок у письмовій і усній формах, особливо, в усній - виступах перед аудиторією під час обговорення навчальних питань на семінарських заняттях.

Семінарські заняття проходять у формі виступу й обговорення виступів слухачів з питань, передбачених планом.

На семінарських заняттях курсанти навчаються вмінню зв'язувати загальнотеоретичні юридичні знання (ТДП) і спеціальні галузеві (державне, кримінальне право й ін.), отримані ними раніше, із тим навчальним матеріалом, що вони засвоюють у процесі вивчення курсу міжнародного права.

Міжнародне право як галузь права повинно вивчатися під кутом тих об'єктивних процесів, що відбуваються сьогодні у світі (політичних, соціально-економічних, культурних, національних, екологічних та ін.). Сучасна міжнародна політика грає велику роль у формуванні внутрішніх державотворчих процесів кожної держави. Для України, яка тільки вступила на євроінтеграційний шлях, міжнародне право має особливий сенс. Наша держава потребує висококваліфікованих спеціалістів, особливо у системі ОВС. Міліція як зв’язуюча ланка між державними органами та суспільством має правильно понімати та вміти пояснити населенню зміст тих зовнішньополітичних явищ, що відбуваються. Тому важливо, щоб курсанти понімали зміст усіх міжнародних подій, володіли міжнародною лексикою, могли нею користуватися.

Курсанти повинні навчитися аналізувати досліджувану літературу і джерела, що є в їхньому розпорядженні. Вони повинні вміти правильно аналізувати зміст міжнародних-правових актів, особливо універсального характеру, таких як Статут ООН, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про цивільні і політичні права, міжнародні угоди та інше. Для придбання навичок підготовки логічно послідовних і найбільш повних відповідей курсантам рекомендується складати план відповідей. Відповідаючи, вони повинні викладати свої думки "юридичною" мовою, тобто вільно володіти міжнародним-правовим науковим апаратом. Участь курсантів у семінарських заняттях є обов'язковою умовою виконання навчального плану.