Студопедия — Становлення банківської системи в Німеччині, як підґрунтя для української
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Становлення банківської системи в Німеччині, як підґрунтя для української






 

 

Вивчення зарубіжного досвіду дозволяє виявити закономірності та універсальні тенденції розвитку банківських систем, виявити чинники, які стимулюють або гальмують прогресивні зміни у банківській діяльності. Як приклад розглянемо банківську систему Німеччини.

По закінченню Другої світової війни у країні була сформована дворівнева банківська система, де на верхньому рівні розташований центральний банк країни – Німецький федеральний банк («Bundesbank»), а на другому – комерційні, або кредитні банки, а також спеціалізовані кредитні установи (рис. 1.3) [21, С. 190].

 

Рисунок 1.3 – Банківська система Німеччини

 

Закон (Bundesbank Act), що заснував федеральний емісійний банк Федеративної Республіки Німеччини, був прийнятий бундестагом 4 липня 1957 і набув чинності 1 серпня 1957. Бундесбанк замінив чинну до того дворівневу систему центральних банків, яка включала в себе Банк німецьких земель, дев'ять центральних банків земель і Центральний Берлінський банк. В результаті їх злиття був утворений єдиний центральний банк – Deutsche Bundesbank. Новий інститут представляв собою корпорацію з капіталом 290 млн. німецьких марок і повністю належав державі [20].

Федеральний банк (Bundesbank) включає в себе центральне управління у Франкфурті-на-Майні, дев'ять центральних банків земель як головних управлінь і 182 відділення, які розташовані в найбільш великих населених пунктах. Кількість працюючих в системі Федерального банку – близько 18 000 осіб. Компетенція і завдання банку зазначені в спеціальному Законі про Федеральний банк (ЗФБ) від 26 липня 1957 року (Bundesbankgesetz).

З 2000 року Федеральний Банк перестав відігравати провідну роль у грошово-кредитній політиці країни. Тепер цю функцію здійснює Європейський Центральний банк. Федеральний Банк Німеччини став основою європейської системи центральних банків. З введенням євро валюти в обігу Банк став нову функцію викидів євро. В інших функцій банку, про грошово-кредитної політики країни не змінилися [23].

Згідно з чинним законодавством, статутний фонд Бундесбанку знаходиться в розпорядженні федерального уряду, якому перераховується отриманий банком прибуток. Проте, банк не зобов’язаний виконувати розпорядження уряду, а лише має надавати підтримку щодо проведення загальноекономічної політики. Уряд також має право брати участь у всіх засіданнях центральної ради банку, без права голосу. Проте, він може подавати заяви або вимагати, щоб будь-яке рішення цієї ради не набирало чинності протягом двох тижнів.

Органами правління Федерального банку є: Рада центрального банку (Zentralbankrat), Рада директорів (Directorium), Центральні банки земель (Vorstände).

Рада центрального банку, яка визначає грошову і кредитну політику банку. Вона видає директиви, які стосуються керівництва та управління банком, розмежовує області компетенції інших органів банку, якщо це не зазначено в самому Законі про Федеральний банк. Рада збирається раз в дві неділі, де приймаються рішення простою більшістю голосів [17].

Рада директорів – виконавчий орган Федерального банку, до компетенції яких належить відповідальність за виконання рішень Ради центральних банків. До їхнього складу входять: президент Бундесбанка, віце-президент та інші члени (до 6 осіб), які назначаються строком на 8 років, та як мінімум – на два роки Президентом Німеччини за пропозицією уряду і за поданням центрального банківської ради [22].

До їх компетенції входить [20]:

– операції з федеральними органами влади та їх спеціальними фондами;

– операції з кредитними інститутами, що виконують завдання федерального значення;

– міжнародні операції та операції з нерезидентами;

– операції на відкритому ринку.

Центральні банки земель очолює правління, що складається з Президента та віце-президента. Їх завдання полягає у здійсненні операцій і адміністративному управлінні в своєму регіоні. Зокрема, до їх компетенції входить висновок під свою відповідальність операцій із адміністраціями землі і кредитними інститутами свого регіону, якщо вони поза компетенцією Ради директорів (ст. 8 ЗФБ).

Окрім центрального банка (Deutsche Bundesbank) банківська система Німеччини представлена наступними видами банківських закладів:

– універсальні банки;

– приватні комерційні банки;

– ощадбанки;

– кооперативні банки;

– інші спеціалізовані банки.

Німецька банківська система характеризується значною перевагою універсальних кредитних установ, порівняно з іншими розвиненими країнами.

Їх створення можна пояснити тим, що Німеччина з моменту її промислового розвитку не мала в своєму розпорядженні достатнього розміру власного капіталу, що спричинило необхідність використовувати банківські кредити у великих обсягах.

На даний час у Німеччині функціонує приблизно 4 000 кредитних установ, котрі мають майже 45 000 філіалів. У середньому при чисельності населення 80 мли кожне банківське відділення надає послуги приблизно 1 600 осібі (Німеччина входить до країн світу з однією з найщільніших мереж банківських філіалів) [19].

Універсальні банки можна умовно розділити на три основні групи:

1. Близько 350 приватних комерційних банків, серед яких три великих банки, регіональні банки та інші кредитні установи, а також філіали іноземних банків, частка яких у ділових операціях банків складає близько 30 %;

2. Понад 700 господарсько-правових кредитних установ: ощадні каси і земельні банки (жироцентралі), частка яких становить близько 50 %;

3. Приблизно 3000 кооперативних банків (Фольксбанки і Райфайзенбанки) з їх центральними банками, частка яких становить близько 20 %.

У групі приватних комерційних банків знаходиться близько 350 кредитних установ, що універсально функціонують, мають понад 7 000 філіалів і понад 200 000 співробітників. До даної групи належать два великі банки, близько 200 регіональних та інших банків, майже 80 приватних банкірів і приблизно 60 філіалів іноземних банків [19].

Спільною особливістю усіх приватних комерційних банків, не враховуючи їх розмір і структуру, є вагома перевага короткострокових кредитних операцій, проте за останні роки можна спостерігати тенденції до зростання кількості довгострокових кредитів.

Серед великих приватних комерційних банків Німеччини виділяють Deutsche Bank і Commerzbank – два найвідоміші німецькі банки, які виникли ще за часів Німецької імперії в 1871 році і в 2014 році у рейтингу найбільших банків світу займали відповідно 6 і 40 місця [24].

На рівні з універсальними банками, в Німеччині існують спеціалізовані банки: приблизно ¼ кредитних установ.

Одним із видів таких банків є ощадні каси, які виникли в Німеччині у другій половині XVІІІ ст. На даний час майже всі ощадкаси в країні є державними, які займаються залученням вкладів населення.

Центральними банками ощадних кас є 13 жироцентралій, які надають допомогу ощадкасам при видачі великих кредитів. Жироцентралі розташовані в кожній із земель. На верхівці їх знаходиться Німецька жироцентраль. Системою ощадних кас і жироцентралій керує Німецький комунальний банк. Даний сектор має активи, що становлять близько 50 % активів усієї банківської системи Німеччини.

У Німеччині працює близько З 000 кооперативних банків, у містах їх прийнято називати Фольксбанк, а в сільській місцевості – Райфайзенбанк. Кооперативні банки – це порівняно малі кредитні установи, кількість яких за останні роки має тенденцію до зменшення, спричинену їх злиттям.

Також серед спеціалізованих банків виділяють 30 приватних іпотечних банків, котрі надають кредити на земельні ділянки і комунальні кредити. Найбільшими з них є Німецький центральний земельний банк, Франкфуртський іпотечний банк і Німецький іпотечний банк у Бремені.

Отже, банківська система Німеччини є однією з найбільш розвинених у світі. Безумовний успіх її функціонування привертають увагу зарубіжних колег. Передаючи свій досвід, Бундесбанк не тільки підтримує зв’язки з іноземними банками, але й отримує корисну інформацію для своєї діяльності про їх поточний стан справ і тенденціях розвитку.







Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 1282. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЦЕНТРА ТЯЖЕСТИ ПЛОСКОЙ ФИГУРЫ Сила, с которой тело притягивается к Земле, называется силой тяжести...

СПИД: морально-этические проблемы Среди тысяч заболеваний совершенно особое, даже исключительное, место занимает ВИЧ-инфекция...

Понятие массовых мероприятий, их виды Под массовыми мероприятиями следует понимать совокупность действий или явлений социальной жизни с участием большого количества граждан...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия