Концептуальна база професійної практики.

Розвиток правового механізму внутрішнього аудиту в системі державного фінансового контролю (СДФК) характеризується в Україні суттєвим розривом між бажаним нормативно-правовим статутом внутрішнього аудитора та реальним законодавством. в якому недостає системності і визначеності внутрішнього аудиту як активного елементу державної політики. Економічна політика – це одна із засад, на якій базується державне управління, а останнє є базою державного регулювання економіки. За експертними оцінками, втрати бюджету від “тінізації” доходів щорічно перевищують 12-13 млрд. гривень. На сьогодні вже відомо, до чого призвело ослаблення державного фінансового контролю (ДФК): бюджетні мільярди витрачено не за призначенням або розкрадено; мільйони вкладників та інвесторів обдурено; багатомісячні несплати заробітної плати стали мало не нормою. Зрозуміло, за таких масштабів “тінізації” виведення хоча б частини економіки з “тіні” з допомогою правового механізму ДФК, зокрема внутрішнього аудиту позитивно позначилося б на стабільності фінансової системи країни.

У розвиток теорії внутрішнього аудиту вагомий внесок зробили такі фахівці, як Р. Адамс, Е. Аренс, Дж. Бедді, Г. Дженік, Ф. Дефліз, Д. Кармайкл, І. Лі, Д. Лоббек, Ж. Рішар, Д. Робертсон, А. Роджер, К. Сазерленд та ін. Для українських учених корисними є також результати досліджень учених та практиків Росії: О. Богомолова, М. Голощапова, В. Бурцева, О. Макоєва, А. Макальської, Х. Мулахмєтова та ін. Значний внесок у дослідження теоретичних і прикладних аспектів проблеми внутрішнього аудиту зробили такі вітчизняні вчені, як Н. Дорош, І. Дмитренко, В. Завгородній, О. Нетикша, Л. Сухарева, А. Ткаченко, та ін.

Метою опрацювання даного питання є наукове обґрунтування концептуальних засад розвитку правового механізму внутрішнього аудиту в системі державного фінансового контролю в умовах економічної кризи в Україні.

Під внутрішнім аудитом розуміємо підсистему внутрішнього контролю. Поняття внутрішній аудит розкривається в спеціальних нормах проведення контролю в інших нормативних документах. Міжнародний інститут внутрішніх аудиторів дає таке тлумачення: Внутрішній аудит – це незалежна діяльність з перевірки і оцінки роботи організації в її інтересах.

У процесі дослідження виявлено, що теорія внутрішнього аудиту складається з трьох основних елементів: (1) концепції, (2) постулати, (3) аудиторські стандарти (правила). Концепції допомагають виявити напрямок теоретичних підходів щодо організації внутрішнього аудиту (ВА). Наприклад, до концепцій ВА слід віднести такі як: незалежність; професіоналізм; місія; процес ВА; етика поведінки. Постулати є фундаментальними аксіоматичними ствердженнями, на основі яких визначаються напрямки діяльності служби ВА. За допомогою постулатів можна розкрити зміст аудиторських стандартів.

Професійні організації з внутрішнього аудиту. Інститут внутрішніх аудиторів.

Інститут внутрішніх аудиторів (The Institute of Internal Auditors, IIA) Був заснований в 1941 році в США невеликою групою однодумців, пов'язаних внутрішнім аудитом.На сьогодні Інститут являється міжнародною професійною асоціацією, яка об’єднує понад 110000 людей, більш як в 150 країнах світу.Всеукраїнський Інститут внутрішніх аудиторів (ВІВА) був заснований в 2001 році. Його членами являються представники українських компаній з різних галузей, таких, як фінанси, банки, підприємвста зв’язку, консалтингові та аудиторські фірми, страхові компанії та інші.

Стандарти внутрішнього аудиту.

Інститут розробив та активно пропагандуе «Міжнародні професійні стандарти внутрішнього аудиту» та «Кодекс етики» -, далі (стандарти),- внутрішнього аудитора, ціль яких є впровадження та підтримання високих професійних та етичних стандартів серед членів Інституту та всіх внутрішніх аудиторів.На сьогоднішній день стандарти перекладені на російську мову Інститутом внутрішніх аудиторів Росії.