РӘСӘЙ ФЕДЕРАЦИЯҺЫНЫҢ МӘҒАРИФ ҺӘМ ФӘН МИНИСТРЛЫҒЫ
Палац снігової королеви. З'являється господиня, слідом за нею тролі. 1-ий т р о л л ь Ваша величність! Маю честь представити останній винахід нашого головного троля. Це Чарівне дзеркало, в якому все добре і прекрасне зменшується донезмоги, все ж негідне і погане, навпаки, укрупнюється. Кращі з людей здаються виродками. Сп. К о р о л е в а Менше слів, люб'язний, показуйте. 1-ий т р о л л ь Прошу, Ваша величність!
Демонструють фокуси з дзеркалом. Під час показу трапляється невиправне - дзеркало розбивається на тисячі осколків.
2-ий т р о л л ь Жах! Ми розбили його! 1-ий т р о л л ь Ми пропали! Сп. К о р о л е в а Заспокойтеся. Завдяки вашим старанням сталося прекрасне і непоправне диво. Тисячі осколків Чарівного дзеркала розлетяться по всьому світу. Вони будуть потрапляти людям в очі. Людина з такою скалкою в оці буде бачити в кожній речі одні лише погані сторони. Але найкраще, якщо такий осколок потрапить в серці - воно перетвориться на шматок льоду! Ви чудово попрацювали.
Картина 2. Кай, Герда, Бабуся. Бабуся розгойдується в кріслі, в'яже. Кай і Герда грають. Кай затіває яку - або галасливу рухливу гру, підсумком якої є або розбита коліно, або розбита ваза. Б а б у ш к а Кай, Герда! Ось бешкетники! Припиніть цю біганину і пограйте в яку-небудь тиху гру.
Кай і Герда продовжують робити все теж саме, але при цьому «кричать» пошепки. Б а б у ш к а (сміючись) Ах ви маленькі бешкетники! Займіться чимось корисним, наприклад... К а ї Почитайте книгу, повторіть уроки, приберіть в кімнаті! Г е р д а Бабуся, все це ми сьогодні вже робили. Хай краще Кай допоможе мені розучити свій забавний танець! Б а б у ш к а Це той, від якого весь посуд з полиць падає! Г е р д а Ми тихесенько, ми навшпиньках! Кай, будь ласка, навчи! Кай і Герда танцюють забавний відчайдушний танець, який закінчується тим, що горщик з кущем троянди, що не встоявши, падає з вікна і його ледве-ледве встигає врятувати Кай. Б а б у ш к а Я говорила, що від вашого танцю не тільки всі в будинку валиться - від вашого танцю землетрус може розпочатися. Г е р д а (підходячи до рожевого куща) Бабуся! Кай! Він розцвітає! Наш рожевий кущ розцвів! К а ї Ура! Герда, ми з тобою справжні садівники! Г е р д а Троянди цвітуть! Краса, краса! Скоро побачимо немовляти Христа! Б а б у ш к а Ви створили справжнє диво! Ваша любов і турбота про це паросток прикрасила його ніжними квітами. Хоча за вікном зима, рояться не справжні, а білі бджоли. К а ї Білі бджоли! А у них теж є королева? Б а б у ш к а Є! Сніжинки оточують її густим роєм, але вона більша від усіх і ніколи не залишається на землі - вічно носиться на чорному хмарі. Часто ночами пролітає вона вулицями і заглядає в вікна, от-то вони і вкриваються крижаними візерунками, як квітами! К а й і Г е р д а Бачили! Бачили! Г е р д а А Снігова Королева зайти сюди? К а ї Нехай-но спробує! Я посаджу її на теплу піч, і вона і розтане!
У вікно заглядає Снігова королева; завиває хуртовина, вітер; відкривається вікно, в кімнату вривається сніг.
К а й (скрикує) Ай! Мені щось кольнуло в серце і щось потрапило в око! Наче гострий скляний осколок. Г е р д а Дай я тобі допоможу. (Намагається витягнути з ока) Нічого не видно, Кай. К а ї Повинно бути вискочило. (Розглядає всіх і все навколо) Фу, які ж ви потворні! Як мені набридли ваші дурні фізіономії. А це що за виродок? (Штовхає рожевий кущ) Г е р д а Кай! Кай! К а ї Потворні! (Тікає)
Звук хуртовини посилюється.
Б а б у ш к а Йому щось потрапило в око і в серце. Може це була крижинка, яка поселила в Каї зиму...
Картина 3. Міська площа.
Поступове затемнення. З'являється Снігова королева, за нею тягнеться білий шлейф, що покриває всю сцену, наче білим снігом. Світає. На міську площу вийшли діти. Вони грають в різні зимові ігри. Поступово посилюється снігопад. Кай ловить сніжинку, довго її розглядає.
К а ї Бачиш, як майстерно зроблено! Це куди цікавіше справжніх квітів! І яка точність! Чи не єдиною неправильної лінії! Ах, якби вони тільки не танули!
Поступово хурделиця посилюється. Всі діти, крім Кая, розбігаються. З'являється Снігова Королева, звертається до Кая.
Сп. К о р о л е в а Чому ти не ховаєшся? Тобі не страшно? К а ї Ні, ні страшно! Сп. К о р о л е в а Який сміливий хлопчик! Варто нагородити тебе за відвагу! Я підвезу тебе в справжньої сніжної бурі! Тримайся міцніше!
Відвозить Кая на своєму сніжному шлейфі. З'являється Герда, кличе Кая, розпитує перехожих. Ніхто нічого не знає. Лише один хлопчик сказав, що бачив, як Кай кружляв у сніговому вихорі.
Г е р д а Зима, яка оселилася в його серці, взяла Кая в полон. Я повинна знайти свого брата. Без мене він пропаде!
Мандри Герди починаються.
Картина 4. Квітник жінки, вміла чаклувати.
Ж е н щ и н а (Побачивши Герду, бредуть на самоті) Ах, ти, бідна крихта! Чому ти гуляєш у скоєному самоті? Ну підемо, ти розповіси, хто ти і як сюди потрапила. Г е р д а Я шукаю свого названого брата Кая. Його забрала сніжна хуртовина. Я повинна відшукати його. Крім мене йому ні хто не допоможе! Скажіть, а не зустрічали ви Кая? Ж е н щ и н а Поки що він не проходив повз мого будинку, але, вірно, пройде, так що тобі нема чого сумувати. Залишайся у мене в гостях, тобі треба відпочити. Ти можеш помилуватися квітами, що ростуть в саду; вони гарніше намальованих в будь-якій книжці з картинками, і всі вміють розповідати казки. Г е р д а Ми з Каєм теж виростили троянду, вона була надзвичайно гарна.
Герда пішов, розглядає квіти.
Ж е н щ и н а (одна) Давно мені хотілося мати таку милу маленьку дівчинку. Я не зла чаклунка, я чаклую тільки зрідка для свого задоволення. (Дістає гребінь) Досить провести по волоссю милої дівчинки цим гребенем, і вона забуде все, що з нею було раніше. Ми з нею заживемо ладно.
Герда і чарівні квіти танцюють і грають в ігри. Втомлену Герду укладають в садовий гамак. Чаклунка розчісує їй волосся гребенем, Герда засинає.
Ж е н щ и н а (звертаючись до троянди) А тебе, красуня, мені доведеться заховати, і подалі, немає, глибше! Інакше Герда, побачивши тебе, пригадає про Кая! Жаба на північ! Змія на схід! Сховайся під землю троянда-квітка! А ви, (звертаючись до решти кольорам) охороняйте сон нашої дівчинки! Після пробудження дівчинки.
Ж е н щ и н а Ти відпочила, мила Герда? Г е р д а Спасибо, я чудово виспалася, правда мені снився страшний сон, що я кудись йду, шукаю когось дуже знайомого і близького, але от кого - не пам'ятаю. Я шукаю, шукаю і не знаходжу його, і через це плачу! Ж е н щ и н а Не варто серйозно ставитися до снів, дівчинка! А щоб тебе трохи відволікти, чарівні квіти розкажуть тобі казку! Дорогі мої нарцис, лілія, півонія, прошу вас, порадуйте нашу гостю! П і о н Яку казку будемо розповідати? В с ь «Принцеса на горошині», «Гидке каченя», «Дюймовочка»? Н а р ц і з з «Стійкий олов'яний солдатик». Л і л і я Це дуже сумна казка. Н а р ц і з з Сумна, але дуже красива. П і о н Ти знову розстроїшся і будеш ридати! Н а р ц і з з Нізащо, мій пишноголовий друг!
Казка Було колись на світі двадцять п'ять олов'яних солдатиків. Всі сини однієї матері - старої олов'яної ложки, - і, значить, припадали вони один одному рідними братами. Це були славні, браві хлопці: рушницю на плечі, груди колесом, мундир, гудзики блищать... Ну, словом, чудо що за солдатики!
- Олов'яні солдатики, олов'яні солдатики! - Закричав маленький хлопчик.
Йому подарували олов'яних солдатиків у день його народження. Хлопчик зараз же взявся розставляти їх на столі. Двадцять чотири Були зовсім однакові - одного від іншого не відрізнити, а Двадцять п'ятий солдатик був не такий, як усі. Він виявився одноногим. Його відливали останнім. І олова трохи не вистачило. На столі, де хлопчик побудував своїх солдатиків, було багато різних іграшок. Але краще за всіх іграшок був чудовий картонний палац, всередині якого стояла його красуня господиня. Красуня стояла на одній ніжці, повинно бути, вона була танцівницею.
«От би мені таку дружину! - Подумав олов'яний солдатик. - А мій дім - проста коробка! Ні, не місце їй там! Але познайомитися з нею все ж таки не заважає...»
У цей момент з табакерки вискочив злий троль.
- Ей ти, олов'яний солдат! - Крикнув троль. - Чи не боляче задивляйся на танцівницю! Вона занадто гарна для тебе.
Але олов'яний солдатик удав, ніби нічого не чує.
- Ах, ось ти як! - Сказав троль. - Гаразд ж, постривай до ранку! Ти мене ще згадаєш!
Вранці, коли діти прокинулися, вони знайшли одноногого солдатика за табакеркою і поставили його на вікно. І раптом - чи то це троль підстроїв, чи то просто потягнуло сквозняком, хто знає? - Але тільки вікно відчинилося, і одноногий солдатик полетів з третього поверху вниз головою. На вулиці до солдата підійшли два хлопчики. Вони зробили зі старої газети човник, посадили в неї олов'яного солдатика і спустили в канавку. Олов'яний солдатик в човнику весь тремтів - від каски до чобота, - але тримався стійко, як годиться справжньому солдатові: рушницю на плечі, голова до верху, груди колесом.
«Де ж це я? - Думав олов'яний солдатик. - Ах, якби зі мною була моя красуня танцівниця! Тоді мені все було б дарма...»
У цю хвилину з - під мосту вискочила велика водяний щур і налякала солдатика. Він впав у воду. Занурюючись на дно, він із сумом подумав про своїй красуні. Не бачити йому більше милою плясуньи! Але звідки ні візьмися, з води виринула велика риба і миттю проковтнула солдатика разом з його рушницею. Далі, не повірити, які дива бувають на світі! А справа була ось у чому: рибу впіймали, звезли на ринок, а потім вона потрапила на кухню. На цьому чудеса не закінчилися! Олов'яний солдатик потрапив саме в той будинок, де до цього жив сам і його чудова танцівниця! Олов'яний солдатик так розчулився, що з очей його ледь не покотилися олов'яні сльози, але він вчасно згадав, що солдатові плакати не годиться. Не кліпаючи, дивився він на танцівницю, танцівниця дивилася на нього, і обидва мовчали. Раптом один з хлопчиків - найменший - схопив олов'яного солдатика і ні з того ні з сього жбурнув його прямо в піч! Напевно, його підмовив злий троль з табакерки. У цю хвилину двері в кімнату відчинилися навстіж, наскрізний вітер підхопив прекрасну танцівницю, і вона, як метелик, пурхнула в пічку прямо до олов'яних солдатиків. Полум'я охопила двох закоханих, оточивши їх жаркими пелюстками, і було враження, що вони стоять в центрі вогненної троянди...
Ж е н щ и н а Хто вимовив це слово? Г е р д а (витираючи сльози) Вогненної троянди, троянди! А чому у вашому саду не ростуть троянди? Ми з Каєм виростили чудову троянду! Кай, чи живий ти? Як же я з вами забарилася. Я повинна відшукати Кая! Р о з а Я була в царстві мертвих! Під землею! Там Кая немає. Я не знаю де він, але він чекає від тебе допомоги! Г е р д а Мені треба поспішати! Ж е н щ и н а Вернись, мила дівчинка! Мені буде дуже самотньо без тебе! Налітає дощ.
Г е р д а Як же я забарилася! Вже осінь на дворі! мені потрібно поспішати!
Картина 5. Принц і принцеса.
Втомлена Герда відпочиває під деревом. З'являються ворони, що живуть в Королівському палаці.
В о р о н Кар-кар! Доброго дня! Як вас звуть? Чому сумуєте? Чи не правда, чудова погода? Куди шлях тримаєте? Г е р д а Мене звуть Герда. Погода сьогодні прохолодна. Ой, вибачте, інші питання я забула! В о р о н а Карл тільки що отримав звання королівського ворона. Він тільки звикає до нового звання, а тому дуже сильно величається, але ви не дивуйтеся - Карл дуже добрий ворон! К а р л Спасибо, Клара! Герда, і все-таки! Чому ви такі сумні? І куди шлях тримаєте одна-однісінька? Г е р д а Я шукаю свого названого брата Кая, його забрала сніжна буря. Без мене він пропаде. Ви не зустрічали його? К а р л Може бути, може бути! Г е р д а Як! Правда? К а р л Тихіше, тихіше! Я думаю, що це був твій Кай! Але тепер він, мабуть, забув тебе з своєю принцесою! Г е р д а Хіба він живе у принцеси? К а р л Ось послухай. У королівстві, де ми з тобою перебуваємо, є принцеса - така розумниця, що і сказати не можна! К л а р а Вона прочитала всі газети на світі і вже забула все, що прочитала! Ось яка розумниця! К а р л Раз якось сиділа вона на троні - а веселощів-то в цьому адже не багато. К л а р а І наспівувала пісеньку «Від чого б мені не вийти заміж?» К а р л «А й справді», - подумала вона, і їй захотілося вийти заміж! К л а р а Але в чоловіки вона хотіла вибрати собі такої людини, яка б не злякався, не злякався, побачивши принцеси, з яким було б цікаво розмовляти! К а р л Три дні вибирали нареченого! Народ валив валом! На вулиці все женихи говорили відмінно, але варто було їм переступити палацовий поріг, як їх брала острах. К л а р а Ніхто не міг слова виразно вимовити, право, їх усіх точно обпоюють дурманом! Г е р д а Ну а Кай-то, Кай... К а р л Тепер ми саме дійшли і до нього! На третій день з'явився чоловічок, не в кареті, що не верхи, а просто пішки і прямо увійшов до палацу! Очі його горіли, як твої, але одягнений він був бідно. Г е р д а Це Кай! І він, все-таки, одружився на принцесі? К л а р а Гм-гм... Так от, цей юнак сміливо підійшов до принцеси і розмовляв з нею так само добре, як я, коли говорю по-воронячі. Загалом, вона йому сподобалася і він їй теж! Г е р д а Так, так - це Кай! Адже він такий розумний! Він знав усі чотири дії арифметики, навіть з дробами! Ах, проводите ж мене в палац! К а р л Легко сказати! У палац не пускають сторонніх. Г е р д а Що ж мені робити? Я подолала тисячі кілометрів заради зустрічі з Каєм! Мені б тільки одним оком на нього глянути. Я повинна знати, що з ним все в порядку. К л а р а Бідна дівчинка! Карл, що не бундючся! У тебе є ключ від потайних дверей! Потрібно провести Герду в палац. К а р л дорога Клара! Ти ж знаєш, як це небезпечно! К л а р а Карл! К а р л Я згоден. Слідуйте за мною, але тільки тихо-тихо!
Звичайна палацова життя: принц і принцеса готуються до балу. Придворний костюмер приміряє вбрання.
П р і н ц Набрид нам етикет! П р і н ц е с з а Набрид нам марафет! Набридли банти, стрічки! І прислуги компліменти! Всі ви прислужитися нам раді - Понесіть геть наряди!
Їм біса набридла ця процедура. Знімають наряди, залишаються в демократичній одязі.
П р і н ц Я тобі казав - це діє безвідмовно! Як тільки ти починаєш швидко - швидко говорити, тріщати як сорока, людина губиться і нічого не може відповісти. П р і н ц е с з а Чудова гра! Ти великий вигадник! П р і н ц Забава наступна - гра в мовчанку. Хто перший заговорить, той і програв. Раз, два, три - почали!
Принц і принцеса падають на підлогу і закривають очі. У цей час з'являється процесія з скрадливих Карла, Клари та Герди. Підійшовши до принцу і принцесі нахиляються над ними. Від несподіванки королівське подружжя починає кричати.
П р і н ц е с з а Караул! На допомогу! П р і н ц Привиди! Ура! До нас з'явилися привиди!
Прибігає варта і заарештовує Карла, Клару і Герду.
К а р л Припиніть неподобства! Я почесний королівський ворон! Я служу на кухні! К л а р а А я дружина почесного королівського ворона, службовця на кухні! Г е р д а А я, а я, а я Герда! (Плаче) П р і н ц е с з а Відпустіть їх! Чому ти плачеш, дівчинка? К л а р а Вона плаче від радості! К а р л Герда, так звуть цю дівчинку, довго шукала свого зниклого брата Кая! І ось, нарешті, знайшла. Це наш принц! П р і н ц Я? Г е р д а Ні, це не він! (Плаче) К л а р а Ага! Значить вона плаче від горя! К а р л Герда довго шукала свого зниклого брата Кая. Ми подумали, що він - це наш принц! Але це не він! П р і н ц е с з а Бідна дівчинка! К л а р а Бідна дівчинка! К а р л Чи не журіться, мила, ви його неодмінно знайдете. Г е р д а Так, я його обов'язково знайду! Вибачте, мені пора поспішати. П р і н ц Зачекайте! Ваша величність, мені б хотілося чимось допомогти цій чудовій дівчинці. П р і н ц е с з а Абсолютно з вами згодна! Ми подаруємо їй золоту карету. І її подорож не буде таким важким. А ще, ми їй подаруємо шубку і муфточку. Це зігріє її в дорозі! А заодно і справа знайдеться для наших королівських кравців! Г е р д а Спасибо! Я ніколи не забуду вашої доброти!
Кравці готують вбрання для Герди. Герда їде.
Картина 6. Маленька розбійниця. Звичайні будні звичайних розбійників. Веселощі перемежовується з'ясуванням відносин, що переходять у бійку. Поява золотий карети ламає ідилію. Розбійники розтягують карету на частини.
1-й р а із б о й н і к (Герді) Бач, яка славненька, Жирненький! 2-й р а із б о й н і к горішками відгодованих! Жирненький, що твій баранчик! 3-й р о з б о й н і к Ану, яка на смак буде?
З'являється Маленька Разбойница.
Р о з б о й н і ц а Стояти! Цю здобич я забираю собі. З вас досить того, що вже награбували. А ну-ка, всі вон, розбійники!
Всі тікають.
Р о з б о й н і ц а Вони не вб'ють тебе, поки я не розсерджуся на тебе. Ти, вірно, принцеса? Г е р д а Ні. Р о з б о й н і ц а Ну тоді шубку і муфточку віддавай мене. Нічого тобі виряджається в королівські наряди! Г е р д а Це подарунок принца і принцеси. вони зглянулися наді мною і спорядили в дорогу. Всі королівські підношення я охоче віддам вам, тільки відпустіть мене - я дуже поспішаю! Р о з б о й н і ц а Бач чого удумала! Не для того рятувала я тебе від цих головорізів. Ти будеш розважати мене. Але спочатку я покажу тобі свій звіринець!
Підходить до клітки зі звірами
Р о з б о й н і ц а Всі мої! Ось тут сидять лісові пустуни! Їх треба тримати під замком, не те жваво полетять! А ось і мій милий старина Бешка! Його теж треба тримати на прив'язі, інакше втече! щовечора я щекочу його своїм гострим ножем - він, смерть, цього боїться!
Лоскоче оленя ножем, той брикається.
Г е р д а Навіщо ти мучиш бідних тварин? Відпусти їх на свободу. Їх дуже шкода! Р о з б о й н і ц а Терпіти не можу цих ніжностей! Вони мої бранці, і вони мене розважають! А зараз твоя черга - розповідай небудь цікаве! Куди ти йдеш і чому так поспішаєш? Г е р д а Я шукаю свого названого брата Кая. я знаю, що з ним трапилося нещастя, і мені треба допомогти йому. Я пройшла вже півсвіту, але ніде його не зустрів. відпусти мене, мені треба йти! Р о з б о й н і ц а Я вже сказала тобі - терпіти не можу, коли скиглять! Всі лягаємо спати. Сьогодні ти погано мене розважала. Але перш, я прив'яжу тебе, щоб ти не втекла. Всім спати!
Засинає. Г о л у б і (Герді) Кур! Курей! Ми бачили Кая! Снігова Королева несла його у своєму вихорі! Вони летіли над лісом, коли ми, птенчики, ще лежали в гнізді. Вона дихнула на нас, і всі померли, крім нас двох. Г е р д а Куди ж полетіла Снігова Королева? Г о л у б і Запитай у Північного Оленя, він краще знає! О л е н ь Вона полетіла до Лапландії! Там вічний сніг і лід, диво, як добре! Там стрибаєш собі на волі по безкрайніх блискучим крижаним рівнинах! Г е р д а О Кай, мій милий, бідний Кай! Р о з б о й н і ц а (прокидаючись) Знову ти хникаєш! Слід тебе серйозно налякати! Г е р д а Почекай! Голуби і Олень розповіли мені, де знаходиться Кай! Його забрала Снігова Королева у Лапландії! Р о з б о й н і ц а Вони розповіли тобі? Зі мною вони ніколи не розмовляли! як ти доберешся туди, до Лапландії? О л е н ь Я домчить її в мить ока! Я знаю дорогу - це моя Батьківщина! Г о л у б і Відпусти їх, будь ласка! Г е р д а Відпусти, будь ласка! О л е н ь Відпусти! Р о з б о й н і ц а Ті-ті-ті, ті-ті-ти! ненавиджу, коли скиглять! Забирайтеся всі! Поки я сама не почала скиглити разом з вами! Г е р д а Ти дуже добра дівчинка! Ти неодмінно зустрінеш друзів, яких не треба прив'язувати мотузкою. Я тебе ніколи не забуду! Р о з б о й н і ц а Забирай свою шубку! А муфточку я залишу собі - дуже вона мені сподобалася. Прощай! О л е н ь Вперед! У Лапландії!
Картина 7. Палац Снігової Королеви.
Олень і Герда пробираються по безкрайньої сніжної тундрі. Вони натикаються на житло Фінки.
О л е н ь Здрастуй, мудра жінка! Я знаю, що ти можеш зв'язати однією ниткою всі чотири вітри! Коли шкіпер розв'яже один вузол - повіє попутний вітер; розв'яже другий - погода розіграється; а розв'яже третій і четвертий - підніметься така буря, що поламає на друзки дерева. Чи не виготовиш Чи ти для дівчинки такого пиття. яке дало б їй силу дванадцяти богатирів! Ф і н к а Сильніше, ніж вона є, я не можу її зробити! Не бачиш, хіба, як велика її сила? Не бачиш, що їй служать і люди і тварини? Адже вона боса обійшла півсвіту! Не у нас позичати їй силу! Сила в її милому, невинному дитячому сердечку! Якщо вона сама не зможе проникнути у палати Снігової Королеви, і витягти з серця Кая скалки, то ми й поготів їй не допоможемо. У двох милях звідси починається сад Снігової Королеви. Віднеси туди дівчинку, спусти у великої куща з червоними ягодами, і, не зволікаючи, повертайся назад. Далі Герді доведеться йти однією. Удачи! Подорож Оленя і Герди триває.
О л е н ь Далі мені не можна! прощай, Герда! Удачі тобі!
Палац Снігової Королеви. Герда відшукує Кая. Кай не реагує на появу Герди.
Г е р д а Здрастуй, Кай! Милий мій Кай! Нарешті я знайшла тебе! Чому ти мовчиш? Ти не впізнаєш мене? Бідний мій Кай! Ти зовсім замерз! Підемо, нам пора додому. Кай, ти пам'ятаєш наш будинок? Пам'ятаєш, як ми грали? Як ти вчив мене танцювати? Подивись на мене, Кай! Дай я зігрію твої руки!
З'являється Снігова Королева.
Сп. К о р о л е в а Здрастуй, дівчинка! Ти все-таки зуміла розшукати свого брата. Настирлива дівчинка! Але ти не зможеш допомогти йому! Він назавжди залишиться тут! Г е р д а Не підходь до нього, чуєш! (Закриваючи Кая собою). Сп. К о р о л е в а Треба остудити твій запал Г е р д а Не підходь до нього, не підходь!
Наближається до Герди з Каєм, але не дійшовши до них, зупиняється. Потім відходить, закриваючись руками, як від відкритого вогню...
Сп. К о р о л е в а Від цієї дівчинки виходить жар, як від вогню! Як від вогню! Видаляється. Г е р д а (Обіймаючи Кая) Кай, вона втекла! вона більше не повернеться! Кай, невже ти ніколи не згадаєш мене? Милий Кай! К а й (Скрикує) Ах, як боляче ось тут, де серце! Твої сльози дуже гарячі! І тут, в оці коле! Герда! Мила моя Герда! Як довго я тебе не бачив! Як тут холодно, порожньо! Ходімо звідси, Герда! Підемо швидше додому! Г е р д а Швидше додому Таблица. Некоторые показатели гемостазиограммы
Таблица. Некоторые показатели гемостазиограммы
РӘСӘЙ ФЕДЕРАЦИЯҺЫНЫҢ МӘҒАРИФ ҺӘМ ФӘН МИНИСТРЛЫҒЫ ЮҒАРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬ БЕЛЕМ БИРЕҮСЕ ФЕДЕРАЛЬ ДӘҮЛӘТ БЮДЖЕТ БЕЛЕМ БИРЕҮ УЧРЕЖДЕНИЕҺЫ «ЗӘЙНӘБ БИИШЕВА ИСЕМЕНДӘГЕ СТӘРЛЕТАМАҠ ДӘҮЛӘТ ПЕДАГОГИЯ АКАДЕМИЯҺЫ»
|
