РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ1. Мердок-Стерн Серена. Общение на английском: телефон, факс, E-mail, деловая переписка: учеб. пособие / Серена Мердок-Стерн; пер. с фр. И. И. Максименко. – М.: Астрель: АСТ, 2005. – 142 с. 2. BBC learning English: Telephone. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/business/talkingbusiness/unit1telephone/1connecting.shtml 3. Comfort J. Effective Telephoning / Jeremy Comfort. – OUP, 1997. – 110 p. 4. Garside B., Garside T. Essential Telephoning in English. Student’s book / Barbara Garside, Tony Garside. – CUP, 2002. – 112 p. 5. Hough D. A. Telephone Skills / David A. Hough. – Oxford: Heinemann, 1993. – 80 p. 6. Hughes J. Telephone English / John Hughes. – NY: Macmillan, 2006. – 96 p. 7. Naterop B. J., Revell R. Telephoning in English / B. Jean Naterop, Rod Revell. – CUP, 2005. – 128 p. 8. Wood N. Business and commerce. Workshop / Neil Wood. – OUP, 2003. – 40 p.
ВСТУП Розвиток сучасної цивілізації на початку XXI ст. характеризується посиленням глобального характеру багатьох процесів і явищ. Зростання ролі глобальної політики, взаємопов’язаність і масштабність загальносвітових процесів в економічній, політичній, соціальній і культурній сфері суспільного буття, залучення до міжнародного життя і спілкування щоразу більшої частки населення Землі - все це свідчить про наявність об'єктивних передумов для появи у сучасному світі таких проблем, які мають глобальний, планетарний характер. Глобальні проблеми увібрали в себе і традиційні, і якісно нові протиріччя соціального прогресу, властиві лише сучасному етапу розвитку продуктивних сил, усій системі світогосподарських зв'язків. Загальнолюдські проблеми виростають з локальних, національних проблем, але у той же час вимагають для свого розв’язання не лише зусиль окремих країн, а спільних дій світової спільноти. Основна мета курсу "Глобальні проблеми людства" полягає у вивченні студентами основних проблем, явищ і процесів, що мають глобальний характер і активно впливають на розвиток сучасної цивілізації. В результаті засвоєння курсу студенти повинні мати уявлення про причини виникнення, характер і можливі наслідки сучасних глобальних проблем і тенденцій, вивчити концепції та гіпотези еволюції сучасного світу, знати можливі шляхи і способи вирішення глобальних проблем людства. Мета цих методичних вказівок – допомогти студентам глибше засвоїти теоретичний матеріал про сутність сучасних глобалізаційних процесів, джерела виникнення глобальних проблем та шляхів їх розв’язання. Інформаційною базою для виконання практичних завдань є дані ООН та її спеціалізованих установ, міжнародні та національні законодавчі й нормативно-правові акти; дані Світового Банку та МВФ, статистичні, інформаційно-аналітичні та матеріали з мережі Інтернет, публікації у вітчизняній і закордонній періодичній пресі. Методичні вказівки містять аналітичні завдання з основних тем курсу, в та запитання і завдання для контролю знань студентів на практичних заняттях.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ
Обов’язковим елементом успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Глобальні проблеми людства» є самостійна робота студентів з вітчизняною і зарубіжною спеціальною літературою з питань глобалістики, економіки, політики, геополітики, теорії, методології та практики проведення наукових політико- та економіко-географічних. Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від нормованих навчальних занять, тобто лекційних і практичних занять (аудиторної роботи). Основні види самостійної роботи, які повинні використовувати студенти: 1. Вивчення лекційного матеріалу. 2. Вивчення додаткової літератури. 3. Робота із законодавчими, нормативними й інструктивними матеріалами. 4. Підготовка до практичних і семінарських занять. 5. Робота над індивідуальними завданнями. 6. Самоперевірка студентом власних знань за запитаннями для само- діагностики. 7. Підготовка до проміжного й підсумкового контролю. Опрацювання лекційного матеріалу. У системі різних форм навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах особливе місце належить лекції, де викладач надає студентові основну інформацію, навчає розмірковувати, аналізувати, допомагає опанувати ключові поняття, а також спрямовує самостійну роботу студента. Зв’язок лекції та самостійної роботи студента розглядається в таких напрямах: - лекція як головна початкова ланка, що визначає зміст та обсяг самостійної роботи студента; - методичні прийоми читання лекцій, що активізують самостійну роботу студентів; - самостійна робота, яка сприяє поглибленому засвоєнню теми на базі прослуханої лекції. Перший етап самостійної роботи починається з процесу слухання і записування лекції. Правильно складений конспект лекції – найефективніший засіб стимулювання подальшої самостійної роботи студентів. Студент повинен чітко усвідомити, що конспект – це короткий тезовий запис головних положень навчального матеріалу. Складання і вивчення конспекту – перший етап самостійної роботи студента над вивченням теми чи розділу. Конспект допомагає в раціональній підготовці до практичних занять, заліку, у визначенні напряму й обсягу подальшої роботи з літературними джерелами. Під час підготовки до лекції студент повинен опрацювати матеріал попередньої лекції з використанням підручників та інших джерел літератури. На лекціях висвітлюються тільки основні теоретичні положення і найбільш актуальні проблеми, тому більшість питань виносяться на самостійне опрацювання. Підготовка до практичних і лабораторних занять. Відповідно до навчального плану з кожної теми курсу проводяться практичні заняття. Також навчальним планом передбачено проведення лабораторних занять. Підготовку до практичних і лабораторних занять розпочинають з опрацювання лекційного матеріалу. Студент повинен самостійно ознайомитися з відповідним розділом робочої програми, підготувати відповіді на контрольні запитання, які подані в програмі у визначеній послідовності згідно з логікою засвоєння навчального матеріалу. Практичні і лабораторні заняття збагачують і закріплюють теоретичні знання студентів, розвивають їх творчу активність, допомагають у набутті практичних навичок роботи за предметом навчальної дисципліни. У процесі підготовки до практичних і лабораторних занять самостійна робота студентів – обов’язкова частина навчальної роботи, без якої успішне і якісне засвоєння навчального матеріалу неможливе. Це свідчить про необхідність керування самостійною роботою студентів з боку викладача шляхом проведення цілеспрямованих організаційних і контрольних заходів. Викладач у вступній лекції рекомендує студентам основні і додаткові джерела, а також методичні рекомендації до самостійної роботи та до організації практичних занять з дисципліни. У методичних вказівках наведено перелік питань для теоретичної підготовки до занять. У випадку, коли студент не може самостійно розібратися в якомусь питанні, він може отримати консультацію у викладача (згідно з графіком проведення консультацій викладачами кафедри географії України). Добре організовані консультації дозволяють правильно спрямувати самостійну роботу, зробити її раціональною, підвищити її ефективність. Робота над індивідуальними завданнями. Індивідуальні науково-дослідницькі завдання передбачають: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань з дисципліни і застосування їх при розв’язанні конкретних практичних ситуацій; розвиток навичок самостійної роботи з літературними джерелами та звітністю підприємства. Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно при консультуванні викладачем протягом вивчення дисципліни відповідно до графіка навчального процесу.
|
