НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

 

Навчальна література

1. Блій Г. де, Муллер П. Географія: світи, реґіони, концепти / Пер. з англ.; Передмова та розділ “Україна” О. І. Шаблія. – К.: Либіль, 2004. – 740 с.

2. Впереди век ХХІ: перспективы, прогнозы, футурологи. Антология современной классической прогностики. 1952–1999. / Ред.-сост. И.В. Бестужев-Лада. – М.: Academia, 2000.

3. Гаврилишин Б. До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє: доп. Римському Клубові / Б. Гаврилишин; упоряд. В. Рубцов. - Вид. 3-тє, допов.— К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009. – 248 с.

4. Гаррет Н., Спенсер К. География в диаграммах. / Пер. с англ. – М.: ООО «Изд-во Астрель»: ООО «Изд-во АСТ», 2004. – 176 с. – Сер. Оксфордские учебные пособия.

5. Гдалин, Д. Н. Глобальная география [Текст]: метод. пособие для 11 кл. / Н. Гдалин, Ю. Н. Гладкий. – М.: Дрофа, 2006. – 160 с.

6. Глобалистика. Международный энциклопедический словарь. / Под. ред. И. Мазур, А. Чумаков. С-П.; Елима. 2006. 1160 с.

7. Глобальные географические проблемы // Изв. РАН. Сер. геогр. – 1992. – N 3. – С.4-75.

8. Глобальные проблемы человечества. Междисциплинарный научно-практический сборник. – М.: Изд-во МГУ, 2006. – 264 с.

9. Глобальные проблемы и цивилизационный сдвиг: Сб. обзоров / Отв. ред. В.Е.Ермолаева. – М., 1993. – 35 c.

10. Джеймс П., Мартин Дж. Все возможные миры. Развитие географических идей / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1988. – 672 с.

11. Джонстон Р. География и географы. Очерк развития англо-американской социальной географии после 1945 г. / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1987. – 368 с.

12. Лавров С.Б., Сдасюк Г.В. Этот контрастный мир. Географические аспекты некоторых глобальных проблем. –М.: Мысль, 1985.

13. Ляшенко Д. Глобальні проблеми сучасності. // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – №2. – С. 25–29.

14. Максакoвский В.П. Географическая картина мира: В 2 кн. Кн.І: Общая характеристика мира. – М.: Дрофа, 2004. – 496 с.

15. Максаковский В.П. Глобализация как стержневая проблема мирового развития // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – №23–24. – С. 3–8.

16. Медоуз Д., Медоуз В., Рандес И. За пределами роста: предотвратить глобальную катастрофу. Обеспечить устойчивое будущее: Учеб. пособие. – М.: Прогресс, Пангея, 1994. – 303 с.

17. Олійник Я., Степаненко А. Глобальні проблеми людства: контексти виникнення // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – №38. – С. 3–4.

18. Родионова И.А. Глобальные проблемы человечества. – М.: Аспект-Пресс, 1994. – 143 c.

19. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с.

20. Холина В. Н. География человеческой деятельности: экономика, культура, политика. – М.: Просвещение, 1995. – 320 с.

 

Нормативна та інструктивна література

1. Віденська Конвенція про охорону озонового шару [Електронний ресурс] // http://www.ecolife.org.ua/laws/inter/1985/01.php.

2. Декларація Ріо-де-Жанейро Конференції ООН з навколишнього середовища й розвитку [Електронний ресурс] // http://www.ecolife.org.ua/laws/inter/1992/07.php

3. Декларація тисячоліття ООН [Електронний ресурс] // http://www.unesco.ru/rus/ pages/about/decl_mill.php.

4. Договір про Антарктику [Електронний ресурс] // http://www.ipolitics.ru/lnk/216.htm.

5. Електронна бібліотека антиглобалістської тематики [Електронний ресурс] // ttp://www.imperativ.net/news/library.htm.

6. Звіти Світового банку про світовий розвиток [Електронний ресурс] // http://www.worldbank.org.

7. Йоганнесбурзька декларація [Електронний ресурс] // http://www.un.org/russian/ conferen/wssd/docs/decl_wssd.pdf.

8. Кіотський протокол до Рамочної конвенції ООН про зміну клімату [Електронний ресурс] // http://www.wwf.ru/about/what_we_do/climate/kyoto.

9. Монреальський протокол з речовин, що руйнують озоновий шар [Електронний ресурс] // http://www.ecolife.org.ua/laws/inter/1987/01.php.

10. Офіційний сайт Інституту проблем глобалізації [Електронний ресурс] // http://www.imperativ.net/iprog/deliagin.htm.

11. Офіційний сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища України [Електронний ресурс] // http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go.

12. Серія статей про проблеми й форми глобалізаційного розвитку світу [Електронний ресурс] // http://www.patriotica.ru/subjects/globalisation.html.

13. Стокгольмська Декларація ООН із проблем навколишнього середовища [Електронний ресурс] // http://www.ecolife.org.ua/laws/inter/1972/04.php.

 

 

 

Додаток А

Класифікація глобальних проблем людства

(за І.Т. Фроловим та В.В. Загладіним)

Взаємозв’язок глобальних проблем людства

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Міжнародна організація, яка проводить футурологічні дослідження, називається:

а) Міжнародний інститут світових ресурсів;

б) Паризький клуб;

в) Інститут світового спостереження;

г) Римський клуб

 

2. Який термін найбільше характеризує поняття «Системна єдність сучасного світу»?

а) глобалізація;

б) глобалістика;

в) глобальна географія;

г) геоконфліктологія

 

3. Основними тенденціями розвитку глобальної світової економіки в цей час є:

а) перевага ринкових відносин;

б) лібералізація господарського життя країн;

в) інтернаціоналізація виробництва в окремих країнах;

г) посилення протекціонізму в проведенні зовнішньоекономічної політики держав;

д) згортання світогосподарських зв'язків.

 

4. Засновником організації «Римський клуб» є:

а) Денніс і Донела Медуз;

б) Я. Тинберген;

в) Ауреліо Печчеі;

г) Кенічі Омае

 

5. Як називається достатньо суперечлива форма глобалізації, що стосується взаємодії народів на основі обміну інформацією, науковими здобутками, цінностями демократії?

 

6. Модель господарства світу, за якою переважає велике серійне виробництво стандартизованих виробів, називається:

а) тойотистською;

б) фордистською;

в) постфордистською;

г) серійною

 

7. Американський економіст, який висловив думку про те, що глобалізація як модель сучасного світу себе не виправдала й дійшла кризи:

а) Я. Тинберген;

б) Джон Гэлбрейт;

в) Джордж Сорос;

г) Р. Робертсон

 

8. Перелічіть форми глобалізації в порядку їхньої важливості й історії формування.

 

9. Одним з перших вчених, хто в своїх працях піднімав питання про глобальність окремих проблем, що притаманні людському розвитку, був:

а) В. Преображенський;

б) В. Леонтьєв;

в) К. Кондратьєв;

г) В. Вернадський

10. Принципово нова науково-практична категорія, яка знаменує собою перехід до нового типу суспільства й відкриває нові горизонти розвитку, називається:

а) інформаційною революцією;

б) кіберпростором;

в) прогностикою;

г) загрозою глобалізації;

д) Декларацією тисячоліття

 

11. ГПЛ, нерозв'язаність яких нерідко приводить до масової загибелі людей, називаються:

а) найбільш «універсальними»;

б) змішаного характеру;

в) «малими» проблемами;

г) чисто наукового характеру;

д) переважно соціального характеру

 

12. Прогнози розвитку ГПЛ, які називають нормативними, були запропоновані:

а) Д. Медузом;

б) Я. Тинбергеном;

в) А. Печчеі;

г) В. Леонтьєвим;

д) К. Омае.

 

13. На чому ґрунтуються думки академіка Н. Н. Моїсеєва відносно того, що говорити про формування глобального інформаційного простору зарано?

14. Що стало причиною формування економічної глобалізації в світі?

 

15. Яка організація системи ООН опікується питаннями освіти, науки й культури?

а) МАГАТЕ;

б) ОПЕК;

в) НАФТА;

г) ЮНЕСКО;

д) ВООЗ.

 

16 Що є об’єктом дослідження глобальної географії та глобалістики?

17. Які країни й чому називають «золотим мільярдом»? Відповідь обґрунтуйте.

18. Які показники використовують міжнародні організації при характеристиці «якості життя» населення?

 

19. Які глобальні проблеми людства із перерахованих стосуються відносин в системі «людина - природа»?

а) роззброєння й недопущення нової світової війни;

б) дефіциту демократії;

в) охорони здоров’я;

г) подолання процесів депопуляції й демографічного вибуху;

д) раціонального використання природних ресурсів.

 

20. На якому континенті найнижча тривалість життя?

а) Азія;

б) Африка;

в) Австралія;

г) Південна Америка.

21. Країна, для якої найбільш властиві сепаратистські рухи, це:

а) США;

б) Індія;

в) Польща.

 

22. Уперше в наукове використання термін «глобалізація» ввів:

а) А. Сміт;

б) В. Парето;

в) Т. Левітт;

г) Р. Кантильон.

 

23. Глобалізація економіки означає:

а) скорочення інтернаціоналізації усіх сфер громадського життя;

б) різке прискорення інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя;

в) нейтральне відношення до інтернаціоналізації громадського життя.

 

24. Європейське економічне співтовариство було створено в:

а) 1957 р.;

б) 1980 р.;

в) 1983.

 

25. У 1995 р. до Європейського союзу вступили:

а) Великобританія, Данія, Ірландія;

б) Бельгія, Голландія, Італія;

в) Австрія, Фінляндія, Швеція;

г) Польща, Кіпр, Мальта.

 

26. Європейський Союз включає:

а) 20 країн із загальним населенням понад 300 млн. ос.;

б) 25 країн із загальним населенням понад 450 млн. ос.;

в) 30 країн із загальним населенням понад 275 млн. ос.;

г) 11 країн із загальним населенням понад 170 млн. ос.

 

27. Провідним регіональним об’єднанням в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні є:

а) ЄС;

б) НАФТА;

в) АСЕАН;

г) ЮДЕАК.

 

28. Глобальні проблеми характеризуються:

а) спільністю і взаємозалежністю політичних, соціальних, економічних, науково-технічних та інших аспектів розвитку окремих країн;

б) інтернаціоналізацією виробничих процесів, які вимагають значних фінансових і матеріальних ресурсів;

в) зв’язками та відносинами між державами й соціальними системами, суспільством у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв’язані шляхом їх взаємодії.

 

29. Критерії, за якими проблеми відносять до глобальних:

а) їх вплив на політичний, соціальний та економічний розвиток України має визначальний характер;

б) вони мають загальносвітовий характер, тобто стосуються інтересів усіх або значної групи держав;

в) нерозв’язання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил;

г) вони вимагають невідкладних скоординованих дій світового співтовариства.

 

30. Чим породжені сучасні глобальні проблеми:

а) розвитком продуктивних сил;

б) зростанням промислового виробництва;

в) географічним середовищем;

г) перенаселенням планети;

д) природно-кліматичними умовами;

е) психологією людини;

ж) рівнем прогресу техніки?

 

31. Причинами загострення сучасних глобальних проблем є:

а) швидке зростання народонаселення на Землі;

б) нерівномірне розміщення населення і енергетичних ресурсів на планеті;

в) низький рівень впровадження ресурсо- та енергозберігаючих, екологічно чистих технологій;

г) швидка урбанізація населення;

д) зменшення родючості ґрунту;

е) варварське ставлення людини до природи.

 

32. Основними шляхами розв’язання глобальних проблем є:

а) демілітаризація економіки і конверсія;

б) встановлення державної (всенародної) власності на природні ресурси;

в) перерозподіл енергетичних ресурсів між державами світу;

г) використання відновлюваних видів енергії;

д) примусове зниження народжуваності у слаборозвинутих країнах світу;

е) впровадження екологічно безпечних технологій;

ж) розробка і реалізація комплексної колективної програми: економічної, екологічної і воєнно-політичної безпеки людства.

 

33. Які з організацій відіграють провідну роль у розв’язанні глобальних проблем:

а) ООН;

б) МВФ;

в) Світовий Банк;

г) Європейський Союз;

д) Світова організація торгівлі?

 

34. Найбідніші країни світу (відстають у своєму розвитку) знаходяться:

а) тільки в Африці;

б) тільки в Африці та Азії;

в) тільки в Африці, Азії та Латинській Америці;

г) у Африці, Азії, Латинській Америці та Океанії.

 

35. У Європі до групи економічно розвинених країн не відносяться:

а) Румунія і Україна;

б) Норвегія й Австрія;

в) Іспанія та Швеція;

г) Люксембург та Ірландія.

 

36. Столицями країн - членів Європейського Союзу є:

а) Загреб, Берлін і Осло;

б) Копенгаген, Лісабон і Братислава;

в) Мілан, Стамбул і Гамбург;

г) Варшава, Берн і Рейк'явік.

 

37. Столицями країн - членів «Великої сімки» є:

а) Київ, Прага і Бухарест;

б) Сан-Паулу, Шанхай та Мельбурн;

в) Берлін, Оттава і Рим;

г) Гельсінкі, Відень і Копенгаген.

 

38. Виділіть країни, які є членами Зони вільної торгівлі Північної Америки (НАФТА):

а) Канада;

б) Аргентина;

в) Ямайка;

г) Колумбія;

д) США.

 

39. До найбідніших країн світу належать:

а) Алжир, Перу і Шрі-Ланка;

б) Ефіопія, Непал і Буркіна-Фасо;

в) Ямайка, Маврикій і Філіппіни;

г) Колумбія, Іран і Єгипет.

 

40. Країнами - членами "Великої сімки» є:

а) Канада і Німеччина;

б) Італія і Китай;

в) США і Австралія;

г) Іспанія та Великобританія.

 

41. Радянський Союз розпався у:

а) 1991 р.; б) 1992 р.; в) 1993 р.

 

42. До розвинутих країн відносять:

а) Південно-Африканську Республіку; б) Гану; в) Парагвай.

 

43. До розвинутих країн відносять:

а) Ізраїль; б) Іран; в) Афганістан.

 

44. До розвинутих країн відносять:

а) Канаду; б) Непал; в) Кенію.

 

45. Валовий внутрішній продукт – це:

а) сукупна ринкова вартість товарів, вироблених за один рік у країні;

б) сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва, тобто всіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих за один рік у країні (враховуючи надходження від експорту та імпорту товарів і послуг);

в) все, що вироблено і реалізовано за рік у даній країні.