Цель и задачи курса политологииК технологии конструирования имиджа кандидата относится диагностика личностных критериев (внешность, псифизиологические качества - командирский голос, уверенная речь), значимых для электората, анализ личности кандидата с точки зрения личностных предпочтений электората, «совмещение» реального и желаемого образов кандидата. Отечественные модели имиджа политика акцентируют внимание на харизму личности. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
для студентів факультету "Психології"
Дніпропетровськ
ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
„Затверджую” Проректор з навчальної роботи Г.М. Богуславський
„_____”__________2008р.
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Дисципліна «Політична психологія» Напрям підготовки 6.030102 „Психологія” Форма навчання денна_
Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни „Політична психологія”/ Укладач: кандидат психологічних наук Тиха Еліна Вікторівна. Дніпропетровський гуманітарний університет, 2008.- 14 с.
Рецензенти: Самойлов О.Є. – доктор психологічних наук, доцент (Дніпропетровський гуманітарний університет) Пріснякова Л.М. – кандидат психологічних наук (Дніпропетровський гуманітарний університет)
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Загальна характеристика дисципліни Дисципліна "Політична психологія" має важливе значення для фахової підготовки психолога, так як спрямована на визначення політичних основ психічного відображення, що дозволяє професійно дослідити причинно-наслідкові зв'язки багатьох політичних явищ. 1.2.Призначення дисципліни Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів із механізмами політичного процесу, їх становленням під час громадського життя. Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідне для вивчення даної дисципліни Загальна психологія Педагогічна психологія Соціальна психологія Вікова психологія
1.3. Кваліфікаційний рівень підготовки · Ознайомити студентів з психологією політичного процесу. · Визначити основні форми індивідуальної поведінки людей в політиці. · Ознайомити студентів із прийомами аналізу політичних подій з відокремленням її складових частин і переходом до синтетичних уявлень про політику. · На основі інформації відносно генетичної та соціальної зумовленості поведінки людини підійти до вирішення проблеми політичних конфліктів. · Сформувати основи для подальшого формування практичних навичок професійного аналізу політичного конлікту. Студенти повинні знати теоретичні основи та механізми політичного процесу і вміти розпізнавати структуру актів конфліктної політичної поведінки з метою її психопрофілактики. 1.4. Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю 1.4.1. Поточний контроль відповідно до наказу № 161 Міністерства освіти України від 02.06.93 здійснюється під час проведення семінарських занять і включає в собі наступні заходи: отримання допуску до практичної роботи шляхом перевірки теоретичних знань по темі, що вивчається; контроль послідовності виконання практичних завдань та захист виконаної практичної роботи; 1.4.2. Модульний контроль включає до себе перевірку засвоєння матеріалу вибіркових тем курсу згідно з тематичним планом шляхом проведення контрольних робіт та тестування. 1.4.3. Підсумковий контроль, відповідно до наказу № 161 Міністерства освіти України від 02.06.93, здійснюється на підставі поточного та модульного контролю шляхом проведення семестрового заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу. 1.4.4. Критерії оцінки знань і вмінь. Результати складання заліку оцінюються за двобальною шкалою „ зараховано”, „незараховано”. Оцінка „зараховано” виставляється за правильно виконані практичні завдання та правильні відповіді на поставлені теоретичні запитання з дисципліни. Оцінка „незараховано” виставляється за неправильно виконані практичні завдання та неправильні відповіді на поставлені теоретичні запитання з дисципліни.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Семінарське заняття № 1.1 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з сучасними інтерпретаціями політичної психології. Перелік питань, що підлягають вивченню: 1.Поняття та ознаки політики. 2. Політика як явище, основні види політичних конфліктів. 3. Деструктивність – конструктивність як сутність політики. 4. Позитивізм у трактовці політичних явищ. Контрольні питання: 1.Поняття та ознаки політики Література 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политическая конфликтология. – М., 1999. с.36-82. 2. Гришина Н.В. Психология политического конфликта. – М., 1996. с 24-45.
Семінарське заняття № 1.2. Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно аналізу політичного конфлікту. Перелік питань, що підлягають вивченню: 1.Аналіз політичного конфлікту як явища. 2. Структурні характеристики політичного конфлікту, його зміст. 3. Категоріально-понятійний аппарат психології політичного конфлікту. Динаміка політичного конфлікту та її характеристики. Контрольні питання: 1. Динаміка політичного конфлікту та її характеристики Література 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политическая конфликтология. – М., 1999. с.67-95. 2. Гришина Н.В. Психология политического конфликта. – М., 1996. с 61-83.
Семінарське заняття № 1.3 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно соціально-політичного аналізу конфліктів. Перелік питань, що підлягають вивченню: 1.Теорії агресії та наслідування. 2. Політичний конфлікт як форма відповіді на конкретну ситуацію. 3. Ситуаційний підхід (Шериф). 4.Теорія поля та групової динаміки. Теорії балансу. Контрольні питання: 1. Політичний конфлікт як форма відповіді на конкретну ситуацію Література 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политическая конфликтология. – М., 1999. с.24-42. 2. Гришина Н.В. Психология политическогоконфликта. – М., 1996. с 15-27.
Тема 2. Суб‘єктивні чинники політичного процесу
Семінарське заняття № 2.1 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно політичного процесу. Перелік питань, що підлягають вивченню 1.Поняття: протиріччя, конфлікт, проблема, криза. 2. Психоаналітична теорія інтрапсихічного конфлікту: Фрейд, Юнг, Адлер. 3.Гуманістичне тлумачення конфлікту: Роджерс, Перлз, Фромм. Контрольні питання: 1. Протиріччя, конфлікт, проблема, криза. Література до теми №2 1. Психологія. Учебник / под ред. А.А. Крылова. – М., 1999.- С. 75-98.
Семінарське заняття № 2.2 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно політичних конфліктів. Перелік питань, що підлягають вивченню 1.Фактори, що впливають на взаємовідносини в соціумі. 2. Кризова політична ситуація. 3. Методи попередження та подолання політичних конфліктів. Контрольні питання 1. Політичні конфлікти, їх класифікація та засоби попередження. Література до теми №2 1. Гришина Н.В. Психология конфликта. – М., 1996. с 96-117. Тема 3. Суб‘єкти політики
Семінарське заняття № 3.1 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно суб’єктів політики. Перелік питань, що підлягають вивченню 1.Поняття суб’єкту політики. 2. “Деіндивідуалізація” політичного сприйняття. Контрольні питання: 1. Поняття суб’єкту політики. Література до теми №3 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политичесакя конфликтология. – М., 1999. с.117-125. 2. Гришина Н.В. Психология политического конфликта. – М., 1996. с 105-107.
Семінарське заняття № 3.2 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно різних суб’єктів політики. Перелік питань, що підлягають вивченню 1.Групова політична атрибуція. 2. Види внутрішньогрупових та між групових політичних конфліктів. 3. Конфлікти в сфері управління. Контрольні питання 1.Види внутрішньогрупових та між групових політичних конфліктів.
Література до теми №3 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политичесакя конфликтология. – М., 1999. с.127-145. 2. Гришина Н.В. Психология политического конфликта. – М., 1996. с 105-117. Тема 4. Прикладна політична психологія
Семінарське заняття № 4.1 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно практичного аналізу політичних конфліктів. Перелік питань, що підлягають вивченню 1.Ігрові процедури та створення політичного конфлікту в лабораторних умовах. 2. Засоби провокування політичного конфлікту у природних умовах. Контрольні питання 1. Ігрові підходи до вивчення політичного конфлікту. Література до теми №4 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политичесакя конфликтология. – М., 1999. с.137-155. 2. Гришина Н.В. Психология политического конфликта. – М., 1996. с 125-137.
Семінарське заняття № 4.2 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно практичного запобігання політичних конфліктів. Перелік питань, що підлягають вивченню 1.Специфічні форми соціальної взаємодії як модель політичного конфлікту. 2. Опитувальні методики. 3. Міжособистісні відносини у політиці. Контрольні питання 1.Міжособистісні конфлікти у політичному процесі. Література до теми №4 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политичесакя конфликтология. – М., 1999. с.167-185. 2. Гришина Н.В. Психология политического конфликта. – М., 1996. с 145-157. Семінарське заняття № 4.3 Самостійна підготовка до семінарського заняття Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти знайомляться з базовими положеннями стосовно практичного запобігання політичних конфліктів. Перелік питань, що підлягають вивченню 1.Специфічні засоби соціальної взаємодії. 2. Методики практичної політичної психології. 3. Фокус-групи. Контрольні питання 1.Методи дослідження у прикладній політичній психології.
Література до теми №4 1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Политическая конфликтология. – М., 1999. с.124-142. 2. Гришина Н.В. Психология политического конфликта. – М., 1996. с. 115-127.
Питання до підсумкового контролю знань (заліку): 1.Політична психологія як наукова дисципліна та сфера практичної діяльності психолога 2.Поняття "політика". 3. Політика як предмет міждисциплінарних досліджень. 4. Психологічні та непсихологічні аспекти політики. 5. Предмет і задачі політичної психології як науки та сфери практичної діяльності. 6. Місце політичної психології в системі психологічних та політичних наук. 7. Історія, сучасний стан та перпективи розвитку політичної психології. 8.Задачі та загальний план навчального курсу "політична психологія". 9.Методи сихологічного дослідження політичних феноменів 10.Основні змінні психологічних досліджень в сфері політики. 11.Специфіка застосування загальних методів психологічного дослідження у політичному контексті. 12. Метод спостереження. 13. Контент-аналіз. 14. Політико-семантичні методики. 15. Метод фокус-груп. 16.Психологія особистості політичного діяча 17.Основні теорії політичного лідерства. 18. Мотиваційна сфера особистості політика. 19. Когнітивні характеристики політичної діяльності. 20. Комунікативний потенціал політика. 21. Життєвий цикл і життєвий шлях політичного лідера. 22. Психологічний аналіз перспективності потенційного і діючого політика. 23. Психологічний аналіз перспективності потенційного та діючого політика. 24. Типові особистісні проблеми політичних діячів та форми надання професійної психологічної допомоги. 25.Психологія соціальних груп політичного спрямування. 26.Психологічні особливості зародження та основні еиапи розвитку політичних рухів. 27. Психологія політичних партій. 28. Клани та лоббістські групи як предмет психологічного осмислення. 29.Феномен політичної еліти у соціально-психологічному ракурсі. 30.Психологія громадянина. 31. Політична природа особистості. 32. Феномен громадянства і його психологічні характеристики. 33.Політичність та аполітичність як риси особистості. 34. Політична соціалізація особистості. 35. Вплив особистості на політичну систему. 36. Вплив політичної системи на особистість. 37.Психологія масової політичної свідомості та масової політичної поведінки 38.Поняття масової політичної свідомості та політичної поведінки. 39.Структура політичної свідомості та політичної поведінки. 40. Політичні стереотипи. 41. Образ держави в масовій свідомості. 42. Електоральна поведінка. 43. Методи психологічного впливу на масову політичну свідомість та поведінку. 44.Психологія політичних відносин. 45. Поняття політичних відносин та їх типологія. 46. Психологічні особливості відносин влади. 47. Конкуренція та співробітництво суб'єктів політичного процесу. 48.Психологія політичних конфліктів. 49. Шляхи урегулювання політичних конфліктів. 50.Психологія політичної комунікації. 51.Роль комунікації у політичному процесі та її різновиди. 52. Політичні переговори, консультації, дискусії, дебати. 53. Психологія публічного спілкування в політиці. 54. Психологія масової політичної комунікації. 55. Формування іміджу політика засобами масової інформації. 56. Психологічний портрет політика. 57. Психологія політичного лідера. 58. Психологічний аналіз діяльності політика. 59. Психологічний прогноз успішності політика. 60. Методи надання професійної психологічної допомоги політикам. 61.Психологія політичних груп. 62. Етапи розвитку політичних рухів. 63. Психологія політичних груп. 64. Політичні групи як предмет психологічного дослідження. 65.Феномен політичної еліти. 66. Політичні риси особистості.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ТЕМА 1. Політична психологія як наука Політична психологія як наукова дисципліна та сфера практичної діяльності психолога Поняття "політика". Політика як предмет міждисциплінарних досліджень. Психологічні та непсихологічні аспекти політики. Предмет і задачі політичної психології як науки та сфери практичної діяльності. Місце політичної психології в системі психологічних та політичних наук. Історія, сучасний стан та перпективи розвитку політичної психології. Задачі та загальний план навчального курсу "політична психологія". Методи сихологічного дослідження політичних феноменів Основні змінні психологічних досліджень в сфері політики. Специфіка застосування загальних методів психологічного дослідження у політичному контексті. Метод спостереження. Контент-аналіз. Політико-семантичні методики. Метод фокус-груп. ТЕМА 2. Суб‘єктивні чинники політичного процесу Психологія особистості політичного діяча Основні теорії політичного лідерства. Мотиваційна сфера особистості політика. Когнітивні характеристики політичної діяльності. Комунікативний потенціал політика. Життєвий цикл і життєвий шлях політичного лідера. Психологічний аналіз перспективності потенційного і діючого політика. Психологічний аналіз перспективності потенційного та діючого політика. Типові особистісні проблеми політичних діячів та форми надання професійної психологічної допомоги. Психологія соціальних груп політичного спрямування. Психологічні особливості зародження та основні еиапи розвитку політичних рухів. Психологія політичних партій. Клани та лоббістські групи як предмет психологічного осмислення. Феномен політичної еліти у соціально-психологічному ракурсі. ТЕМА 3. Суб‘єкти політики Психологія громадянина. Політична природа особистості. Феномен громадянства і його психологічні характеристики. Політичність та аполітичність як риси особистості. Політична соціалізація особистості. Вплив особистості на політичну систему. Вплив політичної системи на особистість. Психологія масової політичної свідомості та масової політичної поведінки Поняття масоіої політичної свідомості та політичної поведінки. Стрктура політичної свідомості та політичної поведінки. Політичні стереотипи. Образ держави в масовій свідомості. Електоральна поведінка. Методи психологічного впливу на масову політичну свідлмість та поведінку. ТЕМА 4. Прикладна політична психологія Психологія політичних відносин. Поняття політичних відносин та їх типологія. Психологічні особливості відносин влади. Конкуренція та співробітництво суб'єктів політичного процесу. Психологія політичних конфліктів. Шляхи урегулювання політичних конфліктів. Психологія політичної комунікації.Роль комунікації у політичному процесі та її різновиди. Політичні переговори, консультації, дискусії, дебати. Психологія публічного спілкування в політиці. Психологія масової політичної комунікації. Формування іміджу політика засобами масової інформації. 4.Навчально-методичне забезпечення дисципліни 4.1. Базові підручники 1.Дилигентский Г.Г. Социально-политическая психология: Учебн. пособ. для вузов.-М.,1996. 2.Иванов В.И. Политическая психология.- М.,1990. 3.Кирилюк Ф.М., Кремень Л.А., Ирхин Ю.В. Психология и политика: Учебн. пособ.- К.,1993. 4.Одайник В.Н. Психология политики.- С.-Пб.,1996. 5.Юрьев А.И. Введение в политическую психологию.- С.-Пб.,1992. 6. Головатий М.Ф. Політична психологія – К.: МАУП, 2001 7. Головатий М.Ф. Політична психологія – К.: МАУП, 2006 8. Політична психологія / С.О. Матєєва – К.,2003 9. Сергієнко Н.О. Психологічні прийоми в політиці – К.,2006
4.2. Додаткова література по навчалній дисципліні 1.Аристотель. Политика / Сочин. – т.4. – М., 1990. 2.Бергев А.А. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966. 3.Вебер М. избранные произведения. – М., 1990. 4.Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Сочинения. – т.2. – М., 1991. 5.Данем Б. Герон и еретики. Политическая история западной мысли. – М., 1967. 6.Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения. – т.3. –М., 1987. 7.Макиавелли Н. Государь. – К., 1990. 8.Монтескье Ш. О духе законов // Избранные произведения. – М., 1995. 9.Платон. Государство // Сочинения. – т.3. – 4.1. – М., 1971. 10.Гайда А.В., Китаев В.В. Человек и власть. – М., 1991. 11.Каверин С.Б. Потребность власти. – М., 1991. 12. Рассел Б. Власть: новый социальный анализ 4.3. Література для поглибленого вивчення наукової області 1.Баталов Э.Л. Политическая культура современного американского общества. – М., 1980. 2.Гаджиев К.С. Политическая культура: концептуальный аспект // Полис. – 1991. - №6. 3.Грушин В.А. Массовое сознание: опыт определения и проблемы исследования. – М., 1987. 4.Лісовий В.С. Поняття політичної культури. Політична культура Українців // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К., 1996. 5.Попович М.В. Національна культура: культура націй. – К., 1994. 6.Сершенко П.А. Массовое политическое сознание. – К., 1991. 7. Шацкий Е. Утопия и традиция. – М., 1990. 8.Бекешина І.Є. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. – К., 1994. 9.Дмитриев А.В., Кудрявцев В.Н., Кудрявцев С.В. Введение в общую теорию конфликтов – М., 1993. 10.Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. – М., 1995. 11.Небоженко В.С. Соціальна напруженість і конфлікти в українському суспільстві – К., 1994.
Цель и задачи курса политологии Целью курса является политическая социализация студентов педагогического университета, подготовка высококвалифицированных учителей на основе современной мировой и отечественной социально-политической мысли.
Являясь одним из основных предметов, закладывающих фундамент научно-гуманитарного мировоззрения студентов, она не ставит перед собой задачу формирования идейно-политической ориентации студента, его приверженности к определенным политическим идеям и организациям, тем или иным политическим целям. Основная цель ее преподавания в современных условиях заключается в передаче определенной суммы знаний о политике, выработке у студентов умений и навыков разбираться в хаосе политических действий и направлений, правильно ориентироваться в сложном лабиринте событий, активно и осознанно участвовать в политической жизни, сделать свой выбор максимально свободно и компетентно, отстаивать и защищать свои права, реализовывать личные и групповые интересы через представительные политические институты, терпимо относиться к инакомыслию, находить компромиссы и достигать согласия по ключевым вопросам. Учебно-методический комплекс составлен в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта и предполагает решение задачи дать будущему учителю первичные социально-политические знания, которые послужат теоретической базой для осмысления происходящих в обществе процессов, формирования политической культуры, выработки личной позиции и более четкого понимания меры своей ответственности. Логика программы и тематический план ориентируют студентов на всестороннее и систематическое изучение основных социологических и политологических проблем, принципов и норм функционирования и развития рассматриваемых сфер общества в контексте кардинальных преобразований, происходящих в них на современном этапе. Такой подход предполагает учет постоянных изменений в социально-политической жизни, смещение акцента на овладение методологией и методикой анализа социально-политической ситуации в мире, обществе и регионе, прогнозирования ее вероятных изменений, выработки возможного варианта политического решения той или иной проблемы.
|
