Студопедия — О.М. Обушенко
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

О.М. Обушенко






· Things just aren't working out between us. - Мы перестали ладить друг с другом (наши отношения дали трещину).

· We're bickering all the time. - Мы все время ссоримся по пустякам.

· I'm sure he's having an affair! - Я уверен, он с кем-то встречается (у него есть любовница)!

· Let's get divorced. - Давай разведемся.

№5

ЗАТВЕРДЖУЮ

Т.в.о. першого проректора

з навчально-методичної

та наукової роботи

підполковник міліції

О.М. Обушенко

 

__________________ 2012

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПОЛІТОЛОГІЯ

 

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

для студентів 2 курсу юридичного факультету

ННІ права та безпеки

 

 

Дніпропетровськ – 2012

Робоча програма навчальної дисципліни «Політологія» для студентів 2 курсу юридичного факультету ННІ права та безпеки, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 43 с.

 

РОЗРОБНИКИ:

Волобуєв В.В., доцент кафедри філософії та політології, кандидат філософських наук,

Гринчак М.О., старший викладач кафедри філософії та політології, кандидат історичних наук.

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри філософії та політології

10.08.2012, протокол №1

 

 

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__.__.20__, протокол №__

 

 

Завідуючий кафедрою філософії та політології

 

____________________В.В. Кузьменко

 

«_____»___________________ 2012 року

 

©Волобуєв В.В., 2012 рік

©Гринчак М.О., 2012 рік

©ДДУВС, 2012 рік


1. Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 3 Галузь знань 0304 «Право» Нормативна
Модулів – 2 Напрям підготовки: 6.030401 «Правознавство» Рік підготовки – 2
Змістових модулів – 2
Загальна кількість годин – 108 Семестр – 2
Лекції – 18 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної / індивідуальної роботи студента – 3 Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр» Семінарські заняття – 32 год. Модульний контроль – 4 год.
Самостійна робота –27 год.
Індивідуальна робота – 27 год.
Форма підсумкового контролю: залік

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1.

 


2. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета дисципліни:

навчальна - формування знань про предмет політології,

розвиваюча - формування та розвиток знань студентів про політичну сферу суспільства, уміння аналізувати політичні події та конфлікти;

виховна - формування ціннісних орієнтирів студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, по­ваги до особистості; виховування активної громадянської позиції; формування в майбутніх правоохоронців правової свідомості та правової культури, професійних та особистих якостей.

Завдання:

- формування у студентів базових знань щодо суті політики, закономірностей та специфіки функціонування політичних суб’єктів, динаміки політичного життя та суспільно-політичних процесів і тенденції розвитку України та світового співтовариства,

- розуміння студентами політики не тільки як арени боротьби, протистояння, виникнення конфліктів, але й як засобу інтегрування і погодження інтересів різних соціальних суб’єктів, досягнення громадянського миру, соціальної та національної злагоди,

- визначення свого місця в політичних процесах як громадянина, формуванню власної політичної позиції студента, розвиткові його політичної свідомості та культури,

- поєднання систематизованих наукових уявлень про політику з сучасними вимогами до знань та умінь студентів.

- оволодіння теорією і практикою демократії, а також навчання застосуванню демократичних принципів у своїй роботі та під час взаємодії з громадянами та їх об'єднаннями,

- поширення знання про демократію й шляхи втілення її фундаментальних цінностей,

- формування вміння застосовувати демократичні принципи в практичній діяльності та у процесі взаємодії з громадянським суспільством.

- підвищення рівня політичної культури, сприяння формуванню демократичного правового світогляду, підвищення соціально-політичної компетенції майбутніх працівників правоохоронних органів.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні:основні політичні закони та категорії; характеристику структури, форм держави; типи політичних систем; сутність, структуру та інфраструктуру політичної системи; поняття “партія” та “партійна система”; поняття “політика”, “політичні цикли”, “політичні кризи”;

2) на фундаментальному рівні:предмет та методологію політичної теорії; особливості основних шкіл та напрямків політичних вчень; поняття “суспільство” і “держава”, характеристику їх видів; інтереси сучасного суспільства;

3) на практично-творчому рівні:альтернативність використання ресурсів у сучасній політиці; особливості дії механізму політичної влади; особливості партійної системи України; особливості виборчого процесу, механізми дії мажоритарної та пропорційної виборчої системи, можливості політичного передбачення; особливості розвитку сучасного світового політичного процесу та участі України в ньому.

вміти:

1) на репродуктивному рівні:користуватися політологічною термінологією;

2) на алгоритмічному рівні:орієнтуватися в сучасних політичних процесах та подіях в Україні і світі; розумітися на розгортанні політичного буття України під кутом зору правової діяльності;

3) на евристичному рівні:володіти основами політичного аналізу;

4) на творчому рівні:визначати приналежність будь-яких політичних проблем до сфер політології та знаходити можливі шляхи їх вирішення;..застосовувати знання на практиці і в професійній діяльності; самостійно опрацьовувати матеріал, удосконалювати та збагачувати свої знання про політичні процеси та явища.

 

 


3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

 

Тема 1. Політологія як наука та навчальна дисципліна.

Поняття “політологія”, визначення предмету політології. Визначення методів політологічних досліджень. Метод матеріалістичної діалектики. Метод наукової абстракції. Метод аналізу і синтезу. Методи індукції та дедукції. Метод поєднання історичного і логічного. Статистичні та математичні методи. Логічні помилки при дослідженні політичних процесів і явищ.

Об’єктивні політологічні закони, їх пізнання і використання. Поняття політологічних категорій. Функції політології. Становлення політології як науки. Зв'язок політології з іншими суспільними науками.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Тема «Політологія як наука та навчальна дисципліна» дає змогу майбутньому правознавцю розуміти поняття “політологія”, визначати предмет політології. Завдяки засвоєнню таких методів як - метод матеріалістичної діалектики, метод наукової абстракції, метод аналізу і синтезу, метод індукції та дедукції, метод поєднання історичного і логічного, а також статистичних та математичних методів працівник правоохоронних органів може аналізувати політичні процеси, адекватно формувати власне ставлення до політичних процесів та подій. Вивчення даної теми також дає змогу запобігти допущення логічних помилок при дослідженні політичних процесів і явищ.

Ключові слова: “політика”, “основне питання політики”, “природа і сутність політики”, “суб’єкт політики”, “функції політики”, “детермінанти політики, “політична наука”, “політологія”, “інституювання політології”, “політологія як наука”, “політологія як навчальна дисципліна”, “предмет політології”, “функції політології”, “категорії політології”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення теми «Предмет, методи та основні категорії політології» студент повинен розрізняти особливості політології як науки та навчальної дисципліни, розуміти об’єктивні політологічні закони, вміти їх використовувати при дослідженні політичної системи. Студент має знати основні політологічні категорії та функції.

 

Тема 2. Історія розвитку світової політичної думки

Основні етапи розвитку політичної думки як науки. Зародження політичних ідей у Стародавньому світі: вчення Конфуція, моізм та легізм у Китаї; критицизм Сократа, вчення Платона, політія Аристотеля; римська політична публічна практика. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя: вчення Августина; початок генезі епохи антропоцентризму; дискусія двох держав Ф.Аквінського та М.Падуанського. Політичні вчення епохи Відродження: Реформація М.Лютера, Мюнцера та Кальвіна; вчення про суверенітет Берклі; єтатизм у поглядах Гобса та Локка; позитивізм Ш.-Л.Монтескє та Макіавелі; теорія та критика ідей суспільного договору Сен-Сімона, Руссо, Спінози. Становлення і розвиток політичної науки Нового часу: теорія розбудови ідеальної держави у працях Канта та Гегеля. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки 19-20 ст.: початок біхевіоризму; теорії партійного будівництва Маркса, Леніна, Міхельса, Бентлі.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Тема «Історія світової політичної думки» сприяє усвідомленню ґенези політичних ідей, основних етапів розвитку політичних поглядів мислителів від стародавніх часів до періоду виникнення політології як самостійної науки. Таке усвідомлення дає змогу більш кваліфіковано оцінювати сучасні політичні ідеї та ідеології.

Ключові слова: “історія політичної думки”, “аристократія”, “демократія”, “тоталітаризм”, “гуманізм”, “макіавеллізм”, “утопізм”, “природні права”, “суспільний договір”, “географічний детермінізм”, “конституціоналізм”, “етатизм”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення теми "З історії розвитку політичної думки» студент повинен розрізняти основні етапи розвитку політичної думки та їх характерні особливості, розуміти послідовність виникнення та розвитку основних політичних ідей. Студент має засвоїти наступні ключові питання теми: зародження політичних ідей у Стародавньому світі(вчення Конфуція, моізм та легізм у Китаї); політичні ідеї античності (критицизм Сократа, вчення Платона, політія Аристотеля; римська політична публічна практика), західноєвропейська політична думка Середньовіччя (вчення Августина; початок ґенезі єпохи антропоцентризму; дискусія двох держав Ф.Аквінського та М.Падуанського), політичні вчення епохи Відродження (реформація М.Лютера, Мюнцера та Кальвіна; вчення про суверенітет Берклі; позитивізм Макіавелі), становлення і розвиток політичної науки Нового часу (етатизм у поглядах Гоббса та Локка; теорія розбудови ідеальної держави у працях Канта та Гегеля), основні напрямки західноєвропейської політичної думки 19-20 ст.(початок біхевіоризму; теорії партійного будівництва Маркса, Леніна, Міхельса, Бентлі).

 

Тема 3. Становлення і розвиток політичної думки в Україні

Політичні погляди Київської Русі: політична проблематика; правовій гуманізм у поглядах митрополита Іларіона; початки політико-правової культури і практики у „Правдах” Ярославовичей. Українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (16-18 ст.): українські православні братства; українська тимократія; конституція П.Орлика. Політична думка України в 19 ст.: юридичній підхід Костомарова; народницький підхід Франка. Основні напрями розвитку української політичної думки у 20 ст.: соціалізм Грушевського та колектократія Винниченка; націоналізм Міхновського; консерватизм та класократія Липинського; клерикальна монархія Томашівського; „позитивний мілітаризм” Кучабського; інтегральний націоналізм Донцова; націократія Сціборського. Внесок вітчизняних вчених в розвиток політології.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Еволюція політичної думки українських земель тісно пов’язана з історичною долею українського народу. У ній відбилися всі складності соціально-історичного буття українців, їх прагнення і сподівання, ідеали свободи, незалежності, справедливості, щастя, добра та інші. У ній також знайшли своє відображення і суттєві риси українського менталітету та національного характеру, такі як емоціоналізм, чутливість, миролюбство, толерантність та інші. Тому для співробітника міліції, який є захисником прав та свобод українського народу, важливо засвоїти основні моменти в історії політичної думки України для кращого розуміння особливостей менталітету та традицій української нації.

Ключові слова - “освічений абсолютизм”, “федералізм”, “самостійництво”, “український націоналізм”, “інтегральний націоналізм”, “національна ідея”, “класократія”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення теми "Становлення і розвиток політичної думки в Україні» студент повинен розрізняти основні етапи розвитку політичної думки України та їх характерні особливості, розуміти послідовність виникнення та розвитку основних політичних ідей. Студент має засвоїти наступні ключові питання теми:

Політичні погляди Київської Русі(політична проблематика; правовий гуманізм у поглядах метрополіта Іларіона; початки політико-правової культури і практики у „Правдах” Ярославовичей), українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (16-18 ст.): українські православні братства; українська тимократія; конституція П.Орлика; політична думка України в 19 ст.: юридичній підхід Костомарова; народницький підхід Франка. Основні напрями розвитку української політичної думки у 20 ст.: соціалізм Грушевського та колектократія Вінніченка; націоналізм Міхновського; консерватизм та класократія Липинського; клерикальна монархія Томашівського; „позитивний мілітаризм” Кучабського; інтегральний націоналізм Донцова; націократія Сціборського.

Тема 4. Влада в системі політичних відносин

Влада як суспільне відношення та системоутворюючий чинник політичної системи. Концепції влади: нормативно-формалістична концепція; органістична концепція; суб’єктивно-психологічна концепція; індивідуалістично-соціологічна концепція; марксистська концепція.. Форми та механізм політичної влади. Ресурси політичної влади. Державна влада. Легітимність влади. Розподіл влади. Система стримувань та противаг.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Тема «Влада в системі політичних відносин» є важливою та актуальною для професійних юристів, які почасти стають елементами дер­жавної влади. Тому правознавець має орієнтуватися у поняттях політична та державна влади, легітимність та легальність влади.

Ключові слова – політична влада, легітимність, легальність, поділ влади, гілки влади, ресурси влади, система стримувань та противаг

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після засвоєння теми «Влада в системі політичних відносин» студент повинен вміти відтворити сутність влади як соціального явища, показувати особливості політичної та державної влади. Студент має розрізняти поняття легальність та легітимність політичної влади, тлумачити концепцію про систему стримувань та противаг.

Тема 5. Політична система суспільства. Держава як базовий елемент політичної системи.

Поняття, і структура політичної системи. Функції і типологія політичних систем Блонделя, Коулмена, Гаджієва. Моделі функціонування політичної системи Парсонса, Спіро, Кулчара, Алмонда, Істона. Проблеми становлення політичної системи України. Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні та стратегія розвитку політичної системи України.

Місце держави у політичній системі суспільства. Основні теорії походження держави. Сутність держави, її основні ознаки та елементи. Форми правління, форми державного устрою, типи політичних режимів. Форма держави у сучасній Україні. Функції держави. Правоохоронні органи як необхідний елемент держави.

Тип держави. Проблема національної держави, її сутність та ознаки. Основні тенденції у розвитку сучасних держав. Конституційні засади функціонування та розвитку Української держави.

 

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Вивчення теми «Політична система суспільства. Держава, як базовий елемент політичної системи» дозволяє студентам розуміти місце законів та права у системі державної влади, пізнати специфіку діяльності правоохоронних органів саме у демократичній системі суспільства.

Ключові слова – «політична система суспільства», “політична організація суспільства”, “тоталітарна політична система”, “авторитарна політична система”, “демократична політична система”, “держава”, “форма держави”, “функції держави”, “національна держава”, “соціальна держава”

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен знати поняття і структуру політичної системи, вміти класифікувати політичні системи різних країн світу згідно із запропонованими типологіями. Студент має дати об’єктивну оцінку моделі суспільно-політичного устрою в сучасній Україні та стратегії розвитку політичної системи України. Також студент повинен характеризувати місце держави у політичній системі суспільства, відтворювати основні теорії походження держави, знати форми правління, форми державного устрою, мати змогу визначати їх для держав світу.

 

Тема 6. Політичні партії та громадські об’єднання. Партійна система в Україні.

Сутність, генезис і функції політичних партій та партійних систем (Вебер, Лоусон, Брайс, Дюверже). Типологія політичних партій. Партійні системи. Політичні партії та типи виборчих систем. Політичні партії в парламентах і урядах. Становлення багатопартійності в сучасній Україні. Перспектива утворення партійної системи. Поняття, права та функції громадських об’єднань і рухів. Класифікація громадських об’єднань. Законодавче регулювання діяльності партій та рухів в Україні.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Правознавець у своїй роботі стикається з різноманітними проявами суспільної активності громадян. Почасти діяльність різноманітних суспільних об’єднань громадян (партій, громадських організацій) входять у пряме протиріччя з існуючими правовими засадами діяльності держави. Важливо орієнтуватися у системі політичних партій та громадських організацій країни для оцінки правомірності та легальності їхніх програм, закликів та безпосередніх дій.

Ключові слова “громадські об’єднання”, “політична партія”, “партійна система”, “багатопартійна система”, “громадська організація”, “громадський рух”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Студент повинен засвоїти сутність, генезис і функції політичних партій та партійних систем, уміти класифікувати політичні партії згідно із запропонованими типологіями. Студент має орієнтуватися в існуючих в світі партійних системах, знати особливості їхнього функціонування. Окрім того, студент повинен мати змогу розповісти про права та функції громадських об’єднань і рухів, вміти їх класифікувати. Студент має орієнтуватися у законодавчому регулюванні діяльності політичних партій та громадських рухів в Україні.

Тема 7. Сучасні моделі виборчих систем

Моделі прямої та представницької демократії. Історія виникнення інституту виборчого права. Активне та пасивне виборче право. Типи виборчих систем: пропорційна (різновиди), мажоритарна (різновиди), змішана. Історія розбудови сучасної виборчої системи України. Вибори та їх роль у політичному житті. Виборчий процес. Абсентеїзм.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Професійні юристи тісно пов’язані з політичними процесами, які в даній державі відбуваються. Це стосується і такого важливого елемента політичного життя як передвиборчій процес та безпосередньо сама процедура виборів. Правознавці забезпечують законність проходження цих процесів, повинні попереджати та вирішувати певні конфліктні ситуації, які можуть відбутися під час передвиборчої кампанії, самої процедури виборів та на етапі підведення підсумків голосування. Саме тому тема «Сучасні моделі виборчих систем» є важливою та актуальною для правознавців.

Ключові слова - “політичне життя суспільства”, “виборча система”, “мажоритарна виборча система”, “пропорційна виборча система”, “змішана виборча система”, “політичний процес”, “політична подія”, “політичні обставини”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен характеризувати моделі прямої та представницької демократії, вміти чітко розрізняти активне та пасивне виборче право. Студент має типологізувати виборчі системи, мати змогу розрізняти пропорційну, мажоритарну та змішану виборчі системи, давати характеристику особливостям застосування даних систем, позитивні та негативні риси даних систем.

 

 

Змістовий модуль 2

Тема 8. Політична культура і політична свідомість.

Зміст, структура політичної культури. Типи, види, функції політичної культури. Стан політичної культури в Україні. Типологія політичної культури: Г.Алмонд, С. Верба, Є. Вятр. Політична соціалізація. Політика і мораль. Етичне тлумачення політики: наукові критерії та вітчизняна традиція. Політика і релігія. Політика і засоби масової інформації.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Вивчення теми «Політична культура і політична свідомість» дозволяє правознавцям аналізувати особливості політичної культури різних держав, характеризувати перебіг політичних подій в Україні, підвищувати власний рівень політичної культури.

Ключові слова - “політична свідомість”, “політична соціалізація”, “політична культура”, “ідеологія”, “політична ідеологія”, “політична психологія”, “фемінізм”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент має знати зміст та структуру політичної культури, характеризувати стан політичної культури в сучасній Україні, вміти типологізувати політичну культуру різних країн світу. Студент повинен дати об’єктивну оцінку рівнів політичної свідомості індивідів та соціальних груп.

 

Тема 9. Політична ідеологія та політико-ідеологічні течії.

Поняття ідеології. Ідеологія як духовне явище та її особливості. Ідеологія і наука. Ідеологія як чинник розвитку суспільства. Політична ідеологія, її сутність та призначення. Функції політичної ідеології.

Сутність та особливості основних політико-ідеологічних течій сучасності: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціалізму, соціал-демократизму, націоналізму, фашизму, анархізму, релігійних ідеологій. Співвідношення фемінізму і основних ідеологій ХХ ст. Альтернативні бачення суспільного устрою.

Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні. Вплив ідеологічних доктрин на розвиток політичних процесів в історії України. Зародження та еволюція ідеології націоналізму в Україні.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Політична ідеологія є відображенням суспільного життя, соціальних умов та інтересів. Тому працівнику міліції, який у своїй роботі має справу з різноманітними проявами девіантної поведінки індивідів, важливо орієнтуватися у тих проблемах, які турбують суспільство найбільше. Ідеологія формує певні зразки індивідуальної та колективної поведінки, що може стати ціннісною базою законотворчості.

Ключові слова - “лібералізм”, “консерватизм”, “соціалізм”, “комунізм”, “соціал-демократизм”, “фашизм”, “націоналізм”, “клерикалізм”, “фундаменталізм”, “екстремізм”, “радикалізм”, “анархізм”, “національна ідея”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен дати оцінку сутності та особливостям основних політико-ідеологічних течій сучасності: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціалізму, соціал-демократизму, націоналізму, фашизму, анархізму, релігійним ідеологіям, адекватно характеризувати та розрізняти різновиди ідеологій. Вміти показати альтернативні бачення суспільного устрою. Окрім того, студент має відтворити національну ідею та ідеологію державотворення в Україні.

Тема 10. Проблеми політичного лідерства

Поняття і сучасні концепції політичних еліт (Липинський, Моска, Парето, Вебер). Функції політичних еліт. Типологія та шляхи формування політичних еліт: ціннісний та функціональний. Сутність, витоки та функції політичного лідерства (Макіавеллі, Ніцше, Маркс, Тард, Вятр). Типологія та механізм формування політичного лідерства.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Вивчення проблеми політичного лідерства сприяє формуванню у правознавця чіткої системи уявлень про механізм управління та підкорення, допомагає орієнтуватися у системі політико-правових відносин у державі.

Ключові слова – «політична еліта», «політичний лідер», «харизматичність», «традиційне лідерство».

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент має характеризувати поняття і сучасні концепції політичних еліт (Липинський, Моска, Парето, Вебер), окреслювати основні функції політичних еліт, вміти типологізувати їх. Студент повинен оцінювати сутність, витоки та функції політичного лідерства (Макіавеллі, Ніцше, Маркс, Тард, Вятр), класифікувати політичних лідерів згідно із запропонованими типологія ми та розуміти механізм формування політичного лідерства.

Тема 11. Сучасні політичні технології.

Політичний процес: ознаки, умови існування. Роль держави в забезпеченні гомеостазу політичного процесу. Номіналізм. Рівні політичної свідомості особистості. Політичне управління та його соціотехніка: сутність політичного управління; політичні рішення і технологія їх реалізації; способи й засоби підвищення ефективності політичного управління. Політичні технології: забезпечення результату в політичній участі та діяльності; особливості використання індивідуальних та загальних технологій. Політичний маркетинг, політичний менеджмент, та політичне прогнозування.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Професійний юрист, який добре орієнтується у сучасних політичних технологіях, може дати об’єктивну оцінку незаконним, маніпулятивним технологіям і діяти без домінуючого впливу подібних технологій.

Ключові слова – « політичний процес», «номіналізм», «політичне управління» «політичні рішення», «політичний маркетинг», «піар», «електоральне поле».

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен навчитися об’єктивно аналізувати сучасний політичний процес, його ознаки та умови існування. Студент має дати характеристику політичному управлінню та його соціотехніці, знати засоби підвищення ефективності політичного управління; вміти виокремити випадки вживання незаконних, не правових політичних технологій з метою забезпечення результату.

Тема 12. Політичні конфлікти. Проблеми урегулювання політичних конфліктів.

Політичний конфлікт: поняття, сутність, механізми вирішення. Теоритичне осмислення і типологія політичних конфліктів Парсонса та Дарендорфа; конфлікт цінностей; конфлікт інтересів; конфлікт ідентифікації. Основні теорії конфлікту у працях Зіммеля та Козера. Основні способи врегулювання конфліктних ситуацій (В.Кремень, В.Бекешкіна, В.Небоженко): нормативний підхід; силовий підхід; реалістичний підхід; ідеалістичний підхад; інтегративний підхід. Етапи управління конфліктним процесом: інституалізація; легітимізація; структурування; переформатування. Національна та соціальна згода.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Вивчення суті та особливостей політичних конфліктів, ефективне запобігання ескалації конфліктів є однією з найважливіших умов забезпечення соціально-політичної стабільності всередині країни та на міжнародній арені. Правознавці, які добре орієнтуються у конфліктних ситуаціях, які виникають на політичній арені їхньої країни, мають змогу не допустити переходу подібних конфліктів у протизаконне русло.

Ключові слова - “передконфліктна ситуація ”, “політичний інтерес”, “мотивація політичної діяльності”, “детермінація політичної діяльності”, “політичні відносини”, “політичний конфлікт», «ескалація конфлікту».

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент має знати поняття, сутність політичних конфліктів, давати оцінку механізмам їхнього вирішення. Студент повинен вміти типологізувати політичні конфлікти (конфлікт цінностей; конфлікт інтересів; конфлікт ідентифікації). Студент має давати рекомендації щодо засобів попередження політичних конфліктів та можливі способи врегулювання конфліктних ситуацій: нормативний підхід; силовий підхід; реалістичний підхід; ідеалістичний підхід; інтегративний підхід.

Тема 13. Міжнародна політика. Політичні організації та рухи, їх вплив на глобальні проблеми сучасності.

Міжнародні політичні відносини і зовнішньополітична роль держави. Світовий політичний процес. Концепції світового політичного процесу: марксизм, геополітика, реалізм, модернізм. Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу. Україна в системі міжнародних політичних відносин: Україна на тлі глобальних політичних трансформацій; Україна в загальноєвропейському політичному процесі; національні інтереси України.

 

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Міжнародні відносини є особливим видом суспільних відносин і розглядаються як система міждержавних і недержавних взаємодій у глобальному, регіональному масштабі або на рівні двосторонніх відносин.

Ключові слова - “світове співтовариство”, “світова політика”, “міжнародна політика”, “міжнародні відносини”, “національні інтереси”, “геополітика”, “геополітичний простір”, “глобалістика”, “політична глобалістика”, “глобальні проблеми сучасності”, “глобальні політичні трансформації”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен знати наступні явища - світовий політичний процес, міжнародні політичні відносини, зовнішньополітична роль держави. Студент має відтворювати основні концепції світового політичного процесу: марксизм, геополітика, реалізм, модернізм, аналізувати нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу, визначати місце України в системі міжнародних політичних відносин, на тлі глобальних політичних трансформацій; в загальноєвропейському політичному процесі.

Тема 14. Демократія в політичному житті сучасного світу.

Демократія як гуманістична цінність, процес, спосіб функціонування політичного життя, форма здійснення влади. Суть і основні ознаки демократії. Демократизація як чинник оновлення сучасного світу. Конституція України про демократизацію суспільства. Демократія і свободи в умовах ринку, різноманітність форм власності, політичного плюралізму.

Основні концепції демократії. Демократичні принципи. Атрибути демократії. Форми демократії. Конституційні гарантії демократії.

Основні закономірності трансформації тоталітарних та авторитарних режимів у сучасні демократії.

Становлення демократичних цінностей: зародження демократичних начал, демократичні традиції стародавнього світу. Особливості сучасної демократії. Розвиток демократії в Україні. Використання демократичного досвіду людства у процесі здійснення політичних реформ в Україні.

 

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Вагомим фактором демократизації українського суспільства, формування правової державності в Україні є конституційне закріплення прав і свобод громадян як найвищої цінності. Формування морально-правової культури правознавця є безперервним процесом, успішний перебіг якого сприяє всебічному й гармонійному розвитку особистості професійного юриста, виробленню в нього морально-правових якостей, необхідних для захисту прав людини.

Ключові слова - “демократія”, “консолідована демократія”, “поліархія”, “громадянськість”, “свобода”, “конституціоналізм”, “плюралізм”, “гендерна рівність”, “пряма демократія”, “представницька демократія”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студент повинен знати наступні поняття - демократія як гуманістична цінність, процес, спосіб функціонування політичного життя, форма здійснення влади. Студент має відтворювати суть і основні ознаки демократії, основні концепції демократії, аналізувати демократичні цінності та принципи, атрибути та форми демократії, визначати рівень розвитку демократії в Україні. Студент повинен чітко знати конституційні гарантії демократії в Україні, а також давати рекомендації щодо використання демократичного досвіду людства у процесі здійснення політичних реформ в Україні.

Тема 15. Демократія та громадянське суспільство.

Поняття та сутність, структурні елементи громадянського суспільства. Громадянське суспільство як сукупність неполітичних відносин громадян та їх об’єднань. Функції та атрибути громадянського суспільства. Громадянське суспільство і групи інтересів. Громадянське суспільство як умова свободи й демократії. Ознаки громадянського суспільства: плюралізм, різноманітність інтересів, відкрита комунікація, незалежність громадської думки.

Становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. Умови функціонування громадянського суспільства: наявність правовоїдержави, розвинутих соціальної структури, ринкової економіки і багатоманітності форм власності. Інститути громадянського суспільства. Визнання автономного буття спільнот та впливу на державу як фактор демократичності політичного режиму. Успіхи та проблеми становлення громадянського суспільства в Україні та перспективи його розвитку.

Роль і значення теми для діяльності професійних юристів

Верховенство права, яке забезпечується національною правовою системою та міжнародним механізмом захисту прав людини, є основою побудови громадянського суспільства.

Ключові слова - “громадянське суспільство”, “правова держава”, “національна держава”, “соціальна держава”.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Поняття та сутність, структурні елементи громадянського суспільства. Громадянське суспільство як сукупність неполітичних відносин громадян та їх об’єднань. Функції та атрибути громадянського суспільства. Громадянське суспільство і групи інтересів. Громадянське суспільство як умова свободи й демократії. Ознаки громадянського суспільства: плюралізм, різноманітність інтересів, відкрита комунікація, незалежність громадської думки.

Становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. Умови функціонування громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства. Визнання автономного буття спільнот та впливу на державу як фактор демократичності політичного режиму.


4. Структура навчальної дисципліни

№ теми Назви розділів і тем Всього годин Кількість годин за видами занять Самост.р. / індив.р. Використання ТЗН та інших дидактичних засобів Взаємозв'язок з іншими дисциплінами
З викладачем
Всього Лекцій Семінарів Практичн.
  Політологія як наука та навчальна дисципліна.             Мультимедійна лекція Філософія, логіка
  Історія розвитку світової політичної думки             Мультимедійна лекція Філософія, релігієзнавство
  Становлення і розвиток політичної думки в Україні               Філософія, історія української культури
  Влада в системі політичних відносин             Мультимедійна лекція Соціологія
  Політична система суспільства. Держава як базовий елемент політичної системи.             Мультимедійна лекція Теорія держави та права
  Політичні партії та рухи. Партійна система в Україні.             Мультимедійна лекція Теорія держави та права, соціологія
  Сучасні моделі виборчих систем               Теорія держави та права,
  Модульний контроль 1                
  Усього за модуль 1                
  Політична культура і політична свідомість.             Мультимедійна лекція Етика, психологія
  Політична ідеологія та політико-ідеологічні течії.               Психологія
  Проблеми політичного лідерства               Соціологія, етика
  Сучасні політичні технології.               Психологія, соціологія
  Політичні конфлікти. Проблеми урегулювання політичних конфліктів.               Соціологія, етика
  Міжнародна політика. Політичні організації та рухи, їх вплив на глобальні проблеми сучасності.             Мультимедійна лекція Соціологія
  Демократія в політичному житті сучасного світу.             Мультимедійна лекція Соціологія
  Демократія та громадянське суспільство.             Мультимедійна лекція Теорія держави та права, соціологія
  Модульний контроль 2                
  Усього за модуль 2                
  Усього за семестр                
  Форма підсумкового контролю Залік    

5. Теми семінарських занять

Тема 1. Політологія як наука та навчальна дисципліна.

Семінарське заняття № 1– 2 год.

План

1. Об’єкт і предмет політології.

2. Основні поняття й закони політології та її структура.

3. Методи політології.

4. Функції політології.

5. Значення політології для формування політичної свідомості та політичної культури студентів.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “політична наука”, “політологія”, “інституювання політології”, “політологія як наука”, “політологія як навчальна дисципліна”, “предмет політології”, “функції політології”, “категорії політології”.

Рекомендована література до Теми 1:[2.1, 2.4, 2.6, 3.9, 4.9, 4.36]

 

Тема 2. Історія розвитку світової політичної думки.

Семінарське заняття № 2 – 2 год.

План

1. Загальна характеристика античної політичної думки. Політичні вчення Платона, Аристотеля, Цицерона.

2. Основні риси політичної думки середніх віків та епохи Відродження. Політичні ідеї Августина, Марсилія Падуанського, Н. Макіавеллі, Т. Мора та інших.

3. Особливості політичної думки Нового часу. Розвиток політичних ідей у творчості Т. Гоббса, Д. Локка, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо.

4. Розвиток політичної думки в Північній Америці в другій половині XVIII - на початку XIX ст. (Т. Джефферсон, Д. Медісон, А. Гамільтон).

5. Політичні ідеї в Німеччині в кінці XVIII - на початку XIX ст. (І. Кант, Г. Гегель та ін.).

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “історія політичної думки”, “аристократія”, “демократія”, “тоталітаризм”, “гуманізм”, “макіавеллізм”, “утопізм”, “природні права”, “суспільний договір”, “географічний детермінізм”, “конституціоналізм”, “етатизм”.

 

Рекомендована література до Теми 2: [2.11, 2.13, 2.16, 2.18, 3.8, 3.9, 3.15, 4.79, 4.85, 4.86]

 

Семінарське заняття №3 – 2 год.

План

1. Утопічний соціалізм кінця XVIII - початку XIX ст. (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).

2. Політичне вчення марксизму.

3. Політичні вчення XIX ст.:

3.1. зародження та розвиток консерватизму (Берк, де Местр, Савін’ї);

3.2. лібералізм (Б. Констан, І. Бентам);

3.3. теорія демократії (О. Токвіль, Д.Мілль);

3.4. позитивістський напрямок політичної думки (О. Конт, Г. Спенсер);

3.5. теорія насильства (Л. Гумплович, У.Беджгот, Г.Ратценгофер та ін.).

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню:: “технократизм”, “раціоналізм”, “консерватизм”, “марксизм”, “комунізм”, “диктатура пролетаріату”, “політичний утилітаризм”, “теорія насильства”.

 

Рекомендована література до Теми 2: [2.11, 2.13, 2.16, 2.18, 3.8, 3.9, 3.15, 4.79, 4.85, 4.86]

Тема 3. Становлення і розвиток політичної думки в Україні.

Семінарське заняття № 4 – 2 год.

План

1. Особливості політичної думки Київської Русі. Політичні ідеї у творчості митрополита Іларіона, Володимира Мономаха, Феодосія Печерського, Кирила Туровського та ін.

2. Суспільно-політична думка України XVI-XVIII ст. (Ст. Оріховський І. Вишенський, П. Могила, Б. Хмельницький, Ф. Прокопович, П. Орлик та ін.)

3. Політичні вчення в Україні в XIX ст.: (Кирило-Мефодіївське Братство, М. Драгоманов та ін.)

4. Розвиток української політичної думки в XX ст.:

а) політичні аспекти національного відродження у творчості М. Грушевського та В. Винниченка;

б) політична філософія В. Липинського;

в) ідеологія українського націоналізму у творчості М. Міхновського, Д. Донцова та ін.;

г) розвиток політичної думки в умовах політичної незалежності України.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “освічений абсолютизм”, “федералізм”, “самостійництво”, “український націоналізм”, “інтегральний націоналізм”, “національна ідея”, “класократія”.

Рекомендована література до Теми 3: [2.1, 2.7, 2.11, 2.13, 2.16, 2.18, 3.9, 3.3, 4.49, 4.55, 4.60, 4.70 ]

Тема 4. Влада в системі політичних відносин

Семінарське заняття № 5 – 2 год.

План

1. Поняття влади, її природа та сутність.

2. Види влади. Особливості політичної та державної влади.

3. Структура політичної влади: суб’єкт, об’єкт, джерела, основи, ресурси. Функції політичної влади.

4. Шляхи досягнення і реалізації політичної влади. Проблема легітимності влади.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “влада”, “політична влада”, “державна влада”, “легітимність влади”, “суб’єкт політичної влади”, “об’єкт політичної влади”, “ресурси влади”, “харизма”, “функції політичної влади”.

Рекомендована література до Теми 4: [2.1, 2.7, 2.10, 2.14, 3.9, 3.14, 4.23, 4.29, 4.78. 4.88]

 

 

Тема 5. Політична система суспільства. Держава як базовий елемент політичної системи.

Семінарське заняття № 6 – 2 год.

План

1. Поняття і структура політичної системи суспільства.

2. Функції й типології політичних систем.

3. Тоталітарні, авторитарні та демократичні системи.

4. Особливості держави як базового інституту політичної системи суспільства. Форми державного правління і державного устрою.

5. Сутність, функції, структура держави. Правоохоронні органи як необхідний елемент держави.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “політична система суспільства”, “політична організація суспільства”, “тоталітарна політична система”, “авторитарна політична система”, “демократична політична система”, “держава”, “форма держави”, “функції держави”, “громадянське суспільство”, “правова держава”, “національна держава”, “соціальна держава”.

Рекомендована література до Теми 5: [1.1, 2.1, 2.4, 2.16, 2.22, 3.3 3.9, 3.10, 4.4, 4.5, 4.22. 4.27, 4.38, 4.61, 4.67, 4.77]

 

 

Тема 6. Політичні партії та рухи. Партійна система в Україні

Семінарське заняття № 7 – 2 год.

План

1. Поняття і типологія політичних партій та партійних систем.

2. Політичні партії України. Ділова гра – представлення програм політичних партій України.

3. Місце і роль громадських організацій та рухів у політичній системі суспільства.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “громадські об’єднання”, “політична партія”, “партійна система”, “багатопартійна система”, “громадська організація”, “громадський рух”.

 

Рекомендована література до Теми 6: [1.1, 2.1, 2.7, 2.17, 3.9, 3.18, 4.2, 4.39, 4.46, 4.64, 4.89]

 

 

Тема 7. Сучасні моделі виборчих систем

Семінарське заняття № 8 – 2 год.

План

1. Виборчі системи сучасного світу

2. Організація та процедура проведення виборів.

3. Вибори як необхідний елемент демократичної системи суспільства.

4. Виборча система України.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “абсолютна більшість”, “мажоритарна система”, “пропорційна система”, “змішана система”, “абсентеїзм”, “прохідний бар’єр”, “ценз”. “виборчі округи”.

 

Рекомендована література до Теми 7: [1.1, 2.1, 2.4, 2.15, 3.7, 3.9, 4.35, 4.44, 4.47, 4.66, 4.93]

 

 

ТЕМА 8.Політична культура і політична свідомість.

Семінарське заняття № 9 – 2 год.

План

1. Політична свідомість: поняття, структура, функції.

2. Зміст і структура політичної культури.

3. Функції та типи політичної культури.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: політична свідомість”, “політична культура”, “ідеологія”, “політична ідеологія”, “політична психологія”, “фемінізм”.

Рекомендована література до Теми 8: [2.1, 2.7, 3.7, 3.9, 4.6, 4.8, 4.17, 4.20, 4.43, 4.48, 4.56, 4.58, 4.64, 4.81, 4.83, 4.91]

 

Тема 9. Політична ідеологія та політико-ідеологічні течії.

Семінарське заняття № 10 – 2 год.

План

1. Лібералізм: історія, ідеологія, практика. Основні ідеї неолібералізму.

2. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму. Неоконсерватизм як політико-ідеологічна течія.

3. Комунізм як ідеологія. Соціалізм і сучасна соціал-демократія.

4. Фашизм як політична ідеологія та політична система.

5. Націоналізм: світогляд, ідеологія, політичний рух.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “лібералізм”, “консерватизм”, “соціалізм”, “комунізм”, “соціал-демократизм”, “фашизм”, “націоналізм”, “клерикалізм”, “фундаменталізм”, “екстремізм”, “радикалізм”, “анархізм”, “національна ідея”.

 

Рекомендована література до Теми 9: [2.1, 2.7, 3.7, 3.9, 4.6, 4.8, 4.17, 4.20, 4.43, 4.48, 4.56, 4.58, 4.64, 4.81, 4.83, 4.91]

Тема 10. Проблеми політичного лідерства

Семінарське заняття № 11 – 2 год.

План

1. Сутність політичного елітизму і ґенеза цього поняття. Класичні теорії еліт (В. Парето, Г. Моска, Р Міхельс).

2. Походження, види і функції еліти.

3. Природа і соціальна сутність політичного лідерства. Соціальна роль та функції політичного лідера.

4. Ознаки та типологія політичного лідерства.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “політична еліта”, “циркуляція (кругообіг) еліт”, “залізний закон олігархічних тенденцій”, “політичний лідер”, “політичний імідж”, “авторитарне лідерство”, “харизматичне лідерство”, “демократичне лідерство”.

 

Рекомендована література до Теми 10: [2.4, 2.6, 3.1, 3.9, 3.15, 3.16, 4.16, 4.32, 4.50, 4.71, 4.87]

 

 

Тема 12. Політичні конфлікти. Проблеми урегулювання політичних конфліктів

Семінарське заняття № 12 – 2 год.

План

1. Теоретичне осмислення і типологія політичних конфліктів.

2. Основні засоби врегулювання конфліктних ситуацій.

3. Конфлікт і консенсус у суспільстві.

4. Політична криза.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “конфлікт цінностей”, “конфлікт інтересів”, “конфлікт ідентифікації ”, “детермінація політичної діяльності”, “політичні відносини”, “політичний конфлікт.

 

Рекомендована література до Теми 12: [2.2, 2.4, 2.7, 2.12, 3.2, 3.9, 3.17, 4.42, 4.53, 4.57]

 

 

Тема 13. Міжнародна політика. Політичні організації та рухи, їх вплив на глобальні проблеми сучасності

Семінарське заняття № 13 – 2 год.

План

1. Світове співтовариство та його структура.

2. Поняття світової та міжнародної політики. Основні цілі, завдання і принципи сучасної міжнародної політики.

3. Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.

4. Поняття геополітики та її структура. Генезис геополітики.

5. Україна в сучасному геополітичному просторі.

6. Загальна характеристика політичної глобалістики.

7. Політичні шляхи вирішення глобальних проблем сучасності.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “світове співтовариство”, “світова політика”, “міжнародна політика”, “міжнародні відносини”, “національні інтереси”, “геополітика”, “геополітичний простір”, “глобалістика”, “політична глобалістика”, “глобальні проблеми сучасності”, “глобальні політичні трансформації”.

 

Рекомендована література до Теми 13: [2.1, 2.4, 2.7, 2.15, 3.5, 3.3, 3.9, 4.18, 4.42, 4.37, 4.54, 4.62]

Тема 14. Демократія в політичному житті сучасного світу.

Семінарське заняття № 14 – 2 год.

План

1. Народження і ґенеза демократії. Зовнішні та внутрішні, об’єктивні й суб’єктивні передумови демократії.

2. Основні підходи до розуміння та аналізу демократії. Сучасні концепції демократії.

3. Основні цінності та принципи демократії.

4. Головні критерії та основні ознаки демократичності суспільства. Пряма (безпосередня) і представницька форми демократії, їх сильні і слабкі сторони.

 

Семінарське заняття № 15 – 2 год.

План

1. Засоби масової інформація як “четверта влада” демократичного суспільства.

2. Політична відповідальність та функції ЗМІ у демократичному суспільстві.

3. Вплив засобів масової інформації на політичні відношення.

4. Суперечності сучасного розвитку вітчизняних ЗМІ.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “демократія”, “консолідована демократія”, “поліархія”, “громадянськість”, “свобода”, “конституціоналізм”, “плюралізм”, “гендерна рівність”, “пряма демократія”, “представницька демократія”, “засоби масової інформації”, “четверта влада”, “громадська думка”, “суспільні функції ЗМІ”, “інформаційне суспільство”.

Рекомендована література до Теми 14: [2.1, 2.4, 2.7, 2.15, 3.6, 3.9, 4.11, 4.12, 4.14, 4.21, 4.28, 4.31, 4.42, 4.52, 4.59, 4.69, 4.72, 4.76, 4.80, 4.90]

 

Тема 15. Демократія та громадянське суспільство.

Семінарське заняття № 16 – 2 год.

План

1. Поняття та особливості громадянського суспільства

2. Функції та атрибути громадянського суспільства.

3. Громадянське суспільство як умова свободи й демократії.

4. Особливості формування громадянського суспільства в Україні.

 

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: “громадянське суспільство”, “правова держава”, “національна держава”, “соціальна держава”.

 

Рекомендована література до Теми 15: [2.1, 2.4, 2.7, 2.17, 3.4, 3.6, 3.9, 4.7. 4.3, 4.15, 4.24, 4.26, 4.92]


6. Завдання для самостійної роботи

Тема 3. Становлення і розвиток політичної думки в Україні

Контрольні питання:

1. Політичні вчення у курсах професорів Києво-Могилянської академії. Соціально-політичні погляди Ф. Прокоповича.

2. Проблеми державно-політичного устрою в Конституції П. Орлика (1710 р.).

3. Проблеми соціалізму та нації у творчості І. Франка.

4. Політичні концепції вчених української діаспори ХХ ст. (О. Бочковський, І. Лисяк-Рудницький, М. Сціборський та ін.).

 

Самостійна робота над основними поняттями:“самостійництво”, “український націоналізм”, “інтегральний націоналізм”, “національна ідея”.

Рекомендована література до Теми 3: [2.1, 2.7, 2.11, 2.13, 2.16, 2.18, 3.9, 3.3, 4.49, 4.55, 4.60, 4.70 ]

 

 

Тема 5. Політична система суспільства. Держава, як базовий елемент політичної системи.

Контрольні питання:

1. Типи політичних систем у посткомуністичних країнах: порівняльний аналіз

2. Тенденції трансформації політичних систем у суспільствах перехідного періоду

3. Кризовий розвиток політичної системи України та шляхи його подолання

4. Національна ідея та її вплив на формування політичної системи України

5. Розвиток політичної культури як засіб забезпечення стабільності політичної системи України

Рекомендована література до Теми 5:[2.1, 2.7, 2.17, 3.9, 3.3, 4.25, 4.84]

Тема 6. Політичні партії та рухи. Партійна система в Україні.

1. Заповнити таблицю на тему “Політичні партії України на сучасному етапі”

2. Заповнити таблицю на тему “Громадські об’єднання України на сучасному етапі”.

Назва Рік заснування Лідери Основні засади діяльності

 

Рекомендована література до Теми 6:[1.1, 2.1, 2.7, 2.17, 3.9, 3.18, 4.2, 4.39, 4.46, 4.64, 4.89]

Тема 8. Політична культура і політична свідомість.

Скласти термінологічний словник за темою. Ключові поняття: “політична свідомість”, “політична культура”, “ідеологія”, “політична ідеологія”, “політична психологія”, “фемінізм”, “лібералізм”, “консерватизм”, “соціалізм”, “комунізм”, “соціал-демократизм”, “фашизм”, “націоналізм”, “клерикалізм”, “фундаменталізм”, “екстремізм”, “радикалізм”, “анархізм”, “національна ідея”.

Рекомендована література до Теми 8:[2.1, 2.7, 3.7, 3.9, 4.6, 4.8, 4.17, 4.20, 4.43, 4.48, 4.56, 4.58, 4.64, 4.81, 4.83, 4.91]

 

 

Тема 9. Політична ідеологія та політико-ідеологічні течії.

Контрольні питання:

1. Зародження та еволюція ідеології націоналізму в Україні.

2. Сучасний клерикалізм та його різновиди.

3. Політична доктрина соціалізму: марксистський і соціал-демократичний підходи.

4. Перспективи неофашизму у постсоціалістичних країнах.

 

Рекомендована література до Теми 9:[2.1, 2.7, 3.7, 3.9, 4.6, 4.8, 4.17, 4.20, 4.43, 4.48, 4.56, 4.58, 4.64, 4.81, 4.83, 4.91]

 

 

Тема 13. Міжнародна політика. Політичні організації та рухи, їх вплив на глобальні проблеми сучасності.

Скласти термінологічний словник на тему “Міжнародні організації сучасного світу”.

Контрольні питання:

1. Поняття світового політичного процесу та його суб’єкти.

2. Національні інтереси та національна безпека України.

3. Геополітичний аналіз сучасних міжнародних відносин.

4. Україна на тлі глобальних політичних трансформацій.

 

Рекомендована література до Теми 13:[2.1, 2.4, 2.7, 2.15, 3.5, 3.3, 3.9, 4.18, 4.42, 4.37, 4.54, 4.62]

 

 

Тема 14. Демократія в політичному житті сучасного світу.

Написання есе на тему «Характеристика головних загроз сучасній демократії (популізм, суспільний безлад, псевдодемократія, “говорильня”, уседозволеність, безвідповідальність тощо)».

Контрольні питання:

1. Дотримання прав та свобод людини як ознака демократичного суспільства

2. Класифікація прав людини.

 

Рекомендована література до Теми 14:[2.1, 2.4, 2.7, 2.15, 3.6, 3.9, 4.12, 4.21, 4.28, 4.31, 4.42, 4.52, 4.69, 4.76, 4.80]

ТЕМА 15. Демократія та громадянське суспільство.

Контрольні питання:

1. Громадянське суспільство на заході і в Україні: порівняльно-політологічний аналіз.

2. Розвиток правової свідомості й утвердження громадянськості.

3. Громадянське суспільство і держава: питання співвідношення та взаємодії.

4. Становлення і утвердження інституту громадянства.

Рекомендована література до Теми 15:[2.1, 2.4, 2.7, 2.17, 3.4, 3.6, 3.9, 4.7. 4.3, 4.15, 4.24, 4.26, 4.92]

 


7. Індивідуальні завдання

Тема 2. Історія світової політичної думки

Написати реферат на одну із запропонованих тем: (кожен студент обирає окремий варіант)

1. Політичні ідеї Стародавнього Сходу

2. Політичні ідеї Стародавнього Китаю: проблеми управління державними справами у соціально-політичних поглядах Конфуція та основні політичні ідеї у вченні легізму.

3. Політичне вчення Аристотеля.

4. Політичне вчення Платона.

5. Політична думка Стародавнього Риму (Цицерон, Сенека, Марк Аврелій).

6. Політико-правові погляди Фоми Аквінського.

7. Принципова новизна політичних ідей Ніколо Макіавеллі.

8. Політичні ідеї утопічного соціалізму Т. Мора і Т. Кампанелли.

9. Розробка ідей та принципів лібералізму у творчості І. Канта.

10. Політичні погляди Ж. Бодена.

11. Розробка теорії суспільного договору мислителями Нового часу.

12. Розвиток ідей правової держави в XVII – XIX століттях.

13. Ідеї правової держави та громадянського суспільства в політичних вченнях Нового часу.

14. Політико-правова концепція Гегеля. Етатизм Гегеля.

15. Проблема громадянського суспільства у творчості Гегеля.

16. Протистояння консерватизму та ліберал







Дата добавления: 2015-10-18; просмотров: 681. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия